Ухвала

від 28.08.2024 по справі 927/1018/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/1018/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенко І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Копилова Є.Г.

1 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

2 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

3 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

4 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (у складі колегії суддів: Барсук М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)

та рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13"

до Ніжинської міської ради Чернігівської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Управління комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради,

2. Комунальне підприємство "Оренда комунального майна" Ніжинської міської ради,

3. Комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства",

4. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про визнання недійсним рішення Ніжинської міської ради про відмову у приватизації та зобов`язання укласти договір купівлі-продажу об`єкту приватизації,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" (надалі - ТОВ "Аптека 13", Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області (надалі - Рада, Відповідач) про визнання недійсним рішення за № 1-24/2022 від 29.08.2022 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" у включенні до переліку об`єктів комунальної власності Ніжинської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом викупу, вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення "аптека" загальною площею 740,2 кв. м за адресою: 16600, вул. Овдіївська, 5, м. Ніжин" (надалі - Рішення) та зобов`язання Відповідача укласти з ТОВ "Аптека 13" Договір купівлі-продажу об`єкту приватизації шляхом викупу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова Відповідача у приватизації суперечить приписам п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також порушує законне право на приватизацію шляхом викупу, яке виникло відповідно до наказу представництва Фонду державного майна в Україні № 31 від 27.06.1996.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

2.2. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи не долучено доказів, в підтвердження прийняття Радою рішення щодо включення в перелік об`єктів, що підлягають приватизації нерухомого майна, вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення "аптека" загальною площею 740,2 кв. м, а відтак це приміщення не набуло статусу об`єкта приватизації.

Зокрема суд першої інстанції зазначив, що у наказі № 361 від 27.06.1996 не зазначено саме про приватизацію спірного нерухомого майна, а йдеться про приватизацію юридичної особи "Центральна міська аптека № 13".

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Аптека 13" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 змінено, та викладено його мотивувальну частину в редакції постанови, резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 залишено без змін; судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.

2.3. Змінюючи рішення суду першої інстанції Північний апеляційний господарський суд не погодився з наданою судом першої інстанції правовою кваліфікацією спірних правовідносин та оцінкою матеріалів справи.

З огляду на положення статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції на момент прийняття Фондом наказу), статті 191 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції виснував, що об`єктом приватизації відповідно до наказу Представництва Фонду Державного майна в Україні у м. Ніжині і Ніжинському районі за № 31 від 27.06.1996 є цілісний майновий комплекс Центральної міської аптеки № 13, який у розумінні приписів Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" виступає об`єктом приватизації, про який зазначено у відповідному наказі.

Поряд з цим суд зазначив, що оскільки рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018, однак процедура продажу не була завершена, приватизація такого майна має відбуватись за новим законом.

Надаючи правову оцінку підставності позовних вимог в розрізі застосування частин третьої та четвертої статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" суд наголосив на відсутності доказів реалізації Позивачем свого права на приватизацію шляхом викупу відповідної будівлі центральної міської аптеки № 13 протягом 3 років з моменту набрання чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" (до 07.03.2021).

Одночасно колегією суддів встановлено недотримання Позивачем приписів частини другої статті 18 цього Закону, як умови отримання права особою на викуп орендованого майна.

Відповідні обставини, за висновками суду, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Аптека 13" просить Суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

3.2. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема статей 16, 18 даного Закону. Так, Скаржник вказує про неправильність обрахунку судом апеляційної інстанції дати відліку трирічного строку для завершення процедури приватизації, закріпленого частиною третьою та четвертою статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", та неналежне дослідження повноти реалізації Позивачем дій, для отримання права на викуп орендованого майна згідно до частини другої статті 18 цього Закону.

3.3. Скаржник, при зверненні з касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 200/18858/16 та у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 754/6918/18.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Аптека 13" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.07.2024.

4.2. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. 02.08.2024 від Ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Відповідач просить Суд касаційне провадження у справі №927/1018/23 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2023 у справі №927/1018/23 залишити без змін.

4.4. 08.08.2024 від Комунального підприємства "Оренда комунального майна" Ніжинської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі №927/1018/23 залишити без змін, а розгляд справи провести без участі його представника.

4.5. 26.08.2024 від Управління комунального майна та земельних відносин Ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить Суд оскаржувані рішення залишити без змін, та розглянути справу без участі їх представника.

5. Обставини встановлені судами

5.1. 16.06.1987 рішенням виконкому Ніжинської міської ради народних депутатів Чернігівської області №217 (пункт 1) затверджено акт про введення в експлуатацію 24-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованою аптекою за адресою вул. Карла Маркса (нинішня назва вулиці - Овдіївська), 5.

5.2. 27.06.1996 представництво Фонду державного майна в м. Ніжині та Ніжинському районі видало наказ № 361 "Про формування переліку об`єктів обласної комунальної власності групи "А", згідно якого вирішило включити в перелік об`єктів обласної комунальної власності, що пропонуються до приватизації у ІІІ кварталі 1996 року, у тому числі Центральну міську аптеку №13, юридична адреса: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

5.3. У пункті 2 наказу №361 визначений спосіб приватизації - викуп товариством покупців членів трудових колективів; у пункті 3.2 наказу № 361 надано дозвіл на придбання патенту на право оренди приміщень, в яких розташовані аптечні заклади, терміном на 10 років.

5.4. 12.05.1997 між Ніжинським ЖЕКом №1 (орендодавець) та ТОВ "Аптека №13" (орендар) укладено договір оренди № 44 на нежитлове приміщення площею 740,2 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

5.5. 30.09.1997 ТПТКЦМ аптеки №13 придбало у Представництва фонду Державного майна в м. Ніжині і Ніжинському районі патент на право оренди будівлі (споруди, приміщення) № 43 на приміщення аптеки № 13 площею 740,2 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5. У зазначеному патенті вказано строк його дії - з 30.09.1997 до 30.09.2007, а також, що правонаступником власника патенту є ТОВ "Аптека №13".

5.6. 25.01.2000 між Виконкомом Ради (орендодавець) та ТОВ "Аптека №13" (орендар) укладено договір оренди майна міської комунальної власності № 17, згідно якого в оренду було передано нежитлове приміщення площею 494,4 кв. м за адресою: м.Ніжин, вул. Овдіївська, 5 для розміщення аптеки. У пункті 1.1. зазначеного договору оренди зазначено, що майно перебуває на балансі ДКП "Житлово-експлуатаційне ремонтне об`єднання". Строк дії договору оренди з 01.01.2000 до 30.09.2007.

5.7. 12.12.2002 рішенням виконавчого комітету Ради № 771 вирішено оформити право комунальної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності за територіальною громадою в особі Ніжинської міської ради в цілому на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення "аптека" по вул. Овдіївській, 5 в м. Ніжині (пункт 2.4).

5.8. 01.04.2003 між Виконкомом Ради (орендодавець) та Позивачем укладено договір оренди майна міської комунальної власності № 13, згідно якого в оренду було передано нежитлове приміщення площею 495,4 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 для розміщення аптеки. У пункті 1.1. зазначеного договору оренди зазначено, що майно перебуває на балансі Відділу орендних відносин міського комунального майна. Строк дії договору оренди з 01.04.2003 до 30.09.2007. До вказаного договору неодноразово вносились зміни та доповнення.

5.9. 31.03.2004 до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права комунальної власності за Радою на об`єкт нерухомого майна вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення "аптека", загальною площею 740,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

5.10. 18.08.2015 між Відповідачем, як орендодавцем, Комунальним підприємством "Оренда комунального майна", як балансоутримувачем та Позивачем, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, №13.

5.11. Згідно до п. 1.1. Договору №13 орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Ніжина нежитлове приміщення, загальною площею 318,1 кв. м, розміщене на першому поверсі вбудовано-прибудованого до п`ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства "Оренда комунального майна".

5.12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 927/855/18 за позовом ТОВ "Аптека №13" до Виконавчого комітету Ради про визнання укладеною додаткової угоди та внесення змін до договору внесено зміни до Договору № 13 шляхом викладення пункту 10.1. у такій редакції: "Цей договір діє з 18.08.2015 до 31.12.2020".

5.13. 09.10.2019 Рада прийняла рішення № 1-61/2019, згідно якого припинила право та вилучила з оперативного управління КНП "Ніжинський міський центр медико-санітарної допомоги" нежитлове приміщення площею 187,2 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 та передала в оперативне управління Управлінню комунального майна та земельних відносин Ради.

5.14. 29.04.2020 Рада прийняла рішення №29-72/2020, згідно до якого внесено зміни до рішення № 1-61/2019 від 09.10.2019 в частині площі, яку передано в оперативне управління Управлінню комунального майна та земельних відносин Ніжинської міської ради (у зв`язку із виготовленням нового технічного паспорту), а саме, змінено площу з 187,2 кв. м на 192,2 кв. м.

5.15. 27.11.2020 Рада прийняла рішення № 8-2/2020, № 9-8/2020 "Про відмову у продовженні договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 18.08.2015 № 13".

5.16. Про вищезазначені рішення ТОВ "Аптека №13" було повідомлено шляхом направлення 30.11.2020 листів 01.1-12/6-1662, № 01.1-12/6-1672 від 30.11.2020, які ТОВ "Аптека №13" отримало 01.12.2020.

5.17. 26.10.2021 Рада прийняла рішення № 22-15/2021, згідно якого вилучила з господарського відання КП "Оренда комунального майна" частину нежитлового підвального приміщення - кімнати № 7 (площа 18,8 кв. м), №8 (площа 9,8 кв. м) за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 та закріпила зазначені кімнати на праві господарського відання за КП "Виробниче управління комунального господарства".

5.18. 23.11.2021 Рада прийняла рішення №36-16/2021, згідно якого вилучила з господарського відання КП "Оренда комунального майна" частину нежитлового підвального приміщення - кімнати № 4 (площа 40,8 кв. м), № 5 (площа 13,5 кв. м) за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5 та закріпила зазначені кімнати на праві господарського відання за КП "Виробниче управління комунального господарства".

5.19. 28.07.2022 ТОВ "Аптека №13" подало до Виконавчого комітету Ради заяву про приватизацію № 28-07/22, згідно якої просило Раду прийняти рішення про приватизацію товариством вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення "аптека", загальною площею 740,2 кв. м, розташованого за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5.

5.20. Підставою у заяві про приватизацію ТОВ "Аптека №13" зазначено наказ Представництва Фонду державного майна в м. Ніжині та Ніжинському районі від 27.06.1996 № 361.

5.21. 10.08.2022 Рада направила ТОВ "Аптека №13" лист №01.1-24/1480, згідно якого повідомила, що ТОВ "Аптека №13" подано неповний пакет документів для розгляду його заяви про приватизацію, а саме - не долучено останню річну або квартальну фінансову звітність.

5.22. 12.08.2022 ТОВ "Аптека №13" подало до Виконавчого комітету Ради заяву № 11-08/2022 від 11.08.2022 (вхідний № 6-1109), до якого було долучено останню річну звітність ТОВ "Аптека №13" за 2021 рік.

5.23. 12.08.2022 Рада направила ТОВ "Аптека №13" лист № 01.1-12/6-1109, згідно якого повідомила, що ТОВ "Аптека №13" не має законних очікувань щодо приватизації частини нежитлового приміщення площею 192,10 кв. м за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, оскільки у ньому розміщено Управління комунального майна та земельних відносин Ради.

5.24. Згідно до листа КП "Оренда комунального майна" від 15.08.2022 № 133 частина нежитлового приміщення за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 5, загальною площею 468,3 кв. м перебуває на балансі підприємства з 04.12.2000.

5.25. 29.08.2022 Рада прийняла рішення № 1-24/2022, яким відмовила ТОВ "Аптека №13" у включенні до переліку об`єктів комунальної власності Ніжинської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом викупу, вбудовано-прибудованого приміщення "аптека" загальною площею 740,2 кв. м за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Овдіївська, 5 (надалі - об`єкт приватизації) на підставі:

1.1.Частини другої статті 4, частини дев`ятої статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" - об`єкт не підлягає приватизації: ТОВ "Аптека №13" заявою від 18.12.2012 відмовилася від частини нежитлового приміщення вбудовано-прибудованого приміщення "аптека" площею 187,2 кв. м за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Овдіївська, 5, внаслідок чого частина об`єкту приватизації площею 192,1 кв. м реконструйовано за кошти міського бюджету та закріплено на праві оперативного управління згідно рішень Ради від 09.10.2019 № 1-61/2019 та від 29.04.2020 № 29-72/2020 за Управлінням комунального майна та земельних відносин Ради та використовується зазначеним органом місцевого самоврядування з метою виконання ним встановлених законодавством завдань у сфері місцевого самоврядування.

1.2. Статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" - у ТОВ "Аптека №13" відсутнє право на приватизацію на підставі вказаної статті Закону: частина об`єкта приватизації площею 318,1 кв. м перебувала у строковому платному користуванні ТОВ "Аптека №13" на умовах договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжин, від 18.08.2015 № 13 (станом на дату подання заяви ТОВ "Аптека №13" від 28.07.2022 № 28-07/22 строк дії зазначеного договору закінчився 31.12.2020), та не перебуває у заявника на балансовому обліку чи у господарському віданні.

