Рішення

від 20.05.2024 по справі 944/1970/21

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/1970/21

Провадження №2/944/141/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

третьої особи ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

16 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Івано-Франківської територіальної громади, ОСОБА_7 , Яворівського району електромереж Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», у якому просила: зобов`язати ОСОБА_7 знести незаконно встановлену споруду розміром 8 м х 10 м, яка розташована на території Бірківської сільської ради, та привести дану ділянку до попереднього стану; зобов`язати Івано-Франківську територіальну громаду відновити канаву для стоку каналізаційних та стічних вод між домогосподарствами АДРЕСА_1 ; Яворівський РЕМ ПАТ «Львівобленерго» здійснити демонтаж кабелю для подачі електричного струму, який проходить через територію домогосподарства Ридик і провести дані роботи поза межами земельної ділянки останньої та з дотриманням вимог закону.

На обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10 липня 2018 року вона зареєструвала право власності на 1/2 часину земельної ділянки загальною площею 0,0846 га, кадастровий номер 4625880800:05:002:0328, яка розташована по АДРЕСА_2 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дане право власності в неї виникло на підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 29 травня 2018 року про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Згідно з даним рішенням у неї виникло право власності на 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частку будинку, розташованого на даній земельній ділянці. Інша 1/2 частина земельної ділянки та будинку належить на праві власності її матері ОСОБА_8 , яка успадкувала частку після смерті свого чоловіка, а її батька. Упродовж багатьох років її мати, родичі по лінії батька мали проблеми з тим, що сусіди Пістун, домогосподарство яких знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно захопили частку земельної ділянки, яка перебуває на даний час у власності сільської ради, та розташували на даній земельній ділянці приміщення, у якому облаштували цех по виробництву меблів. При цьому, для належного електропостачання через її земельну ділянку, шляхом підкопу працівниками ПрАТ «Львівобленерго» від стовпа, який розташований на вулиці проведено трьохфазний кабель, що унеможливлює користування нею частиною земельної ділянки, оскільки існує небезпека ураження електричним струмом. На самозахопленій Пістунами частині земельної ділянки раніше проходила канава по стоку стічних та каналізаційних вод, які стікали з будинковолодінь мешканців вулиці. У зв`язку з перекриттям канави мешканці вулиці, за підтримки сільської ради, самовільно прокопали канаву, яка виходила на їхню земельну ділянку. Внаслідок чого на земельну ділянку постійно стікали каналізаційні та стічні води, що призвело до забруднення земельної ділянки та руйнування будинку. Після оформлення документів про право власності на частку будинку та земельну ділянку, вона вирішила огородити належну їй земельну ділянку. З цією метою вона замовила та здійснила засипання канави, яка незаконно виходила на територію її земельної ділянки, та почала облаштовувати основу для встановлення огорожі (паркану), а саме залила бетонну основу, а згодом замовила та викликала працівників, які здійснили залиття частини паркану. Оскільки такі дії обурили мешканців вулиці, які розуміли, що це унеможливить злив стічних та каналізаційних вод на територію її земельної ділянки були вчинені протиправні дії, а саме руйнування паркану. За даним фактом Яворівським ВП ГУ НП у Львівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 129 Кримінального кодексу України та ст. 356 Кримінального кодексу України, досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях триває. Проте, незважаючи на це, мешканці вулиці спільно з представниками органу місцевого самоврядування повторно здійснили протиправні дії при цьому спричинили тілесні ушкодження її матері. 01 березня 2021 року із застосуванням трактора-екскаватора було пошкоджено основу паркану, а саме розтрощено армопояс та викопано канаву, у зв`язку з чим стічні та каналізаційні води знову почали стікати на територію її земельної ділянки та знищувати будинок. Вони повторно звернулися до Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, проте отримали відповідь, що в діях мешканців вулиці та органу місцевого самоврядування вбачаються цивільно-правові відносини, та рекомендовано звернутися з цивільним позовом до суду. Канава для стоку каналізацій та стічних вод була розташована між домогосподарствами АДРЕСА_1 . Дана канава проходила через усе село та йшла далі в смт Брюховичі. Після того, як родина Пістунів самовільно захопила частину земельної ділянки, де була розташована канава, вони засипали дану канаву та на її місці встановили споруду цеху по виробництву меблів. Земельна ділянка по АДРЕСА_3 не приватизована та не перебуває в особистій власності сім`ї Пістун, оскільки вони незаконно захопили частину земельної ділянки яка належала громаді, де була канава. Вона та її родичі неодноразово звертались до голови Бірківської сільської ради, проте жодної належної відповіді не отримали. Їм неодноразово було рекомендовано здійснити обмін належної їх земельної ділянки та переконували, що частина даної земельної ділянки незаконно захоплена. З цією метою вона викликала геодезистів та повторно здійснила заміри земельної ділянки та жодних порушень з її боку не встановлено. Попри це їй постійно чинять перешкоди в користуванні належною їй та її матері земельною ділянкою. Вона не має можливості належним чином здійснити огорожу даної ділянки, оскільки сусіди постійно чинять їй перешкоди та руйнують огорожу. Жодні намагання самостійно вирішити дані питання не дають результату, у зв`язку з чим вона змушена звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 21 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11 травня 2021 року позивачу продовжено процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

09 червня 2021 року відповідач ОСОБА_7 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю вимог та відсутністю доказів порушення її прав.

Заперечення обґрунтовує тим, що вона є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 600 кв. м, на підставі рішення Виконкому Яворівської районної ради депутатів трудящих від 24 січня 1974 року. Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 12 жовтня 2020 року №494-ДК/364/АП/09/01/-20 встановлено, що розробником документів по видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , порушено порядок розроблення документації із землеустрою в частині без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, чим порушено вимоги Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій». Окрім того, встановлено самозахоплення частини земельної ділянки позивачкою комунальної власності загальною площею 0,0049 га. Оскільки у 2008 році не було розроблено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачки, відповідно не відбулось винесення меж в натурі ділянки позивачки, так і факту наявності меж у натурі відповідачки ОСОБА_7 , яка не може реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки. Відповідно до актів обстеження домогосподарств сторін від 03 липня 2020 року № 194 та № 195 комісія з питань регулювання земельних відносин агропромислового комплексу, транспорту, зв`язку Бірківської сільської ради встановила, що спірна межа не погоджена і для погодження рекомендовано сторонам звернутися до відповідної землевпорядної організації для встановлення меж земельних ділянок в натурі та закріплення межових знаків і в ході проведення встановлення меж здійснити заходи щодо відновлення канави. Такі акти вказують на відсутність констатації факту порушення з її боку, а саме самовільного зайняття земельної ділянки загального користування, по якій проходить канава для відведення стічних та ґрунтових вод. Інших доказів на підтвердження порушення її права саме нею позивачка не надала. Натомість з її боку є свідки, які можуть засвідчити факт зайняття канави, яка знаходилася на землях комунальної власності, а тому захоплення частини земельної ділянки комунальної власності саме позивачкою та факту прокладення бетонного фундаменту під огорожу після засипання канави. Позивач намагається протиправним шляхом, під виглядом захисту прав землекористувача, за рахунок рішення суду, зобов`язати її знести будівлю (сарай) та констатувати факт зайняття та наявність канави саме під її сараєм, тим самим довести факт зайняття земельної ділянки територіальної громади не позивачкою, а відповідачкою. Окрім того, позивачка у позовній заяві вказує, що вона засипала канаву на спірній межі, проте помилково або умисно вважає її такою, що прокладена мешканцями села та Бірківською сільською радою. Така канава і є природною, яку засипала сама ж позивачка та залила бетоном для огорожі. За проведеною перевіркою представниками Бірківської сільської ради та представниками Управління з контролю за використанням та охороною земель жодної претензії до неї заявлено не було, приписи не видавались, до відповідальності вона не притягалась та для пояснень не викликалась. Будь-які докази щодо факту звернення до правоохоронних органів позивачкою жодного відношення до даної справи не мають, оскільки підтверджують лише наявність не вирішеного конфлікту, а не факт захоплення нею частини земельної ділянки спільного користування. За відсутності доказів порушення права позивачки саме нею (відповідачкою) вважає, що позовні вимоги є безпідставними. Щодо заявлених вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної територіальної громади, то такі вимоги, на її думку, не є належним способом захисту, оскільки існує окремий порядок звернення до органу місцевого самоврядування щодо виконання/невиконання обов`язків суб`єктом владних повноважень, як користувача земельної ділянки до власника. За наявності актів, які надано і позивачкою і відповідачкою, Івано-Франківська селищна рада як представницький орган територіальної громади надала рекомендації, в ході виконання яких може бути вирішено питання використання спільної канави. Натомість позивачка звернулась до суду передчасно, без достатніх та належних доказів, лише для доведення як порушення її прав, так і можливого способу їх поновлення. Щодо позовних вимог до ПрАТ «Львівобленерго» Яворівським РЕМ, вважає, що такі вимоги є неналежним способом захисту у даному провадженні і загалом є окремим предметом спору, який відношення до даного спору не має і такі вимоги слід роз`єднати, виділивши вимоги до ПрАТ «Львівобленерго» Яворівський РЕМ про здійснення демонтажу кабелю для подачі електричного струму, який проходить через територію домогосподарства ОСОБА_1 , та провести дані роботи поза межами земельної ділянки з дотриманням вимог закону, в самостійне провадження.

09 червня 2021 року ОСОБА_6 подав до суду заяву про залучення його до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09 червня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання: замінено неналежного відповідача Івано-Франківську територіальну громаду на Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області; залучено ОСОБА_6 до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

24 червня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначила таке.

Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач стверджує, що вона є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 600 кв. м, на підставі рішення Виконавчого комітету Яворівської районної ради депутатів трудящих від 24 січня 1974 року. При цьому, відповідач не надає належних та допустимих доказів того, що цех перебуває та збудований на земельній ділянці, яка була виділена у користування відповідачу. Відповідач також не зазначає, що на даний час фактично користується земельною ділянкою розміром 1600 кв. м, на якій і встановлено незаконно збудовану споруду. Також відповідач не надала суду жодних доказів права власності на збудоване приміщення, яке вона вважає самочинно збудованим на земельній ділянці територіальної громади. Невірне твердження відповідача і щодо обставин зазначених у відзиві щодо проведення стоку каналізаційних та стічних вод, яка веде на земельну ділянку позивача. Незаконне руйнування огорожі земельної ділянки, яка перебуває у її законному та добросовісному володінні, підлягає кримінально-карному покаранню, що і було нею зроблено. Твердження відповідача про те, що позивачем порушено межі земельної ділянки, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки нею належним чином оформлено право власності на земельну ділянку, відповідною організацією розроблено технічну документацію, передано на збереження межові знаки, як цього вимагає законодавство. Ані ОСОБА_9 , ані Івано-Франківською селищною радою (раніше Бірківською сільською радою) не оскаржувалось право власності на її земельну ділянку. Крім цього, Бірківська сільська рада жодного разу не зверталась до неї чи суду щодо порушення меж земельної ділянки та незаконного володіння землями Бірківської сільської ради. Також при передачі земель в користування громадян між домогосподарствами ОСОБА_10 та Пістун знаходились землі Бірківської сільської ради, а саме 0,10 га, які на даний час самовільно захопила та користується відповідач ОСОБА_7 . Акти, які були надані до відзиву, жодним чином не містять інформації, яка б була достовірною. В актах зазначено, що сільська рада рекомендує ОСОБА_10 та Пістун звернутись до ліцензованої землевпорядчої організації для встановлення меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками. Проте їй не має потреби звертатись до землевпорядчої організації, оскільки технічна документація була виготовлена та межові знаки передані для зберігання ОСОБА_10 про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Акти, які додано до відзиву, жодним чином не доводять факту захоплення нею земельної ділянки, що перебуває у власності територіальної громади, оскільки вона користується земельною ділянкою, яка внесена до Держгеокадастру та відповідає встановленим межовим знакам, які передано для зберігання, що доводиться матеріалами справи (додано до позовної заяви). При цьому, відповідач ОСОБА_7 не надала жодних доказів законності користування земельною ділянкою, яка межую з її земельною ділянкою, як і документів на право власності об`єктом нерухомості, який встановлено на межі земельної ділянки. Щодо твердження ОСОБА_7 про те, що свідки можуть надати свідчення про те, що позивач зайняла канаву. Свідки, які були заявлені як такі що можуть надати свідчення про зайняття канави, то такі проживають на даній вулиці з 2000-х років, у той час як канаву було захоплено ОСОБА_7 ще задовго до цього, на початку 1990-х років. Відтак вони не можуть надати будь-яких правдивих показів, які б мали значення у справі. Також сумнівними є твердження відповідача про те, що канава, яку вона засипала, є природньою, оскільки канави для стічних вод є спеціальним об`єктами та прокладаються місцевими органами самоврядування для належного утримання земель, а тому не можуть бути природніми. Хибними також є твердження відповідача ОСОБА_7 про те, що вона неналежним чином звернувся до відповідача Івано-Франківської селищної ради, оскільки, спори щодо порушеного права власності розглядаються виключно місцевими судами. А у неї земельна ділянка перебуває не у користуванні, а у власності. Також не погоджується з тим, що відповідач ОСОБА_7 наполягає на роз`єднанні справ в частині вимог до ПрАТ «Львівобленерго», оскільки дана вимога стосується безпосередньо предмету спору.

02 липня 2021 року відповідач ОСОБА_7 подала письмові заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила таке.

Предметом спору, з огляду на відповідь на відзив, є захист права власності шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Зокрема, і те, що позивачка помилково вважає, що канава (русло) не проходить через її земельну ділянку, і те, що позивачка помилково вважає, що така канава (русло) проходить через земельну ділянку територіальної громади, яка перебуває у користуванні відповідачки ОСОБА_7 , і те, що позивачка помилково вважає, що через цю канаву замість її використання за призначенням проходить кабель для подачі електричного струму, який використовується відповідачкою. Усі порушення права власності, а саме можливості нормального користування земельною ділянкою на думку позивачки зводяться до того, що вона дотримується правил добросусідства, але відповідачка та інші відповідачі, в тому числі мешканці с.Бірки безпідставно порушують її право власності. З огляду на принцип диспозитивності та надання доказів стороною на свій розсуд для доведення в даному випадку порушеного права, позивачка не підтвердила порушення її прав саме ОСОБА_7 , і саме тим, що вона незаконно встановила споруду на землях громади і таким чином порушила її права. На відміну від позивачки, вона, користуючись правом доведення своєї позиції та підкріплення її доказами, надала суду клопотання про опитування свідків, які можуть підтвердити факт, який був зафіксований представниками територіальної громади, а саме те, що у лютому 2021 року відбулось затоплення вулиці з вини позивачки і лише в момент потрапляння на земельну ділянку позивачки та розкопування технікою засипаного нею русла відбулось зниження рівня вод на дорозі загального користування та земельних ділянках сусідів навпроти. Таке затоплення було неодноразовим, про що також свідчитимуть свідки. Жодних доказів про те, що відповідачка незаконно встановила споруду саме на канаві попередньо її засипавши, чи то природному руслі немає, а навпаки є доказ, що таке русло засипала позивачка з огляду на свідчення осіб, які запрошені як свідки. В позовній заяві позивачка вказує, що вона засипала канаву, яка, на її думку, незаконно виходила на її земельну ділянку, але жодних доказів існування канави та перебування такої на балансі не надала, що говорить про те що русло є природнім і жодної канави не існує. Також позивачка підтвердила факт розкопування на її території мешканцями та представником територіальної громади заблокованого проходу природного русла, оскільки ситуація на той час вимагала таких негайних дій. Жодна особа не оскаржувала факт приватизації земельної ділянки позивачко, проте це не може свідчити, що канава чи русло знаходяться на території користування земельною ділянкою відповідача. Жодних доказів визнання будь-якої будівлі на території землекористування відповідача самочинною чи захист власником представником територіальної громади права власності, шляхом знесення самочинного будівництва, тим паче як крайнього захисту немає. Відповідно, до книги обліку у 1975 році вказано про існування сараю у домогосподарстві відповідача. Натомість існує акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 12 жовтня 2020 року яким встановлено захоплення позивачкою та третьою особою ОСОБА_8 земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудов загальною площею 0,0049 га. Згідно з фото, таке захоплення виходить за межі позивачки перпендикулярно межі відповідача та в обхід межі відповідача, що може свідчити про бажання самозахопити частину земельної ділянки, а не захистити своє право. Окрім того, земельна ділянка позивача, згідно з наданого нею державного акту на право власності на земельну ділянку вказана у розмірі 0,0846 га, хоча, згідно з рішенням № 178 від 02 червня 1977 року ОСОБА_11 надано 0,0800 га під забудову. Саме такий обмір може вказувати на те, що 0,0046 га може бути тією канавою (місцем протікання русла) про яку вона вказує та яка знаходиться у межах приватизованої земельної ділянки. Таким чином, позивач створила проблему, а згодом намагається перекласти відповідальність на відповідача, однак такими діями проблема не вирішується, і у випадку повторного засипання русла відбудеться повторне затоплення прилеглої території. Право власності позивачки на земельну ділянку ніхто не оскаржував, оскільки мешканці намагались позасудовим шляхом вирішити спірне питання, натомість позивачка вирішила захистити своє право надуманим позовом. У відповіді на відзив позивач зазначає, що канаву захоплено ще на початку 1990-х років, проте з позовом звернулась лише у 2021 році. Жодних доказів про затоплення у період до 2020 року позивачка не надала. Важливим у даному випадку є уточнення позивачки моменту порушення її права ОСОБА_7 , оскільки господарська будівля існує з 1975 року. Якщо це початок 1990-х років і свідки нічого не можуть засвідчити то постає питання строку звернення до суду. Щодо порушення права власності іншими відповідачами то такі твердження є безпідставними. Вважає, що права позивачки жодним чином не порушені, і не можуть бути порушені, оскільки приватизовуючи земельну ділянку та отримуючи у спадок земельну ділянку, вона була обізнана про існування природного русла стічних та грантових вод та можливих наслідків. Також вважає, що позивачка безпідставно наголошує на достатності доказів, оскільки у справі вони відсутні, а відтак є недостатніми, а ті що подані позивачкою є неналежними, оскільки не доводять існування предмету спору та ніяким чином не доводять порушення її прав відповідачкою ОСОБА_7

13 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій просила: зобов`язати ОСОБА_7 знести незаконно встановлену споруду розміром 8 м х 10 м, що розташована на землях Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області та привести дану ділянку до попереднього стану; Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області відновити канаву для стоку каналізаційних та стічних вод по АДРЕСА_1 , яка існувала до самовільного захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_7 та демонтувати наявну трубу, яка виходить на її земельну ділянку.

09 серпня 2021 року позивач подала заяву про відмову від позовних вимог до ПрАТ «Львівобленерго» Яворвівський РЕМ щодо здійснення демонтажу кабелю для подачі електричного струму, який проходить через територію домогосподарства Ридик та провести дані роботи поза межами земельної ділянки останніх з дотриманням вимог Закону та просила закрити провадження в тій частині позовних вимог, оскільки ПрАТ «Львівобленерго» Яворівський РЕМ добровільно усунув перешкоди, які існували на час подачі позовної заяви до суду.

Також позивач подала клопотання про витребування в Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області інформації щодо надання у користування ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 600 м. к. в с.Бірки Яворівського району Львівської області з наданням графічного зображення вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ПрАТ «Львівобленерго» та закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівобленерго» про зобов`язання здійснити демонтаж кабелю для подачі електричного струму, який проходить через територію домогосподарства Ридик; виключено ПрАТ «Львівобленерго» із числа відповідачів у справі.

Ухвалою від 22 вересня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено витребувати в Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області інформацію щодо надання у користування ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 600 м кв. в АДРЕСА_2 з наданням графічного зображення вказаної земельної ділянки.

22 вересня 2021 року представник відповідача ОСОБА_7 подав до суду клопотання про витребування у Держгеокадастру Львівської області (структурний підрозділ Управління в Яворівському районі ГУ Держгеокадастру Львівської області, Управління з контрою за використання та охороною земель): планово-картографічний матеріал, на якому в експлікації угідь виконавцем зазначена земельна ділянка ОСОБА_12 в с. Бiрки загальною площею 0,0846 га, у тому числі забудовані землі - 0,0846 га, землі під будівлями 0,0846 га, за наслідками виконання проектно-пошукових робіт ТОВ «Геоцентраль» у 2008 році; оригінали або належним чином завірену (прошиту, пронумеровану та завірену печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів) копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 , що по АДРЕСА_2 , площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (станом на 2021 рiк кадастровий номер 4625880800:05:002:0328); оригінал або належним чином завірену (прошиту, пронумеровану та завірену печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів) копію технiчної документації із землеустрою що розташована по АДРЕСА_4 , площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (станом на 2021 piк кадастровий номер 4625880800:05:002:0328); оригінал або копію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 799078, яким посвiдчено право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 ; координати поворотних точок меж земельної ділянки, яка належить станом на 2021 рік на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою по АДРЕСА_2 , з документації із землеустрою на підставі якої виготовлено вказаний державний акт (станом на 2021 рік, кадастровий номер 4625880800:05:002:0328).

Ухвалою від 29 вересня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області планово-картографічний матеріал, на якому в експлікації угідь виконавцем зазначена земельна ділянка ОСОБА_12 в с. Бiрки загальною площею 0,0846 га, у тому числі забудовані землі 0,0846 га, землі під будівлями 0,0846 га, за наслідками виконання проектно-пошукових робіт ТОВ «Геоцентраль» у 2008 році; оригінали або належним чином завірену (прошиту, пронумеровану та завірену печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів) копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 , що по АДРЕСА_2 , площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (станом на 2021 рiк кадастровий номер 4625880800:05:002:0328); оригінал або належним чином завірену (прошиту, пронумеровану та завірену печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів) копію технiчної документації із землеустрою що розташована по АДРЕСА_4 , площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (станом на 2021 piк кадастровий номер 4625880800:05:002:0328); оригінал або копію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 799078, яким посвiдчено право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 ; координати поворотних точок меж земельної ділянки, яка належить станом на 2021 рік на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою по АДРЕСА_2 , з документації із землеустрою на підставі якої виготовлено вказаний державний акт (станом на 2021 рік, кадастровий номер з/д 4625880800:05:002:0328).

