Постанова

від 04.06.2024 по справі 201/14900/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5899/24 Справа № 201/14900/23 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справив письмовомупровадженні умісті Дніпріапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2», треті особи: ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс-Дніпро», Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіромакс-Про», Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроартбут», про усунення перешкод в користуванні приміщенням, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення упущеної вигоди,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк 2» (далі ОСББ «Рівер Парк 2»), треті особи: ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс-Дніпро», Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіромакс-Про», Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Обслуговуюча компанія «Затишок Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроартбут», про усунення перешкод в користуванні приміщенням, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення упущеної вигоди.

У березні 2024 року ОСББ «Рівер Парк 2» звернулося в суд з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/2106/24 за позовом ОСББ «Рівер Парк 2» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій предметом розгляду є визначення статусу майна та власника майна нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач вважав, що спершу необхідно встановити статус та власника приміщення, а потім з`ясовувати наявність чи відсутність перешкод у його користуванні. А тому існують об`єктивні обставини неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року зупинено провадження у цивільній справі № 201/14900/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Рівер Парк 2» про усунення перешкод в користуванні приміщенням, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення упущеної вигоди до набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/2106/24 за позовом ОСББ «Рівер Парк 2» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виклала вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що цивільні справи № 201/14900/23 та № 201/2106/24 не є похідними одна від одної, а для вирішення вимог про усунення перешкод в користуванні приміщенням, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення упущеної вигоди всі необхідні докази наявні в матеріалах справи. Тому, оскільки тісного матеріально-правового зв`язку між справами немає, підстави для зупинення провадження відсутні. Також зазначає, що зупиненням провадження у справі порушуються строки розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивачки, просила її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.

Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа № 201/2106/24 за позовом ОСББ «Рівер Парк 2» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що існують обставини, визначені пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, що унеможливлює продовження розгляду даної справи про усунення перешкод в користуванні приміщенням, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення упущеної вигоди, та наявність яких є підставою для зупинення провадження.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі положень пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Так, предметом спору у справі № 201/2106/24 є витребування майна з чужого незаконного володіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Предмет спору у справі № 201/14900/23 є усунення перешкод в користуванні приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, врахувавши предмет спору у цивільній справі № 201/2106/24, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обидві справи мають тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені у цивільній справі № 201/2106/24 можуть мати преюдиційне значення для справи № 201/14900/23, у зв`язку із чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи містять достатні докази для ухвалення судового рішення по суті спору, а вирішення цивільної справи № 201/14900/23 не залежить від результату розгляду цивільної справи № 201/2106/24, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки в межах справи № 201/2106/24 вирішується питання правомірності набуття ОСОБА_1 майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про усунення перешкод в користуванні яким вона ставить питання в межах справи № 201/14900/23.

Таким чином, зупинивши провадження у даній справі, суд першої інстанції сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи з метою ухвалення в подальшому законного і обґрунтованого судового рішення.

Враховуючи наведене, зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 932/8915/21 здійснене судом з дотриманням вимог процесуального закону.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, тобто такий період не зараховується до встановленого процесуальним законодавством строку на вирішення спору, перебіг процесуальних строків продовжується з дня відновлення провадження.

А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду є необґрунтованим та не являється підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, переоцінки доказів та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин, законності та обґрунтованості висновків суду ці доводи не спростовують.

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону дають підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від10квітня 2024року прозупинення провадженняу справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 04 червня 2024 року.

Судді: