Ухвала

від 05.07.2024 по справі 2-203/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2024 року

м. Київ

справа № 2-203/10

провадження № 61-9467ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Юшинська Ірина Євгенівна, на рішення Київського районного суду

м. Одеси від 28 січня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіс» про стягнення заборгованості по кредиту,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Тетіс» про стягнення заборгованості по кредиту.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року позовні вимоги ВАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Тетіс» на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1 846 319, 43 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 січня

2010 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року закрито.

Ухвала суду апеляційної скарги мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу значного періоду часу, несумісного з приписами процесуального закону (частиною другою статті 358 ЦПК України) і принципом правової визначеності. У відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою 21 червня 2023 року, належало б відмовити, однак апеляційне провадження було помилково відкрито. Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду відсутні. І оскільки строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним, наявні підстави для закриття апеляційного провадження у справі.

27 червня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Юшинська І. Є., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить

скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у цій цивільній справі.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Щодо оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня

2010 року

Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Враховуючи наведене, оскарження рішення суду першої інстанції, яке не було переглянуто по суті за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Щодо оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції прозакриття апеляційного провадження.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, від 03 квітня 2008 року пункт 41 (пункт 47 рішення).

Апеляційним судом встановлено, що рішенням від 28 січня 2010 року позовні вимоги ВАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Відповідно до акту «Про знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню» від 17 червня 2019 року, справу було знищено за закінченням строку зберігання, оригінал рішення знаходиться в архіві суду.

З тексту оскаржуваного рішення, яке було направлено на адресу Одеського апеляційного суду, вбачається, що «У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові. ОСОБА_1 , яка представляє свої інтереси та є представником ТОВ «Тетіс», у судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, про що у справі є розписка». Вказані вище обставини свідчать, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції.Апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року відповідачка подала лише 21 червня 2023 року, тобто більше, ніж через тринадцять років після його оприлюднення, одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. В указаному клопотанні не зазначено про те, що вона не повідомлялася про дату судового засідання, а лише вказано, що їй не направлялася копія рішення суду, про існування якого їй не було відомо до 01 серпня 2022 року, а саме до часу ознайомлення з матеріалами справи.

Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у справі у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду відсутні.

Доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підлягають оцінці судом, оскільки строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним.

Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду

від 02 вересня 2020 року у справі № 757/15679/16-ц, від 14 квітня 2021 року

у справі № 333/7816/14-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 640/5786/14-ц,

від 01 лютого 2023 року у справі № 333/4848/13-ц, від 26 червня 2024 року у справі № 642/2325/19.

Закриваючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що апеляційне провадження відкрито помилкове.

Враховуючи присічний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, і встановлені обставини, ця справа (рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року) не підлягає перегляду в апеляційному порядку. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження слід визнати обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Правильність вирішення судом апеляційної інстанції процесуального питання не викликає розумних сумнівів.

Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Юшинська І. Є., та змісту ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року (не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Юшинська Ірина Євгенівна,

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у цивільній справі

за позовом відкритого акціонерного товариства акціонерного банку

«Укргазбанк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Тетіс» про стягнення заборгованості по кредиту - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович