Рішення

від 05.06.2024 по справі 212/4445/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4445/24

2/212/2314/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності сторін без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення моральної шкоди, заподіяної тяжким ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків,-

встановив:

01 травня 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до Акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (далі АТ Кривбасзалізрудком), в обґрунтування якого вказав, що він протягом тривалого часу перебував у трудових відносин з підприємством відповідача, з жовтня 1984 року по січень 2022 року працював на шахті Родіна підзменим майстром в підземних умовах та начальником дільниці з повним робочим днем у підземних умовах. 02 лютого 2023 року рішенням ЛЕК Державної установи Український науково-дослідний інститут промислової медицини йому встановлено професійні захворювання: сидеросилікоз першої стадії ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В, легенева недостатність другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху). Висновком МСЕК від 23 квітня 2024 року позивачу було встановлено 65 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності безстроково. Внаслідок отриманих професійних захворювань позивач пересить моральні переживання і фізичні страждання, він має хворобливий стан, який змушує часто проходити обстеження у лікарів та постійно лікуватися, позивача постійно турбує задишка при мінімальному фізичному навантаженні, частий сухий кашель, важкість та біль у грудній клітці колючого характеру, щоденні приступи задухи, головний біль. Втрату працездатності позивачу призначили безстроково, а значит стан його здоров`я буде з роками не покращуватись, а навпаки погіршуватиметься, що додає позивачу зайвих моральних переживань. Крім того, усі вищевказані й інші незручності викликають у позивача почуття своєї неповноцінності тому що він є додатковим тягарем, який постійно вимагає сторонньої допомоги з боку рідних та оточуючих, а тому шкода відповідачем заподіяна також і його сім`ї. Позивач вважає, що професійне захворювання виникло внаслідок порушень норм охорони праці на підприємстві відповідача, у зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 420000 грн., яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 06 травня 2024 року судом відкрито провадження у справі та призначене розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача адвокат Шатунов А.О. скористався правом надання відзиву в якому зазначив, що при укладанні з АТ Кривбасзалізрудком трудового договору, відповідно до ст.29 КЗпП України, позивачу було роз`яснено під особистий підпис його права та обов`язки, про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому ОСОБА_1 свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Тривалість роботи працівника у шкідливих умовах праці збільшує ризик професійного захворювання, і це насамперед, залежить від самого працівника і лише він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору, а тому причинно-наслідковий зв`язок існує між професійним захворюванням і діями самого ОСОБА_1 , які виражаються у тривалому продовженні роботи в шкідливих умовах праці, хоча позивач мав можливість змінити умови праці, місце роботи, перекваліфікуватися на іншу спеціальність тощо. За роботу в шкідливих умовах праці відповідач надає працівникам передбачені чинним законодавством та колективним договором АТ Кривбасзалізрудком пільги та компенсації, а саме: підвищену оплату праці, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховує до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсій за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2. АТ Кривбасзалізрудком вважає, що розмір моральної шкоди у розмірі 420 000 грн., заявлений у позові є безпідставно завищеним, адже з аналізу судової практики по аналогічним справам вбачається, що при втраті позивачами професійної працездатності у розмірі 65 % - сума стягнення становить до 250000 грн., тобто сума стягнення моральної шкоди, заявлена позивачем не відповідає критеріям розумності і справедливості та безпідставно завищена. Крім того, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач протягом тривалого періоду працював на підприємстві відповідача: з 10 жовтня 1984 року по 20 лютого 2008 року - підземним гірничим майстром шахти Родіна, з 21 лютого 2008 року по 01 листопада 2010 року заступником начальника дільниці № 4 шахти Родіна з повним робочим днем у підземних умовах, з 02 листопада 2010 року по 23 жовтня 2013 року - начальником дільниці № 2 шахти Родіна з повним робочим днем у підземних умовах, з 24 жовтня 2013 року по 25 січня 2022 року майстром гірничим шахти Родіна з повним робочим днем у підземних умовах. 25 січня 2022 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком згідно ст.38 КЗпП (а.с.11-14).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 25 квітня 2023 року, проведеного на АТ Кривбасзалізрудком, встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання позивача, а саме: працюючи підземниммайстром гірничимна дільниці№ 4шахти Криворізька (Родіна) AT Кривбасзалізрудком у періодиз 10жовтня 1984року по21лютого 2008року таз 24жовтня 2013року по25січня 2022року ОСОБА_1 видавав нарядбригадам іокремим робітникамв письмовому вигляді таконтролював їхвиконання;у шахтівиконував розстановкуробочих своєїзміни по робочим місцям;здійснював контрольза правиламиексплуатації машинта обладнання, використанням засобівіндивідуального захисту;систематично,протягом всієїзміни,проводив контроль застаном робочихмісць;організовував виконанняробіт згіднопроектних рішень; виконував заходи з охорони праці. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції,пилоподавлення тарежимів експлуатаціїгірничошахтного устаткування,зазнавав впливу аерозолівфіброгенної діїта шуму,що перевищувалинормативні значення.Згідно медичноговисновку лікарсько-експертної комісіївисокоспеціалізованого профпатологічногозакладу охорониздоров`я Державноїустанови Українськийнауково-дослідний інститут промислової медицини від 02 лютого 2023 року № 177 підставою для встановлення професійного характерузахворювання такожє профмаршрут:з 21лютого 2008року по24жовтня 2013року начальник (заступник)підземної дільницішахти Родіна ВАТ Кривбасзалізрудком (а.с.15-16).

З пункту 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 25 квітня 2023 року вбачається, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання є концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,12 разів (2,24 мг/м3 приГДК 1,0 мг/м3)згідно НаказуМОЗ Українивід 14липня 2020року № 1596Про затвердженнягігієнічних регламентів допустимоговмісту хімічнихі біологічнихречовин уповітрі робочоїзони; шум, еквівалентний рівень шуму перевищував на 13,9 дБА (93,9 дБА при гранично допустимому рівні 80 дБА) згідно ДСН 3.3.6.037-99 Санітарни норми виробничого шуму ультразвуку і інфразвуку.

Згідно довідки МСЕК від 23 квітня 2024 року позивачу встановлено 65 % втрати працездатності за захворюванням: 50 % - сидеросилікоз, 15 % - туговухість та ІІІ групу інвалідності з 25 березня 2024 року безстроково. Позивачу протипоказана важка праця в умовах виробничого пилу та шуму та рекомендовано спостереження та лікування у сімейного лікаря та санаторно-курортне лікування (а.с.17-18).

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивач неодноразово звертався до закладу медичного лікування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.19-25).

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Згідно частин 1, 3 ст.3ЗаконуУкраїниПроохоронупраці , роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавецьнесе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно ст.173КЗпПУкраїни шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч.2 ст.153КЗпПУкраїни забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 2371 КЗпПУкраїни передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.2371 КЗпПУкраїни відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок роботи у шкідливих умовах, під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.2371 КЗпПУкраїни їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно дост.23ЦивільногокодексуУкраїниособамаєправона відшкодуванняморальноїшкоди,завданоївнаслідокпорушенняїїправ. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Так, судом встановлено, що професійне захворювання виникло у позивача під час його роботи саме на підприємстві відповідача, а тому АТ Кривбасзалізрудком повинно нести відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду, що спричинена професійним захворюванням.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивачу встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 65 % та ІІІ групу інвалідності безстроково, внаслідок чого позивач відчуває постійний біль, задишку при мінімальному фізичному навантаженні, важкість та біль у грудній клітці колючого характеру. Внаслідок отриманих професійних захворювань порушено нормальний спосіб життя, позивач постійно потребує лікування.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних,душевних,психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Cуд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача впродовж 37 років, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності в розмірі 65 % та ІІІ групу інвалідності, які визначені безстроково, що свідчить про неможливість відновлення стану здоров`я потерпілого. Суд також приймає до уваги тяжкість та невідворотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, і вважає необхідним, доцільним та достатнім визначити розмір компенсації в сумі 270 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 420 000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Крім того, відповідно до пп. А п.164.2.14 ст.164 Податкового кодексу України(в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Враховуючи викладене, доводи сторони відповідача щодо оподаткування суми моральної шкоди суд відхиляє, оскільки чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

В даному випадку предметом стягнення є сума відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, у зв`язку з чим зазначені відповідачем зміни до Податкового кодексу України не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Суд також не приймає посилання представника відповідача на необґрунтованість звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки на підставі п.2 ч.1ст.5 Закону України Про судовий збірвід сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Отже, відповідно дост.141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню в дохід держави також судовий збір в розмірі 2500 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.153,2371 КЗпП України,Законом України Про охорону праці, ст.ст.3,12,81,141,263,265 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доАкціонерного товариства"Криворізькийзалізорудний комбінат"про стягненняморальної шкоди,заподіяної тяжкимушкодженням здоров`япід часвиконання трудовихобов`язків задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 270000 (двісті сімдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь держави судовий збір в розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", код ЄДРПОУ 00191307, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1-А.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2024 року.

Суддя: М.Д. Власенко