Ухвала

від 05.06.2024 по справі 644/6946/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1 .

Справа № 644/6946/19

Провадження № 1-кп/644/294/24

05.06.2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченго ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданніу м.Харкові,матеріали кримінальногопровадження внесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12019220530000421від 23.02.2019 року, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, 2014 року народження та 2015 року народження, працюючого на посаді охоронця ТОВ «Охорона-6», раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 ,-

в учинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

в с т а н о в и в :

22 лютого 2019 року близько 22:00 ОСОБА_4 знаходячись у магазині «Продукти», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклого особистого конфлікту з ОСОБА_7 , переслідуючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись навпроти потерпілого ОСОБА_7 , наніс останньому один удар кулаком правої руки в обличчя та силою витяг потерпілого ОСОБА_7 з вищезазначеного магазину на вулицю, через те, що останній не хотів добровільно виходити з магазину «Продукти» після його закриття о 22:00.

Знаходячись на вулиці біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 продовжуючи конфлікт з ОСОБА_7 , наніс останньому один удар кулаком правої руки в обличчя, від якого ОСОБА_7 впав на правий бік на землю, а ОСОБА_4 стоячи напроти останнього штовхав своєю правою ногою у живіт, після чого потерпілий піднявся та знаходячись один навпроти одного ОСОБА_4 наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в щелепно-виличну ділянку обличчя, в результаті чого згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/1258-С/2019 від 12.08.2019 спричинив потерпілому ОСОБА_7 : сукупну черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку та травма нижньої щелепи у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи: тіла на рівні 35 і 47 зубів, в результаті дії тупого твердого предмета, за ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 ККУ, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявленоь клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання пославшись на право обвинуваченого.

Прокурор вважає, що клопотання захисника та обвинуваченого підлягають задоволенню, а кримінальне провадження закриттю за вказаних обставин.

Суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження, роз`яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-3 ст. 49 КК).

Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - передбачений ч. 1 ст. 122 КК України 22 лютого 2019 року.

Санкцією ч. 1 ст. 122 КК України передбачене покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 22 лютого 2019 року

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився п`ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч.1 ст. 49 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч. 3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до довідки МВС України ОСОБА_4 станом на 29.02.2024 р. за вчинення інших злочинів до кримінальної відповідальності не притягався.

Отже виходячи з вимог ч. 3 ст. 49 КК України судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених для ч. 1 ст. 122 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся з відповідним клопотанням та надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода викладена ним усно в судовому засіданні та в письмовій заяві від 26.02.2024 року, яка долучена до матеріалів кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на те, що злочин за яким обвинувачуються ОСОБА_4 є нетяжким злочином, та з моменту скоєння злочину минуло більше п`яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення їх від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак таке слід задовольнити і звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України.

Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» роз`яснено, що в разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Тому суд вважає, що права потерпілого ОСОБА_7 не порушуються у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності , і він не позбавлений права в подальшому звернутися із позовом до обвинуваченого в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевказаного, пред`явлений цивільний позов в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона та Безпека», Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона 6», Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона 9» суд залишає без розгляду, оскільки кримінальне провадження відносно обвинуваченого закрито відповідно до ст. 49 КК України. При цьому суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особи, цивільні позови яких залишені без розгляду, мають право пред`явити їх в порядку цивільного судочинства.

Речові докази: DVD-R диск, жовтого кольору, об`ємом 4,7 ГБ залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.122, 124, 128, 284, 288, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд,-

у х в а л и в :

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220530000421 від 23.02.2019 р. за ч. 1 ст. 122 КК України - закрити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - залишити без розгляду, роз`яснивши право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: