Ухвала

від 04.06.2024 по справі 2-203/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1708/24

Справа № 2-203/10

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Лозко Ю.П., Коновалової В.А.

за участю секретаря судового засідання Пухи А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року

у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Одеської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіс» про стягнення заборгованості по кредиту, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 9 лютого 2006 року він уклав з ТОВ « Тетіс» в особі директора Котовщикової Н.О. кредитний договір № 26, відповідно до якого видав відповідачу кредит у сумі 70.000 гривень із сплатою 22 відсотків річних, строком до 08 лютого 2007року.

В якості забезпечення повернення кредиту 09 лютого 2006 року між позивачем та ТОВ «Тетіс», ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 є поручителем за зобов`язаннями відповідача перед позивачем.

Оскільки відповідач свої зобов`язання перед позивачем по кредитному договору № 26 від 9 лютого 2006 року не виконує, позивач просив стягнути солідарно з ТОВ «Тетіс», ОСОБА_2 заборгованість у сумі 1. 674.906 гривень 16 копійок.

Під час розгляду справи представник позивача надала суду заяву про збільшення позовних вимог та просила суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 1.846.319 гривень 43 копійки..

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Одеської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» - задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням адвокат Юшинська І.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась безпосередньо до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою 21 червня 2023 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року було відкрито провадження по вказаній справі.

В подальшому ухвалою від 18 березня 2024 року справу призначено до розгляду.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю, як помилкове відкрите.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Саме цією нормою права має керуватися суд апеляційної інстанції, із зазначенням наведених законом виключних випадків для відкриття апеляційного провадження у справі.

Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року пункт 41 (пункт 47 рішення).

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала вищезазначена справа.

Ухвалою від 11.08.2009 було розглянуто та задоволено заяву про забезпечення позову. Рішенням від 29.01.2010 позов було задоволено.

Відповідно до акта «Про знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню» від 17.06.2019, справу було знищено по закінченню строку зберігання, оригінал рішення знаходиться в архіві суду. (а.с. 134)

З оскаржуваного рішення яке було направлено на адресу Одеського апеляційного суду вбачається, що «У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові.

ОСОБА_2 , яка представляє свої інтереси та є представником ТОВ «Тетіс», у судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, про що у справі є розписка ( а. с. № 76).»

Вказані вище обставини свідчать, що ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.01.2010 представник відповідача подав лише 21 червня 2023 року, тобто більше тринадцяти років після його оприлюднення, одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому в указаному клопотанні не зазначалося те, що вона не повідомлявся про дату судового засідання, а лише зазначила, що їй не направлялася копія рішення суду, про існування якого їй не було відомо до 01 серпня 2022 року, а саме до часу ознайомлення з матеріалами справи.

У відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою, поданою 21 червня 2023 року, належало відмовити, однак апеляційне провадження було помилково відкрито, що вказує на необхідність його закриття, оскільки розгляд справи судом зі спливом значного періоду часу не сумісний з приписами процесуального закону (частиною другою статті 358 ЦПК України) і принципом правової визначеності.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду, відсутні. І оскільки строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним наявні підстави для закриття у справі апеляційного провадження.

Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №333/7816/14-ц, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 826/10834/14, у постановах Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №922/1906/18, від 10.07.2019 у справі № 761/29385/17, від 13.08.2019 у справі № 5002-17/2743-2009, 20.08.2019 у справі № 910/1702/15-г, від 29.04.2020 у справі №917/1185/18.

Такої ж думки щодо закриття провадження, як помилково відкритого, притримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так 18 лютого 2021 року в рамках справи № 826/8079/18, суд касаційної інстанції вказав, що оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість такого апеляційного оскарження, а підстави для відкриття апеляційного провадження були відсутні, тому апеляційне провадження підлягало закриттю як помилково відкрите.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/16892/17 (провадження № 11-953апп18), постановою від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) закривала касаційне провадження у справі, яке було відкрито помилково.

Аналіз викладеної вище судової практики дає підстави для висновку, що хоча стаття 362 ЦПК України і не містить такої підстави для закриття апеляційного провадження, як помилкове відкриття, процесуально вірними є рішення про закриття апеляційного провадження.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що за обставин цієї справи закриття апеляційного провадження є єдиною належною процесуальною дією, оскільки апеляційне провадження у даній справі було відкрите після спливу присічного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а виключних випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження не встановлено.

Керуючись ст. 351, 352, 358, 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційне провадження відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Одеської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіс» про стягнення заборгованості по кредиту закрити, як помилково відкрите.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 04 червня 2024 року.

Головуючий В.В. Кострицький

Судді Ю.П. Лозко

В.А. Коновалова