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 01 листопада 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року визнано обов`язковою явку в судове засідання представника відповідача Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області; зобов`язано відповідача Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали провести обстеження канави по вулицях С.Бандери та Окружній в с. Бірки Яворівського району Львівської області, з повідомленням ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 .

В судових засіданнях позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, надала пояснення, аналогічні позовній заяві та відповіді на відзив.

Додатково пояснила, що вона та третя особа її мати ОСОБА_8 є власниками земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Сусіди Пістун в 1970-х роках захопили частину земельної ділянки, де встановили свої споруди, засипали канаву, підняли рівень ґрунту, огородили, перемістили бетонний фундамент та закрили трубу. Каналізаційні стоки стікають на їх подвір`я, що призвело осідання фундаменту, утворення тріщин стіни, а також забруднення ґрунту. 01 січня 2021 року вона звернулась до сільської ради із заявою про відновлення канави. Водночас, комісія сільської ради стала переконувати їх віддати частину приватизованої земельної ділянки під канаву. Також сусіди Пістуни налаштували інших сусідів проти них та спільно перешкоджають у будівництві паркану. Вони були вимушені викликати охорону для здійснення будівельних робіт. Однак Пістуни разом з іншими сусідами знищили опалубку та бетонний фундамент. Працівники поліції приїхали, коли все вже було знищено. Також в присутності працівників поліції її матері були нанесені тілесні ушкодження, однак їй не дали можливості написати заяву. В подальшому вона сама написала заяву дільничному інспектору поліції. Також представники сільської ради і сусіди розкопали канаву. Через стічні води земельна ділянка стала непридатною для вирощування будь-яких рослин. Відповідачі безпідставно подали до неї позов про скасування реєстрації її земельної ділянки. Столярний цех відповідача побудований на землях громадського призначення і на її межі, при тому жодного дозволу на будівництво вона не давала. Акти про самовільне будівництво не складалися.

Представник позивача адвокат Кісь О.Р. в судових засіданнях підтримала позовні вимоги своєї довірительки та просила позов задовольнити, надала пояснення, аналогічні позовній заяві та відповіді на відзив.

Додатково зазначила, що спір між сторонами триває уже тривалий час. Позивач правомірно, в законний спосіб, оформила право власності і визначила межі земельної ділянки. Івано-Франківська селищна рада повідомила, що земельна ділянка Пістунів не приватизована і на неї не оформлено право власності, а також не було жодних підстав для зведення споруди на межі її земельної ділянки. На земельній ділянці, де на даний час знаходиться цех відповідача, колись була канава, що є відображено в документах. Спір виник, коли позивач хотіла огородити свою земельну ділянку, однак огорожа була зруйнована сусідами. За даним інцидентом була порушена кримінальна справа. Позивачка зверталась з приводу відновлення канави до екологічної служби та селищної ради, однак селищна рада повідомила, що не має технічної можливості відновити канаву і визнає, що канава має проходити по межі між земельними ділянками сторін. Незрозуміло, чому селищна рада, якщо вважає, що позивач захопила земельну ділянку, не звертається до суду. Позивачем частина земельної ділянки приватизована в порядку спадкування за рішенням суду, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. Сільська рада не хоче надати інформації, де проходила колись канава. У власності відповідача є декілька споруд, тому невідомо, про який сарай йдеться в погосподарській книзі, спірний чи ні, а також не вказано його розмірів, місця розташування, не вказано інших споруд, які були станом на 1990 рік (літню кухню, колодязь тощо). Щодо землі 0,160 га, то не відомо, до якого домогосподарства ця земельна ділянка належить, адреси дописані олівцем вибірково.

В судових засіданнях третя особа ОСОБА_8 підтримала позовні вимоги позивача, просила позов задовольнити.

Пояснила, що вона проживає в с. Бірки з 1973 року. Позивач ОСОБА_1 є її дочкою. По сусідству проживає сім`я Пістунів, з якою у них постійно є конфлікти, оскільки останні самовільно захопили земельну ділянку, де була канава для стічних вод. Місцева влада не вирішила питання, а стала на бік Пістунів. Крім того, кількість жителів села постійно збільшувалася, водночас і збільшувалась кількість каналізаційних стоків. Сусіди самовільно вирішили провести каналізацію через їхнє з дочкою подвір`я. Також відповідачі збудували на початку 1990-х років споруду на комунальних землях. Вулиці в с. Бірки були створені у 1997 році.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_1 заперечила, просила у задоволенні позову відмовити. Підтримала пояснення, наведені у відзиві на позов. Додатково пояснила, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , є її власністю. Земельну ділянку було надано в користування її тітки, на даний час вона не приватизована, оскільки не має рішення про надання дозволу на приватизацію. Канава була за межами земельної ділянки. Водночас сарай був збудований її чоловіком на початку 1990-х років.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судових засіданнях позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_7 заперечив, просив у задоволенні позову в цій частині відмовити. Позовні вимоги до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області підтримав, зазначив, що орган місцевого самоврядування повинен вирішити спірну ситуацію. Підтримав пояснення, наведені у відзиві на позов. Додатково пояснив, що земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача. Дозвіл на користування земельною ділянкою відповідач отримав давно. На даній ділянці є будинок та господарські споруди. Також чоловік відповідачки збудував там цех. Позивач жодними належними доказами не довела, що цех збудований на земельній ділянці, де раніше була канава. Дана канава проходила поза межами земельної ділянки, якою користується відповідач. Жодних звернень в контролюючі органи чи орган місцевого самоврядування про самовільне будівництво з боку позивача не було. В органах місцевого самоврядування є докази перебування земельної ділянки в користуванні ОСОБА_7 . На даний час ОСОБА_7 подала позов до ОСОБА_1 про скасування права власності.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив, просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що він є сином відповідачки ОСОБА_7 . Їхня сім`я користується земельною ділянкою площею, 0,16 га з 1973 року. Дані, що вони користуються земельною ділянкою площею 0,06 га, є помилковими. Завжди межею між їхньою та позивачки земельною ділянкою був потічок. Коли почали будувати цех, тоді вони відступили від потічка. А у 1982 році після буревію також перенесли і подалі огорожу від потічка, приблизно на 70 см. При будівництві цеху потічок вони не засипали і жодних дій по зміні його русла не робили, він завжди був в тому місці, де знаходиться і зараз. Коли позивач виготовляла технічну документацію на земельну ділянку, тоді були змінені координати і її земельна ділянка посунулась на потічок. Відповідно до документів, які він виготовив на приватизацію земельної ділянки, в них немає межі із земельною ділянкою позивачки. Коли його мама погоджувала позивачці межі земельних ділянок, вона не знала, що земельна ділянка поширюється на потічок.

Представник відповідача Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області Ковалишин О.Я. в судових засіданнях позовні вимоги ОСОБА_1 заперечила, просив у задоволенні позову відмовити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надала такі показання.

Вона проживає в с. Бірки з 1979 року. Їхній будинок був на низовині, його частково затоплювало. Тоді вони викопали рови, щоб був стік води, які постійно чистили. Через дорогу була труба, по якій вода стікала з їхнього подвір`я на город ОСОБА_1 , перед тим на город Родик Парасковії, яка нічого не заперечувала. До 1979 року потічок був, потім його поглибили. Даний потічок був постійно та не переносився. Пістуни перші загородили свою земельну ділянку, потім Стецики, а ОСОБА_10 були посередині. Дерев`яна споруда на подвір`ї Пістунів станом на 1979 рік уже була, пізніше її просто оновили.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_14 надала такі показання.

В с. Бірки вона проживає з 1976 чи 1977 року. ЇЇ свекруха і Пістун ОСОБА_15 були рідними братом і сестрою. Через центральну дорогу є труба від господарства ОСОБА_16 до господарства Пістун. Межа земельних ділянок між господарствами ОСОБА_10 і ОСОБА_17 проходить через потічок, який кожний чистив біля свого господарства та який проходить через усе село і впадає в річку біля с. Рокитно. Пістун ОСОБА_15 колись поставив дерев`яну огорожу від сторони ОСОБА_10 , а пізніше замінив її на металеву сітку, яку відступив від потічка, що погоджував з ОСОБА_18 . Приблизно два роки тому ОСОБА_1 засипала потічок на своєму подвір`ї.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надав такі показання.

Він був депутатом Бірківської сільської ради. Знає, що між родинами ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , які є сторонами у справі, існує спір протягом приблизно чотирьох років. Оформляючи право власності на земельну ділянку, Пістун звернувся до ОСОБА_10 для погодження меж. Між їхніми земельними ділянками відповідно до Генерального плану проходить канава, яка відводить стічні води з вулиць Окружної, Степана Бандери і прилеглих вулиць та далі через село. ОСОБА_1 почала земельні роботи на своїй земельній ділянці, перекривши цю канаву. Приблизно півтора роки тому ОСОБА_1 розпочала капітальний ремонт огорожі та захопила фактично землі загального користування і повністю перекрила канаву. Ще до утворення Івано-Франківської ОТГ з цього питання були виїзні комісії Бірківської сільської ради, на яких було виявлено порушення, зокрема, земельна ділянка ОСОБА_1 в натурі не відповідає по конфігурації відомостям Держгеокадастру. При цьому, площа відповідає документації, а конфігурація ні. Це підтвердило Управління з контролю земель Головного управління ДТЗ у Львівській області. Канава проходила між земельними ділянками ОСОБА_10 і Пістун, це чітко видно на Генеральному плані с. Бірки. На даний час ОСОБА_1 перекрила канаву і в неї на подвір`ї стоїть вода. До 2020 року він був землевпорядником в с. Бірки Яворівського району Львівської області та знає, що Генеральний план с. Бірки є один. До нього вносилися зміни, в останньому варіанті не відображена стічна канава, така була в первинному плані 1991 року. Не розуміє, чому зараз в Генеральному плані немає канави. Неправильність конфігурації земельної ділянки ОСОБА_1 з північного боку зі сторони сусіда ОСОБА_20 , в бік якої є зміщення. Також позивачем захоплено частину АДРЕСА_5 не обстежувала будинковолодіння АДРЕСА_6 . Щодо користування земельною ділянкою ОСОБА_7 , то він не знає чи відповідає фактичне користування земельною ділянкою погосподарським книгам, не знає чи переносила ОСОБА_7 трубу на дорозі. Знає, що канаву засипала ОСОБА_1 , що встановила комісія, попередньо провівши обстеження. Він розуміє, де проходить канава, але обстеження має провести незалежна експертиза.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 надав такі показання.

Він є депутатом Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області та проживає в с. Бірки. Водночас, є головним спеціалістом Відділу соціально-економічного розвитку ради. Він знайомий з учасниками справи, статус займає нейтральний. Він двічі був біля земельної ділянки ОСОБА_1 у 2020 році чи у 2021 році, коли був інцидент з руйнуванням огорожі та коли фірма встановлювала межі земельних ділянок. Другий раз у 2023 році, коли була комісія. Бачив, що ймовірно канава йшла через земельну ділянку ОСОБА_1 , оскільки через дорогу проходила труба, яка за траєкторією виходила на земельну ділянку ОСОБА_1 , далі в сусідній огорожі був отвір навпроти труби. Також бачив, як були встановлені межі земельних ділянок, пізніше бачив, що фактично огорожа була зміщена в бік дороги приблизно на 1 м під кутом в бік земельної ділянки Пістун. Щодо засипання ОСОБА_1 дороги офіційних звернень до селищної ради не було, лише чутки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 надав такі показання.

Для проведення комісійного обстеження він прибув в с. Бірки, їх там чекали люди. На місці, куди вони прибули, він бачив, що в фундаменті огорожі був зроблений отвір, фактично на рівні труби, яка проходила через дорогу. В цей час не було видно канави та вони не могли встановити, де вона проходить, оскільки був сніг та сміття. Труба в землі закінчувалась перед земельною ділянкою ОСОБА_1 , біля її огорожі. На протилежному боці вони не бачили початок труби. Якщо канава проходить через земельну ділянку, мають бути обмеження щодо користування.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надав такі показання.

Він працює начальником відділу юридичного забезпечення Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області з 2021 року та є депутатом селищної ради. Його попросили взяти участь в роботі комісії, яку очолював ОСОБА_22 . Також крім них був присутній староста с. Бірки, депутат сільської ради від с. Бірки і член земельної комісії. Також були присутні сторони у справі, а також сусіди. Під час огляду комісією території, канави не було видно, було видно, де тече вода. Візуально канави вони не бачили, бачили трубу через дорогу, яка була закопана давно. Описали все що бачили, але не могли встановити де тече канава. Він зайшов декілька метрів на земельну ділянку ОСОБА_1 , рову не було, а були лише калюжі. Якщо є канава на земельній ділянці, мають бути в технічній документації відображені обмеження.

Суд, заслухавши пояснення та оцінивши доводи учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Суд встановив, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 29 січня 2018 року у справі № 460/3525/17, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_24 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також даним рішенням визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_24 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 0,0846 га, яка розташована за даною адресою.

Дана обставина також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №131053998 від 17 липня 2018 року та №122145466 від 26 квітня 2018 року.

Власником іншої 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно 1/2 частини ідеально визначеної частки земельної ділянки загальною площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель за даною адресою є ОСОБА_8 , яка успадкувала дане майно після смерті чоловіка ОСОБА_25 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 13 лютого 2020 року, посвідчених державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й.

Суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_7 , що сторонами не заперечується.

Також суд встановив, що ОСОБА_8 03 січня 2020 року звернулась до Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області (правонаступником якої є Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області) із заявою, в якій зазначила, що має намір огородити свою ділянку, однак не має можливості це зробити, оскільки сусідка ОСОБА_7 на її приватизованій з дочкою земельній ділянці та на громадському рові с. Бірки, який був для дощових стічних вод, поставила самовільно дерев`яне приміщення, в якому її син займається столярними роботами. ОСОБА_7 самостійно загорнула землею громадський рів повністю і від електричного стовпа, який стоїть на дорозі, провела під землею кабель. На рові поставила дерев`яні бруси і від дороги високий паркан. Після дощів усі стічні води течуть на її земельну ділянку та під її будинок. Просить щоб сільська рада зобов`язала ОСОБА_7 розібрати приміщення цеху та відновити рів, там де він був сорок років тому.

Також ОСОБА_8 26 вересня 2020 року та 07 жовтня 2020 року зверталась в Яворівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявами щодо неправомірних дій її сусідів та пошкодження майна.

Ухвалою слідчого судді Яворівського району Львівської області від 04 січня 2021 року задоволено скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на бездіяльність уповноваженої особи Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення та зобов`язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, які містяться у заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Відомості про вчинення кримінального провадження за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області внесені 21 січня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також представник ОСОБА_1 адвокат Кісь О.Р. зверталася до Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо розгляду питання про злиття каналізаційних стоків на приватну ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , яка розташована по АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді Державної екологічної інспекції у Львівській області, було скеровано лист в Бірківську сільську раду Яворівського району Львівської області для вжиття відповідних заходів реагування стосовно підтвердження чи спростування фактів можливих порушень, наведених у зверненні та вжиття відповідних заходів реагування у межах наданих повноважень.

21 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Кісь О.Р. звернулась до Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області із запитом про надання інформації, а саме: чи звертались із заявами до Бірківської сільської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з приводу відновлення рову для стоку дощових та стічних вод по АДРЕСА_2 , який знаходиться біля господарства будинку АДРЕСА_3 ? чи повідомляли ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про самовільне встановлення на місці рову для стоку дощових та стічних вод нежитлового приміщення, у якому обладнано столярну майстерню? чи повідомляли ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про те, що по території їхнього господарства мешканці будинку АДРЕСА_3 незаконно провели трьохфазний кабель, який під`єднано до електричного стовба, встановленого на вулиці та під`єднаного до незаконної будови, столярної майстерні? якщо так, то просила повідомити, які заходи проводилися щодо відновлення порушених прав власників будинку та будинковолодіння по АДРЕСА_4 ? чи проводились відновлювальні роботи по відновленню дощових та стічних вод? чи повідомлялось Яворівський РЕМ про самовільне підключення до електричних мереж власниками будинковолодіння по АДРЕСА_3 ОСОБА_6 .? чи вживались заходи щодо знесення самовільного будівництва столярної майстерні по АДРЕСА_3 на місці фактичного розташування рову для стоку дощових та стічних вод?

На даний запит Виконавчий комітет Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області листом від 02 листопада 2020 року надав відповідь, в якій зазначив, що 03 січня 2020 року до Бірківської сільської ради звернулась жителька с. Бірки ОСОБА_8 із заявою стосовно захоплення частини приватизованої земельної ділянки по АДРЕСА_4 її сусідкою ОСОБА_7 31 січня 2020 року комісією з питань регулювання земельних відносин агропромислового комплексу, транспорту, зв`язку Бірківської сільської ради в складі ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 з виїздом на місце проведено обстеження домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 та ОСОБА_8 і ОСОБА_30 по АДРЕСА_4 . В результаті проведеного обстеження встановлено, що на території домогосподарств розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, межа між домогосподарствами в натурі (на місцевості) не встановлена та проходить умовною лінією по землі. Комісія рекомендувала ОСОБА_8 та ОСОБА_1 звернутися в ліцензовану землевпорядну організацію для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріпленням їх межовими знаками. Розгляд заяви в частині проведення робіт по демонтажу нежитлової господарської будівлі (сараю), відновлення водовідвідної канави, перенесення електронного кабелю можливий за умови виконання заявницею рекомендацій комісії.

04 березня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 подали заяву до Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу України щодо старости села ОСОБА_19 та першого заступника голови ОТГ Мельника, та ст. 356 Кримінального кодексу України щодо мешканців вулиці, зазначених у заяві, за ст. 125 КК України щодо зятя ОСОБА_31 на ім`я ОСОБА_32 , який наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 .

Відповідно до відповіді Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області дана заява надійшла 29 березня 2021 року та зареєстрована в ІТС ІПНП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області за № 2363. Заява була доєднана до матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області за №1202145350000023 від 21 січня 2021 року. Службове розслідування щодо працівників поліції, які здійснювали виїзд на місце події, не проводилось.

Також представник ОСОБА_1 адвокат Кісь О.Р. зверталась до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської із запитом, чи надавалась земельна ділянка по АДРЕСА_7 , ОСОБА_33 чи ОСОБА_34 .

Відповідно до відповіді Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області від 30 березня 2021 року, рішень про виділення земельних ділянок ОСОБА_33 чи ОСОБА_35 в Ясниському старостинському окрузі № 6 немає. За даним рішенням рекомендовано звернутися в районний архів та в приватну агрофірму «Ясени».

04 червня 2020 року ОСОБА_7 звернулася до Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області із заявою, в якій просила створити земельну комісію для вирішення спірного питання щодо встановлення та погодження межі її земельної ділянки із сусідньою земельною ділянкою на АДРЕСА_2 . В заяві зазначила, що між їхніми земельними ділянками проходила канава зального користування, яка використовувалася для відведення дощової води. Сусідка ОСОБА_36 спочатку приватизувала свою земельну ділянку разом з канавою, а в травні, коли виник спір, її загорнула, тим самим створила несприятливі умови щодо використання її земельної ділянки. Межі її земельної ділянки визначені ще в 1970-х роках, спочатку дерев`яним парканом, а потім металевою огорожею, яка і на даний час там стоїть. До грудня минулого року ніякого спору за межу у них не було, доки не виникло питання підпису межі з сусідкою ОСОБА_8 , яку вона не підписує, мотивуючи, що межа проходить неправильно, а також вже пів року скандалить, незаконно проникає на її подвір`я з незнайомими людьми, обмірює її територію.

23 червня 2020 року мешканці с. Бірки Яворівського району Львівської області ОСОБА_7 , ОСОБА_37 , ОСОБА_13 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 подали до Бірківської сільської ради Яворівського району Львівської області заяву про створення земельної комісії для вирішення спірного питання щодо межі земельної ділянки ОСОБА_47 з ділянкою ОСОБА_7 , так як між їхніми земельними ділянками проходила канава загального користування, яка використовувалась для відведення дощової води. ОСОБА_8 приватизувала свою ділянку разом з канавою, а 11 травня цього року її загородила, тим самим створила несприятливі умови щодо використання їхніх земельних ділянок. Це призводить до підняття рівня ґрунтових вод і наносить шкоду їхнім господарствам та дорозі по вул. С.Бандери.

Згідно з Актом обстеження від 03 липня 2020 року домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 та ОСОБА_8 і ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 комісією з питань регулювання земельних відносин агропромислового комплексу, транспорту, зв`язку Бірківської сільської ради у складі: Т.Ільківа, С.Свищ, Л.Шпека, депутатів Бірківської сільської ради С.Дучаковського, Н.Ценглевич, члена адміністративної комісії ОСОБА_48 , з виїздом на місце проведення обстеження, встановлено, що межі земельних ділянок домогосподарств в натурі (на місцевості) закріплені межовими знаками, проходять по дерев`яній сітчастій огорожі, частково умовною лінією по землі. Межа, яка проходить умовною лінією по землі та являється спірною між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) не встановлена. Комісія вважає, що для вирішення питання щодо погодження спірної межі вищевказаним громадянам слід забезпечити відновлення канави для відведення стічної та ґрунтової води з вулиць С.Бандери та Окружної, яка проходить між домогосподарствами, звернутись в ліцензовану землевпорядну організацію з метою встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріпленням межовими знаками, розроблені документи із землеустрою подати на погодження Бірківської сільської ради.

Також відповідно до Акту № 494/ДК/364/АП/09/01/-20 від 12 жовтня 2020 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 самовільно зайняли земельну ділянку комунальної власності із земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0049 га (ділянка № 1 0,0022 га, ділянка № НОМЕР_1 0,0027 га), оскільки розробником ТзОВ «Геоцентраль» при виготовленні технічної документації з видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , порушено порядок розроблення документації із землеустрою, а саме без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільного права може бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 152 Земельного кодексу України надає власнику земельної ділянки або землекористувачу право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, такий захист здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, на яку посилається позивач та її представник, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як достовірно встановив суд із пояснень учасників справи і наданих ними доказів, позивач у справі ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_8 є співвласниками (по 1/2 частині) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також співвласниками (по 1/2 частині) земельної ділянки кадастровий номер 4625880800:05:002:0328, загальною площею 0,0846 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель за даною адресою ( ОСОБА_1 оформила право власності на свою частку земельної ділянки із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а ОСОБА_8 на час розгляду справи судом ні).

Суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , є відповідач ОСОБА_7 , а також її син третя особа у справі ОСОБА_6 (правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку (свідоцтва, державні акти, витяги з реєстру) відповідач і третя особа не надали і пояснили, що такі на даний час не оформлені).

Також із описаних вище пояснень і доказів суд достовірно встановив і цього не заперечують учасники справи, що між даними домогосподарствами протікала канава (рів, потічок), який слугував для стоку дощових і стічних вод.

На даний час дана канава між домогосподарствами сторін відсутня і в своїх поясненнях сторони і треті особи стверджують, що вони користуються належними їм земельними ділянками в межах, наданих їм органами місцевого самоврядування, а канаву засипали суміжні користувачі (за твердженням позивача ОСОБА_1 і третьої особи на стороні позивача ОСОБА_8 відповідач ОСОБА_7 і третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 та/або їх родичі, а за твердженням останніх навпаки, ОСОБА_1 і ОСОБА_8 та/або їх родичі).

Отже, для вирішення даного спору необхідно безумовно та однозначно встановити, де саме проходила зазначена канава та хто із сторін засипав її на спірній частині між їх домогосподарствами, а також, чи була збудована після цього на цьому місці спірна споруда (сарай, цех).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно з нормами ч. ч. 1 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказіву цивільнихсправах неє обов`язкомсуду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, як роз`яснено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Також Верховний Суд в постанові від 21 вересня 2022 року у справі №645/5557/16-ц вказав, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Як описано вище, позивач ОСОБА_1 стверджує, що відповідач ОСОБА_7 та її родина захопила частину земельної ділянки, яка перебуває у власності сільської ради та розташувала на даній земельній ділянці цех по виробництву меблів, при тому засипала канаву, по якій стікали каналізаційні та стічні води та на даний час вся вода тече на її земельну ділянку.

Відповідно до змісту ст. 152 Земельного кодексу України, на яку посилається позивач, власник та/чи користувач земельної ділянки має право вимагати від інших осіб відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав (у спірному випадку знесення незаконно встановленої споруди, що розташована на землях комунальної власності, та приведення ділянки до попереднього стану). Відповідно, в такому випадку така особа власник та/чи користувач повинен довести факт порушення свого права, зокрема, хто і в який спосіб його порушив чи порушує (у спірному випадку що саме відповідач ОСОБА_7 чи хтось на її замовлення або за її вказівкою засипав спірну частину канави і збудував на цьому місці спірну споруду (сарай, цех).

Однак позивач ОСОБА_1 та її представник не виконали зазначених вище вимог процесуального закону та належними, допустимими і достатніми доказами не довели та не підтвердили обставин, на які позивач посилається як на обґрунтування свої позовних вимог, зокрема, що саме відповідач ОСОБА_7 та/або її родина захопила частину земельної ділянки, яка перебуває у власності територіальної громади (канава для відведення стічних вод), засипала її та розташувала на даній земельній ділянці споруду (сарай, цех з виробництва меблів).

Доводи представника позивача про те, що з Генерального плану с. Бірки 1990 року та фототаблиці місцевості, доданої позовної заяви та відповіді на відзив, чітко видно канаву, яка йде проходить прямо без жодних поворотів, а потім змінює траєкторію з прямої на зигзагоподібну і заходить на подвір`я ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (за твердженням позивача внаслідок засипання відповідачем частини канави між їх домогосподарствами), суд вважає необґрунтованими і відхиляє, зважаючи на таке.

Оглянувши і оцінивши дані докази, суд констатує, що з них неможливо точно і достовірно зробити зазначені представником позивача висновки, оскільки не видно чітко, повністю і з достатньою деталізацією місце і траєкторію канави загалом та в частині біля домогосподарств сторін справи.

Суд вважає, що такі обставини можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста, які мають спеціальні знання в галузі землепроектування.

Однак із клопотанням про призначення експертизи у справі для підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 до суду не зверталася, а призначати експертизу з власної ініціативи суд не може.

Щодо доводів представника позивача про те, що якщо б канава проходила через земельну ділянку ОСОБА_1 , в технічній документації мали б бути відображені відповідні обмеження, суд зазначає таке.

В технічній документації з підготовки до видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 4625880800:05:002:0328, виготовленій розробником ТзОВ «Геоцентраль», справді відсутні обмеження на використання ділянки з врахуванням наявності стічної канави (рову, потічка).

При цьому, суд також звертає увагу на те, що в зазначеній технічній документації є абрис земельної ділянки, в якому одним із суміжних землекористувачів вказана ОСОБА_9 (сторона А-Б).

Однак, дослідивши і проаналізувавши зміст даної технічної документації загалом, суд зазначає, що в процесі її виготовлення працівники землевпорядної організації взагалі не встановлювали і не досліджували наявності чи відсутності такої канави, місця її проходження, траєкторії тощо.

Також суд враховує, що учасники справи і свідки вказували, що канава між домогосподарствами сімей ОСОБА_10 і Пістун відсутня вже тривалий час, з початку 1990-х років (позивач ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_8 в своїх поясненнях стверджують, що канаву було захоплено ОСОБА_7 ).

Зважаючи на наведене вище, суд вважає, що факт відсутності в технічній документації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4625880800:05:002:0328, обмежень чи обтяжень на використання даної ділянки з врахуванням наявності стічної канави (рову, потічка), сам по собі не свідчить і не є безумовним доказом захоплення (засипання) цієї канави саме ОСОБА_7 чи членами її сім`ї, а також не встановлює, в якому місця і за якою траєкторією проходила ця канава між домогосподарствами сторін.

Крім того, суд зазначає, що в описаному вище Акті Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 494/ДК/364/АП/09/01/-20 від 12 жовтня 2020 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства, вказано, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 самовільно зайняли земельну ділянку комунальної власності із земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,0049 га (ділянка № НОМЕР_2 0,0022 га, ділянка № НОМЕР_1 0,0027 га), а розробником ТзОВ «Геоцентраль» при виготовленні технічної документації порушено порядок розроблення документації із землеустрою.

Також допитані в судовому засіданні свідки вказали, зокрема, таке: свідок ОСОБА_13 пояснила, що через дорогу була труба, по якій вода стікала з їхнього подвір`я на город ОСОБА_1 (перед тим на город Родик Парасковії), яка нічого не заперечувала. Дерев`яна споруда на подвір`ї Пістунів станом на 1979 рік уже була, пізніше її просто оновили; свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_49 колись поставив дерев`яну огорожу від сторони ОСОБА_10 , а пізніше замінив її на металеву сітку, яку відступив від потічка, що погоджував Родик Парасковією, приблизно два роки тому ОСОБА_1 засипала потічок на своєму подвір`ї; свідок ОСОБА_19 пояснив, що між земельними ділянками сторін відповідно до Генерального плану с. Бірки проходить канава. ОСОБА_1 почала земельні роботи на своїй земельній ділянці, перекривши цю канаву. Приблизно півтора роки тому ОСОБА_1 розпочала капітальний ремонт огорожі та захопила фактично землі загального користування і повністю перекрила канаву; свідок ОСОБА_21 пояснив, що при комісійному огляді земельних дялнок у 2023 році він бачив, що ймовірно канава йшла через земельну ділянку ОСОБА_1 , оскільки через дорогу проходила труба, яка за траєкторією виходила на земельну ділянку ОСОБА_1 , далі в сусідній огорожі був отвір навпроти труби.

Крім того, якщо брати до уваги твердження сторони позивача про те, що сім`я Пістун захопила (засипала) спірну частину канави та збудувала на ній споруду ще на початку 1990-х років, то незрозумілим є, чому ОСОБА_8 , ОСОБА_1 чи їхні родичі, які були власниками (користувачами) земельної ділянки, не звертались з відповідним позовом раніше.

Підсумовуючи описані вище пояснення учасників справи, досліджені докази (документи, показання свідків), наведені позивачем підстави позову, суд наголошує, що на їх підставі неможливо безумовно та однозначно встановити, де саме проходила зазначена канава, що її захопила (засипала) саме відповідач ОСОБА_7 , її родина чи хтось на її замовлення (за вказівкою) та чи була збудована після цього саме на цьому місці спірна споруда (сарай, цех).

Щодо твердження сторони позивача про незаконність встановлення ОСОБА_7 або її родичами, які проживали з нею, споруди (сарай, цех з виробництва меблів) розміром 8 м х 10 м, суд зазначає таке.

З врахуванням позовних вимог, предмета позову, а саме зобов`язання ОСОБА_7 знести дану споруду та привести дану ділянку до попереднього стану, підстав позову та пояснень позивача, суд зазначає, що фактично та першочергово підставою звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом є порушення (на думку позивача) її прав та законних інтересів внаслідок захоплення (засипання) відповідачем ОСОБА_7 (її родичами) спірної частини канави, яка проходила між їхніми домогосподарствами, через що подвір`я ОСОБА_1 підтоплюється стічними водами.

Відповідно, питання знесення зазначеної споруди слід розглядати нерозривно контексті з питанням про приведення ОСОБА_7 зазначеної ділянки до попереднього стану (фактично відновлення частини канави).

В цьому контексті суд також зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не навели обґрунтованих та вмотивованих пояснень доказів порушення їх прав чи законних інтересів саме спорудженням ОСОБА_7 (її родичами) зазначеної вище споруди, вказуючи факт її спорудження похідним від незаконного захоплення та засипання спірної частини канави. Отже, в цій частині доводи позивача не містять жодного обґрунтування негативного впливу на конкретні індивідуально виражені її права чи інтереси саме безпосередньо внаслідок побудови зазначеної споруди.

А тому, враховуючи наведені вище висновки про неможливість достовірно встановити, де саме проходила зазначена канава, недоведеність факту, що її захопила (засипала) саме відповідач ОСОБА_7 (її родичі) та чи була збудована саме на цьому місці спірна споруда (сарай, цех), суд вважає, що відсутні підстави для знесення даної споруди.

При цьому, зважаючи на викладене вище, доводи сторін щодо площі земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ОСОБА_7 , відсутності (ненадання) документа, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування про надання такої ділянки в користування, технічної чи іншої документації щодо побудови спірної споруди та часу (року) її побудови, на думку суду, не мають значення для вирішення справи.

Крім того, слід зазначити, що, як свідчить аналіз норм ст. 391 Цивільного кодексу України, позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Зміст негаторного позову становлять вимоги позивача (власника або іншої особи, уповноваженої законом, статутом чи договором) про усунення порушень, не пов`язаних з позбавленням права володіння. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

При цьому, характерними ознаками негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а також протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 926/3881/17.

Водночас, суд встановив, що між сторонами у справі фактично існує спір щодо частини земельної ділянки, де раніше була канава для стічних вод.

Так, в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває справ № 944/6917/21 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_37 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити дії, в якій ОСОБА_7 просить суд (з врахуванням заяв про зміну предмета спору), зокрема, зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відновити відповідно до Генерального плану с. Бірки природну канаву для протікання стічних вод між земельними ділянками АДРЕСА_1 та в подальшому не вчиняти дій, що порушують її права та перешкоджають в користуванні земельною ділянкою. Свої позовні вимоги в цій справі ОСОБА_7 обґрунтовує, зокрема, тим, що ОСОБА_12 (попередня власниця ділянки по АДРЕСА_2 ) було незаконно передано у власність частину земельної ділянки площею 0,0046 га, на якій знаходилась спірна канава.

Отже, враховуючи, що між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 та ОСОБА_8 фактично існує спір щодо права власності останніх на частину належної їм земельної ділянки, то звернення позивача із негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні цієї ділянкою, а саме про зобов`язання ОСОБА_7 знести спірну споруду та привести ділянку до попереднього стану, є передчасним.

Враховуючи наведені вище обставини справи та норми законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про зобов`язання знести незаконно встановлену споруду розміром 8 м х 10 м, яка розташована на території Бірківської сільської ради, та привести земельну ділянку до попереднього стану, слід відмовити за їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області відновити канаву для стоку каналізаційних та стічних вод між домогосподарствами АДРЕСА_1 , яка існувала до самовільного захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_7 , та демонтувати наявну трубу, яка виходить на її земельну ділянку.

Отже, як із змісту цієї вимоги, так і з підстав позову і доводів позивача, слідує, що позивач вважає, що Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області повинна відновити дану канаву (її частину) як самовільно захоплену ОСОБА_7 та після звільнення спірної частини зомельної ділянки відповідачем.

Тобто задоволення даної позовної вимоги перебуває в безпосередньому зв`язку і залежить від задоволення судом позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про зобов`язання знести незаконно встановлену споруду та привести земе льну ділянку до попереднього стану.

Однак, як зазначено вище, суд дійшов висновку про неможливість безумовно та однозначно встановити, де саме проходила зазначена канава, що її захопила (засипала) саме відповідач ОСОБА_7 , її родина чи хтось на її замовлення (за вказівкою) та чи була збудована після цього саме на цьому місці спірна споруда (сарай, цех), та як наслідок, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про зобов`язання знести незаконно встановлену споруду розміром 8 м х 10 м та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Відповідно, з врахуванням описаних вище обставин, висновків і рішення суду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області також слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 30 травня 2024 року.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач Івано-Франківська селищна рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 34106981: юридична адреса: Львівська область, Яворівський район, смт Івано-Франкове, пл. Ринок, 1;

відповідач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

третя особа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

третя особа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.Б. Поворозник