Постанова

від 04.06.2024 по справі 497/363/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4351/24

Справа № 497/363/23

Головуючий у першій інстанції Висоцький С.О.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Назарова М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Пухи А.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Василівська сільська рада Болградського району Одеської області, Комунальне підприємство «Болградське бюро технічної інвентаризації»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 18 січня 2024 року, постановлена у складі судді Висоцького С.О., у приміщенні того ж суду

у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, Комунального підприємства «Болградське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судового рішення, що оскаржується

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 18 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, Комунального підприємства «Болградське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, визнання права власності в порядку спадкування за законом залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача, хоча її явка в судове засідання визнана судом обов`язковою, та враховуючи те, що її нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду від 18 січня 2024 року та направити цивільну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги посилається на те, що вона неодноразово подавала заяви про розгляд справи у її відсутності.

Після призначення останнього судового засідання на 18.01.2024 року нею було подано клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 17.01.2024 року по справі № 497/363/23 було відмовлено ОСОБА_1 в участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Однак станом на 18.01.2024, тобто на день проведення судового засідання, вона не була повідомлена про таку ухвалу суду. Чекаючи рішення суду про судове засідання в режимі відеоконференції, вона тому і не виїхала до Болградського районного суду Одеської області, щоб прийняти участь в судовому засіданні 18.01.2024р.

Позивачці незрозуміло, яким чином суд першої інстанції залишив позов без розгляду саме на підставі того, що немає певної інформації, документів, потрібної суду, документи в справі нечитабельні, незасвідчені належним чином. Всі ці речі потрібно було усувати позивачці в підготовчому засіданні. А при вирішенні справи по суті навіть перебування позивачки у залі суду цих питань вирішити вже не може.

Тому, з огляду на вищенаведене, вважає, що суд першої інстанції прийняв незаконну і необґрунтовану ухвалу, яка протирічить ухвалі від 10.08.2023, а тому такою, що підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

Явка сторін в судове засідання

Сторони, будучі повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, що відповідно до вимог ч. 2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою розгляду справи у їх відсутність.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є:

- повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання;

- повідомлення позивача про судове засідання належним чином;

- неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання;

- нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору;

- від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою суду від 29.03.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.2023 року, про що належним чином повідомлені сторони. Підготовче засідання у справі призначалось 4 рази, однак, сторони жодного разу не з`явились. Позивач надала заяву про проведення засідання без її участі, так само як й представник відповідача КП «Болградське бюро технічної інвентаризації». Від імені відповідача - Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, до суду електронною поштою надійшли заяви 05.04.2023 року та 04.05.2023 року відповідно про не визнання позовних вимог та розгляд справи у відсутності представника відповідача, які не підписано КЕП, й з врахуванням положень ст.ст. 43, 178, 183 ЦПК України, .ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не можуть вважатися створеними та підписаними відповідною особою, що унеможливлює їх розгляд судом.

10.08.2023 року ухвалою суду підготовче засідання було закрито та справу призначено до судового розгляду, про що належним чином повідомлену сторони.

Судові засідання призначались чотири рази на 27.09.2023 року, 09.11.2023 року, 07.12.2023 року, 18.01.2024 року.

Позивач направляла заяви про розгляд справи у її відсутність.

Ухвалами від 09.11.2023 року, 07.12.2023 року суд визнавав явку в судове засідання позивача або його представника обов`язковою, оскільки прийшов до висновку, що для з`ясування усіх обставин справи, повного та об`єктивного її розгляду, необхідна особиста участь позивача чи його представника у судовому процесі та дача пояснень.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пункт 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України прописує, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Хоча позивачем й направлялись заяви про розгляд справи у її відсутність, суд прийшов до висновку, що її нез`явлення перешкоджає розгляду справи, повному з`ясуванню обставин справи, внаслідок чого судом ухвалювались рішення про визнання явки її або її представника в судове засідання обов`язковою.

Згідно ст.84 ЦПК України витребування доказів судом може мати місце на підставі клопотання учасника справи, а суд самостійно позбавлений можливості витребувати, відшукувати докази, оскільки це буде порушенням принципу рівності учасників процесу.

Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 20.02.2007 року (а.с.38, 63) спадкова справа №326/01 зберігається у Болградській районній нотаріальній конторі й надана Одеським державним нотаріальним архівом завірена копія цієї справи не містить Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.10.2022 року №391/02-14, прийняту державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори, на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог й надає її в копії (а.с.30), яка в порушення вимог ч.5 ст. 95 ЦПК України належним чином не засвідчена відсутня дата засвідчення.

Згідно ч.6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Зазначеній факти потребують ретельної перевірки судом, встановлення дійсності оригіналу та законності походження Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.10.2022 року №391/02-14, що неможливо без особистих пояснень позивача(її представника) та огляду її оригіналу.

За даних обставин, враховуючи повторну неявку повідомленого належним чином позивача ОСОБА_1 в судове засідання, хоча її явка в судове засідання визнана судом обов`язковою, враховуючи те, що її нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, звернувши увагу позивача на те, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка направила на адресу Болградського районного суду Одеської області заяву про проведення судового засідання 18.01.2024 у режимі

відеоконференції, проте ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 17.01.2024 було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Апеляційний суд зауважує, що вказана ухвала не було направлена позивачці до проведення вказаного судового засідання та про її наявність вона не знала (а.с.142-144).

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про повторну неявку позивача, належним чином повідомленого, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

При цьому, колегією суддів врахована позиція Європейського суду з прав людини, яка полягає у тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 18 січня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 червня 2024 року.

Головуючий: В.В. Кострицький

Судді: М.В. Назарова

Ю.П. Лозко