Постанова

від 05.06.2024 по справі 420/19390/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 420/19390/22

адміністративне провадження № К/990/39608/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020»

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 (головуючий суддя Димерлій О.О., судді Танасогло Т.М., Крусян А.В.)

у справі №420/19390/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020»

до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020» (далі - ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020») звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), у якій просило:

1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС в Одеській області №340-р від 22.12.2022 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» №15090314202000145 з терміном дії з 20.11.2020 до 20.11.2025 за адресою місця торгівлі: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Усатівська сільрада, масив №7, ділянка №4 (за межами населеного пункту);

1.2. зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області видалити з «Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформацію щодо анулювання ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером: №15090314202000145.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 позов задоволено.

2.1. Визнано протиправним та скасовано індивідуальний акт відповідача, а саме Розпорядження №340-р від 22.12.2022 ГУ ДПС в Одеській області в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» №15090314202000145 з терміном дії з 20.11.2020 до 20.11.2025 за адресою місця торгівлі: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Усатівська сільрада, масив №7, ділянка №4 (за межами населеного пункту).

2.2. Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020», а саме видалити з «Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформацію, щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером: №15090314202000145.

2.3. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі №420/19390/22.

3.1. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

4.1. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» зареєстровано 11.02.2020. Основний вид економічної діяльності позивача КВЕД 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

4.2. У листопаді 2020 року відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» позивач звернувся з відповідною заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за місцем розташування власного об`єкту господарювання, а саме: Одеська область, м. Одеса, Малиновський р-н., вул. Хімічна, буд.1/27; адреса місця торгівлі: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Усатівська сільрада, масив № 7, ділянка № 4 (за межами населеного пункту).

4.3. Позивачем надано відповідачу витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (нежитлові будівлі та споруди автомобільної заправної станції), технічний паспорт на нежитлові будівлі та споруди автомобільної заправної станції розташованої за вказаною адресою, договір оренди нежитлових будівель та споруд АЗС від 09.11.2020, а також копії паспортів заводу виробника на паливороздавальні колонки, ємність для зберігання палива (з сертифікатом відповідності), тобто документи, які підтверджують право землекористування, право користування АЗС та прийняття об`єкту в експлуатацію.

4.4. За результатами розгляду заяви позивача ГУ ДПС в Одеській області видано ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним: реєстраційний номер 15090314202000145; дата реєстрації: 20.11.2020; термін дії: з 20.11.2020 до 20.11.2025; місцезнаходження: Україна, 65031, Одеська область, м. Одеса, Малиновський р-н., вул. Хімічна, буд.1/27; адреса місця торгівлі: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Усатівська сільрада, масив № 7, ділянка № 4 (за межами населеного пункту).

4.5. 22.12.2022 ГУ ДПС в Одеській області прийняло розпорядження №340-р про анулювання ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР щодо встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

4.6. Розпорядження №340-р прийнято на підставі листа Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 20.12.2022 №8652/55/114/03 2022 (вх. ГУ від 21.12.2022 року №38370/5) про вжиття заходів реагування.

4.7. Відповідно до даного листа, Національною поліцією України у взаємодії з компетентними державними в рамках діяльності міжвідомчих регіональних робочих груп, створених при обласних державних адміністраціях рішенням Кабінету Міністрів України від 24.12.2019, проводяться додаткові заходи із протидії правопорушенням, пов`язаним з нелегальним обігом пального в Україні, з метою подолання критичної ситуації на нафтогазовому ринку. Зокрема, спрямовані додаткові зусилля на виявлення фактів правопорушень під час отримання ліцензії на право оптовою або роздрібної торгівлі пальним. Під час реалізації службових повноважень було встановлено, що документи з ліцензійних справ, згідно яких видано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб`єктам господарської діяльності встановлено, що суб`єкти господарської діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, надали документи, що жодним чином не являють собою «актом вводу в експлуатацію об`єкта або актом готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або іншими документами, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства».

4.8. Не погоджуючись з розпорядженням, позивач звернувся до суду з позовом.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що в оскаржуваному рішенні податковим органом не наведено конкретних мотивів його прийняття, та не вказано на підставі яких доказів відповідачем зроблено висновок про зазначення ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» недостовірних даних у документах, наданих разом із заявою на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Суд наголосив, що наведені у спірному розпорядженні підстави не узгоджуються з положеннями статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

6. Суд апеляційної інстанції, не погодившись із позицією суду першої інстанції, виходив з того, що податкові органи наділені повноваженнями щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним з підстави встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії шляхом прийняття розпорядження про таке анулювання. Виснував, що в порушення приписів статті 15 Закону №481/95-ВР податковим органом протиправно видано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним з огляду на подачу неповного переліку документів.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023.

7.1. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права. В якості підстави для відкриття касаційного провадження у справі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №9901/801/18 (пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)), а також необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду по справах №826/10130/18 та №817/1269/17, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України).

