Рішення

від 04.06.2024 по справі 199/11233/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/11233/23

(2/199/1014/24)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2024 року

м. Дніпро

справа №199/11233/23

провадження №2/199/1014/24

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач Заступник керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, -

за участі учасників справи:

представника позивача прокурора Тешнер Г.О.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що26.03.2020 державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №36127357 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1421, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів. Підставою для внесення запису вказано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 1224-СГ від 10.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності». Вказаним наказом начебто ОСОБА_1 передано з земель державної власності у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1421, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Лівобережною окружною прокуратурою опрацьовано дані офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua) щодо прийнятих цим органом наказів.

За результатами опрацювання встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймався наказ №1224-СГ від 10.03.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності», яким ОСОБА_1 безоплатно передано з земель державної власності у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1421, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №10-5.0.3-107/2-23 від 20.01.2023 наказ щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою на земельну ділянку 1421784400:04:000:1421 Головним управлінням не приймався.

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області надано належним чином завірену копію наказу №1224-СГ від 04.03.2020, але іншого змісту, а саме про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Шахтарської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів, розмір земельної ділянки 2,0000 га.

Як зазначається прокурором при зверненні до суду, таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421784400:04:000:1421, а остання вибула з державної власності поза її волею.

Підсумовуючи наведене, прокурор просить суд - витребуванняз незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Кальчицької сільської ради Донецької області, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га з кадастровим номером 1421784400:04:000:1421, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Малоянісольської сільської ради Маріупольського району Донецької області та стягнути судові витрати.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.01.2024 у задоволенні заяви заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.03.2024 ухвалуАмур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2024року залишено без змін.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.01.2024 відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України (info@mlsp.gov.ua) інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Володарським РВ УМВС України в Донецькій області 01.09.1996, останнє відоме місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ),а саме: - загальні відомості про особу (прізвище, ім`я, по батькові, громадянство, дата і місце народження, стать); - відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті або які не є громадянами України); - дані про останнє зареєстроване та фактичне місце проживання/ перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; - дані про фактичне місце проживання особи на дату звернення; - адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону; - відомості про смерть внутрішньо переміщеної особи або визнання її безвісно відсутньою.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2024 закрито підготовче провадженні і справи призначено до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача прокурор Тешнер Г.О. надала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Кальчицької сільської ради Маріупольського району Донецької області та відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та через сайт Судова влада України.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час судового розгляду справи була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалася правом надання відзиву на позов, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. інтересів держави.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачє власником земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 1421784400:04:000:1421.

Лівобережною окружною прокуратурою опрацьовано дані офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua) щодо прийнятих цим органом наказів, згідно з інформацією з офіційного сайту відсутні відомості про наказ №1224-СГ.

Суду наданий у копії наказ №4224-СГ,виданий 08 вересня 2019 року Головним Управлінням Держагеокадастру у Донецькій області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 » щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом №1224-СГ,виданий 10 березня 2020 року Головним Управлінням Держагеокадастру у Донецькій області «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким надано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку, в тому числі пасовищ площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421784400:04:000:1421) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №10-5.0.3-107/2-23 від 20.01.2023 наказ щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою на земельну ділянку 1421784400:04:000:1421 Головним управлінням не приймався, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, на підставі якого здійснювалась реєстрація земельної ділянки не надходив (а. с. 12-13).

Суду надано у копії інший наказ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, №1224-СГ від 04 березня 2020 року, але іншого змісту, а саме «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки». Вказаним наказом ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Великоновосілківського району Донецької області.

На переконання позивача,державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельноїділянки 1421784400:04:000:1421, а остання вибула з державної власності поза її волею.

Правовідносини виникли між учасниками справи із захисту права державної власності на землю.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, права власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Положеннями статті 373 ЦК України встановлено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Частиною 4 статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Положеннями частин 1, 2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Зі змісту ст. 116 ЗК України вбачається, що наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність визначається в якості обов`язкової передумови для подальшого отримання прав власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Суду надані у копіях два накази.

На підставі наказу №1224-СГ, якийвиданий 10.03.2020 Головним Управлінням Держагеокадастру у Донецькій області «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» яким надано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку , в тому числі пасовищ площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421784400:04:000:1421) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Малоянісольської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (а.с.21).

На підставі іншого наказу під №1224-СГ від 04 березня 2020 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Великоновосілківського району Донецької області (а.с.20).

Таким чином, матеріали справи містять дві копії наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, один від 04.03.2020, а інший від 10.03.2020, зареєстровані під одним номером - №1224-СГ.

З наданих копій зазначеного наказу вбачається, що обидва вони видані Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області: один за підписом в.о. начальника ОСОБА_3 , інший за підписом начальника ОСОБА_4 та внесені до електронної системи, що підтверджується штрихкодами на зазначених документах. Номер документа та його дата прийняття на печатному тексті в обох текстах дописані від руки, а не виконані печатним способом.

Суду не надано доказів про те який же саме наказ з двох наказів є підробленим.

Земельний кодекс встановив, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації.

Присвоєння кадастрового номера це обов`язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин, що здійснюється шляхом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності за заявою особи, яка оформлює технічну документацію на відповідну земельну ділянку.

В наказі «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» (а.с. 21) зазначено кадастровий номер земельної ділянки - 1421784400:04:000:1421.

Тобто земельна ділянка була сформована і була об`єктом цивільних прав, зареєстрована в Державному реєстрі на праві власності за ОСОБА_1 , та ніщо не вказує на те, що зазначена земельна ділянка виділялася ще комусь. Таким чином, лист Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про те, що ним не приймалося рішення щодо надання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , не свідчить про те, що саме зазначений наказ є підробленим чи недійсним.

Вирішуючи спір, суд враховує презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття, що відповідає положенням ст. 328 ЗК Кодексу та узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18.

Посилання на те, що реєстрація права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1421784400:04:000:1421 ОСОБА_1 була вчинена на підставі підробленого (неіснуючого) наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, тобто, що спірна ділянка вибула з володіння власника не з його волі, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Крім того, у ч. 1 ст. 8 Конституції встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац 2 пп.5.4 п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 №5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, установлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» (абз.3 пп.3.1 п.3 мотивувальної частини рішення КС від 29.06.2010 №17-рп/2010).

При цьому дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов`язане з можливими істотними обмеженнями прав і свободлюдини (перше речення абз.7 п.3 мотивувальної частини рішення КС від 26.02.2019 №1-р/2019).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (п.170) вказано, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24.04.2008 у справі «С.G. and others v. Bulgaria», п.39).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим кодексом.

Одночасно ч. 3 ст. 3 КК передбачає, що кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки вказаним кодексом.

Криміналізація конкретного вчинку людини можлива за умови, якщо це відповідає, зокрема, сукупності таких критеріїв: значна (суттєва) суспільна небезпека діяння; поширення аналогічних діянь у суспільстві; неефективність інших галузевих правових засобів впливу на зазначені діяння; неможливість успішної боротьби з діянням менш репресивними методами.

Притягнення особи як до кримінальної, так і адміністративної відповідальності можливе лише у прямо передбачених законом випадках, враховуючи вимоги п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції та проголошені стст.3, 8 Основного Закону принципи гуманізму та верховенства права, а при наявності будь-яких сумнівів щодо тлумачення та застосування норм права, ці сумніви мають вирішуватися на користь людини.

Чинний КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення документів (ст. 358 КК України).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у цій справі, факт підроблення наказу має бути доведений у визначеному КПК України порядку, після цього судом вирішуватиметься питання про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки відмовити у повному обсязі.

Судові витрати віднести на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 06 червня 2024 року.

позивач Лівобережна окружна прокуратура Донецької області, код ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса бульвар Меотиди,1, м. Маріуполь, Донецька область, 87541, місце знаходження - Майдан Озерний, 32, м. Дніпро, 49000, в інтересах держави в особі Кальчицької сільської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 04340721, юридична адреса пров. Вокзальний, 2, с. Кальчик, Маріупольського району Донецької області, 87040, місце знаходження вул. Центральна, 110а, с.Куцеволівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28122.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Суддя О.Б. Подорець