Ухвала

від 03.06.2024 по справі 461/4446/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4446/24

Провадження № 1-кс/461/3389/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

03.06.2024 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працюючої на посаді заступника декана фармацевтичного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет», одруженої, раніше не судимої,

у кримінальному провадженні, внесеному 23.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000123, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, -

в с т а н о в и в:

03.06.2024 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з альтернативою визначення застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 242 240 гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрювану строком на 2 місяці наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі м. Львова та Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000123 від 23.05.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом генерального директора №05 - К від 01.02.2023 Вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний університет» ОСОБА_5 переведено на посаду заступника декана фармацевтичного факультету.

Так, ОСОБА_5 , працюючи на посаді заступника декана фармацевтичного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет» (ЄДРПОУ 32893200) тобто, відповідно до п.1 примітки до ст.368 Кримінального кодексу України є службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, поєднаний з вимаганням, у приміщенні ВПНЗ «Львівський медичний університет», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , висловила вимогу ОСОБА_7 , що за успішне складання державної атестації ОСОБА_8 та для того щоб останню не було відраховано з університету, необхідно передати грошові кошти у сумі 400 доларів США.

Відповідно до п.1.1. статуту ВПНЗ «Львівський медичний університет» визначено, що Вищий приватний навчальний заклад «Львівський медичний університет» (далі університет) утворений у формі приватної установи.

Згідно п.2.1. Основною метою діяльності університету є підготовка висококваліфікованих конкурентноспроможних на національному та міжнародному ринках праці фахівців для наукових та освітніх установ, органів державної влади та управління, підприємств усіх форм власності за всіма рівнями вищої освіти, в усіх сферах освіти, затвердження національних, культурних і загальнолюдських цінностей.

Згідно п.6.1.1. Структурні підрозділи університету утворюються відповідно до чинного законодавства України в порядку, що визначений цим статутом. Структурні підрозділи університету функціонують згідно з окремими положеннями, які розробляються відповідно до чинного законодавства України та затверджуються Генеральним директором або ректором університету за погодженням Генерального директора.

Згідно п.6.1.2. Основними структурними підрозділами університету є факультети, кафедри, відділи та інші структурні підрозділи.

Заступник декана фармацевтичного факультету ОСОБА_5 , під час виконання своїх службових обов`язків керується посадовою інструкцією декана фармацевтичного факультету, у випадку відсутності декана фармацевтичного факультету. Під час перебування на робочому місці двох посадових осіб, заступник декана діє в межах делегованих деканом повноважень.

Посадовою інструкцією декана факультету п.1.3. визначеного, що декан факультету відноситься до категорії керівників.

Згідно п.1.5. частину своїх повноважень декан може делегувати заступникам.

Згідно п.1.7. У своїй діяльності декан факультету керується: Правилами внутрішнього розпорядку ВПНЗ «Львівський медичний університет»; Конституцією України; Законами України; Постановами і рішеннями Верховної Ради України та керівними органами з питань освіти та науки; вимогами державних освітніх стандартів; змістом і принципами організації навчання; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.

Згідно п.2 декан факультету зобов`язаний:

2.1. Керує навчальною, методичною, науковою, організаційною роботою на факультеті;

2.3.В установленому порядку здійснює науково-педагогічну діяльність.

2.4. Контролює і регулює організацію освітнього процесу, навчальних практик, виконання індивідуальних планів.

2.5.Забезпечує підготовку особових справ студентів для переведення з курсу на курс.

2.6.Здійснює допуск студентів до екзаменаційних сесій. Дає дозвіл на дострокову здачу і перескладання семестрових іспитів.

2.7. Допускає студентів до складання державних іспитів.

2.8.Входить до складу комісії з підсумкової державної атестації випускників факультету, а також до складу приймальної комісії закладу вищої освіти.

2.10. Забезпечує контроль за якістю підготовки випускників.

2.12. Здійснює координацію діяльності навчальних і наукових підрозділів, що входять до складу факультету.

2.17. Забезпечує зв?язок з однопрофільними установами, організаціями освіти з метою удосконалювання змісту, технології і форм організації навчання студентів.

2.18. Проводить роботу щодо зміцнення і розвитку матеріально-технічної бази факультету, видає розпорядження і вказівки, що стосуються діяльності факультету і обов?язкові для всіх осіб, що навчаються, студентів і науково-педагогічних, педагогічних працівників факультету.

2.31.3дійснює облік поточної успішності і відвідування занять студентами.

2.32. Контролює проведення лекцій і практичних занять, заліків, іспитів.

2.34.Готує проекти наказів ректора щодо переводу студентів на наступний курс (семестр); терміни перескладання та індивідуального складання іспитів та заліків.

2.35.Готує подання ректору на академічні відпустки та повторне навчання.

Згідно п.3. декан факультету повинен знати: 3.1. Конституцію України; 3.2. Закони України; 3.3. Акти Президента України.

Згідно п.5.3. Декан факультету за неналежне виконання або не виконання своїх посадових обов`язків що передбачені цією посадовою інструкцією, несе відповідальність в межах, визначених чинним законодавством України.

У відповідності до наказу №59 ректора ВПНЗ «Львівський медичний університет» від 12.04.2024 ОСОБА_5 призначено відповідальним секретарем екзаменаційної комісії.

Норма ч.3 ст 18 КК України визначає службовими особами, осіб, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 була обізнаною з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, крім того, будучи службовою особою, діючи в їх порушення, стала на злочинний шлях та вчинила злочин за наступних обставин.

Так, 22.05.2024 ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні ВПНЗ «Львівський медичний університет», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за проханням ОСОБА_8 зайшов до заступника декана фармацевтичного факультету ОСОБА_5 , якій він повідомив про бажання отримання інформації про період проведення державної атестації, на що ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, поєднаний з вимаганням, повідомила що для того, щоб ОСОБА_8 успішно склала державну атестацію необхідно передати грошові кошти ОСОБА_5 у сумі 400 доларів США.

Крім того, 28.05.2024 у кабінеті заступника декана фармацевтичного факультету ВПНЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 в ході спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_5 , остання висловила повторну вимогу щодо надання грошових коштів у сумі 400 доларів США за успішне та безперешкодне складання державної атестації, та при цьому ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_8 , що остання може не прибувати на складання вказаних іспитів.

Таким чином, ОСОБА_8 будучи поставленою в умисно створені ОСОБА_5 , умови, за яких вона вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливих наслідків щодо складання заліково-екзаменаційної сесії, та з врахуванням того що ОСОБА_5 входить до складу екзаменаційної комісії, усвідомлюючи наслідки погодилась на таку протиправну вимогу ОСОБА_5 .

В подальшому 31.05.2024 об 14:32 год. ОСОБА_5 перебуваючи в приймальні фармацевтичного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет», яка знаходиться на другому поверсі, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , переслідуючи корисливий мотив, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, отримала від ОСОБА_7 , який діяв в межах контролю за вчиненням злочину, попередньо ідентифіковані грошові кошти в сумі 400 доларів США за нестворення штучних перешкод у складані державної атестації ОСОБА_8 , після чого останню було затримано працівниками поліції.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ч.4 ст.368-3 КК України одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду в інтересах третьої особи, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Викладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 перебуває на посаді заступника декана фармацевтичного факультету ВПНЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

Санкція ч.4 ст.368-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідно до вимог ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 від 22.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.05.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 29.05.2024; протоколом огляду та ідентифікації (помічення) грошових коштів від 27.05.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 31.05.2024; протоколом обшуку Вищого приватного навчального закладу «Львівський медичний університет» від 31.05.2024; протоколом обшуку кв. АДРЕСА_4 від 31.05.2024; протоколом обшуку кв. АДРЕСА_5 від 31.05.2024; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 01.06.2024; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності у майбутньому.

Оцінюючи особу підозрюваної та обставини вчинення нею тяжкого злочину, в якому вона підозрюється, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наступних ризиків.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_5 може ухилитися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який їй інкримінується, є тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує, підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України.

Соціальні зв`язки ОСОБА_5 не перешкоджають їй покинути своє місце проживання та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Матеріальний стан підозрюваної може забезпечити їй можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення зазначеного покарання.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваної ОСОБА_5 до втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України (знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не встановлено повний перелік осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та не відшукано і в подальшому вилучено усіх речей та документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого їй злочину.

Разом з цим, зазначає, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрювана ОСОБА_5 не мала доступу до матеріалів досудового розслідування та їй не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрювана може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та стороною обвинувачення проводиться ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів вчинення як інкримінованого ОСОБА_5 злочину, так і інших аналогічних злочинів, до вчинення яких вона може бути причетна, відтак незастосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання від вартою може привести до знищення, схову або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, остання, достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому такі докази можуть бути укритті, знищені, приховані та спотворені, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні) обґрунтовується тим, що свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали викривальні покази стосовно ОСОБА_5 , які підтверджують винуватість останньої, а тому підозрювана, перебуваючи на волі, може впливати на них шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів.

Окрім цього, органом досудового розслідування ще не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення злочину, та не допитано їх в якості свідків.

Відтак, обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до отримання нею можливості конспірації злочинної діяльності шляхом надання свідкам порад та вказівок з використанням відомої йому інформації, узгодження зі свідками їхніх показань, зокрема, шляхом завуальованого спілкування в телефонних розмовах, з використанням маршрутизаторів (інтернет-роутерів) та месенджерів, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.

Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваної моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене нею діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення).

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується) обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , могла отримати значну суму грошових коштів, вчинила тяжкий злочин з корисливих мотивів, будучи діючим заступником декана фармацевтичного факультету ВПНЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під час дії воєнного стану на території України, залишаючись на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст.178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України;

- підозрювана ОСОБА_5 вчинила тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні (злочині), є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_5 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 .

Застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваної, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення їй про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваної саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваній цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення нею кримінальних правопорушень (злочинів) та перешкоджати їй спілкуватись з особами, яким відомі обставини вчинення злочину, та особами, які можуть бути причетними до її вчинення, в телефонних розмовах, з використанням маршрутизаторів (інтернет-роутерів) та месенджерів. Зазначене унеможливлює застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на неї обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить врахувати значну суспільну небезпеку інкримінованого злочину, те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення та його тяжкості, майнового стану підозрюваної, вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, просить встановити заставу в максимальному розмірі, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов`язків, які передбачені КПК України, та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, незаконно виїхати за межі України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Додатково уточнив, що просить покласти на підозрювану обов`язок не відлучатися за межі м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначив, що вважає ризики, передбачені ст.177 КПК України, недоведеними. Просив врахувати особу підозрюваної ОСОБА_5 , її міцні соціальні зв`язки, долучив до матеріалів справи характеризуючи документи. Просив застосувати менш тяжкий запобіжний захід у виді застави.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку захисника, просила застосувати запобіжний захід у виді застави. Додатково пояснила, що одружена, має двоє повнолітніх дітей, проживає з чоловіком та сином, має незадовільний стан здоров`я, оскільки має гіпертонічну хворобу серця.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000123, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

31.05.2024 о 18:33 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

01.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду в інтересах третьої особи, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно до ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 від 22.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.05.2024; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 29.05.2024; протоколами обшуку від 31.05.2024; протоколом затримання особи ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні злочину від 31.05.2024.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити даний злочин.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя, зазначає таке.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Аналогічне положення містить ст.12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

Згідно ж положень п.4 ч.2ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує, підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України.

Водночас, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

У даному випадку ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, з вищою освітою, працює на посаді заступника декана фармацевтичного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет», одружена, має двох повнолітніх дітей, проживає з чоловіком та сином.

Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не встановлено повний перелік осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та не відшукано і в подальшому вилучено усіх речей та документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого їй злочину.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрювана ОСОБА_5 не мала доступу до матеріалів досудового розслідування та їй не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрювана може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.

Слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик того, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Так, свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали викривальні покази стосовно ОСОБА_5 , які підтверджують винуватість останньої, а тому підозрювана, перебуваючи на волі, може впливати на них шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх від показів.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно неї.

Наявність ризику перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, підтверджується тим, що оскільки для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради чи вказівки з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що полягає у тому, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя вважає, що такий існує з низьким ступенемймовірності.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявністьобставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваної запобіжний захід.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заявлені ризики очевидно існують, однак слідчим суддею не встановлено, що їх ступінь є настільки високим, щоб позбавляти підозрювану волі на даному етапі досудового розслідування.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, з вищою освітою, працюює на посаді заступника декана фармацевтичного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет», позитивно характеризується за місцем роботи, одружена, має двох повнолітніх дітей, проживає з чоловіком та сином, має незадовільний стан здоров`я, оскільки має гіпертонічну хворобу серця, раніше не судима.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам, можливо, застосувавши до підозрюваної запобіжний захід у виді застави.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваної.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваній, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан підозрюваної, інші дані про її особу та ризики, передбаченістаттею 177 цього Кодексу.

Інкримінований підозрюваній злочин є тяжким злочином, а тому враховуючип.2 ч.5ст.182 КПК Українирозмір застави щодо неї має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому, слідчий суддя враховує те, що підозрювана працюює на посаді заступника декана фармацевтичного факультету ВПНЗ «Львівський медичний університет», має середньомісячний дохід близько 10000 грн., та вважає, що достатньою для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків буде застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхіднеу разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки визначені ч.5ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 03.08.2024:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 06.06.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1