7.2. Позивач зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази обґрунтованості та вмотивованості оскарженого рішення відповідача, не наведено переконливих мотивів його прийняття. На його переконання, відповідач жодним чином не доводить існування фактичної інформації про внесення недостовірних даних в документах, поданих ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» разом із заявою на отримання ліцензії і не спростовує факту перевірки всього пакету документів на відповідність переліку, встановленого діючим законодавством під час подання заяви на отримання ліцензії, та не вказує в яких саме документах міститься недостовірна інформація і коли цей факт встановлено. Вважає, що податковий орган повинен був перевірити інформацію, що надійшла від органу Національної поліції, та, в разі її підтвердження, вчинити дії, передбачені чинним законодавством України у межах своєї компетенції.

7.3. Суб`єкт господарювання, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №9901/801/18, вважає, що суд апеляційної інстанції проігнорував вимоги, які ставляться для індивідуального акта, яким є спірне розпорядження, щодо чіткості формулювання та конкретності.

7.4. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 15 Закону №481/95-ВР щодо підстави для анулювання ліцензії на торгівлю пальним. Вважає помилковим те, що суд апеляційної інстанції не розрізняє поняття «неподана інформація» (дані, документи) та недостовірні дані/інформація (яка міститься в поданих документах). У цьому контексті скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.11.2022 у справі №560/377/20, за яким відповідальність суб`єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли серед інших документів, які подавались разом із заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, відтак є підробленим (сфальшованим), або містить недостовірну інформацію. Тоді ж, коли суб`єкт взагалі не подавав певний документ, норми статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, як підстави для анулювання ліцензії, застосовані бути не можуть.

7.5. Також позивач вказує на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у справах №826/10130/18 та №817/1269/17, які врахував суд апеляційної інстанції, оскільки судові рішення у зазначених справах ухвалено за інших фактичних обставин справи.

8. Відзив на касаційну скаргу від податкового органу надійшов з пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, в якому суб`єкт владних повноважень просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Порядок видачі та анулювання ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону № 481/95-ВР.

12. Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.

13. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

14. Відповідно до частини 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час отримання ліцензії) Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

15. Частиною 30 статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

16. Згідно із частинами 32 - 36 статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

17. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (частина 38 статті 15 Закону № 481/95-ВР).

18. За частиною 38 статті 15 Закону № 481/95-ВР копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

19. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, заборонено частиною 45 статті 15 Закону № 481/95-ВР.

20. Частиною 40 статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

21. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

22. При цьому, підстави для анулювання ліцензії, визначені частиною 52 статті 15 Закону № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час анулювання ліцензії), згідно із якою ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;

порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

23. Вказаний перелік підстав для анулювання ліцензії на оптову/роздрібну торгівлю є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

24. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку (частина 53 статті 15 Закону № 481/95-ВР).

25. Суди попередніх інстанції встановили, що підставою прийняття спірного розпорядження слугував лист Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 20.12.2022 №8652/55/114/03 2022 (вх. ГУ від 21.12.2022 №38370/5) про вжиття заходів реагування, у якому зазначено, що за наслідками проведення додаткових заходів із виявлення фактів правопорушень під час отримання ліцензії на право оптової торгівлі або роздрібної торгівлі пальним, установлено подання низкою суб`єктів господарювання документів, що жодним чином не являють собою: «акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства».

26. При цьому, як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із заяви на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним позивачем додавались наступні документи: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (нежитлові будівлі та споруди автомобільної заправної станції), технічний паспорт на нежитлові будівлі та споруди автомобільної заправної станції розташованої за вказаною адресою, договір оренди нежитлових будівель та споруд АЗС від 09.11.2020, Дозвіл Держпраці №319.20.51, Дозвіл Держпраці №354.20.51, Висновок експертизи №51.-04.-31.-0086.20 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки, Звіт №51.-04.-31.-0086.20 за результатами експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки, Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, платіжне доручення, Реєстраційне посвідчення РРО №83876 від 24.09.2020, Довідка про опломбування РРО, а також копії паспортів заводу виробника на паливо роздавальні колонки, ємність для зберігання палива (з сертифікатом відповідності).

27. На підставі поданої позивачем заяви та долучених до неї документів ГУ ДПС в Одеській області йому видано Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 15090314202000145 та терміном дії з 20.11.2020 до 20.11.2025.

28. Отже, надані ТОВ «ДК ТРЕЙД 2020» документи визнано достовірними та достатніми для видачі ліцензії.

29. Суд враховує доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.11.2022 у справі №560/377/20. Так, Верховний Суд, ухвалюючи рішення у зазначеній справі, спірні правовідносини якої також виникли з підстав анулювання ліценції у зв`язку із поданням недостовірних даних у документах при зверненні за отриманням ліцензії, дійшов висновку, що питання достатності документів для здобуття права на реалізацію пального підлягає досліджено самим же органом доходів і зборів на стадії розгляду заяви особи про надання ліцензії.

30. Натомість, у випадку анулювання ліцензії відповідач має керуватись положеннями частини 52 статті 15 Закону №481/95-ВР, якою передбачено вичерпний перелік підстав для таких дій податкового органу, зокрема, встановлення факту подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

31. Аналіз цієї норми свідчить про те, що вона містить конкретні умови щодо її застосування, зокрема, факт подання недостовірних даних має стосуватись конкретно визначених документів та такі документи мають подаватись саме особою при отриманні ліцензії.

32. Тобто, відповідальність суб`єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавались разом з заявою для отримання ліцензії, містить недостовірну інформацію. Тоді ж, коли суб`єкт взагалі не подавав певний документ, вказані норми, як підстави для анулювання ліцензії, застосовані бути не можуть.

33. Такі висновки Верховного Суду згодом були підтримані судом у постановах від 04.05.2023 у справі №380/12161/21, від 21.11.2023 у справі №580/7822/21, від 07.02.2024 у справі №420/15857/22, від 27.03.2024 у справі №140/950/22.

34. Водночас, як встановлено судом першої інстанції оскаржене розпорядження не містить жодних відомостей щодо того, в яких із поданих разом із заявою на отримання ліцензії документах містяться недостовірні дані, в чому така недостовірність полягає, в який спосіб встановлено факт подання заявником недостовірних даних.

35. Лист Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 20.12.2022 №8652/55/114/03 2022 (вх. ГУ від 21.12.2022 року №38370/5) стосується не лише позивача, а й інших (11) суб`єктів господарювання, відносно яких зазначається, що вони надали документи, які не є тими самими актами. При цьому, цей лист не конкретизує того, який/які саме документи не були надані кожним суб`єктом господарювання або були надані, проте не є актами вводу в експлуатацію об`єкта, чи то актами готовності об`єкта до експлуатації, чи то сертифікатами про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або іншим документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а також яким чином відсутність цих документів свідчить про факт подання заявником недостовірних даних у документах, долучених до заяви на отримання ліцензії.

36. З огляду на зазначене, лист Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 20.12.2022 №8652/55/114/03 2022 (вх. ГУ від 21.12.2022 року №38370/5) не міг слугувати підставою для анулювання позивачу ліцензіїй як то встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

37. У контексті спірних правовідносин слід зазначити, що Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

38. Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

39. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

40. Відтак, видавши позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на підставі доданих до заяви документів та визнавши їх достатніми для її отримання, відповідач у подальшому не вправі посилатися на їх неповноту як підставу для анулювання раніше виданої ліцензії. При цьому, фактів подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, матеріали справи не містять.

41. Суд звертає увагу, що судом апеляційної інстанції у цій справі постановлено окрему ухвалу з приводу неналежного виконання податковим органом своїх обов`язків при видачі ліцензії, яка відповідачем не була оскаржена. Однак це не впливає на висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав, визначених абзацом 10 частини 52 статті 15 Закону №481/95-ВР, для анулювання ліцензії.

42. Поряд з цим, позивач мотивує свою касаційну скаргу необхідністю відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у справах №826/10130/18 та №817/1269/17.

43. В контексті заявлених скаржником підстав для касаційного перегляду, Верховний Суд зазначає, що відступленням від висновку, зокрема, є: повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

44. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

45. Крім того, Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

46. Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

47. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що доводи в частині відступу від правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №826/10130/18, від 20.04.2021 у справі №817/1269/17, фактично зводяться до незгоди їх застосування судом апеляційної інстанції, оскільки їх обставин справи не є подібними до обставин справи, що розглядається. Таким чином, зміст доводів касаційної скарги, не дає підстав для висновку, що скаржник навів належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

48. Варто також відзначити, що спір у справі №826/10130/18 вирішувався у сфері містобудівної діяльності з приводу законності притягнення до відповідальності за експлуатацію не введеного в експлуатацію об`єкту, який кваліфіковано як самочинно збудований.

49. Водночас висновки, зроблені Верховним Судом по справі №817/1269/17, стосувались правомірності виконання будівельних робіт з реконструкції автозаправної станції зі встановленням додаткового технологічного обладнання модульного без виданого органом ДАБІ України дозволу на їх виконання.

50. Таким чином, суб`єктний склад, а також предмети спорів (у сфері містобудівної діяльності) по справах №826/10130/18, №817/1269/17 виключають подібність правовідносин зі справою №420/19390/20.

51. Зважаючи на викладене, з урахуванням тих мотивів Верховного Суду, які наведені вище, суд касаційної інстанції вважає, що скаржником не доведено вмотивовано обґрунтованої необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.01.2021 у справі №826/10130/18, від 20.04.2021 у справі №817/1269/17, та не убачає достатніх, переконливих та вагомих аргументів касаційної скарги у розрізі обґрунтованості наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 4 статті 328 КАС України щодо відступлення від висновку із застосування норм права у подібних правовідносинах.

52. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, натомість висновки суду апеляційної вважає такими, що зроблені на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

53. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

54. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було скасовано законне рішення суду першої інстанції. Відтак, касаційну скаргу слід задовольнити, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 залишити в силі.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ТРЕЙД 2020» задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін