Ухвала

від 06.06.2024 по справі 910/4772/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

06.06.2024 Справа № 910/4772/24 Господарський суд Донецької області у складі

судді Лободи Т.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО", м. Київ, код 36259686,

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про стягнення 245 008 864,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків. Позов обґрунтований тим, що виробничі потужності ТОВ "ТІС ЕКО", зокрема, станція збору, утилізації біогазу, когенераційна установка для виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (біогазу) та інше майно розташовані за адресою м. Маріуполь, вул. Флотська,168а та проспект Єдності, 112. Позивач зазначає, що внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України позивач фактично втратив контроль над своїми активами, а виробничі потужності (майно) ТОВ "ТІС ЕКО" за вказаними адресами були пошкоджені. Так, позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії РФ позивачу було завдано реальні збитки від втрати майна на суму 56 424 654,00 грн та втраченої вигоди у вигляді неодержаного прибутку за період з 01.03.2022 по 01.01.2036 на суму 188 584 210,00 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.04.2024 справу №910/4772/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО" до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків, з усіма додатками, направив за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

28.05.2024 матеріали позовної заяви № 910/4473/23 надійшли до Господарського суду Донецької області, автоматизованим розподілом для розгляду справи призначено суддю Лободу Т.О.

06.06.2024 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій зазначається, що в тексті позовної заяви допущено помилку в назві відповідача, а саме вказано: "Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Мосійської Медерації" замість вірного: "Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації", у зв`язку з чим просить читати в тексті позовної заяви відповідачем у справі "Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації".

Суд приймає до розгляду таку заяву та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Відповідачем у даній справі є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.22 № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наразі відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися в повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, пред`явлення позову до іноземної держави може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.22 "Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.22 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У Постановах від 18.05.22 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004), що відображає звичаєве міжнародне право, держава не має права посилатися на судовий імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю, життю та майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час перебувала на території держави суду.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд прийшов до висновку, що стаття 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004) підлягає застосуванню відповідно до звичаєвого міжнародного права як кодифікований звід звичаєвих норм міжнародного права.

Стаття 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004) відображає підставу для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну, так званий деліктний виняток (tort exсeption).

Умовами, необхідними для застосування "деліктного винятку", є: 1) принцип територіальності: місце дії/бездіяльності має бути на території держави суду; 2) присутність автора дії/бездіяльності на території держави суду в момент вчинення дії/бездіяльності (агента чи посадової особи іноземної держави); 3) дія/бездіяльність ймовірно може бути привласнена державі; 4) відповідальність за дії/бездіяльність передбачена положеннями законодавства держави суду; 5) завдання смерті, фізичної шкоди особі, збитків майну чи його втрата; 6) причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю і завданням смерті, фізичної шкоди особі або збитків майну чи його втратою.

Отже, Верховний Суд вважає, що у питанні застосування імунітету держави від юрисдикції відповідні норми не можна тлумачити абстрактно або у відриві від встановлених фактичних обставин справи. Необхідно повністю враховувати особливості та обставини кожної справи, а також фактори, що лежать в її основі. У цьому випадку йдеться про вимоги щодо відшкодування збитків за неправомірні дії, допущені Російською Федерацією при відсутності альтернативних засобів відшкодування збитків.

Незастосування судом юрисдикційного імунітету іноземної держави щодо невиплати відшкодування за серйозні порушення прав людини під час збройного конфлікту, допущені відповідальною державою, особливо за відсутності інших засобів відшкодування збитків, не є порушенням суверенних прав іншої держави (Окрема думка Судді Юсуфа до рішення Міжнародного Суду ООН (ICJ) у справі Jurisdictional Immunities of the State (ФРН проти Італії) від 03 лютого 2012 року, § 50). Навпаки, це сприяє кристалізації винятку з судового імунітету держав, заснованого на принципах, які покладені в основу прав людини і гуманітарного права, включаючи право на ефективний спосіб захисту порушеного права.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також факт відсутності інших ефективних засобів судового захисту порушеного права позивача, Верховний Суд доходить висновку, що судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на завдання збройними силами Російської Федерації шкоди майну позивача, що є винятком до судового імунітету держави відповідно до звичаєвого міжнародного права (справа № 760/17232/20-ц).

Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі № 910/4772/24, зазначає, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022, Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.

Судом встановлено, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

Таким чином, суд дійшов висновку про застосування у цій справі "деліктного винятку", відповідно до якого будь-який спір, що виник на території країни щодо відшкодування шкоди, завданої майну або його втрати, з Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.

Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі № 796/165/18 від 25.01.19, № 308/9708/19 від 14.04.22 та № 760/17232/20-ц від 18.05.22.

Згідно з частиною першою статті 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Суд встановив, що позовна заява відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України, а відтак суд на підставі статті 176 ГПК України приймає позов до розгляду і відкриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1)наказного провадження; 2)позовного провадження (загального або спрощеного).

Враховуючи значення справи для сторін та обраний позивачем спосіб захисту, суд приходить до висновку про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до положень статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження у кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Суд зазначає, що у зв`язку з тим, що в Україні введений воєнний стан, а місто Харків, де знаходиться Господарський суд Донецької області, перебуває під обстрілами, тобто існує загроза життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, доступ до приміщення суду учасникам справи обмежено. На час існування небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Донецької області, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться, сторонам рекомендовано подавати заяви про розгляд справи за їх відсутності або участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Сторони мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду через особистий кабінет в системі "Електронний суд". У разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.

Крім того, суд зазначає, що згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.22 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.

Керуючись статтями 12, 176, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/4772/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО" до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 245 008 864,00 грн.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 06.08.2024 року о 10:30 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань № 104.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

Встановити відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. В разі подання заперечень, надати суду докази їх направлення позивачу.

Попередити учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Згідно з ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі.

З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, участь учасників справи в судовому засіданні можлива лише в режимі відеоконференції, про що необхідно завчасно подати оформлену належним чином заяву.

Учасники справи також мають право подавати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності за наявними матеріалами.

Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд", а у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.

Повідомити відповідача про відкриття провадження у справі шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.

Ухвала набирає законної сили 06.06.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 06.06.2024.

Суддя Т. О. Лобода