Ухвала

від 29.05.2024 по справі 910/9652/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" травня 2024 р. Справа№ 910/9652/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Палія В.В.

суддів: Сибіги О.М.

Вовка І.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 (повний текст складено 08.04.2024)

у справі №910/9652/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-К ЛТД»

до Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1

про стягнення 2 340 000,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-К ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , про стягнення 2 340 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс-К ЛТД» 2 340 000,00 грн безпідставно отриманих коштів, 35 100,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Баранова Алла Олексіївна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/9652/23 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/9652/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. - головуючий суддя; судді - Вовк І.В., Сибіга О.М.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/9652/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 29.04.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/9652/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали апеляційної Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни, колегією суддів встановлено, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції станом на день подання апеляційної скарги).

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України «Про судовий збір від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, у розмірі: з 1 січня 2024 року 3 028 гривень.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 52 650 грн та розраховується наступним чином: 35 100 грн * 150% (при поданні апеляційної скарги) = 52 650 грн.

Таким чином, апелянту слід здійснити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 52 650 грн.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт зазначає, що судовий збір перевищує 5% розміру річного доходу.

Так, скаржником до матеріалів апеляційної скарги на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового додано відомості від 26.03.2024 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.03.2024, де зазначено, що сума доходів з 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2023 складає 5000 грн.

Отже, апелянт вважає, що є підстави для звільнення від сплати судового збору, оскільки сума судового збору становить більше ніж 5% від сукупного річного доходу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23 чітко вказано: «…цими ж нормами передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).»

Разом з тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести аргументовані доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для сплати судового збору та/або підтверджували можливість/неможливість сплати судового збору.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland).

Таким чином, підставою для звільнення від сплати судового збору можуть бути, окрім довідки про доходи, також видані у встановленому законом порядку банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, інформація щодо наявності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи. При цьому, Податковим кодексом України визначено, що являється джерелом доходу та перелічено низку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» апеляційний господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільненні від сплати судового збору.

Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені перед законом в рівних умовах в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/9652/23 слід відмовити.

Водночас, відмова скаржнику у звільненні від сплати судового збору не обмежує заявника в праві подати клопотання про відстрочення від сплати судового збору чи зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/9652/23 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави неподання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/9652/23.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Баранової Алли Олексіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/9652/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 52 650 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Копію ухвали у справі №910/9652/23 надіслати учасникам справи.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді О.М. Сибіга

І.В. Вовк