1.3. Абз. 2 частини третьої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" - частина об`єкта приватизації площею 318,1 кв. м згідно рішень Ради від 27.11.2020 № 8-2/2020 та №9-2/2020 заплановано представницьким органом місцевого самоврядування - Ніжинською міською радою для використання для власних потреб, а саме, реконструкції нежитлових приміщень, загальною площею 318,1 кв. м, за адресою: м. Ніжин, вулиця Овдіївська, 5 під адміністративні приміщення та для розміщення в них структурних підрозділів управління соціального захисту Ради.

1.4. Оскільки частина об`єкту приватизації загальною площею 82,9 кв. м згідно рішень Ради від 26.10.2021 № 22-15/2021 та від 23.11.2021 № 36-16/2021 закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством "Виробниче управління комунального господарства" та використовується останнім для задоволення потреб підприємства та підтримання благоустрою Ніжинської територіальної громади.

5.26. 29.08.2022 Рада направила на адресу Позивача лист № 01.1-15/1563, яким його було поінформовано про результати розгляду заяви про приватизацію від 28.07.2022 № 28-07/22 (вхідний №6-1029), долучено копію рішення №1-24/2022 від 29.08.2022.

5.27. Звертаючись з позовною заявою ТОВ "Аптека 13" вказує, що відмова Відповідача у приватизації суперечить приписам пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також порушує законне право на приватизацію шляхом викупу, яке виникло відповідно до наказу представництва Фонду державного майна в Україні № 31 від 27.06.1996.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.

6.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Предметом позову в даній справі, є вимога про визнання недійсним Рішення та зобов`язання Відповідача укласти з ТОВ "Аптека 13" Договір купівлі-продажу об`єкту приватизації шляхом викупу.

6.4. При зверненні з касаційною скаргою Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 200/18858/16 та у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 754/6918/18.

6.5. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема статей 16, 18 даного Закону.

6.6. Пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

6.7. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

6.8. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96- 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

6.9. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

6.10. Суд зазначає, що у справі № 200/18858/16 та у справі № 754/6918/18, на які посилається Скаржник у своїй касаційній скарзі, спір стосувався питання безоплатної приватизації житла фізичними особами.

При розгляді даних справ судами застосовувались положення Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", сфера регулювання якого не розповсюджується на правовідносини щодо приватизації нежитлових приміщень, які виступають предметом розгляду у даній справі.

6.11. Вказане свідчить про неподібність як предмету та підстав позову, так і змісту правового регулювання спірних правовідносин, та, відповідно, обставин, що підлягали встановленню у справах № 200/18858/16, № 754/6918/18 зі справою, яка переглядається.

6.12. Відтак, колегія суддів доходить висновку, що застосування норм прав, викладених у Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 200/18858/16 та у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №754/6918/18, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.

6.13. Щодо аргументів касаційної скарги про неправильність обрахунку судом апеляційної інстанції дати відліку трирічного строку для завершення процедури приватизації, закріпленого частиною третьою та четвертою статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", та неналежне дослідження повноти реалізація Позивачем дій, для отримання права на викуп орендованого майна згідно до частини другої статті 18 цього Закону, Суд зазначає, що зазначені доводи, хоча і містяться в тексті касаційної скарги, однак при її поданні Скаржником не було обґрунтовано відповідні підстави касаційного оскарження з дотриманням вимог частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

6.14. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

6.15. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

6.16. Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.17. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

6.18. Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

6.19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

6.20. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

6.21. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

за пунктом 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

за пунктом 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

за пунктом 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

6.22. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

6.23. Водночас, стосовно зазначених доводів, Скаржником не було наведено їх належного обґрунтування, а отже, вони не були підставами для касаційного оскарження.

6.24. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.25. З огляду на викладене, Суд доходить висновку про те, що наведена Скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не була належно обґрунтована скаржником та не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

6.26. За змістом приписів Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 300), а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13), що також стосується і формування нею доводів касаційної скарги, їх мотивування та обґрунтування відповідно до вимог частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в тому числі щодо наведення релевантної практики Верховного Суду.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався Скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

7.2. З огляду на викладене, враховуючи, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися, касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Аптека 13"належить закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Судові витрати за подання касаційної скарги та за розгляд справи Верховним Судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 234-236, 240, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 927/1018/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 13" закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко