Постанова

від 05.06.2024 по справі 635/1369/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

05 червня 2024 року

м. Харків

Справа № 635/1369/22

Провадження № 22-ц/818/1074/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П.,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙ-3» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 листопада 2023 року, ухвалене суддею Пілюгіною О.М., -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙ-3» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати.

В обгрунтування позову зазначає, що 02 грудня 2019 року він був прийнятий на роботу до ТОВ «Жилстрой-3» та обіймав посаду машиніста баштового крану. 10 лютого 2022 року відповідачем за адресою зареєстрованого місця проживання позивача було направлено лист № 14/01 від 10.02.2022 за підписом директора ТОВ «Жилстрой-3» Юрія Мельника, яким ОСОБА_3 , повідомлено про його звільнення 10 лютого 2022, згідно п.7 ст.40 КЗПП України (за появу на робочому місці у стані наркотичного сп`яніння), наказ N05-К від 10 лютого 2022 року, запропоновано з`явитись для отримання трудової книжки. Вважає своє звільнення незаконним, виходячи з наступного. Вранці 21 січня 2022 року о 07:50 він, почуваючи себе погано, прибув на робоче місце для виконання робіт за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому перевірка стану здоров`я перед допуском до роботи не проводилась. У процесі виконання роботи, приблизно о 10:00 він зателефонував до свого безпосереднього начальника ОСОБА_4 і повідомив, що має погане самопочуття, а саме сильну головну біль, у зв`язку з чим просив відпустити додому на лікування. У відповідь йому було повідомлено, що його ніким замінити, і він повинен перебувати на робочому місці мінімум до обідньої перерви, а вже потім його прохання буде можливо задоволене. Він продовжив працювати, аж поки приблизно о 12:30 йому стало дуже погано, що виражалося у сильній головній болі, він не міг ворушити руками, ногами та не міг говорити. Фактично його було паралізовано. З ним намагалися зв`язатися по рації інші працівники на майданчику, однак він не міг їм відповісти, оскільки його було паралізовано, після чого до нього піднялись співробітники ТОВ «Жилстрой-3», які знімали його з крану за допомогою спеціального тросу з поясом, після чого його було доставлено до будівлі механіка, а потім за наказом ОСОБА_5 невідомі особи винесли його на трамвайну зупинку, що прилягає до будівельного майданчику та залишили його, де через деякий час його забрала машина швидкої допомоги та доставила до КНП «Міська клінічна лікарня № 2 ім. професора О.О. Шалімова» ХМР, де він перебував до 22 січня 2022 року із діагнозом: крововилив в басейні основної артерії, етилового спирту в крові не знайдено. На запит адвоката вказаним медичним закладом надано відповідь, де зазначений його діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу, токсична дія неуточненої речовини. 22 січня 2022 року його було переведено на стаціонарне лікування до неврологічного відділення КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» (далі - ОКР) з діагнозом: ішемічний інсульт у вертебро-базилярному басейні з окоруховим порушенням, тетрапарезом, набряк головного мозку, токсико-дисметаболічна енцефалопатія, двобічна пневмонія, зумовлена SARS CoV2 інфекцією. 03 лютого 2022 року він був переведений на стаціонарне лікування до відділення для надання медичної допомоги на COVID-19 у ОКЛ з діагнозом: двобічна вірусна пневмонія асоційована з вірусом SARS CoV2 ідентефікованим. ПЛР від 03 лютого 2022 року позитивний, за ішемічним типом у вертебро-базилярному басейні з окоруховим порушенням, тетрапарезом, набряк головного мозку, токсико-дисметаболічна енцефалофія. Йому було зроблено аналіз крові, за результатами якого про виявлення наркотичних речовин у медичній документації не вказано. З 15 лютого 2022 року по 22 лютого 2022 року він перебував у неврологічному відділенні ОКЛ, з діагнозом: ішемічний інсульт, ранній відновний період, стовбурової локалізації з тетрапарезом, околоруховими порушеннями, дисметаболічна енцефалопатія 111, негоспітальна пневмонія, залишкові явища. При проведенні аналізів у вказаний період у медичній документації не вказано про виявлення у нього наркотичних речовин. У період з 22 лютого 2022 року по 13 березня 2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Мереф?янскої міської ради «Мереф?янська центральна районна лікарня» (далі МЦРЛ) з діагнозом: ішемічний інсульт у вертебро-базилярному басейні з окоруховим порушенням, тетрапарезом, набряком головного мозку, токсико-дисметаболічна енцефалофія, стан після перенесеної вірусної хвороби, асоційована з вірусом SARS CoV2 ідентифікованим. З 13 березня 2022 року по 27 квітня 2022 року перебував удома. З 27 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у МЦРЛ з діагнозом: ранній відновлювальний період ішемічного інсульту у стовбурі головного мозку з грубим тетрапазером, окоруховими порушеннями, гіпертонічна хвороба III степеню. При проведенні аналізів у вказаний період у медичній документації не вказано про виявлення у позивача наркотичних речовин. Щодо інших подій після 21.01.2022, то він зазначає, що до лікарні приходив чоловік, який назвався другом, за списком лікарів придбав ліки та пішов до приходу його рідних, тому ідентифікувати його не надалось можливим. 22 січня 2022 року, 24 січня 2022 року його мати телефонним зв`язком намагалась з`ясувати у керівництва ТОВ «ЖИЛСТРОЙ-3» інформацію щодо події 21 січня 2022 року, що сталася із ним, після чого з нею зв`язалась юрист ОСОБА_6 , яка намагалась вмовити його матір написати заяву від імені сина про звільнення за згодою сторін, пропонувала велику суму коштів на лікування, приїздила до лікарні. За період його перебування на лікуванні невідомі особи приїздили до лікарні та намагались дізнатися про стан його здоров`я. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки в останній робочий день 21 січня 2022 року у нього стався ішемічний інсульт, при цьому наркотичних речовин в крові та сечі виявлено не було. В той день за наявності скарг на стан здоров`я йому медичний огляд не провели, до медпункту/лікарні не направлено. Крім того, факт вчинення дисциплінарного порушення відповідачем не зафіксовано, службове розслідування не проводилось, наказ про звільнення позивачу для ознайомлення не надавався, заробітну плату за січень 2022 року йому не виплачено, наказ про звільнення виданий у день перебування його у лікарні. За викладених обставин він змушений звернутись до суду з позовом.

Просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Жилстрой-3» № 05-К від 10 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України;

поновити його на посаді машиніста баштового крану ТОВ «Жилстрой-3»;

стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 лютого 2022 року до ухвалення рішення по справі;

стягнути з відповідача на його користь суму невиплаченої при звільненні заробітної плати за січень 2022 року;

вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що в повідомленні відповідача про його звільнення від 10 лютого 2022 року №14/01 не міститься відомостей про те, у який саме день, на думку відповідача, він з?явився на роботу нібито в стані наркотичного сп?яніння. Якщо відповідач має на увазі 21 січня 2022 року, то в цей день він перебував на стаціонарному лікування у обласній клінічній лікарні в паралізованому стані. Зазначає, що фактично він перебував на території будівельного майданчика ТОВ «Жилстрой-3» 21 січня 2022 року, до того як його було залишено працівниками ТОВ «Жилстрой-3» у безпорадному стані на трамвайній зупинці. Звертає увагу на те, що 21 січня 2022 року у нього стався ішемічний інсульт, а наркотичних речовин в його крові та сечі, ані 21 січня 2022 року, ані при подальшому лікуванні виявлено не було, клінічний перебіг був нетиповим для наркологічного отруєння, як і не було виявлено етилового спирту.

Крім того вказує, що прибувши на роботу 21 січня 2022 року він мав погане самопочуття про що повідомив керівництво та прохав відпустити його на лікування до дому. Проте, його клопотання відповідачем задоволено не було.

Службового розслідування відповідачем не проводилось та зазначені обставини жодним актом не було встановлено. Таким чином, вчинення дисциплінарного правопорушення відповідачем зафіксовано не було.

Оскільки підстав для його звільнення згідно п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України у відповідача були відсутні, вважає, що він підлягає поновленню на роботі, а з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 лютого 2022 року по день ухвалення рішення. Крім того, відповідачем не було проведено з ним остаточний розрахунок при звільненні, а саме не виплачено за робітну плату за січень місяць, яка також підлягає стягненню з відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Жилстрой-3» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін посилаючись на ті ж самі обставини, що були викладені у відзиві на позовну заяву в суді першої інстанції, а саме, вказує, що 21 січня 2022 року ОСОБА_1 виконував роботи на території будівельного майданчика по провулку Лосівському м. Харкова, приблизно о 15:00 виконавцем робіт ОСОБА_7 було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови і її сповільнення, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, звужені зіниці, відсутність запаху алкоголю з порожнини рота) про що вказано у доповідній записці. Після виявлення ОСОБА_1 у такому стані він раптово почав втрачати свідомість і йому була викликана швидка медична допомога. Посилання позивача, що його було покинуто у безпорадному стані на вулиці не відповідають дійсності. Лікарі, що приїхали на виклик виявили у позивача порожні ампули та шприц і забрали позивача до лікарні з попереднім діагнозом «наркотичне отруєння». За вказаним фактом складено акт про перебування працівника ОСОБА_1 на роботі з ознаками наркотичного сп`яніння та відсторонено від роботи. Наказом директора ТОВ «Жилстрой-3» від 21.01.2022 було призначено комісію з розслідування нещасного випадку, не пов`язаного з виробництвом (невиробничого характеру) для розслідування обставин та причин нещасного випадку за висновком якої рекомендовано звільнити ОСОБА_1 з роботи у зв`язку із появою на робочому місці у стані наркотичного сп`яніння. При токсикологічному дослідженні сечі № 236 від 24 січня 2022 року у ОСОБА_1 виявлені налбуфін та тіопентал, після вживання яких, згідно медичної інструкції до цих речовин заборонено здійснювати керування транспортними засобами та іншими механізмами, або виконувати роботи, які вимагають посиленої уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Таким чином вважає, що звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням факту перебування позивача 21 січня 2022 року на роботі під дією наркотичних речовин, є повністю законним та обґрунтованим, проведеним на законних підставах.

Що стосується заборгованості по заробітній платі за січень 2022 року, то вона відсутня, оскільки була виплачена позивачу у повному обсязі 10 лютого 2022 року, шляхом перерахування на банківську картку позивача. Крім того, звертає увагу на те, що в день звільнення 10 лютого 2022 року позивач на лікарняному не перебував.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що звільнення відповідача на підставі п.7 ст.40 КЗпП України відбулося без порушення норм закону, оскільки останній з?явився на роботу у нетверезому стані з ознаками наркотичного сп?яніння.

Оскільки вимога про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з роботи залишена без задоволення, тому відсутні підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Проте, погодитися із таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що наказом директора ТОВ «Жилстрой-3» №74-к від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 з 02 грудня 2019 року прийнято на роботу на посаду машиніста крана з посадовим окладом 4 600грн.

Згідно доповідної записки ОСОБА_7 (виконавець робіт) 21 січня 2022 року приблизно о 15год.00хв. ОСОБА_1 перебував на будівельному майданчику по повулку Лосівському у м. Харкові з ознаками наркотичного сп?яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, сповільненість мови, відсутність запаху алкоголю з порожнини рота. З метою встановлення факту наркотичного сп?яніння ОСОБА_1 викликано швидку допомогу. При огляді ОСОБА_1 працівниками швидкої допомоги у нього було виявлено порожні ампули та шприц. Після чого працівники швидкої допомоги забрали ОСОБА_1 до лікарні (т.І, а.с.226).

21 січня 2022 року працівниками ТОВ «Жилстрой» складено акт №1/21-1 про перебування працівника на роботі з ознаками наркотичного сп?яніння (т.І, а.с.229).

Наказом директора ТОВ «Жилстрой» Мельник Ю. №1-ОД від 21 січня 2022 року у зв?язку із перебування ОСОБА_1 на робочому місці з ознаками наркотичного сп?яніння ОСОБА_1 відсторонено від роботи (т.І, а.а.227).

Наказом директора ТОВ «Жилстрой» Мельник Ю. № 2-ОД від 21 січня 2022 року призначено комісію з розслідування нещасного випадку не пов?язаного з виробництвом (невиробничого характеру) (т.І, а.с.228).

09 лютого 2022 року комісією з розслідування нещасного випадку ТОВ «Жилстрой» складено акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений директором ТОВ «Жилстрой-3», відповідно до якого запропоновано керівництву звільнити ОСОБА_1 за п. 7 статті 40 КЗпП України у зв`язку із появою на роботі у стані наркотичного сп`яніння, за подією від 21 січня 2022 року.

Наказом директора ТОВ «Жилстрой-3» №05-К від 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 звільнено на підставі п.7 ст.40 КЗпП України (поява на робочому місці у стані наркотичного сп`яніння), акт комісії підприємства від 09 лютого 2022 року.

У позовній заяві, як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що в день виходу на роботу 21 січня 2022 року він себе погано почував, відчував сильну головну біль, про що повідомив свого безпосереднього керівника. Разом з тим, оскільки його ніким було замінити він продовжив перебувати на робочому місці. Проте, приблизно о 12:30 йому стало зле, його було паралізовано. Після чого його винесли на трамвайну зупинку та залишили в безпорадному стані. Пізніше його забрала швидка та доставила до КНП «Міська клінічна лікарня № 2 ім. професора О.О. Шалімова» ХМР. Вважає, своє звільнення незаконним, оскільки в останній робочий день 21 січня 2022 року у нього стався ішемічний інсульт, при цьому наркотичних речовин в крові та сечі виявлено не було.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями ст. 40 КЗпП України визначено підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Згідно п.7 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених, зокрема пунктом 7 ч. 1 ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа №333/5649/16-ц) та від 23.01.2018 № 640/17224/15-ц).

Окремо звертаємо увагу на те, що відповідно до статті 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» факт незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин встановлюють на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп`яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Встановлення наявності стану наркотичного сп`яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов`язки щодо проведення медичного огляду (обстеження).

Матеріали справи свідчать, що відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги №289 від 21 лютого 2022 року за адресою перехрестя з провулком Лозівським до пацієнта ОСОБА_1 , останнього було доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня № 2 ім. професора О.О. Шалімова» ХМР із попереднім діагнозом «отруєння наркотичними речовинами». При хворому були знайдені 2 пусті ампули налбуфіна та одну ампулу димедрол (т.ІІ, а.с.149).

Згідно виписки із медичної карти №566 хворого ОСОБА_1 , в період з 21 січня 2022 року по 22 січня 2022 року останній перебував на лікуванні у КУОЗ «ХГКБ № 2 ім. ОСОБА_8 », хворий був госпіталізований для проведення детоксикаційної терапії, в процесі лікування та обстеження у пацієнта було виявлено крововилив у басейні основної артерії (т.І, а.с.35-36).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №9.1099 в період з 22 січня 2022 року по 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської міської ради, з діагнозом: ішемічний інсульт, набряк головного мозку, токсико-дисметаболічна енцефалопатія, пневмонія (т.І, а.с.42).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №к.333 в період 03 лютого 2022 року по 15 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської міської ради, з діагнозом: двобічна вірусна пневмонія, за ішемічним типом, тетрапарез, набряк головного мозку, токсико-дисметаболічна енцефалопатія (т.І, а.с.43).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №9.2458 в період з 15 лютого 2022 року по 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської міської ради, з діагнозом: ішемічний інсульт, ранній відновлювальний період, стовбурової локалізації з тетрапарезом, дисметаболічна енцефалопатія, пневмонія (т.І, а.с.45).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №001896 у період з 22 лютого 2022 року по 13 березня 2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Мереф`янська центральна районна лікарня», з діагнозом: ішемічний інсульт, набряк головного мозку, токсико-дисметаболічна енцефалопатія, стан після перенесеної вірусної пневмонії (т.І, а.с.48-49).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2291 у період з 27 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Мереф`янська центральна районна лікарня», з діагнозом: ранній відновлювальний період ішемічного інсульту, гіпертонічна хвороба (т.І, а.с.50-51).

На запит ТОВ «Жилстрой-3» листом КНП «Міська клінічна лікарня № 2 імені проф. О.О. Шалімова» ХМР №72/0/745-22 від 08 лютого 2022 року повідомлено, що пацієнт ОСОБА_1 був доставлений 21 січня 2022 року БШД № 804 у важкому стані з попереднім діагнозом «наркотичне отруєння», при токсикологічному дослідженні сечі у пацієнта виявлено налбуфін та тіопентал, після обстеження були встановлені зміни у басейні основної артерії, можливо ішемічного характеру з урахуванням анамнезу достовірно неможливо виключити токсичний характер впливу (т.І, а.с.191).

Також, на адвокатський запит від 27 вересня 2022 року адвоката Сайченко Я.В. листом КНП «Міська клінічна лікарня № 2 імені проф. О.О. Шалімова» ХМР № 298/745-22 від 14 жовтня 2022 року повідомлено наступне:

«Пацієнт ОСОБА_1 був доставлений БШД N?804 21 січня 2022 року о 16-35 у важкому стані з попереднім діагнозом «Наркотичне отруєння».

Достовірно вказати чи перебував ОСОБА_1 у стані наркотичного сп?яніння не представляється можливим з огляду на те, що клінічний перебіг випадку на момент огляду в приймальному відділенні був нетиповим для наркологічного отруєння (розширені зіниці, анізокорія, відсутність реакцій на введення налоксону, який є антидотом опіатів).

При токсикологічному дослідженні сечі пацієнта ОСОБА_1 виявлено налбуфін та тіопентал, які є лікарськими засобами.

Вище вказані препарати використовуються в медичних цілях як знеболююче (налбуфін) та засіб для наркозу (тіопентал).

Тіопентал відноситься до групи барбітуратів та може зберігатися в організмі більше місяця. Час визначення від 3 до 14 діб. Набуфін відноситься до групи анальгетиків, похідних морфінану. Зберігається в організмі до місяця. Період напіввиведення сягає 3 годин.

Ці препарати є цілком легальні та використовуються в лікувальній практиці як самостійні лікарські засоби.

Тіопентал може використовуватись як засіб для наркозу при проведенні хірургічних втручань, а також для зменшення психомоторного збудження та усунення судомного синдрому. Набуфін використовується для усунення больового синдрому сильної та середньої інтенсивності та як додатковий засіб препарати можуть бути використані медичними працівниками як у стаціонарі так і на догоспітальному етапі. Відомості про те, чи були застосовані вказані препарати під час перебування у кареті швидкої відсутні.

Токсикологічний аналіз сечі не передбачає визначення кількісного показника. Аналіз крові за кількісними показниками не проводився.

Після повного обстеження (КТ дослідження головного мозку) пацієнт ОСОБА_1 був переведений до нейрохірургічного відділення з остаточним діагнозом: 1) гостре порушення мозкового кровообігу; 2) токсична дія неуточненої речовини (т.І, а.с.41).

Таким чином, з викладеного вбачається, що на момент госпіталізації позивача ОСОБА_1 до КНП «Міська клінічна лікарня № 2 імені проф. О.О. Шалімова» ХМР при токсикологічному дослідженні сечі було виявлені лише лікарські засобами налбуфін та тіопентал, які є цілком легальні та використовуються в лікувальній практиці як самостійні лікарські засоби.

Клінічний перебіг випадку на момент огляду в приймальному відділенні нетиповий для наркологічного отруєння.

Жодна із наявних в матеріалах справи виписок хвороби не містить відомостей, щодо вживання позивачем на час його госпіталізації наркотичних засобів.

Посилання відповідача на те, що перебування позивача 21 січня 2022 року на робочому місці у стані наркотичного сп?яніння підтверджується картою виїзду швидкої медичної допомоги № НОМЕР_1 та показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 колегією суддів не приймаються, оскільки на момент госпіталізації працівниками швидкої було встановлено лише попередній діагноз «отруєння наркотичними речовинами», який не був остаточним, та згодом був спростований в результаті медичних досліджень.

Як зазначалось вище, у подальшому було проведено аналіз сечі ОСОБА_1 згідно якого у сечі останнього були виявлені лише лікарські засобами налбуфін та тіопентал, які не є наркотичними препаратами. При цьому, тіопентал та набуфін може зберігатися в організмі протягом одного місяця, а отже беззаперечно стверджувати, що зазначені препарати вживалися позивачем на робочому місці та призвели до наркотичного сп?яніння останнього не можна.

Виявлення працівниками швидкої у хворого 2 пусті ампули налбуфіна та одну ампулу димедрол не підтверджує факту їх вживання позивачем 21 січня 2022 року.

Що стосується обставин викладених у доповідній записці ОСОБА_7 з приводу наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп?яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, сповільненість мови, відсутність запаху алкоголю з порожнини рота), та у подальшому складених на його підставі акта №1/21-1 про перебування працівника на роботі з ознаками наркотичного сп?яніння, Наказа директора ТОВ «Жилстрой» Мельник Ю. №1-ОД від 21 січня 2022 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, Наказа директора ТОВ «Жилстрой» Мельник Ю. №2-ОД від 21 січня 2022 року про призначення комісії з розслідування нещасного випадку не пов?язаного з виробництвом (невиробничого характеру), акта комісі ТОВ «Жилстрой» №1 про нещасний випадок невиробничого характеру, то вони не підтверджені медичними висновками, результатами проведених ОСОБА_1 лабораторних досліджень.

Представник відповідача наполягає на тому, що виявлені в сечі позивача препарати тіопентал та набуфін відносяться до наркотичних препаратів, посилаючись на інструкції до цих лікарський засобів, в який вказано, що тіопентал відноситься до фармакотерапевтичної групи - засоби для загальної анестезії, барбітурати, монопрепарати, та належить до засобів неінгаляційного наркозу, а набуфін відносить до фармакотерапевтичної групи аналгетики, опіоїди, похідні морфіну, та є сильнодіючим аналгетиком.

Між тим, такі твердження спростовуються даними Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, до якого зазначені препарати (тіопентал та набуфін) не включені.

Представник відповідача також посилався на пояснення свідків: ОСОБА_9 , який обіймав посаду фельдшера КНП Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ОСОБА_10 , яка обіймала посаду медичної сестри КНП Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», які встановили позивачу попередній діазгоз «отруєння наркотичними речовинами».

Між тим, їх свідчення спростовуються результатами проведених лабораторних досліджень та відомостями закладів охорони здоров?я, які надавали медичну допомогу позивачу.

З огляду на те, що після медичного обстеження ОСОБА_1 21 січня 2022 року йому було встановлено діагноз «крововилив у басейні основної артерії», не можна беззаперечно стверджувати, що симптоми ОСОБА_1 були пов?язані із наркотичним сп?янінням, а не з діагнозом, який був встановлений за результатами обстеження.

Отже, беззаперечних доказів того, що 21 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 перебував на робочому місці в стані наркотичного сп`яніння матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

З урахування викладеного, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про те, що звільнення відповідача на підставі п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України відбулося без порушення норм закону, оскільки відповідачем не доведено факт появи позивача на роботі в стані наркотичного сп`яніння, а тому наявні правові підстави для визнання наказу ТОВ «Жилстрой-3» № 05-К від 10 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 10 лютого 2022 року відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України незаконним та поновлення останнього на роботі.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України"Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати.

Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100(надалі Порядок).

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пунктом 5 розділу IV Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньої (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 розділу IV Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

При цьому,згідно п.4Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, в тому числі компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Як роз`яснено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1993 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно довідки про середню заробітну плату середньомісячний заробіток позивача за останні два місяці роботи, що передували звільненню становить 5554,90грн., а середньоденний заробіток 265,16грн.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 лютого 2022 року по 05 червня 2024 року включно (по день ухвалення судового рішення у справі) становить 160156,64грн. (265,16грн. середньоденний заробіток * 604 робочий день), який підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суму невиплаченої при звільненні заробітної плати за січень 2022 року, то вона задоволенню не підлягає, оскільки як свідчать матеріали справи та не спростовано позивачем, виплата заробітної плати за січень 2022 року була здійснена відповідачем у повному обсязі, з урахуванням кількості відпрацьованих робочих днів, що підтверджується розрахунковим листом за січень 2022 року (т.ІІ, а.с.4).

Відповідач зазначає, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду із даним позовом.

В цій частині колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст.15ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як свідчать матеріали справи 10 лютого 2022 року ТОВ «Жилстрой-3» направляло на адресу позивача лист (повідомлення) №14/01 від 10 лютого 2022 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомляється про те, що з 10 лютого 2022 року він звільнений з роботи на підставі п.7 ст.40 КЗпП України (за появу на робочому місці у стані наркотичного сп?яніння) наказ №05-К від 10 лютого 2022 року (т.І, а.с.52, т.ІІ, а.с.9, 10).

Разом з тим, як вбачається з копії опису вкладення до конверта та копії зворотного поштового повідомлення ТОВ «Жилстрой-3» наказ №05-К від 10 лютого 2022 року про звільнення позивачу не направлявся. Доказів отримання позивачем наказу №05-К від 10 лютого 2022 року про звільнення, як і самого листа (повідомлення) №14/01 від 10 лютого 2022 року матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Крім того, як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 у період з 03 лютого 2022 року по 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 2 ім. професора О.О. Шалімова» ХМР, а з 22 лютого 2022 року по 06 травня 2022 року в КНП «Мереф?янська центральна районна лікарня», у зв?язку із чим у ці періоди фізично не міг отримати поштою за місцем проживання наказ про своє звільнення. 06 травня 2022 року позивач був виписаний з лікарні, при цьому контакт з ним був ускладнений, він мав труднощі вимовлення, оніміння правої половини тулуба, порушення ковтання, його стан розцінювався ближче до важкого. Лише 22 серпня 2022 року позивач уклав договір про надання правової (правничої) допомоги із адвокатом, за сприянням якого дізнався про своє звільнення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що строк на звернення до суду із даним позовом ОСОБА_1 не пропущений.

Згідно п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ТОВ «Жилстрой-3» № 05-К від 10 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, поновлення його на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Враховуючи скасування рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 листопада 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 23 лютого 2024 року необхідно також скасувати, оскільки воно не може існувати окремо від основного рішення у справі по суті спору.

Відповідно до ч.ч.7, 13 статті 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судовий витрат.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 ,вособіпредставника ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Харківського районногосудуХарківськоїобласті від16листопада2023року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙ-3» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства зобмеженоювідповідальністю«ЖИЛСТРОЙ-3» № 05-К від 10 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста баштового крану Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙ-3» з 10 лютого 2022 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙ-3» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 лютого 2022 року до 05 червня 2024 року включно (по день ухвалення судового рішення у справі) в розмірі 160156,64грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2024 року скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙ-3» на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 2977,20грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 червня 2024 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова