Рішення

від 06.06.2024 по справі 947/13202/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13202/24

Провадження № 2-о/947/276/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сопової А.Є.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Новомиргородська міська рада та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ :

22 квітня 2024 року заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване заадресою: АДРЕСА_1 ), належить Державний акт на право приватної власності на землю Серія Р1 №301858, який виданий на підставі розпорядження Ради народних депутатів №210-р від 11 квітня 2002 року, на земельну ділянку площею 2,30 га, кадастровий номер земельної ділянки 3523887600:02:000:0759, що розташована на території Туріянської сільської ради (зараз - Новомиргородська ОТГ Новоукраїнського району), передано їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10655 від 27 червня 2002 року, де по батькові власниці помилково записано як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка є матір`ю заявниці ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 3,25 та в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, що перебуває в колективній власності КСП «Прогрес», що належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія КР №0113605 виданого 10 грудня 1996 року.

Державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Дахно Н.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 , на користь якої відмовився від спадщини син померлої - ОСОБА_5 .

На підставі сертифікату Серія КР №0113605 виданого 10 грудня 1996 року на право на земельну частку - ОСОБА_1 наданоземельну ділянку,відносно якоївидано державний акт про право приватної власності на землю на підставі розпорядження Новомиргородської районної державної адміністрації №210-р від 11 квітня 2002 року. Земельна ділянка розташована на території Туріянської сільської ради Новомиргородського району (зараз - Новомиргородська ОТГ Новоукраїнського району) Кіровоградської області.

Так, в державному акті про право приватної власності на землю по батькові заявниці записано, як ОСОБА_6 , що не збігається із записом по батькові заявниці в паспорті громадянина України серія НОМЕР_2 , що був виданий Київським РВ УВМС України в Одеській області від 11 лютого 1998 року, де по батькові заявниці зазначене, як ОСОБА_1 , а також не збігається із записом в реєстраційному номері облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , яке видане Київським РВ УВМС України в Одеській області від 21 квітня 1999 року, де по батькові заявниці зазначене, як ОСОБА_1 . Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 26.11.2019 року №НВ-3510257842019, який підтверджує право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 3523887600:02:000:0759, місце розташування: Кіровоградська область, Новомиргородський район, Туріянська сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.3041). При видачі державного акту про право приватної власності на землю в ньому були допущена помилка, яка перешкоджає заявниці володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

У зв`язку із чим у заявника виникла необхідність встановити факт належності заявниці правовстановлюючого документу, а саме державного акту про право приватної власності на землю виданого на підставі розпорядження Новомиргородської районної державної адміністрації №210-р від 11 квітня 2002 року.

Ухвалою судді від 23 квітня 2024 року провадження у справі відкрито.

23.05.2024 року та 04.06.2024 року до канцелярії суду від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшли заяви про розгляд справи без участі представника заінтересовані особи.

25 квітня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_7 надіслав до суду клопотання, в якому просив суд провести судове засідання, призначене на 06.06.2024 року, по цивільній справі №947/13202/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Новомиргородська міська рада та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в режимі відеоконференції.В своїй заяві посилається на те, що її, а також її батькам - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , належить на праві спільної сумісної власності в рівних частках квартира АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 26 квітня 2024 року у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_7 про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи Новомиргородська міська рада та Головне управління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті провстановлення факту належності правовстановлюючогодокументу відмовлено.

05.06.2024 року через систему «Електронний Суд» від представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника та його представника.

05.06.2024 року через систему «Електронний Суд» від заінтересованої особи - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшли пояснення у справі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка є матір`ю заявниці ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) розміром 3,25 та в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, що перебуває в колективній власності КСП «Прогрес», що належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія КР №0113605, виданого 10 грудня 1996 року.

Державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Дахно Н.П. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 , на користь якої відмовився від спадщини син померлої - ОСОБА_5 .

На підставі сертифікату Серія КР №0113605, виданого 10 грудня 1996 року на право на земельну частку - ОСОБА_1 наданоземельну ділянку,відносно якоївидано державний акт про право приватної власності на землю на підставі розпорядження Новомиргородської районної державної адміністрації №210-р від 11 квітня 2002 року. Земельна ділянка розташована на території Туріянської сільської ради Новомиргородського району (зараз - Новомиргородська ОТГ Новоукраїнського району) Кіровоградської області.

В державному акті про право приватної власності на землю по батькові заявниці записано як ОСОБА_6 .

Згідно письмовихпояснень Головногоуправління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті,що надійшлина адресусуду 05.06.2024року,відповідно доінформації,наданої відділом№3Управління забезпеченняреалізації державноїполітики усфері земельнихвідносин Головногоуправління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті,у спискугромадян-членівколишнього КСП «Прогрес» серед інших зазначено Приз ОСОБА_10 . В подальшому відповідно до запису в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельку (пай), що видаються Новомиргородською райдержадміністрацією громадянам КСП «Прогрес», було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) КР № 0113605 на ім`я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину АВІ №960582 від 11.04.2000.

Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я ОСОБА_1 не видавався. Натомість, був виданий державний акт на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_6 , серія НОМЕР_3 , виданого на підставі розпорядження Ради народних депутатів №210-р від 11 квітня 2002 року на земельну ділянку площею 2,30 га, кадастровий номер 352887600:02:000:0759, що розташована на території Туріянської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10655 від 27 червня 2002 року.

Крім того, у списках громадян-членів колишнього КСП «Прогрес» на отримання сертифікатів ОСОБА_6 не зазначено, сертифікат на ім`я такої особи не виготовлявся та не видавався. Вказані обставини можуть свідчити про те, що державний акт Р1 №301858 виданий з помилкою, а саме даний державний акт належить ОСОБА_1 , а по батькові « ОСОБА_2 » в ньому неправильно вказано внаслідок допущеної під час його оформлення помилки.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відповідно дост. 293 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 5ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Відповідно до п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12Постанови за № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до положеньст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами.

Суд розглядає справи про встановлення факту, згідно до ч. 1 п. 6ст. 315 ЦПК України, щодо належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 18Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей203,275 ЦПК(за Кодексом 2004 р.) Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Проаналізувавши п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, щодо її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документів, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану, тощо).

Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст.315ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Таким чином, для заявниці важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

З представлених заявником доказів вбачається, що доводи заявниці є законними та обґрунтованими.

Суд, розглядаючи справу повно, всебічно та об`єктивно, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню та необхідно встановити факт належності документу ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12,13,48,76-82,141,229,259,263-265,268,273,315 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи Новомиргородськаміська радата Головнеуправління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті провстановлення фактуналежності правовстановлюючогодокументу - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване заадресою: АДРЕСА_1 ) належить Державний акт на право приватної власності на землю Серія Р1 №301858, який виданий на підставі розпорядження Ради народних депутатів №210-р від 11 квітня 2002 року, на земельну ділянку площею 2,30 га, кадастровий номер земельної ділянки 3523887600:02:000:0759, що розташована на території Туріянської сільської ради (зараз - Новомиргородська ОТГ Новоукраїнського району), передано їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10655 від 27 червня 2002 року, де по батькові власниці помилково записано як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 ».

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.