Рішення

від 20.05.2024 по справі 389/2779/22

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.05.2024

ЄУН 389/2779/22

Провадження №2/389/583/22

Рішення

іменем України

20 травня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійного фонду «Повернення до життя» про захист честі, гідності та ділової репутації,

за участю:позивача ОСОБА_1 ,його представника адвокатаГаморі М.В.,представника відповідача адвокатаБанах І.В.,

встановив:

ОСОБА_1 28.11.2022 звернувся до суду з позовом до Благодійного фонду «Повернення до життя» про захист честі, гідності та ділової репутації, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.07.2022 БФ «Повернення до життя» на своїй сторінці «ОБФ «Повернення до життя» у соціальній мережі «Фейсбук» було поширено текст наступного змісту: «Вчора о 13.17 було скоєно замах на життя керівника нашого фонду ОСОБА_2 . Відбулась подія у м.Знам`янці біля головного офісу фонду Зі слів керівника на нього напав колишній працівник фонду, керівник НУО "Шлях до життя" у м.Олександрія - Анатолій Тримбач з підручним ОСОБА_3 , останній намагався тричі вдарити по голові металевою трубою. Дякуючи ОСОБА_4 зумів увернутися, тому отримав лише травму руки та синець на голові. Зрозумівши. що все пішло не за планом ОСОБА_5 намагався збити ОСОБА_6 на повній швидкості машиною. Дякуючі реакції ОСОБА_7 вдалося відскочити і він лише почув позаду цинічне: " ОСОБА_8 , хулиганы напали?." ОСОБА_7 зумів засняти фото і відео події, які передав слідству, наразі відкрите кримінальне провадження. Хочемо пояснити, що ОСОБА_5 працював в нашому фонді та через низку проблем був звільнений, після чого колеги та особисто керівник неодноразово отримували погрози в свій адрес, а реалізація проектів в Олександрії значно ускладнилась через постійний терор "громадського діяча". Ніхто не міг подумати, що він дійде до таких підлих вчинків за які буде відповідати перед законом. Ми просимо наших партнерів про максимальний розголос ситуації, ОСОБА_9 має знати, що в той час, як йде війна і наш фонд максимально допомагає уразливим верствам населення, підтримує військових та надає необхідне внутрішньо переміщеним особам, такий "діяч" намагається реалізовувати свої хворі амбіції за рахунок життя та здоров`я інших».

Інформація, поширена відповідачем в мережі Інтернет через соціальну мережу Фейсбук, стала відомою більш ніж одній особі, оскільки всі, хто є користувачем вказаної соціальної мережі, мали і мають можливість ознайомитися зі змістом поширеної відповідачем інформації, поширити її на власних сторінках та написати коментарі на підставі цієї неправдивої інформації. Цей допис поширено 457 разів, що збільшило коло осіб, яким стало відомо про поширену стосовно позивача інформацію, яка є недійсною. Позивач вказує, що відповідач прямо звинувачує його в тому, що він здійснив замах на життя та напад на керівника БФ «Повернення до життя» ОСОБА_10 , а потім намагався збити його на повній швидкості машиною, а також в дописі міститься заклик зробити максимальний розголос ситуації, оскільки позивач намагається реалізовувати свої хворі амбіції за рахунок життя та здоров`я інших. Зазначає, що поширена відповідачем інформація є негативною, недостовірною, оскільки не підтверджується жодними належними доказами, а також в ній містяться висловлювання, які викладені в принизливій формі. Крім того, внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації, в бік позивача було додано користувачами соціальної мережі «Фейсбук» багато негативних коментарів, деякі з них викладені в принизливій формі. Отже, позивач вважає, що поширена відповідачем інформація є такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку особи позивача в очах оточуючих, як такого, що створює загрозу для людей, оскільки у статті мова йдеться про те, що позивач здійснив замах на життя та напад на ОСОБА_10 , потім намагався збити його машиною на повній швидкості, а також позивач намагається реалізовувати свої хворі амбіції за рахунок життя та здоров`я інших.

Крім того, викладена відповідачем інформація є недостовірною, оскільки в ній відсутні докази вчинення позивачем замаху на життя та нападу на ОСОБА_10 , відсутні докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за даними фактами. А отже, поширена інформація містить конкретне твердження, яке є недостовірним і містить відомості, які не відповідають дійсності. На спростування тверджень відповідача про те, що позивач намагався збити ОСОБА_10 на повній швидкості машиною, то позивач вказує, що технічними характеристиками його транспортного засобу позивача, автомобілю визначено максимальну швидкість автомобіля - 220 км/год, а відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Однак, в ситуації, про яку йдеться мова у поширеній інформації, позивач здійснив розворот на дорозі, потім проїхавши близько 20 м, здійснив поворот праворуч та приблизно за 10 м зупинив автомобіль біля краю проїзної частини. При цьому, швидкість автомобіля була приблизно 10-15 км/год, а ОСОБА_11 знаходився не на проїзній частині. Тобто, твердження відповідача щодо намагання позивачем збити ОСОБА_10 машиною та ще й на повній швидкості, при цьому, знімавши на відео цей факт, є неможливим та не підтвердженим належними доказами. При цьому, даний факт, у випадку його дійсності, є складом кримінального правопорушення, оскільки містить ознаки замаху на життя, у зв`язку з чим підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою особи, яку начебто намагався збити позивач машиною. Однак, інформації та доказів проведення розслідувань за фактом звернення Олександра Останова до правоохоронних органів за фактом замаху позивача на його життя, а саме, спроби збити його машиною на повній швидкості, відповідачем не надається. Отже, поширена інформація містить конкретне твердження, яке є недостовірним і містить відомості, які не відповідають дійсності.

Таким чином, позивач вважає, що інформація, поширювана стосовно нього відповідачем, мас негативний характер, порушує честь та гідність, оскільки повідомляє третім особам про порушення позивачем загальновизнаних правил співжиття, прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі. Позивач має на утриманні та самостійно виховує сина, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є прикладом для наслідування поведінки. Поширена інформація може негативно вплинути на відношення сина до батька та справити великий вплив на подальше формування небажаної поведінки сина, визначити неправильне ставлення до навколишнього середовища, до суспільства. Також Позивач вважає, що цими діями відповідач порушив його ділову репутацію, оскільки він є волонтером, громадським діячем, керівником Благодійного фонду «Шлях до життя», а поширена інформація формує негативну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих, бо ґрунтується на невідповідності його діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро. Позивач вважає, що поширенням недостовірної інформації стосовно нього, відповідачем завдано шкоди його немайновим інтересам, порушено його конституційне право на повагу до гідності, честі та ділової репутації, оскільки в ній містяться відомості про події та факти, які не відповідають дійсності, і вона не є оціночним судженням.

Просив визнати недостовірною та такою, що порочить і принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, розповсюджену 28.07.2022 БФ «Повернення до життя» на своїй сторінці «ОБФ «Повернення до життя» у соціальній мережі «Фейсбук» та зобов`язати відповідача у десятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію в той же спосіб, в який вона була розповсюджена, шляхом поширення інформації з відповідним текстом спростування, який не повинен містити редагувань, зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок від імені відповідача.

Представником відповідачаподано відзивна позов,у якомупросила відмовитиу задоволенніпозовних вимог,обгрунтовуючи тим,що зазначенапозивачем інформаціяє оціночнимсудженням,а публічнийстатус позивачата суспільнийінтерес щодойого особи,як керівникаблагодійної організації,свідчить пробільш ширшімежі допустимоїкритики стосовнонього.Висловлювання,які містятьсяв зазначенійпозивачем інформації,та якіоспорюються позивачем,не можутьбути витлумаченіяк такі,що містятьфактичні дані,з оглядуна характервикористання мовнихзасобів.Надані позивачемобгрунтування щодовказаних висловлюваньє безпідставним,оскільки висловлювання«замах нажиття» та«напад» неє зазначеннямкваліфікації діяньпозивача яккримінальних правопорушеньвідповідно доКК України.Крім того,з урахуваннямнаявності узазначеній позивачемінформації такоїмовної конструкції,як «зіслів керівника»,оспорювана інформаціяє суб`єктивноюдумкою керівникаБФ «Поверненнядо життя».При цьому,ця суб`єктивнадумка висловленаз приводупевних фактичнихобставин,у томучислі стосовнодій позивачапід часкерування транспортнимзасобом.Так,позивач упозові підтверджує,що самевін перебувавза кермомавтомобіля,який зіслів ОСОБА_10 ,намагався йогозбити.Враховуючи наявністьмовної конструкції«зі слів»та враховуючи,що позивачздійснював керуванняавтомобілем убезпосередній близькостіта узустрічному напрямкустосовно керівникаБФ «Поверненнядо життя» ОСОБА_13 під час,коли останнійнамагався наздогнатиособу,яка завдалайому тілесніушкодження,висловлювання «намагавсязбити наповній швидкості»є виключносуб`єктивноюоцінкою тадумкою ОСОБА_13 .При цьому,на часпублікації оспорюваноїінформації керівникомБФ «Поверненнядо життя»вже булаподана заявадо поліціїстосовно зазначенихобставин табуло відкритокримінальне провадження,як ізазначено воспорюваній інформації.Крім того,керівник фондудійсно змігзробити відеозаписвказаних подійз використаннямвласного мобільноготелефону.Також поданимипозивачем доказамине доведенопротиправності дійвідповідача тавідповідно порушенняйого особистихнемайнових праввнаслідок поширеннявказаної нимінформації.У позовіпозивач безпідставнопосилається наположення статей277ЦК Українита 10ЦПК України,оскільки доказуванняпозивачем обгрунтованостісвого позову,а самепоширення інформаціївідповідачем таїї недостовірності,має відбуватисяв загальномупорядку. Представник відповідача вважає, що чинним законодавством не передбачено можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тому що вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи, які є публічними фігурами, мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Позивач та його представник в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові. Також представник позивача зазначила, що по факту, який описаний в спірній публікації, порушено кримінальне провадження, однак в цьому провадженні позивач не має процесуального статусу підозрюваного. Додала, що стаття, яка була опублікована на сторінці БФ «Повернення до життя», отримала багато негативних коментарів в бік позивача, який є публічною особою, керівником Благодійного фонду, і з приводу цієї ситуації до нього надходило безліч дзвінків.

Позивач також пояснив, що він не перебував у трудових відносинах з БФ «Повернення до життя», між ними був укладений договір про надання консультаційних послуг, який був розірваний саме за його ініціативою. Тобто він не був звільнений через низку проблем, як зазначено в публікації.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на наведені нею у відповіді на відзив доводи. Підтвердила, що сторінка, з якої була поширена спірна інформація, належить відповідачу - БФ «Повернення до життя», інформація дійсно була викладена на цій сторінці, однак, хто саме з працівників фонду здійснив публікацію, невідомо, але написано зі слів керівника фонду, тобто ОСОБА_14 . Також пояснила, що по факту, який описаний в спірній публікації, порушено кримінальне провадження, обвинувальний акт складений стосовно ОСОБА_15 за фактом нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, і справа на даний час перебуває на розгляді в суді. Позивач ОСОБА_1 у даному провадженні має статус свідка, а ОСОБА_14 є потерпілим. Як їй пояснив керівник БФ «Повернення до життя» ОСОБА_14 , під час звернення до поліції із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, він не знав прізвища особи, яка на нього здійснила напад. З якого джерела ОСОБА_14 потім встановив, що це саме ОСОБА_15 , їй невідомо. Однак, коли він переглядав записане ним відео, то по транспортному засобу ОСОБА_14 зрозумів, що там був ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_14 дійшов висновку, що ОСОБА_1 мав відношення до цієї події. Тому прізвище ОСОБА_1 і було вказаний у спірній публікації.

Заслухавши поясненнясторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є засновником та керівником Благодійної організації «Олександрійський благодійний фонд «Шлях до життя» (код: 38319191).

На сторінці«ОБФ «Поверненнядо життя» в соціальній мережі «Facebook» 28.07.2022 розміщено публікацію з двома фотографіями, в якому поширено наступну інформацію: «Вчора о 13.17 було скоєно замах на життя керівника нашого фонду ОСОБА_2 . Відбулась подія у м.Знам`янці біля головного офісу фонду. Зі слів керівника на нього напав колишній працівник фонду, керівник НУО "Шлях до життя" у м.Олександрія - ОСОБА_5 з підручним ОСОБА_3 , останній намагався тричі вдарити по голові металевою трубою. Дякуючи ОСОБА_4 зумів увернутися, тому отримав лише травму руки та синець на голові. Зрозумівши, що все пішло не за планом ОСОБА_5 намагався збити ОСОБА_6 на повній швидкості машиною. Дякуючі реакції ОСОБА_7 вдалося відскочити і він лише почув позаду цинічне: "Что, хулиганы напали?". ОСОБА_7 зумів засняти фото і відео події, які передав слідству, наразі відкрите кримінальне провадження. Хочемо прояснити, що ОСОБА_5 працював в нашому фонді та через низку проблем був звільнений, після чого колеги та особисто керівник неодноразово отримували погрози в свій адрес, а реалізація проектів в Олександрії значно ускладнилась через постійний терор "громадського діяча". Ніхто не міг подумати, що він дійде до таких підлих вчинків за які буде відповідати перед законом. Ми просимо наших партнерів про максимальний розголос ситуації, Кіровоградщина має знати, що в той час, як йде війна і наш фонд максимально допомагає уразливим верствам населення, підтримує військових та надає необхідне внутрішньо переміщеним особам, такий "діяч" намагається реалізовувати свої хворі амбіції за рахунок життя та здоров`я інших».

Зазначена інформація розміщена на власній сторінці Благодійного фонду «Повернення до життя» (код: 23902923) - «ОБФ «Повернення до життя», керівником та одним із засновників якого є ОСОБА_14 .

Те, що сторінка користувача з іменем «ОБФ «Повернення до життя», яка створена на веб-сайті https://www.facebook.com/, належить відповідачу Благодійному фонду «Повернення до життя», і що вказана публікація дійсно розміщена на цій сторінці, тобто офіційній сторінці Благодійного фонду «Повернення до життя», представником відповідача визнається та не спростовується. При цьому, представником відповідача зазначено, що особа, яка здійснила дану публікацію, невідома.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта. Якщо автор поширеної інформації невідомий, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Враховуючи встановлення належності сторінки у соціальній мережі «Facebook» саме Благодійному фонду «Повернення до життя», надані позивачем скріншоти матеріалів у вказаній соціальній мережі є належним доказом їх опублікування.

На час створення скріншотів кількість реакцій на неї було 1450, поширень 457 та 58 коментарів різного характеру.

Судом було досліджено наданий представником відповідача відеозапис подій, поширених у спірній інформації, який був здійснений керівником БФ «Повернення до життя» ОСОБА_14 27.07.2022 на мобільний телефон. На вказаному відеозаписі зображено, як людина, яка знімала відео, швидко йде по вулиці, наздогянаючи невідомого чоловіка, який йшов від нього та ніс в руці білий видовжений предмет, схожий на трубу, та у нього голосно питає «Эй, мужик, ты можешь сказать за что… иди сюда я тебе сказал… я на тебя в полицию заявлю… ты за что меня только что ударил.. за что ударил?...лучше лицо покажи». В цей час невідомий чоловік починає повільно підбігати в бік чорного автомобіля, який стояв попереду та розпочав рухатися, потім розвернувся та почав повільно їхати в бік людини, яка здійснювал зйомку. З відео зрозуміло, що ця людина розвернулася та почала йти обратно, зійшовши з проїжджої частини, а автомобіль проїхав повз цієї людини. Хто саме сидів в автомобілі чи був за кермом, розгледіти неможливо, оскільки вікна затоновані та закриті.

Як вбачається з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_14 27.07.2022 повідомив відділ поліції №1 (м.Знам`янка) про те, що 27.07.2022 о 13 год 17 хв невідома особа, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_14 .

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 27.07.2022 за №12022121140000218, кваліфікація - ч.2 ст.125 КК України.

З наданого представником відповідача витягу з ЄРДР та її пояснень вбачається, що у витязі нею свідомо закриті для огляду дані щодо прізвища особи, якому пред`явлено підозру у вказаному кримінальному провадженні, посилаючись на презумпцію невинуватості. Однак в судовому засідання пояснила, що по факту, який описаний в спірній публікації, обвинувальний акт складений стосовно ОСОБА_15 , справа на даний час перебуває на розгляді в суді. Позивач ОСОБА_1 у даному провадженні має статус свідка, а ОСОБА_14 є потерпілим.

Факт відсутності кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 щодо подій, які відбулися 27.07.2022, сторонами визнається та не оспорюється.

Як встановлено судом з пояснень представника відповідача, керівник БФ «Повернення до життя» ОСОБА_14 під час звернення до поліції із заявою про вчинене кримінальне правопорушення не знав прізвища особи, яка на нього здійснила напад. Однак, коли він переглядав записане ним відео, то по транспортному засобу ОСОБА_14 зрозумів, що там був і ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_14 дійшов висновку, що ОСОБА_1 мав відношення до цієї події і тому його прізвище було вказаний у спірній публікації, яка була поширена на наступний день після звернення до поліції, а саме 28.07.2022.

Також судом встановлено, що між позивачем як ФОП та БФ «Повернення до життя» 01.10.2021 було укладено договір про надання консультаційних послуг №3-12-CDC-21-22, за умовами якого позивач зобов`язаний був надавати відповідачу послуги у вигляді кваліфікованих консультацій кейс-менеджера клієнтам відповідача, а також інших послуг технічного характеру. Надання послуг має цивільно-правовий характер, після надання послуг стронами складається та підписується акт приймання-передачі наданих послуг. Цей договір, зокрема, може бути розірвано, змінено за письмовою згодою сторін.

З наказу №1/22-12-CDC-21-22, виданого 21.02.2022 президентом БФ «Повернення до життя», судом встановлено, що вказаний вище договір про надання консультаційних послуг був розірваний за рішенням позивача.

Тобто, в даному випадку, не відбулося звільнення позивача, а наявний факт розірвання договору цивільно-правового характеру за заявою позивача. Те, що розірвання договору відбулося за згоди сторін, свідчить скріншот з месенджеру Viber, в якому міститься переписка між позивачем та керівником БФ «Повернення до життя», згідно з якою останній не висловлював заперечень щодо такого рішення позивача.

Надані представником відповідача доповідні записки від 24.12.2021, 16.02.2022, 03.05.2022, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16.02.2022 та звернення до поліції від 06.06.2022 суд до уваги не приймає, оскільки доказів того, що за наслідками їх розгляду встановлена вина позивача, представником відповідача не надано.

Також судом встановлено, що позивач має сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу в 2019-2021 роках були оголошені подяки, як волонтеру, голові благодійної організації «Олександрійський благодійний фонд «Шлях до життя» від міського голови м.Олександрія за значний особистий внесок у розвиток волонтерського руху, надання посильної матеріальної допомоги учасникам АТО/ООС, підтримку дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей, тимчасово переміщених осіб, ініціативність, активну громадську позицію; від начальника управління охорони здоров`я Олескандрійської міської ради за багаторічну плідну працю у сфері подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, високі професійні та творчі здобутки, турботу про людей; від головного лікаря комунального закладу «Олександрійський протитуберкульозний диспансер» за співпрацю та пропаганду програми «Зупинемо туберкульоз в Україні»; від колективу Олександрійської газети «Вільне слово» за вагомий внесок у розвиток та популяризацію міської газети.

Позивач та його представник наполягали на тому, що поширена відповідачем інформація мала адресний характер, а також не є оціночним судженням, а її чітким твердженням та прямим звинуваченням позивача у вчиненні кримінального правопорушення.

Представник відповідача в свою чергу вважає, що поширена інформація є оціночним судженням, а не твердженням, і є суб`єктивною думкою керівника Благодійного фонду «Повернення до життя». До того ж, публічний статус позивача та суспільний інтерес щодо його особи, як керівника благодійної організації, свідчить про більш ширші межі допустимої критики стосовно нього.

Стаття 28 Конституції України кожній особі гарантує право на повагу до її гідності, а частиною четвертою статті 32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Отже, право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.

Також, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Разом з цим, ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Частиною 1 ст.201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи. Одночасно, відповідно до змісту ч.1 ст.302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно зі ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому, при вирішенні зазначених спорів суди мають враховувати, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Частиною першою ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації (ст.277 ЦК України).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 даної статті встановлено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Таким чином, згідно зі ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч.1 ст.277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи.

Європейський суд з прав людини підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Отже, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

При цьому, межа допустимої критики щодо публічного діяча визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Проте фактичні твердження про вчинення публічною особою дій, що містять ознаки злочину, порушують презумпцію невинуватості та негативно впливають на немайнові права позивача. Однак це стосується тих випадків, коли висловлювання чи публікації про особу містять фактичні відомості у вчиненні злочину, висловлені в категоричній формі.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 08.05.2019 у справі №761/37180/17.

Здійснення передбачених ст.10 Конвенції свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів), пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

В ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача відносно того, що вищевказана інформація, поширена відповідачем в соціальній мережі «Facebook» на власній сторінці, фактично є такою, що порушує особисті немайнові права позивача, а саме, принижує честь, гідність та його ділову репутацію.

Так,як встановленосудом,в мережіІнтернет всоціальній мережі«Facebook»на сторінці«ОБФ «Поверненнядо життя»,що належитьвідповідачу, ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщена публікація, автора якої не встановлено, в якій, зокрема, зазначено, що «Вчора о 13.17 було скоєно замах на життя керівника нашого фонду ОСОБА_2 ... Зі слів керівника на нього напав колишній працівник фонду, керівник НУО "Шлях до життя" у м.Олександрія - ОСОБА_5 з підручним ОСОБА_3 , останній намагався тричі вдарити по голові металевою трубою... ОСОБА_5 намагався збити ОСОБА_6 на повній швидкості машиною… ОСОБА_7 зумів засняти фото і відео події, які передав слідству, наразі відкрите кримінальне провадження…».

Аналіз змісту поширеної інформації, зокрема, в частині висловів: «було скоєно замах на життя», «на нього напав колишній працівник фонду, керівник НУО "Шлях до життя" у м.Олександрія - ОСОБА_5 », « ОСОБА_5 намагався збити ОСОБА_6 на повній швидкості машиною» та «наразі відкрите кримінальне провадження», вказує на те, що вказана інформація є твердженням про факти, оскільки її достовірність може бути перевірена. При цьому, поширену інформацію представлено як таку, що має реальний, а не уявний або прогнозований характер. За змістовими й формальними ознаками викладена інформація не співвідноситься із суб`єктивними уявленнями мовця про повідомлене, автор не використовував мовні засоби, характерні для припущень, повідомлення суб`єктивних думок або власних поглядів, а відтак, поширена інформація, враховуючи її зміст, загальний контекст, не може вважатись оціночними судженнями, а є констатацією фактів з використанням різкої лексики, що є надмірним, з огляду на ситуацію та обставини, за яких відбувалося поширення такої інформації.

Поширена на сторінці Благодійного фонду «Повернення до життя» інформація стосується конкретних подій та конкретно позивача та подається як встановлений факт. Тобто, вказані вислови: «було скоєно замах на життя», «на нього напав колишній працівник фонду, керівник НУО "Шлях до життя" у м.Олександрія - Анатолій Тримбач», « ОСОБА_5 намагався збити Остапова на повній швидкості машиною» та «наразі відкрите кримінальне провадження» є такими, що виражені у формі тверджень.

Отже, суд дійшов висновку, що вказана інформація не є оціночною, оскільки вона містить вказівку про фактичні дані, а не про оцінку дій позивача.

При цьому, поширена інформація є негативною, оскільки з її змісту вбачається вчинення позивачем суспільно небезпечних правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, та яка негативно сприймається громадськістю. Поширена відповідачем інформація створює негативну оцінку позивача в очах необмеженого кола осіб.

Критикуючи будь-чию діяльність, особа висловлює свою оцінку дій та вчинків іншої особи і така інформація дійсно є оціночними судженнями. Однак інформація, поширена відповідачем, є фактичними твердженнями про вчинення позивачем злочинних дій, а не оцінкою його дій, тому правдивість такої інформація могла бути предметом перевірки судом.

Поширена відповідачем інформація стосувалася особисто ОСОБА_1 та крім негативної оцінки його дій містить посилання як на такі, що реально існують, факти вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

У постанові від 09.02.2022 у справі №577/1629/20 Верховний Суд дійшов висновку, що «…інформація, висловлена «особа» та «особа» є фактичними твердженнями про вчинення позивачем злочинних дій, у той час як відповідачами не доведено наявності вручення підозри позивачу у кримінальному провадженні та вироку суду, а тому вказана інформація не є оцінкою його діяльності при виконанні посадових обов`язків та оціночним судженням».

Так, представником відповідача не було надано суду підтвердження того, що позивач вчиняв дії, які мають ознаки кримінальних правопорушень, пов`язаних із замахом проти життя чи здоров`я особи, передбачених статтями 115, 121, 122, 125 розділу II Особливої частини КК України, що підтверджує недостовірність спірної інформації.

Повідомлені відповідачем відомості спростовуються дослідженими судом доказами, які підтверджують відсутність кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_1 за фактом, викладеним в поширеній інформації.

Також,оскільки наведенаінформація посуті єтвердженням провчинення позивачемдіянь,що підпадаютьпід кваліфікаціюяк кримінальнихправопорушень,така інформаціявиходить замежі допустимоїкритики позивачаяк публічноїособи. За своїм змістом поширена інформація порушує немайнові права позивача, а також шкодить діловій репутації, так як фактично є прямим обвинуваченням у злочинних діях.

Наслідком поширення такої інформації про позивача є негативна соціальна оцінка його особи суспільством та створення умов для навішування негативних ярликів на особу позивача.

Оскільки спірна інформація є недостовірною, можно стверджувати, що в даному випадку не має значення наявність чи відсутність у позивача статусу публічної особи, оскільки закон не містить виключення з правила про спростування недостовірної інформації в залежності від статусу особи, немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації.

Аналізуючи розповсюджену відповідачем інформацію щодо таких висловлювань, як «… ОСОБА_5 працював в нашому фонді та через низку проблем був звільнений...реалізація проектів в Олександрії значно ускладнилась через постійний терор "громадського діяча"… Ніхто не міг подумати, що він дійде до таких підлих вчинків за які буде відповідати перед законом... Кіровоградщина має знати, що… такий "діяч" намагається реалізовувати свої хворі амбіції за рахунок життя та здоров`я інших», суд дійшов висновку, що вона містить образи та принизливі висловлювання про позивача та донесена до численої кількості підписників сторінки «ОБФ «Повернення до життя» в соціальній мережі «Facebook», вона формує негативну громадську думку, руйнує позитивний імідж та репутацію позивача, а відтак є такою, що порушує право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.

На спростування доводів позивача представником відповідача не надано доказів на підтвердження того, що позивача дійсно було звільнено через низку проблем, оскільки як встановлено судом, позивач розірвав трудовий контракт з відповідачем за власною ініціативою. Так само представником відповідача не доведено, що діяльність по реалізації відповідачем проектів ускладнилася через постійний терор позивача.

З огляду на викладене та враховуючиобставини справи, зважаючи на баланс прав на свободу слова, вираження поглядів та на повагу до честі та гідності, недоторканність ділової репутації, презумпцію невинуватості, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що відповідач у публікації 28.07.2022 на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» поширив недостовірну інформацію про позивача, яка порушує його право на повагу до честі і гідності та недоторканість ділової репутації, тому суд дійшов висновку, що спірна інформація підлягає спростуванню відповідачем у той же спосіб, у який була поширена.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просив стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Представник відповідача у поданому відзиві просила зменшити розмір таких витрат, мотивуючи тим, що вони є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони та публічним інтересом до справи, а також з фінансовим станом відповідача, оскільки відповідач є благодійною, неприбутковою організацією, не здійснює господарську діяльність, а тому не має коштів для оплати судових витрат. При цьому, справа не є складною з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг та характеру цих послуг, в Україні наявна значна стала судова практика з розгляду справ цієї категорії, обсяг зібраних адвокатом доказів є незначним, а збір доказів не вимагав від адвоката значних зусиль та часу.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу, а саме: ордер серії ВА №1042721 від 22.11.2022 адвоката Гаморі М.В. на представництво інтересів позивача; свідоцтво про право на заняття ОСОБА_16 адвокатською діяльністю серії КР №000348 від 20.06.2019; витяг з договору №29 про надання правничої (правової) допомоги від 12.10.2022; додаток №1 до вказаного договору.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до витягу з договору №29 про надання правничої (правової) допомоги від 12.10.2022 та додатку №1 до нього сторони погодили партість та обсяг робіт порядок обчислення гонорару та його розмір, який складає 5000 грн., порядок та строк оплати послуг адвоката.

Судом враховується, що згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст.137 ЦПК України).

Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, враховуючи не доведеність представником відповідача неспівмірності витрат на правничу допомогу, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5 000 грн, понесених позивачем, є документально підтвердженим, вони співмірні та справедливі з урахуванням категорії справи та її складності, часу, який витрачено адвокатом на надання послуг та обсягом наданих нею послуг, а також значенням справи для позивача, в тому числі, впливом вирішення справи на його репутацію.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в розмірі 5 000 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в сумі 992 грн 40 коп, сплачений ним за подання даного позову до суду.

Керуючись ст.15, 16, 201, 275, 277, 299, 302 ЦК України, ст.133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порочить і принижує честь, гідність та ділову репутацію (порушує особисті немайнові права) ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 » в мережі «Інтернет» на власній сторінці «ОБФ «Повернення до життя» в соціальній мережі «Facebook» стосовно ОСОБА_1 , а саме: «Вчора о 13.17 було скоєно замах на життя керівника нашого фонду ОСОБА_2 . Відбулась подія у м.Знам`янці біля головного офісу фонду. Зі слів керівника на нього напав колишній працівник фонду, керівник НУО "Шлях до життя" у м.Олександрія - ОСОБА_5 з підручним ОСОБА_3 , останній намагався тричі вдарити по голові металевою трубою. Дякуючи ОСОБА_4 зумів увернутися, тому отримав лише травму руки та синець на голові. Зрозумівши, що все пішло не за планом ОСОБА_5 намагався збити ОСОБА_6 на повній швидкості машиною. Дякуючі реакції ОСОБА_7 вдалося відскочити і він лише почув позаду цинічне: "Что, хулиганы напали?". ОСОБА_7 зумів засняти фото і відео події, які передав слідству, наразі відкрите кримінальне провадження. Хочемо прояснити, що ОСОБА_5 працював в нашому фонді та через низку проблем був звільнений, після чого колеги та особисто керівник неодноразово отримували погрози в свій адрес, а реалізація проектів в Олександрії значно ускладнилась через постійний терор "громадського діяча". Ніхто не міг подумати, що він дійде до таких підлих вчинків за які буде відповідати перед законом. Ми просимо наших партнерів про максимальний розголос ситуації, ОСОБА_9 має знати, що в той час, як йде війна і наш фонд максимально допомагає уразливим верствам населення, підтримує військових та надає необхідне внутрішньо переміщеним особам, такий "діяч" намагається реалізовувати свої хворі амбіції за рахунок життя та здоров`я інших».

Зобов`язати Благодійний фонд «Повернення до життя» протягом десяти днів після набрання даним судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на власній сторінці «ОБФ «Повернення до життя» в соціальній мережі «Facebook» шляхом оприлюднення на власній сторінці «ОБФ «Повернення до життя» в соціальній мережі «Facebook», на якій ця інформація була поширена, інформації під заголовком: «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_17 », яка повинна мати посилання на номер даної цивільної справи, дату проголошення даного судового рішення, найменування суду, який ухвалив рішення, з наступним текстом спростування.

«Благодійним фондом «Повернення до життя» 28.07.2022 було розповсюджено на своїй сторінці «ОБФ «Повернення до життя» у соціальній мережі «Фейсбук» наступну інформацію.

«Вчора о 13.17 було скоєно замах на життя керівника нашого фонду ОСОБА_2 . Відбулась подія у м.Знам`янці біля головного офісу фонду. Зі слів керівника на нього напав колишній працівник фонду, керівник НУО "Шлях до життя" у м.Олександрія - ОСОБА_5 з підручним ОСОБА_3 , останній намагався тричі вдарити по голові металевою трубою. Дякуючи ОСОБА_4 зумів увернутися, тому отримав лише травму руки та синець на голові. Зрозумівши, що все пішло не за планом ОСОБА_5 намагався збити ОСОБА_6 на повній швидкості машиною. Дякуючі реакції ОСОБА_7 вдалося відскочити і він лише почув позаду цинічне: "Что, хулиганы напали?". ОСОБА_7 зумів засняти фото і відео події, які передав слідству, наразі відкрите кримінальне провадження. Хочемо прояснити, що ОСОБА_5 працював в нашому фонді та через низку проблем був звільнений, після чого колеги та особисто керівник неодноразово отримували погрози в свій адрес, а реалізація проектів в Олександрії значно ускладнилась через постійний терор "громадського діяча". Ніхто не міг подумати, що він дійде до таких підлих вчинків за які буде відповідати перед законом. Ми просимо наших партнерів про максимальний розголос ситуації, Кіровоградщина має знати, що в той час, як йде війна і наш фонд максимально допомагає уразливим верствам населення, підтримує військових та надає необхідне внутрішньо переміщеним особам, такий "діяч" намагається реалізовувати свої хворі амбіції за рахунок життя та здоров`я інших».

У даній інформації викладені недостовірні та неправдиві відомості стосовно ОСОБА_1 ».

Текст спростування не повинен містити редагувань, зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок від імені Благодійного фонду «Повернення до життя».

Стягнути з Благодійного фонду «Повернення до життя» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Благодійного фонду «Повернення до життя» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Благодійний фонд «Повернення до життя», місце знаходження: вул.Привокзальна,8 кв.33, м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, 27406, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23902923.

Повний текст рішення суду складено 30.05.2024.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва