Постанова

від 28.05.2024 по справі 927/1018/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа№ 927/1018/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Муковоз В.І.;

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : Копилова Є.Г.;

від третьої особи 1 : не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився;

від третьої особи 4: не з`явився;

розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 (повний текст складено 24.11.2023)

у справі №927/1018/23 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13"

до Ніжинської міської ради Чернігівської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради,

2) Комунальне підприємство "Оренда комунального майна" Ніжинської міської ради,

3) Комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства"

4) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про визнання недійсним рішення Ніжинської міської ради про відмову у приватизації та зобов`язання укласти договір купівлі-продажу об`єкту приватизації, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання недійсним рішення за № 1-24/2022 від 29.08.2022 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" у включенні до переліку об`єктів комунальної власності Ніжинської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом викупу, вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення "аптека" загальною площею 740,2 кв.м. за адресою: 16600, вул. Овдіївська, 5, м. Ніжин» та зобов`язання відповідача укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" Договір купівлі-продажу об`єкту приватизації шляхом викупу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача у приватизації суперечить приписам п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а також порушує законне право на приватизацію шляхом викупу, яке виникло відповідно до наказу представництва Фонду державного майна в Україні № 31 від 27.06.1996.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи не долучено доказів, в підтвердження прийняття Ніжинською міською радою рішення щодо включення в перелік об`єктів, що підлягають приватизації нерухомого майна, вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення «аптека» загальною площею 740,2 кв.м, а відтак це приміщення не набуло статусу об`єкта приватизації.

Суд першої інстанції зазначив, що у наказі № 361 від 27.06.1996 не зазначено саме про приватизацію спірного нерухомого майна, а йдеться про приватизацію юридичної особи «Центральна міська аптека №13».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 року у справі №927/1018/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції невірно застосував матеріальне законодавство у питаннях, що регулюють процеси незакінчених на момент набрання чинності Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» процесів, які розпочались до прийняття цього закону;

- норми Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» не надають жодного права відмовляти покупцю у закінченні вже розпочатого приватизаційного процесу на підставі невизнання ним в односторонньому порядку процедур, які вже були виконані органом приватизації та покупцем до набрання чинності цього Закону;

- суд першої інстанції невірно застосував приписи ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна»;

- оскільки представництвом Фонду державного майна в м. Ніжині і Ніжинському районі питання включення об`єкту до Переліку приватизації вже було вирішено, а розпочата на підставі наказу № 31 від 27.06.1996 процедура приватизації завершена не була, відповідач був зобов`язаний лише прийняти рішення про укладення договору купівлі-продажу у процесі приватизації;

- наказом ФДМУ № 90 від 31.01.1995 не передбачалось такого порядку приватизації, як викуп на підставі патенту.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №927/1018/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №927/1018/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 14.12.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 року у справі №927/1018/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 року у справі №927/1018/23 залишено без руху.

При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом доплати судового збору в сумі 5026 грн та надсилання копії апеляційної скарги Управлінню комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради, Комунальному підприємству "Оренда комунального майна" Ніжинської міської ради, Комунальному підприємству "Виробниче управління комунального господарства".

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки

Ухвалою суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 05.03.2024.

Від представника Ніжинської міської ради Чернігівської області Копилової Євгенії Григорівни, через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 05.02.2024 клопотання представника Ніжинської міської ради Чернігівської області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

В судове засідання 05.03.2024 з`явився представник відповідача. Інші учасники справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 05.03.2024 розгляд справи відкладено на 09.04.2024 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Засідання суду, призначене на 09.04.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 15.04.2024 судове засідання призначено на 30.04.2024 в режимі відеоконференції.

Через канцелярію суду від представника Ніжинської міської ради Чернігівської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.04.2024 клопотання представника Ніжинської міської ради Чернігівської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою суду від 30.04.2024 визнано обов`язковою явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13", зобов`язано останнього надати письмові пояснення щодо доводів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та відкладено розгляд справи відкладено на 14.05.2024.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відкладено розгляд справи в режимі відеоконференції на 28.05.2024.

Позиції учасників справи

01.02.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

01.04.2024 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 4 надійшли письмові пояснення по справі.

Явка представників сторін

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання 28.05.2024 не з`явились, хоча про час та дату судового засідання учасники справи повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС. Крім того, колегією суддів враховується, що третіми особами 1-3 неодноразово подавались клопотання про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 28.05.2024 за відсутності представника позивача та третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.06.1987 року рішенням виконкому Ніжинської міської ради народних депутатів Чернігівської області №217 (пункт 1) було затверджено акт про введення в експлуатацію 24-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованою аптекою за адресою вул. Карла Маркса (нинішня назва вулиці - Овдіївська), 5.

27.06.1996 представництво Фонду державного майна в м. Ніжині та Ніжинському районі видало наказ №361 «Про формування переліку об`єктів обласної комунальної власності групи «А», згідно якого вирішило включити в перелік об`єктів обласної комунальної власності, що пропонуються до приватизації у ІІІ кварталі 1996 року, у тому числі Центральну міську аптеку №13, юридична адреса: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

У пункті 2 наказу №361 визначений спосіб приватизації - викуп товариством покупців членів трудових колективів; у пункті 3.2 наказу №361 надано дозвіл на придбання патенту на право оренди приміщень, в яких розташовані аптечні заклади, терміном на 10 років.

12.05.1997 року між Ніжинським ЖЕКом №1 (орендодавець) та ТОВ «Аптека №13» (орендар) було укладено договір оренди №44 на нежитлове приміщення площею 740,2 м2 за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська,5.

30.09.1997 року ТПТКЦМ аптеки №13 придбало у Представництва фонду Державного майна в м. Ніжині і Ніжинському районі патент на право оренди будівлі (споруди, приміщення) №43 на приміщення аптеки №13 площею 740,2 м2 за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська,5. У зазначеному патенті вказано строк його дії - з 30.09.1997 року до 30.09.2007 року, а також, що правонаступником власника патенту є ТОВ «Аптека №13».

25.01.2000 року між Виконкомом Ніжинської міської ради (орендодавець) та ТОВ «Аптека №13» (орендар) було укладено договір оренди майна міської комунальної власності №17, згідно якого в оренду було передано нежитлове приміщення площею 494,4 м2 за адресою: м.Ніжин, вул. Овдіївська, 5 для розміщення аптеки. У пункті 1.1. зазначеного договору оренди зазначено, що майно перебуває на балансі ДКП «Житлово-експлуатаційне ремонтне об`єднання». Строк дії договору оренди з 01.01.2000 року до 30.09.2007 року.

12.12.2002 року рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради №771 було вирішено оформити право комунальної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності за територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради в цілому на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення «аптека» по вул. Овдіївській, 5 в м. Ніжині (пункт 2.4).

01.04.2003 року між Виконкомом Ніжинської міської ради (орендодавець) та ТОВ «Аптека №13» (орендар) було укладено договір оренди майна міської комунальної власності №13, згідно якого в оренду було передано нежитлове приміщення площею 495,4 м2 за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 для розміщення аптеки. У пункті 1.1. зазначеного договору оренди зазначено, що майно перебуває на балансі Відділу орендних відносин міського комунального майна. Строк дії договору оренди з 01.04.2003 року до 30.09.2007 року. До вказаного договору неодноразово вносились зміни та доповнення.

31.03.2004 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права комунальної власності за Ніжинською міською радою на об`єкт нерухомого майна вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення «аптека», загальною площею 740,2 м2, розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

18.08.2015 року між Ніжинською міською радою (орендодавець), комунальним підприємством «Оренда комунального майна» (балансоутримувач) та ТОВ «Аптека №13» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, №13.

Згідно п. 1.1. Договору №13 Орендодавець та Балансоутримувач передають, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Ніжина нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 м2, розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п`ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та перебуває у господарському віданні комунального підприємства «Оренда комунального майна».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 року у справі №927/855/18 за позовом ТОВ «Аптека №13» до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору внесено зміни до Договору №13 шляхом викладення пункту 10.1. у такій редакції: «Цей договір діє з 18.08.2015 року до 31.12.2020 року».

09.10.2019 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №1-61/2019, згідно якого припинила право та вилучила з оперативного управління КНП «Ніжинський міський центр медико-санітарної допомоги» нежитлове приміщення площею 187,2 м2 за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 та передала в оперативне управління Управлінню комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради.

29.04.2020 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №29-72/2020, згідно якого було внесено зміни до рішення №1-61/2019 від 09.10.2019 в частині площі, яку передано в оперативне управління Управлінню комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради (у зв`язку із виготовленням нового технічного паспорту), а саме, змінено площу з 187,2 м2 на 192,2 м2.

27.11.2020 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №8-2/2020, №9-8/2020 «Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18 серпня 2015 року №13».

Про вищезазначені рішення ТОВ «Аптека №13» було повідомлено шляхом направлення 30.11.2020 року листів 01.1-12/6-1662, №01.1-12/6-1672 від 30.11.2020 року, які ТОВ «Аптека №13» отримало 01.12.2020 року.

26.10.2021 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №22-15/2021, згідно якого вилучила з господарського відання КП «Оренда комунального майна» частину нежитлового підвального приміщення - кімнати №7 (площа 18,8 м2), №8 (площа 9,8 м2) за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 та закріпила зазначені кімнати на праві господарського відання за КП «Виробниче управління комунального господарства».

23.11.2021 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №36-16/2021, згідно якого вилучила з господарського відання КП «Оренда комунального майна» частину нежитлового підвального приміщення - кімнати №4 (площа 40,8 м2), №5 (площа 13,5 м2) за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 та закріпила зазначені кімнати на праві господарського відання за КП «Виробниче управління комунального господарства».

28.07.2022 року ТОВ «Аптека №13» подало до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради заяву про приватизацію №28-07/22, згідно якої просило Ніжинську міську раду прийняти рішення про приватизацію товариством вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення «аптека», загальною площею 740,2 м2, розташованого за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

Підставою у заяві про приватизацію ТОВ «Аптека №13» зазначено наказ Представництва Фонду державного майна в м. Ніжині та Ніжинському районі від 27.06.1996 року №361.

10.08.2022 року Ніжинська міська рада направила ТОВ «Аптека №13» лист №01.1-24/1480, згідно якого повідомила, що ТОВ «Аптека №13» подано неповний пакет документів для розгляду його заяви про приватизацію, а саме - не долучено останню річну або квартальну фінансову звітність.

12.08.2022 року ТОВ «Аптека №13» подало до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради заяву №11-08/2022 від 11.08.2022 року (вхідний №6-1109), до якого було долучено останню річну звітність ТОВ «Аптека №13» за 2021 рік.

12.08.2022 року Ніжинська міська рада направила ТОВ «Аптека №13» лист №01.1-12/6-1109, згідно якого повідомила, що ТОВ «Аптека №13» не має законних очікувань щодо приватизації частини нежитлового приміщення площею 192,1 м2 за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, оскільки у ньому розміщено Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 43250980).

Згідно інформації з листа КП «Оренда комунального майна» від 15.08.2022 року №133 частина нежитлового приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 загальною площею 468,3 м2 перебуває на балансі підприємства з 04.12.2000 року.

29.08.2022 року Ніжинська міська рада прийняла рішення №1-24/2022, згідно якого відмовила ТОВ «Аптека №13» у включенні до переліку об`єктів комунальної власності Ніжинської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом викупу, вбудовано-прибудованого приміщення «аптека» загальною площею 740,2 кв.м. за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Овдіївська, 5 (далі - об`єкт приватизації) на підставі:

1.1. частини 2 статті 4, частини 9 статті 11 Закону №2269-VIII - об`єкт не підлягає приватизації: ТОВ «Аптека №13» заявою від 18.12.2012 року відмовилася від частини нежитлового приміщення вбудовано-прибудованого приміщення «аптека» площею 187,2 кв.м. за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Овдіївська, 5 внаслідок чого частина об`єкту приватизації площею 192,1 кв.м. реконструйовано за кошти міського бюджету та закріплено на праві оперативного управління згідно рішень Ніжинської міської ради від 09.10.2019 року №1-61/2019 та від 29.04.2020 року №29-72/2020 за Управлінням комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради та використовується зазначеним органом місцевого самоврядування з метою виконання ним встановлених законодавством завдань у сфері місцевого самоврядування.

1.2. статті 16 Закону №2269-VIII - у ТОВ «Аптека №13» відсутнє право на приватизацію на підставі вказаної статті Закону: частина об`єкта приватизації площею 318,1 кв.м. перебувала у строковому платному користуванні ТОВ «Аптека №13» на умовах договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин, від 18.08.2015 року №13 (станом на дату подання заяви ТОВ «Аптека №13» від 28.07.2022 року №28-07/22 строк дії зазначеного договору закінчився 31.12.2020 року), та не перебуває у заявника на балансовому обліку чи у господарському віданні.

1.3. абз. 2 частини 3 статті 4 Закону №2269-VIII - частина об`єкта приватизації площею 318,1 кв.м. згідно рішень Ніжинської міської ради від 27.11.2020 року №8-2/2020 та №9-2/2020 заплановано представницьким органом місцевого самоврядування - Ніжинською міською радою для використання для власних потреб, а саме, реконструкції нежитлових приміщень, загальною площею 318,1 кв.м., за адресою: м. Ніжин, вулиця Овдіївська, 5 під адміністративні приміщення та для розміщення в них структурних підрозділів управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області.

1.4. Частина об`єкту приватизації загальною площею 82,9 кв.м. згідно рішень Ніжинської міської ради від 26.10.2021 року №22-15/2021 та від 23.11.2021 року №36-16/2021 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Виробниче управління комунального господарства» та використовується останнім для задоволення потреб підприємства та підтримання благоустрою Ніжинської територіальної громади.

29.08.2022 року Ніжинська міська рада направила на адресу ТОВ «Аптека №13» лист №01.1-15/1563, яким його було поінформовано про результати розгляду заяви про приватизацію від 28.07.2022 року №28-07/22 (вхідний №6-1029), долучено копію рішення №1-24/2022 від 29.08.2022 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що до матеріалів справи не долучено доказів, в підтвердження прийняття Ніжинською міською радою рішення, щодо включення в перелік об`єктів, що підлягають приватизації нерухомого майна, вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення «аптека» загальною площею 740,2 кв.м, а відтак це приміщення не набуло статусу об`єкта приватизації.

Суд першої інстанції також вказав, що у наказі № 361 від 27.06.1996 не зазначено саме про приватизацію спірного нерухомого майна а йдеться про приватизацію юридичної особи «Центральна міська аптека №13».

Однак, колегія суддів не погоджується із відповідними висновками суду першої інстанції, які стали підставою для відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Згідно з частиною 2, 3 статті 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (стаття 327 Цивільного кодексу України).

Питання приватизації державного та комунального майна на час виникнення спірних правовідносин регулювались Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Стаття 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачала три способи малої приватизації - викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом. Норми, які регламентують ці відносини, містяться в нормативно-правових актах з питань приватизації - законах, указах Президента України, наказах Фонду державного майна України тощо.

Аналіз цих актів свідчить про наявність конкурентних та неконкурентних способів приватизації, а також особливого режиму приватизації, що здійснюється членами трудового колективу підприємства - об`єкта приватизації.

27.06.1996 представництво Фонду державного майна в м. Ніжині та Ніжинському районі видало наказ №361 «Про формування переліку об`єктів обласної комунальної власності групи «А»», згідно якого вирішило включити в перелік об`єктів обласної комунальної власності, що пропонуються до приватизації у ІІІ кварталі 1996 року, у тому числі Центральну міську аптеку №13, юридична адреса: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

Так, у пункті 2 наказу № 361 визначено спосіб приватизації - викуп товариством покупців членів трудових колективів;

Відповідач та суд першої інстанції зазначають, що у наказі №361 не зазначено про приватизацію нерухомого майна - вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення «аптека», загальною площею 740,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, а йдеться про приватизацію юридичної особи «Центральна міська аптека №13».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (тут і далі в редакції на момент прийняття Фондом наказу) об`єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об`єкти незавершеного будівництва.

У випадках, коли до складу підприємств входять структурні підрозділи (магазини, перукарні, майстерні тощо), що можуть бути виділені у самостійні підприємства, об`єктами малої приватизації є названі структурні підрозділи.

Згідно приписів ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням зазначеного, об`єктом приватизації відповідно до наказу Представництва Фонду Державного майна в Україні у м. Ніжині і Ніжинському районі за №31 від 27 червня 1996 року є цілісний майновий комплекс Центральної міської аптеки №13 (16600, вул. Овдіївська, 5 м. Ніжин), який у розумінні приписів Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» виступає об`єктом приватизації, про який зазначено у відповідному наказі.

Частина перша статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлювала, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які підлягають:

- продажу на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів і грошових квот, а також вільно конвертованої валюти;

- викупу працівниками підприємств, що приватизуються;

- приватизації іншими способами згідно з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Зі змісту цієї норми випливає, що саме Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради були органами, які здійснюють функції відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об`єктів приватизації.

Продавцями об`єктів приватизації згідно зі статтею 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є Фонд державного майна України, його регіональні органі та представництва, які в Законі мають узагальнену назву - «органи приватизації».

А тому доводи відповідача, що Представництво Фонду державного майна в м. Ніжині і Ніжинському районі під час видання наказу №361 вийшло за межі вищезазначених законодавчих актів колегія суддів відхиляє.

За змістом статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» з моменту прийняття рішення про приватизацію органом приватизації здійснюється підготовка об`єкта малої приватизації до продажу, яка включає відповідні процедури. Строк підготовки об`єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції жодною із сторін спору не було надано доказів, які підтверджують порядок підготовки та хід приватизації Центральної міської аптеки №13.

Задля встановлення обставин приватизації спірного майна в 1996 році судом апеляційної інстанції ухвалою від 05.03.2024 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

01.04.2024 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях письмові пояснення по суті спору.

У вказаних поясненнях Фонд зазначив, що протягом 4 кварталу 1994 - 1 кварталу 1995 року в 22 районах області, в місті Прилуках, в місті Ніжині та Ніжинському районі створені представництва Фонду державного майна України, які взяли на себе роботу переважно з приватизації об`єктів комунальної власності рад різних рівнів.

Також Фонд надав договір купівлі-продажу державного майна при викупі від 31.10.1996 № 56, акт передачі майна державного підприємства від 01.11.1996, свідоцтво про власність № 53, лист-заяву позивача від 02.09.1996.

Ухвалою суду від 30.04.2024 було зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо поданих Фондом нових доказів.

На виконання ухвали суду від 30.04.2024 позивачем були надані письмові пояснення, до яких ним долучено копію протоколу від 12 липня 1996 року членів трудового колективу про приватизацію цілісного майнового комплексу Центральної міської Аптеки №13»; наказу ДКВП «Фармація» за №18-а від 16.04.1997р. та Статуту ТОВ «Аптека №13.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Водночас, суд першої інстанції не залучив до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та не у повній мірі дослідив обставини приватизації Центральної міської Аптеки №13, яке відбулось на підставі Наказу Представництва Фонду Державного майна в Україні у м. Ніжині і Ніжинському районі за №31 від 27 червня 1996 року, та з огляду на недобросовісне виконання учасниками справи своїх процесуальних прав щодо подачі належних доказів не вчинив дій щодо витребування відповідних документів, які стосуються обставин приватизації, у сторін.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.

У рішенні від 03.01.2018 «Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17, 18, від 06 лютого 2001 року)

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, з огляду на принципи справедливості, пропорційності, рівності усіх учасників перед законом і судом, дійшла до висновку про прийняття до розгляду поданих як Фондом так і позивачем доказів, які були відсутні у суді першої інстанції та які необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з пункту 1.1. договору купівлі-продажу державного майна при викупі від 31.10.1996 № 56, укладеного між представництвом Фонду державного майна України в м. Ніжині і Ніжинському районі (продавець) та Товариством покупців - членів трудового колективу центральної міської аптеки № 12 (покупець), продавець зобов`язався передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу/без приміщення/ міської центральної аптеки № 13, який знаходиться за адресою: 251200, м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Також між цими ж сторонами був укладений акт передачі майна державного підприємства від 01.11.1996, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв майно вартістю 11 403 грн згідно з інвентаризаційними описами на 70 аркушах.

Тобто, на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.1996 № 56 позивач отримав у власність лише рухоме майно (устаткування, інвентар, тощо) центральної міської аптеки № 12. Згідно вказаного вище договору до позивача не перейшло право власності на спірне нерухоме майно, чого останній у своїх поясненнях не заперечує.

Відповідно до п. 3. Наказу Фонду № 361 при приватизації аптечних закладів, що викуповуються товариствами покупців, створеними членами трудових колективів, дозволено:

- ціну продажу об`єктів визначити на підставі ст. 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.1995;

- надано дозвіл на придбання патенту на право оренди приміщень, в яких розташовані аптечні заклади, терміном на 10 років;

- залучено в склад товариства покупців, створених членами трудового колективу, за згодою останніх, членів сімей та діючих працівників системи охорони здоров`я за місцем їх проживання;

- встановлено термін оплати за об`єкт приватизації грошовими коштами на протязі одного року з дня підписання договору купівлі-продажу з урахуванням ставки Національного банку України за умови внесення не менш як 30 відсотків від вартості об`єкта приватизації протягом 2-х місяців.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об`єктами приватизації, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі, споруди, приміщення, а також земельні ділянки, на яких розташовані приватизовані об`єкти, передаються у довгострокову оренду.

Фондом було надано заяву від 02.09.1996 завідуючої аптеки № 13 Волох Г.І., де повідомляється, що працівники аптеки № 13 не мають коштів викупити приміщення аптеки трудовим колективом в зв`язку з приватизацією та просять дозволу на придбання патенту на право оренди приміщення, в якому розташована аптека № 13 терміном на 10 років.

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.1996 № 56 та акту від 01.11.1996 рухоме майно центральної міської аптеки № 12, позивач 30.09.1997 придбав у представництва фонду Державного майна в. м. Ніжині і Ніжинському районі патент на право оренди будівлі (споруди, приміщення) аптеки № 13.

Позивач заперечує факт відмови від приватизації спірного нерухомого майна, оскільки, за його твердженнями, він не звертався з офіційною відмовою від проведення приватизації шляхом викупу.

Колегія суддів враховує, що на час приватизації спірного цілісного майнового комплексу був чинним наказ Фонду державного майна від 31.05.1995 № 90, яким затверджено Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень).

Відповідно до п. 3.1. даного Положення продаж патентів здійснюється орендодавцем:

- власникам майна підприємств, організаціям орендарів (товариству покупців), які приватизували орендоване майно шляхом викупу, до 1 червня 1995 року (згідно зі статтями 4,5 Указу Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" ( 827/94 );

- на конкурентних засадах одночасно з об`єктами малої приватизації, розташованими в будівлях (спорудах, приміщеннях), на які є пряма заборона на приватизацію;

- на конкурентних засадах при передачі в оренду вільних будівель (споруд, приміщень).

Тобто, наказом Фонду № 361 було встановлено певні особливості щодо приватизації аптечних закладів, а саме того, що покупцям видаються патенти на право оренди приміщень, в яких розташовані аптечні заклади, терміном на 10 років, тоді як відповідно до Положення патенти на право оренди будівель видавались орендодавцем у випадку приватизації об`єктів малої приватизації, на яких є пряма заборона щодо приватизації будівель (споруд, приміщень).

Колегія суддів також враховує приписи ч. 2 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" згідно з якою покупець, який став власником об`єкта і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, нежитлового приміщення) у межах займаної таким об`єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, нежитлове приміщення), якщо це не заборонено законодавчими актами. Наведена редакція норми Закону введена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 роки" від 13.01.2012 (набрала чинності з 19.02.2012).

Колегія суддів зауважує на тому, що застосування принципу дії закону у часі означає, що визначене у нормативно-правовому акті право, якщо особою не було здійснено конкретних дій щодо його реалізації під час чинності такого нормативно-правового акта, не може бути збережене у майбутньому після того, як відповідний акт втратив свою чинність, а новим нормативно-правовим актом таке право не передбачено або встановлено у іншому обсягу.

Водночас, позивачем не надано доказів того, що він скористався правом, встановленим ч. 2 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", та протягом дії даного Закону звертався до органу приватизації з вимогами щодо викупу відповідної будівлі Центральної міської аптеки № 13.

Колегія суддів також враховує, що 07 березня 2018 року набрав чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Згідно з пунктом 2 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: - дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; - після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; - на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України «Про приватизацію державного майна», та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.

Враховуючи, що рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII, однак процедура продажу не була завершена, приватизація такого майна має відбуватись за новим законом.

Частинами 3 та 4 ст. 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції від 18.01.2018) встановлено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації, та об`єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та знаходяться у господарського товариства на праві господарського відання, здійснюється шляхом викупу господарським товариством, на балансі (обліку) якого знаходяться об`єкти державної або комунальної власності.

Якщо господарське товариство не скористалося протягом трьох років з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної або комунальної власності, що перебуває у нього на обліку та/або знаходиться на праві господарського відання, своїм правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об`єктів державної або комунальної власності на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

В той же час, матеріали справи не містять доказів реалізації позивачем свого права на приватизацію шляхом викупу відповідної будівлі центральної міської аптеки № 13 протягом 3 років з моменту набрання чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна». (тобто до 07.03.2021).

Позиція позивача про те, що встановлений ст. 16 Закону трирічний строк обчислюється з моменту прийняття загальними зборами Товариства рішення про приватизацію об`єкта державної або комунальної власності, колегія суддів відхиляє, оскільки у розумінні даної норми Закону під рішенням про приватизацію мається на увазі прийняття спеціальним суб`єктом приватизації відповідного рішення про приватизацію об`єкта державної або комунальної власності, яким у даному випадку виступає представництво Фонду державного майна в м. Ніжині та Ніжинському районі, яке прийняло наказ № 361 від 27.06.1996.

Таким чином, позивач не реалізував надане йому право на приватизацію спірного приміщення у встановленому законом порядку та у встановлені строки.

Вказане вище узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.11.2020 у справі № 914/1220/19, від 02.11.2022 у справі № 914/964/21.

Також, колегія суддів враховує, що на момент звернення позивача з позовом у цій справі, право позивача приватизувати способом викупу орендовані ним нежитлові приміщення були передбачені Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VIII за умови дотримання приписів ч. 2 ст. 18 цього закону. Цим же Законом визначено й умови, дотримання яких є необхідним для реалізації такого права.

Частина 2 ст. ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» №2269-VIII визначає перелік умов, за яких орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки.

Проте, позивачем не доведено того, що ним були виконані умови, які надають йому право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) в порядку ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Крім того, стосовно позовної вимоги про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу об`єкту приватизації шляхом викупу колегія суддів вважає додатково зазначити, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 викладено правовий висновок, що визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.

Тобто, вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, та відповідає способам захисту, визначеним статтею 20 ГК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21.

Водночас, в прохальній частині позовної заяви позивачем не викладено редакцію договору, на умовах якої останній просить визнати укладеним з відповідачем договір.

А тому з мотивів, викладених вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області за № 1-24/2022 від 29.08.2022 та зобов`язання останнього укласти з ТОВ «Аптека №13» договір купівлі-продажу об`єкту приватизації шляхом викупу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, колегія суддів вважає, що апелянт не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог його апеляційної скарги не має.

В той же час, оскільки судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 підлягає зміні в його мотивувальній частині, тоді як резолютивна підлягає залишенню без змін.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 у справі № 927/1018/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 у справі № 927/1018/23 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 у справі № 927/1018/23 залишити без змін.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 927/1018/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.06.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко