Постанова

від 05.06.2024 по справі 916/20/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/20/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року, суддя в І інстанції Шаратов Ю.А., повний текст якого складено 12.02.2024 в м. Одесі

у справі: №916/20/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ганзенко Анастасії Віталіївни

про повернення сплаченого страхового відшкодування в розмірі 27 600,00 грн

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2023 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія УНІКА звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Ганзенко Анастасії Віталіївни про повернення сплаченого страхового відшкодування в розмірі 27 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС укладений Договір добровільного страхування майна 04.07.2022 № 191001/2001/2022. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном - Торгівельно розважальним комплексом Проспект.

26.11.2022 службою експлуатації ТРК Проспект був зафіксований факт пошкодження скляного огородження ескалатора на першому поверсі ТРК Проспект. Співробітник орендаря ФОП Ганзенко А.В. - Оліфер Юрій Юрійович, спускаючись по ескалатору по необережності перечепився і впав на скляну огорожу ескалатора. Про дану подію, комісією із представників ТРК Проспект та співробітника ФОП Ганзенко А.В., складено Акт від 26.11.2022 № 3420.

Позивач зазначає, що за заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, поданою страхувальником, пошкодження скляної огорожі ескалатора визнано страховим випадком, у зв`язку із чим ПРАТ СК УНІКА здійснило виплату страхового відшкодування на користь ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС в розмірі 27 600,00 грн.

У зв`язку з переходом до позивача як страховика прав вимоги до Відповідача, як особи, яка є відповідальною за шкоду, завдану страхувальнику ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС, на думку позивача, наявні правові підстави для повернення сплаченого страхового відшкодування з відповідача на користь позивача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/20/24 відмовлено у задоволенні позову.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини перебування громадянина ОСОБА_1 в трудових відносинах із ФОП Ганзенко А.В., а також заподіяння ним шкоди саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

26.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/20/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідачем не надано жодного допустимого доказу на спростування інформації зазначеної в акті №3420 від 26.11.2022, відповідно до якого комісією встановлено, що шкода завдана саме співробітником ФОП Ганзенко А.В., про що свідчить підпис такого співробітника в акті.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні.

Зокрема, відповідач зазначає ,що 26.11.2022 року гр. ОСОБА_1 не міг виконувати трудові (службові) обов`язки не будучи працівником ФОП-Ганзенко А.В., що у свою чергу виключає правові підстави для стягнення з Відповідача шкоди у вигляді вартості нового скла. ОСОБА_1 не міг виконувати на ескалаторі трудові (службові) обов`язки. Так, об`єктом оренди Відповідачем є 6 кв.м. на 1 поверсі у ТЦ «Проспект» де розміщений острівець (магазин) виключно на території такого острівця і тільки там й можуть виконуватися трудові (службові, посадові) обов`язки. ОСОБА_1 ніякі розпорядження щодо виконання трудових обов`язків на ескалаторі чи поза території магазину не могли надаватись (відсутні трудові відносини).

Акт №3420 від 26.11.2022 містить підписи не усіх членів комісії. А серед підписантів акту зазначено співробітник орендаря ФОП Ганзенко А.В. Олефір Ю.Ю. При цьому, комісія належним чином не встановлювала, що: Олефір Ю.Ю. є співробітником Відповідача і виконував він трудові (службові) обов`язки саме Відповідача.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 27 600,00 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/20/24; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.07.2022 між ПРАТ СК УНІКА (Страховик) і ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування майна №191001/2001/0000959 (далі Договір від 07.07.2022 (а.с.4-23).

У підпункті 4.1 пункту 4 Договору від 07.07.2022 визначено, що його предметом є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням майном, що застраховано за цим договором та зазначено у пункті 6 даного договору (Застраховане майно).

Відповідно до підпунктів 5.1, 5.2 пункту 5 Договору від 07.07.2022, страховим випадком є факт понесення збитків Страхувальником (Вигодонабувачем) внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна в результаті настання подій (страхових ризиків), а саме: усі ризики зовнішнього впливу, що не підпадають під виключення та обмеження страхування (включаючи, але не обмежуючись такими ризиками як пожежа, вибух, падіння літаючих апаратів, удар блискавки) та не застраховані за Договором добровільного страхування майна, що є предметом застави №191001/2200/000958 від 04.07.2022; Бій скла.

У пункті 6 Договору від 07.07.2022 визначено перелік Застрахованого майна:6.1. Торговельно-розважальний комплекс Проспект (нежитлова будівля Літер Б), загальною площею 59 679,8 кв.м., з приналежностями, відповідно до пункту 1.7 Договору, включаючи конструктивні елементи, внутрішнє і зовнішнє оздоблення, комунікації вбудоване обладнання (надалі ТРК); 6.2. Скляні і дзеркальні поверхні і елементи, включаючи скляні елементи вхідної групи, балконів, вітрин галереї, атріумів, фасадів, ескалаторів, ліфтів та травалаторів; 6.3. Вивіски, споруди рекламного характеру та рекламні конструкції і стели, огорожі, паркани, шлагбауми, ворота; 6.4. Світлові опори (на території застрахованого ТРК, що знаходяться на балансі Страхувальника) та пожежні шафи на паркінгу ТРК.

Пунктом 14 Договору від 07.07.2022 визначено територію його дії (адреса, за якою знаходиться Застраховане майно), а саме: АДРЕСА_1 та його прилегла територія, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:068:0042 загальною площею 3,9567 га, що утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0046.

У підпункті 15.2 пункту 15 Договору від 07.07.2022 встановлено особливу умову Страхування ризику Бій скла. За цією додатковою умовою надається страхування на випадок бою скляних елементів вхідної групи, балконів, вітрин галереї, атріумів, фасадів, ескалаторів, ліфтів та травалаторів, вітражів, скляних стін, віконного і дверного скла, віконних та дверних рам. Ліміт відшкодування за ризиком Бій скла складає 2 000 000,00 грн. Франшиза за ризиком Бій скла складає 5 000,00 грн. та застосовується у випадку пошкодження виключно скляних елементів. У інших випадках застосовується франшиза передбачена договором.

Між ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС (Орендодавець) і ФОП Ганзенко А.В. (Орендар) укладено Договір оренди від 18.02.2022 № К3-4 (далі Договір оренди від 18.02.2022). (а.с.24-40).

Відповідно до розділу І, пунктів 2.1, 2.2 Договору оренди від 18.02.2022 Орендодавець передає у строкове платне користування Орендарю, а Орендар приймає Приміщення для здійснення діяльності господарської діяльності, яку дозволено здійснювати Орендарю в Приміщенні, що визначена у Додатку № 1, пункт В (призначення Приміщення). Площа приміщення, яка буде братися сторонами для розрахунку розміру платежів вказана у Додатку № 1, пункт D-1.

У додатку № 1 до Договору оренди від 18.02.2022 визначені основні умови договору, зокрема: діяльність роздрібна торгівля в магазині товарами: аксесуари для мобільних телефонів; вивіска Redi; технічна площа приміщення 6 кв.м.; розташування - перший поверх ТЦ; строк оренди 12 місяців починаючи з дати підписання акта приймання-передачі Приміщення; Торговий центр Проспект: нежитлова будівля (літ. Б) торговельно-розважальний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.35).

На виконання умов Договору оренди від 18.02.2022 його сторонами складено Акт приймання-передачі приміщення від 18.02.2022. (а.с.41).

У матеріалах справи наявний Акт від 26.11.2022 № 3420, оформлений на фірмовому бланку ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС та адресований Директору ТРК Проспект Погрібній Г.В. від імені ст. адміністратора ТРК Проспект ОСОБА_2 .

Зі змісту цього Акта вбачається, що його складено комісією у складі: директор ТРК Проспект - Погрібна Г.В., головний інженер ТРК Проспект - Тутик І.В., ст. адміністратор ТРК Проспект - Незгода Н.І., співробітник орендаря ФОП Ганзенко А.В. ОСОБА_1 .

У цьому Акті зазначено, що 26.11.2022 о 12:00 службою експлуатації ТРК Проспект був зафіксований факт пошкодження скляного огородження ескалатора Е4, на першому поверсі (синій купол) ТРК ІНФОРМАЦІЯ_1 , в осі КЛ/17-18. Габаритні розміри скла приблизно 3 кв.м. Вивчення запису з камер системи відеоспостереження комплексу встановило причину пошкодження скла, співробітник орендаря ФОП Ганзенко А.В., орендне місце К3-4, острів Redi ОСОБА_1 , спускаючись по ескалатору о 12:05, по необережності перечепився і впав на скляну огорожу ескалатора. (а.с.42-43).

05.12.2022 ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС звернулось до ПРАТ СК УНІКА із Заявою про подію та виплату страхового відшкодування № 111/22. В якій, із посиланням на внутрішній Акт від 26.11.2022 № 3420, у зв`язку із пошкодженням скляної огорожі ескалатора, просило виплатити страхове відшкодування. (а.с.44).

До вказаної Заяви від 05.12.2022 страхувальником було додано: 1) Цінову пропозицію ТОВ ЛМ Ліфтмеханіка від 29.11.2022 на обладнання та роботи: скло гартоване 10 мм (фігурне), демонтаж монтаж скла; 2) Рахунок на оплату ТОВ ЛМ Ліфтмеханіка від 29.11.2022 № 789; 3) Платіжне доручення від 30.11.2022 № 4479 про оплату ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС отримувачу - ТОВ ЛМ Ліфтмеханіка суми 32 600,00 грн., в т.ч. ПДВ. (а.с.45-47).

ПРАТ СК УНІКА складено Страховий акт від 12.12.2022 № 00540918, в якому зафіксовано рішення страховика: 1) Виплатити ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 27 600,00 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок; 2) Департаменту регресно-позовної роботи вжити заходів щодо стягнення суми відшкодування у порядку регресу з ОСОБА_1 ; 3) Документи, що надійшли з цього приводу до ПрАТ СК УНІКА і підтверджують факт настання страхової події та суму збитку, приєднати до справи. (а.с.48-49).

Платіжним дорученням від 13.12.2022 № 061121 ПРАТ СК УНІКА сплатило ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС суму страхового відшкодування у розмірі 27 600,00 грн. (а.с.50).

У зв`язку з переходом до позивача як страховика прав вимоги до Відповідача, як особи, яка є відповідальною за шкоду, завдану страхувальнику ТОВ КОМФОРТ МАРКЕТ ЛЮКС, на думку позивача, наявні правові підстави для повернення сплаченого страхового відшкодування з відповідача на користь позивача, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні у повному обсязі з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини перебування громадянина ОСОБА_1 в трудових відносинах із ФОП Ганзенко А.В., а також заподіяння ним шкоди саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статтею 11 цього Кодексу цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною третьою статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із пунктом 11 частини четвертої статті 6 Закону України Про страхування від 07.03.1996 № 85/96-ВР видом добровільного страхування може бути страхування майна.

Відповідно до частини першої статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 Цивільного кодексу України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. Аналогічні норми містить частина перша статті 25 Закону України Про страхування від 07.03.1996 № 85/96-ВР.

Згідно із частиною першою статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

З аналізу змісту Глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду. За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативного захистити свої права та інтереси.

Тлумачення ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювання шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами.

Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №355/1394/16-ц. Схожі за змістом висновки зроблені і у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17.

За змістом ч. 1 ст. 73, ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, а також заперечення відповідача проти його задоволення, колегія суддів зазначає, що на позивача у даному випадку покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами факт перебування громадянина ОСОБА_1 в трудових відносинах із ФОП Ганзенко А.В., а також заподіяння ним шкоди саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частин першої, третьої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Водночас, наявні матеріли справи не містять жодних належних, допустимих, вірогідних доказів, які б прямо чи опосередковано свідчили про перебування громадянина ОСОБА_1 в трудових відносинах із ФОП Ганзенко А.В., а також заподіяння ним шкоди саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

До того ж, за відсутності відповідних доказів, зокрема трудового договору (контракту), посадової інструкції, окремого доручення роботодавця, яким громадянин ОСОБА_1 виконував роботу, відсутні й підстави вважати, що особа, яка завдала шкоди, перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Саме лише посилання в Акті від 26.11.2022 №3420 про те, що шкода завдана саме співробітником ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_1 за відсутності відповідних доказів, зокрема трудового договору (контракту), посадової інструкції, відповідного доручення роботодавця, за яким гр. ОСОБА_1 виконував відповідну роботу, на переконання колегією суддів не є, та не може бути доказом на підтвердження перебування особи, яка завдала шкоди у трудових відносинах з відповідачем.

Колегія суддів також враховує той факт, що Акт №3420 від 26.11.2022 містить підписи не усіх членів комісії, а тому судова колегія вважає, що вказаний акт не є допустимим доказом на підтвердження обставини перебування гр. ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем.

Відтак, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини перебування громадянина ОСОБА_1 в трудових відносинах із ФОП Ганзенко А.В., а також заподіяння ним шкоди саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки їм вже було надано належну оцінку судом першої інстанції, вони не спростовують зроблених судом висновків про наявність підстав для часткового стягнення з відповідача суми пені.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційних скаргах порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/20/24.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/20/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/20/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/20/24 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська