Ухвала

від 06.06.2024 по справі 638/4950/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4950/23

Провадження № 1-кп/638/755/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 42021222060000205 від 07 грудня 2021 року стосовно

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рязань Російська Федерація, українця, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, інвалідності спростовує, неповнолітніх утриманців не має, зі слів має хронічні захворювання, ФОП, не військовозобов`язаного, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні 06 червня 2024 року захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про проведення амбулаторної судової- психіатричної експертизи ОСОБА_6 .

Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання та зазначив, що стосовно ОСОБА_6 проводились медичні дослідження з приводу його стану здоров`я та можливості бути присутнім у судових засіданнях. Та не отримано відповідей про його неможливість перебувати у судових засіданнях.

Представник потерпілого заперечував проти вказаного клопотання.

ОСОБА_6 повідомив, що він погоджується з клопотанням захисту.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що остаточно висловлене у судовому засіданні, клопотання захисника ОСОБА_5 щодо призначення амбулаторної судової- психіатричної експертизи ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню.

У судових засідань неодноразово постановлені ухвали щодо дослідження психічного стану ОСОБА_6 . Вони проведені. У судових засіданнях ОСОБА_6 поводиться адекватно. 06 червня 2024 року був допитаний, надав пояснення та розумів запитання, відповідав на них. Скарг на стан здоров`я ОСОБА_6 не висловлював.

Суд окремо зазначає, що у судових засіданнях захисник ОСОБА_5 неодноразово заявляв клопотання про проведення експертного дослідження ОСОБА_6 , в тому числі і ментального здоров`я ОСОБА_6 . У судових засіданнях ОСОБА_6 висловлював думку щодо не погодження з клопотаннями адвоката ОСОБА_5 . У судовому засіданні 06 червня 2024 року обвинувачений змінив свою думку, після спілкування з адвокатом. Вказані обставини можуть свідчити про позицію сторони захисту з метою затягування розгляду справи.

Статтею 22 КПК Українизакріплено принципи змагальності, згідно з яким прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою в наданні доказів, їх дослідженні та доведенні переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих прав.

Відповідно до ч. 1ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихстаттею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частиною другоюстатті 332 КПК Українивизначено, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другоюстатті 509цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно з ч. 2ст. 509 КПК України, у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідуванняухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадженняухвалою суду.

За змістом пункту 3 частини другоїстатті 242 КПК України, обов`язковим є призначення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного (обвинуваченого) за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженогонаказом Міністерства охорони здоров`я від 08.05.2018 № 865, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2018 за № 719/32171, призначення судово-психіатричної експертизи, обов`язки, права та відповідальність судових експертів (даліексперти) визначаютьсяКримінальним процесуальним кодексом України,Цивільним процесуальним кодексом України,Кодексом України про адміністративні правопорушення,Кодексом адміністративного судочинства України,Кримінальним кодексом України,Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 10 вищевказаного Порядку визначено, що предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно з п. 14постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30.05.1997, судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди. Судово-психіатрична експертиза обов`язково призначається для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Коли під час дослідження в судовому засіданні висновку судово-психіатричної експертизи з`ясується, що для визначення психічного стану підсудного є необхідним тривале спостереження за ним в умовах стаціонару, суд за мотивованою пропозицією експерта може вирішити питання про поміщення підсудного у відповідний медичний заклад.

Згідно з п.п. 6, 8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженогонаказом Міністерства охорони здоров`я від 08.05.2018 № 865, за формою проведення СПЕ може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною. За процесуальними ознаками СПЕ може бути первинною, повторною, додатковою.

В пункті 1.2.14 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерств юстиції України 08.10.1998 № 53/5(в редакції станом на 07.03.2023), зазначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

У пункті 17 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженогонаказом Міністерства охорони здоров`я від 08.05.2018 № 865, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2018 за № 719/32171, зазначено, що під час проведення амбулаторної та стаціонарної СПЕ з метою з`ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу експерти проводять психіатричний огляд, оцінюють об`єктивний анамнез, включаючи дані про спадковість психічних розладів, особливості психічного розвитку, сімейний і соціальний статус, особливості реагування на різні життєві ситуації, психічні травми, особливості психічного стану та поведінки під час проведення СПЕ та в період дій, з приводу яких ведеться провадження у цій справі. Експерти оцінюють особливості зовнішнього вигляду, міміки, руху і мови особи, щодо якої проводиться СПЕ, а також її манеру триматися під час обстеження. У разі виявлення короткочасних порушень свідомості описують їх тривалість, зовнішні прояви (збліднення шкірних покривів, наявність додаткових рухів тощо) для уточнення характеру патологічного стану.

Виходячи з викладеного, із системного аналізу нормКПК України, суд відмовляє у задовленні вказаного клопотання.

Керуючись ст. 332 КПК України, суд

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 щодо проведення амбулаторної судової-психіатричної експертизи ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 06 червня 2024 року.

Головуюча суддя ОСОБА_7