Ухвала

від 05.06.2024 по справі 904/1574/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

05.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1574/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Дніпромонтаж" (м. Дніпро)

до Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про зобов`язання внести зміни до договору генерального підряду № 183 від 04.09.2023 Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Дніпромонтаж" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради (далі - відповідач), внести зміни до договору генерального підряду № 183, а саме: змінити пункт 2.1 договору, який викласти в новій редакції: 2.1. Вартість робіт за даним договором складає 16 096 619 грн. 35 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ становить 2 682 769 грн. 89 коп. згідно з договірною ціною.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 04.09.2023 між Комунальним підприємством "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради (далі - відповідач/замовник) та Приватним підприємством "Дніпромонтаж" (далі - позивач/генеральний підрядник), укладено договір генерального підряду № 183 (далі - договір), згідно з пунктом 1.1 якого, замовник доручає, а генеральний підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах договору роботи по об`єкту "Капітальний ремонт трамвайної лінії на перехресті вул. Леваневського - просп. Сергія Нігояна у м. Дніпрі" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, встановлені планом-графіком виконання робіт (далі - роботи). У разі зміни строків виконання робіт їх тривалість визначається узгодженим обома сторонами планом-графіком виконання робіт, або будь-яким іншим документом, що узгоджений і підписаний обома сторонами;

- пунктом 2.1 договору, встановлено, що вартість робіт за договором дорівнює тендерній пропозиції учасника та складає 15 691 733 грн. 15 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ становить 2 615 288 грн. 86 коп. згідно з договірною ціною;

- згідно з пунктом 13.12 договору, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за № 1178, а саме: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

- у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю, для проведення консультацій та юридичного і економічного обґрунтування можливості внесення змін до договору генерального підряду № 183 від 04.09.2023 позивач уклав договір з АО "Принцип" (далі - представник позивача). Представник позивача звернувся до судового експерта Стецика Юрія Михайловича (свідоцтво № 26-21/П від 27.05.2021, видане на підставі рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії МЮУ) з метою проведення товарознавчої експертизи. На вирішення товарознавчої експертизи поставлено запитання: 1) Яка ринкова вартість будівельних матеріалів за договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023, що відображені в актах форми КБ-2в? 2) Яка різниця між вартостями, зазначеними у актах форми КБ-2в за договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023 та фактично визначеною вартістю в ході даного товарознавчого дослідження?;

- 14.02.20024 було проведено судову товарознавчу експертизу. Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 2201/1 від 14.02.2024: 1) Ринкова вартість будівельних матеріалів за договором генерального підряду №183 від 04.09.2023 вища за вартість, що відображені в актах форми КБ-2в (див. таблицю 2 дослідницької частини даного висновку); 2) Різниця (окремих будівельних матеріалів), між вартостями зазначеними у актах форми КБ-2в договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023 та фактично визначеною вартістю в ході даного товарознавчого дослідження, становить: 404 886 грн. 20 коп. з ПДВ;

- у зв`язку з тим, що ринкова вартість будівельних матеріалів зросла, потрібно змінити пункт 2.1 договору, який викласти в такій редакції: 2.1. Вартість робіт за даним договором складає 16 096 619 грн. 35 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ становить 2 682 769 грн. 89 коп. згідно з договірною ціною;

- 01.03.2024 позивачем на адресу Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" направлявся лист з додатковою угодою, для її узгодження та підписання. До дати подання позовної заяви відповідь на лист не отримана та додаткова угода не підписана;

- пунктом 10.1 договору встановлено що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Пункт 10.2 договору встановлює, що всі спори між сторонами, що витікають із договору та по яких не було досягнуто згоди шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку згідно встановленої підсудності та підвідомчості такого спору в порядку, встановленому чинним законодавством України. У зв`язку з тим, що відповідач не надав відповідь на лист, щодо підписання додаткової угоди, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.05.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №20267/24 від 23.04.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.04.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 20497/24 від 24.04.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідно до проведеної тендерної процедури відповідачем було укладено договір генерального підряду № 183 від 04.09.2023 з позивачем, згідно з умовами пункту 1.1. якого замовник (КП "Дніпровський електротранспорт" ДМР) доручає, а Генеральний підрядник (ПП "Дніпромонтаж") зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи по об`єкту "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Капітальний ремонт трамвайної лінії на перехресті вул. Леваневського - просп. Сергія Нігояна у м. Дніпрі" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, встановлені планом-графіком виконання робіт;

- станом на сьогоднішній день роботи виконано частково на суму 14 213 551 грн. 37 коп. Виконані роботи підтверджуються відповідними актами здачі-приймання виконаних робіт. Всі роботи по зазначеному договору, що виконані на цей час, виконані позивачем у повному обсязі без порушень умов договору. Таким чином, жодних претензій відповідач до позивача не має. У випадку виявлення будь-яких недоліків у виконаних позивачем роботах, відповідач відмовився би від складання та підписання зазначених вище актів здачі-приймання виконаних робіт. З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення експертизи (вх. суду № 21579/24 від 01.05.2024), в якому він просить суд призначити проведення будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: "Визначити вартість фактично виконаних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт трамвайної лінії на перехресті вул. Леваневського - просп. Сергія Нігояна у м.Дніпрі" за договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023 станом на час проведення дослідження? Доручити проведення експертизи ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз".

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- відповідачем не враховано, що ринкова вартість будівельних матеріалів за договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023 вища за вартість, що відображені в актах форми КБ-2в (таблиця 2 дослідницької частини даного висновку). Різниця (окремих будівельних матеріалів) між вартостями, зазначеними у актах форми КБ-2в за договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023 та фактично визначеною вартістю в ході даного товарознавчого дослідження, становить: 404 886 грн. 20 коп. з ПДВ;

- відповідачем не враховано, що норми діючого законодавства України, а саме: право, яке встановлено підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

- з метою встановлення вартість фактично виконаних робіт та отримання належних та допустимих доказів, для обґрунтування своє правової позиції позивачем, потрібно проведення будівельно-технічної експертизи;

- у зв`язку з тим що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, потрібно призначити будівельно-технічну експертизу.

У підготовче засідання 01.05.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні розгляд клопотання про призначення судової експертизи було відкладено до наступного судового засідання.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 01.05.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 15.05.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 22611/24 від 07.05.2024), в якому він просить суд вважати оголошення сигналу "повітряна тривога" поважною причиною для відкладення судового засідання; у випадку оголошено сигналу "повітряна тривога" відкласти розгляд справи на іншу дату, про що заздалегідь повідомити сторони процесу.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 23855/24 від 14.05.2024), в якому він просить суд відкласти проведення підготовчого судового засідання до закінчення проведення будівельно-технічної експертизи, яка була призначена адвокатами АО "Принцип" 02.05.2024 на підставі договору № 229-1/05-01/2024 з ТОВ "Центр експертизи власності" в рамках справи №904/1574/24, орієнтовно на 30 діб. Мотивуючи подане клопотання, позивач зазначає, що з метою збору доказів для обґрунтування своєї правої позиції, повноти та всебічності розгляду справи, та підготовки відповіді на відзив та прискорення розгляду справи, 02.05.2024 було укладено договір 229-1/05-01/2024 на проведення будівельно-технічної експертизи між АО "Принцип" (представником позивача) та ТОВ "Центр експертизи власності". На вирішення експертизи було поставлено питання: "Визначити вартість фактично виконаних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт трамвайної лінії на перехресті вул. Леваневського просп. Сергія Нігояна у м. Дніпрі" за договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023 станом на час проведення дослідження? До дати проведення судового засідання експертиза на закінчена. Рішення про призначення саме в ТОВ "Центр експертизи власності" було прийняти у зв`язку з невеликою вартістю, згідно з пунктом 3.1 договору вартість однієї експертогодини - 378 грн. 64 коп. та короткий термін її проведення.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 24009/24 від 15.05.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою представника відповідача.

У підготовче засідання 15.05.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, судом були враховані подані позивачем та відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Крім того, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважав за доцільне надати можливість представнику позивача прийняти участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Отже, ухвалою суду від 15.05.2024 підготовче засідання було відкладено на 05.06.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 27426/24 від 04.06.2024), в якому він просить суд: 1) відкласти проведення підготовчого судового засідання до закінчення проведення будівельно-технічної експертизи, яка була призначена адвокатами АО "Принцип" 02.05.2024 на підставі договору № 229-1/05-01/2024 з ТОВ "Центр експертизи власності", до 01.07.2024; 2) у разі не визнання поважності причин для відкладення підготовчого засідання, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті; 3) розглянути клопотання без участі представника позивача. Мотивуючи подане клопотання, позивач зазначає, що з метою збору доказів для обґрунтування своєї правої позиції, повноти та всебічності розгляду справи, та підготовки відповіді на відзив та прискорення розгляду справи, 02.05.2024 було укладено договір 229-1/05-01/2024 на проведення будівельно-технічної експертизи між АО "Принцип" (представником позивача) та ТОВ "Центр експертизи власності". На вирішення експертизи було поставлено питання: "Визначити вартість фактично виконаних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт трамвайної лінії на перехресті вул. Леваневського просп. Сергія Нігояна у м. Дніпрі" за договором генерального підряду № 183 від 04.09.2023 станом на час проведення дослідження? До дати проведення судового засідання експертиза на закінчена. Рішення про призначення саме в ТОВ "Центр експертизи власності" було прийняти у зв`язку з невеликою вартістю, згідно з пунктом 3.1 договору вартість однієї експертогодини - 378 грн. 64 коп. та короткий термін її проведення. На адвокатський запит позивача від 27.05.2024 експертною установою було надано відповідь, що орієнтована дата закінчення експертизи 01.07.2024. У клопотанні позивач також зазначає, що для проведення експертизи експертами ТОВ "Центр експертизи власності" у позивача витребувані додаткові документи, які в подальшому будуть долучені до матеріалів справи.

У підготовче засідання 05.06.2024 представники позивача та відповідача вдруге не з`явились, про день час та місце даного засідання учасники справи були повідомлені належним чином; представник відповідача причин неявки суду не повідомив.

При цьому явка у підготовче засідання 05.06.2024 була визнана обов`язковою (пункт 3 резолютивної частини ухвали суду від 15.05.2024).

Більше того, місцезнаходженням як позивача, відповідача так і суду є місто Дніпро, в якому з початку військової агресії не велися активні бойові дії, ситуація протягом всього часу воєнного стану в Україні є контрольованою Збройними Силами України.

З приводу належного повідомлення позивача про день, час та місце підготовчого засідання 05.06.2024 слід зазначити таке.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що позивач та відповідач мають зареєстровані Електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв`язку з чим ухвала суду від 15.05.2024 суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду від 15.05.2024 була надіслана судом в Електронний кабінет позивача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 15.05.2024 була доставлена до Електронного кабінету позивача - 16.05.2024 о 23:20 (а.с.154).

Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 17.05.2024 позивач отримав ухвалу суду від 15.05.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.154).

Більше того, за майже три тижні з моменту отримання ухвали суду від 15.05.2024 (а.с.154) у позивача була можливість надати повноваження іншому представнику, навіть, якщо представник, що залучений до участі під час розгляду справи, на даний час не має можливості забезпечити явку у судове засідання.

Розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачав підстав для його задоволення, з огляду на таке:

- як встановлено судом вище, та що вбачається з поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, позивач належним чином повідомлений про день, час та місце даного спідготовчого засідання;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- у даному випадку неявка представника позивача у підготовче засідання 05.06.2024 є повторною, оскільки у попереднє підготовче засідання 15.05.2024 представник позивача також не з`явився. Більше того, 14.05.2024 позивач вже звертався з аналогічним клопотанням про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом;

- клопотання позивача про відкладення розгляду справи не містить жодної інформації щодо неможливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

- у позивача була можливість надати повноваження іншому представнику, навіть, якщо представник, що залучений до участі під час розгляду справи, на даний час не має можливості забезпечити явку у судове засідання (вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.12.2020 у справі № 914/2259/17), тим більше, що вказана неможливість є вже не першою;

- встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 14.06.2024, отже у даному випадку суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи; судому було надано сторонам максимально можливий строк для реалізації ними своїх процесуальних справ;

- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 873/287/23, від 06.02.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21), від 30.01.2024 у справі № 904/1615/22, від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16 та інших.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

З приводу пункту 2 прохальної частини клопотання позивача про відкладення розгляду справи, а саме: у разі не визнання поважності причин для відкладення підготовчого засідання, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема:

- з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

- у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

- вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

- з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

- з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

- вирішує заяви та клопотання учасників справи;

- встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

- з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

- призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

- здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У даному випадку в матеріалах справи наявне нерозглянуте клопотання позивача про призначення експертизи (а.с. 81), від якого позивач станом на 05.06.2024 не відмовився та не просив суд залишити його без розгляду; більше того, сам позивач у своїх клопотаннях зазначає про те, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи є необхідність у долученні додаткових доказів до матеріалів справи; також позивач зазначає про те, що він планує подавати відповідь на відзив на позовну заяву після отримання висновку експерта. У клопотанні (а.с.157 на звороті) позивач також зазначає, що для проведення експертизи експертами ТОВ "Центр експертизи власності" у позивача витребувані додаткові документи, які в подальшому будуть долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вказане вище у своїй сукупності, суд відзначає, що станом на 05.06.2024 відсутні підстави для закриття підготовчого провадження. Отже повторна неявка представника позивача у підготовче засідання 05.06.2024 перешкоджає подальшому розгляду справи.

Слід також наголосити, що відповідно до частин 2-5, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, позивач у позовній заяві не повідомив суд про неможливість подання певних доказів та не зазначав про причини такої неможливості; також позивач не звертався до суду із клопотанням про встановлення йому додаткового строку для подання відповідних доказів, при цьому, як було вказано вище позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004, постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 910/15330/19, від 31.03.2020 у справі № 910/11383/19).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

У підготовче засідання 05.06.2024 представник позивача вдруге не з`явився, подавши друге клопотання про відкладення розгляду справи; при цьому судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання 05.06.2024, так і попереднього засідання 15.05.2024.

Судом також встановлено, що підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у підготовчому засіданні 05.06.2024, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

При цьому явка у підготовче засідання 05.06.2024 була визнана обов`язковою (пункт 3 резолютивної частини ухвали суду від 15.05.2024).

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004, постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 910/15330/19, від 31.03.2020 у справі № 910/11383/19).

Виходячи із вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід також наголосити на тому, що відповідно до частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема:

- з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

- у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

- вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

- з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

- з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

- вирішує заяви та клопотання учасників справи;

- встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

- з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

- призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

- здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У даному випадку в матеріалах справи наявне нерозглянуте клопотання позивача про призначення експертизи (а.с. 81), від якого позивач станом на 05.06.2024 не відмовився та не просив суд залишити його без розгляду; більше того, сам позивач у своїх клопотаннях зазначає про те, що для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи є необхідність у долученні додаткових доказів до матеріалів справи; також позивач зазначає про те, що він планує подавати відповідь на відзив на позовну заяву після отримання висновку експерта. У клопотанні (а.с.157 на звороті) позивач також зазначає, що для проведення експертизи експертами ТОВ "Центр експертизи власності" у позивача витребувані додаткові документи, які в подальшому будуть долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вказане вище у своїй сукупності, суд відзначає, що станом на 05.06.2024 відсутні підстави для закриття підготовчого провадження, а повторна неявка представника позивача у підготовче засідання 05.06.2024 перешкоджає подальшому розгляду справи.

Слід також наголосити, що відповідно до частин 2-5, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, позивач у позовній заяві не повідомив суд про неможливість подання певних доказів та не зазначав про причини такої неможливості; також позивач не звертався до суду із клопотанням про встановлення йому додаткового строку для подання відповідних доказів, при цьому, як було вказано вище позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Водночас частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника 28.02.2023; не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Аналогічних правових висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.

У той же час, у даному випадку явка у підготовче засідання 05.06.2024 була визнана обов`язковою (пункт 3 резолютивної частини ухвали суду від 15.05.2024).

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 по справі №910/10593/20, від 23.03.2021 по справі № 916/1873/20, від 21.07.2021 по справі №915/617/20.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 (пункти 8.2- 8.7).

Також, у постанові Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Тобто у положеннях частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості. Подібні висновки викладанні Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21.

Отже, окремо суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

При цьому, суд відзначає, що Верховним Судом (у складі Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду) щодо питань застосування норм Цивільного процесуального кодексу України та сформовано правову позицію щодо неможливості залишення позову без розгляду, у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання на стадії підготовчого провадження.

В той же час, у зв`язку з різною практикою застосування Верховним Судом положень процесуальних кодексів щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання), справу №757/54510/17-ц було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак, в ухвалі суду від 13.07.2021 по справі № 757/54510/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд. Ухвала мотивована, зокрема, наступним:

- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожими є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;

- порядок здійснення цивільного та господарського судочинства встановлений різними процесуальними кодексами;

- вказані в ухвалі про передачу до Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду регулюються різними процесуальними кодексами, що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.

Враховуючи вказані вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, господарський суд у даній справі керується саме правовими висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (щодо питань застосування Господарського процесуального кодексу України) щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання).

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Дніпромонтаж" до Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради про зобов`язання внести зміни до договору генерального підряду № 183 від 04.09.2023 - залишити без розгляду.

Роз`яснити Приватному підприємству "Дніпромонтаж", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.06.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 06.06.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко