Постанова

від 03.06.2024 по справі 538/596/24

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/596/24

Провадження по справі №3/538/251/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі судді Зуб Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

прокурора Фурса В.І.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Кузмич Г.В.,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дібрівка, Миргородського району, Полтавської області, працюючого директором ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Вирішальне»Інституту сільськогогосподарства ПівнічногоСходу Національноїакадемії аграрнихнаук України»,відповідно допідпункту «а»пункту 2частини 1статті 3Закону України«Про запобіганнякорупції»,примітки достатті 172-7КУпАП,являючись суб`єктомвідповідальності,на якогопоширюється діяЗакону України«Про запобіганнякорупції»,у порушеннявимог ч.1ст.28вказаного Закону,усвідомлюючи наявнусуперечність міжприватним інтересомта своїмислужбовими повноваженнями,прийняв рішення та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: 07.02.2024 підписав відповідь № 6 на запит спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції-Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України про ненадання інформації та завірених належним чином копій документів стосовно себе, як керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України».

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, зазначив що дотримується вимог антикорупційного законодавства.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмич Г.В. також просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з підстав викладених в письмових поясненнях, які долучив до матеріалів справи.

Прокурор, обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 2 ст.172-7КУпАП та просив застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із диспозицією статті 172-7КпАП України та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КпАП України)

Відповідно до частини 5 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Так, згідно абзацу 3 ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а згідно абзацу 2 ч. З ст. 81 Цивільного кодексу порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 Цивільного кодексу держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової, науково- технічної та інших видів діяльності. Наукова установа діє на підставі статуту (положення) чи іншого установчого документа, що затверджуються в установленому порядку. Національна академія наук України, національні галузеві академії наук утворюють, реорганізують, ліквідують наукові установи, що перебувають у їх віданні, з урахуванням норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» державними науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності. Майно, що становить матеріально-технічну базу державної наукової установи, закріплюється за такою установою на основі права оперативного управління або господарського відання відповідно до організаційно-правової форми.

Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» особливості призначення та звільнення керівників наукових установ, що входять до складу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, визначаються статутами відповідних академій наук.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки. Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством. Національні галузеві академії наук: за погодженням з Кабінетом Міністрів України створюють, реорганізовують, ліквідовують організації, що перебувають у їх віданні, виступають засновниками підприємств із змішаною формою власності, надають дозвіл організаціям, що віднесені до їх відання, на створення підприємств, до статутних фондів яких передаються належні їм майнові права; призначають (обирають) керівників наукових та науково-дослідних установ згідно із законодавством та діючими статутами національних галузевих академій.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код 00729540) є Національна академія аграрних наук України. Організаційно-правова форма- державне підприємство. Юридична та фактична адреса: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Свободи, буд. 7.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.5, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 4.9, 4.15, 7.1, 7.2, 7.5-7.7 Статуту ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, затвердженого в.о. президента Національної академії аграрних наук України, ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі - Підприємство) засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (далі- Академія), як органу управління державним майном; Підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі- Наукова установа); Підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їй апробації, виробництва оригінального, елітного та репродуктивного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків техніки; підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання; підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації, яка здійснюється в установленому законодавством порядку за місцем знаходження; майновий комплекс Підприємства складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Підприємства і передані йому Академією на праві господарського віддання, а також придбані Підприємством за рахунок коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством; Директор Підприємства призначається на посаду ті звільняється з неї президентом Академії, відповідно до діючого законодавства. Контракт з директором Підприємства укладається НААН України в особі її президента; Директор здійснює управління Підприємством. Він несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства, за збереження та заощадливе використання майна Підприємства, а також створення належних соціально-побутових умов для трудового колективу;

Отже, ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України є юридичною особою публічного права, а їх посадові особи є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права на якого поширюється дія Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, у тому числі обмеження та зобов`язання, передбачені Законом.

Згідно примітки до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 даного Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі- Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 1 Закону встановлено, що приватний інтерес- будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів- суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» Національну поліцію віднесено до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що посадові особи органів Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією за статтями 172-4 - 172-9 КУпАП.

Підпунктом 3 пункту 1 розділу II Положення про Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Положення), затвердженого наказом Національної поліції України від 23.10.2019 № 1077, визначено, що завданням Департаменту є протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.

Відповідно до підпунктів 25, 26, 27, 28 пункту 1 розділу III Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст. З Закону України «Про запобігання корупції»; здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень пов`язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку; вносить подання керівникові органу, підприємства установи, організації, де працює особа, яка вчинила корупційне чи пов`язане з корупцією правопорушення або не виконала вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, для проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню такого правопорушення.

Пунктами 3, 36 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський для виконання завдань покладених на поліцію, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; за письмовим запитом в установленому законом порядку безоплатно одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб державної форми власності інформацію, необхідну для виконання визначених цим Законом завдань та повноважень поліції, у тому числі стосовно військовополонених, у вигляді та у формі, що зазначені в такому запиті. Суб`єкти, яким адресовано відповідний запит, зобов`язані протягом трьох днів, а в разі неможливості - не пізніше десятиденного строку з дня отримання запиту, надати відповідну інформацію або повідомити про причини, що перешкоджають її наданню.

Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України, як спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, здійснювався збір доказів та інших фактичних даних про можливе порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 , що могли стати підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за частиною першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У відповідності до частини другої статті 251 КУпАП, керуючись статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», пунктами 3, 36 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», з метою збору доказів та інших фактичних даних про можливе порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 , Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України за вих. № 67-2024 від 03.01.2024 направлено запит про надання інформації та копій документів стосовно ОСОБА_1

16.02.2024 року Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України отримано відповідь Державного підприємства «Дослідне господарство «Вирішальне» Інституту і сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» від 07.02.2024 № 6, за підписом директора ОСОБА_1 , в якій останній відмовив у наданні інформації та завірених належним чином копій документів стосовно себе, як керівника цього підприємства.(а.с.12)

Указана суперечність між приватним інтересом та посадовими повноваженнями впливала і фактично вплинула на об`єктивність і неупередженість рішень та дій ОСОБА_1 щодо відмови Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у наданні інформації та завірених належним чином копій документів відносно себе, що стало наслідком у неотриманні спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції інформації та завірених належним чином копій документів від Державного підприємства «Дослідне господарство «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України».

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого виду приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи Інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб). Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів (п. 2.4 методичних рекомендацій НАЗК від 21.10.2022 № 13 «Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями»).

Твердження захисника про відсутність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд визнає безпідставними та такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки вказаний факт у повній мірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Таким чином, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема, письмовими матеріалами, якими встановлено факт вчинення порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо особи у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3028,00 грн., тобто, розмір судового збору складає 605,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1, ч. 2 ст. 172-7, 245, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 (три тисячі чотириста) грн.

Штраф стягнути до держбюджету на розрахунковий рахунок (IBAN): UA288999980313070106000016710, отримувач Миргородська міська ТГ 21081100, ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача- Державна казначейська служба України, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області.

Повний текст постанови складений 05.06.2024 року.

Суддя: Т.О. Зуб