Рішення

від 30.05.2024 по справі 908/3842/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/26/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 Справа № 908/3842/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Красніковій С.І.

За участю представників сторін:

від позивача Кузнєцова М.І., наказ № 85-н/пт від 11.04.2024

від відповідачів-1,2 адвокат Цимбалюк М.Г., ордер АР № 1160588 від 30.01.2024

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3842/23

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Кравченка Ігора Володимировича ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )

до відповідача-2: Приватного підприємства Хай-Тек 2010 (вул. Героїв України, буд. 37, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319)

про солідарне стягнення 984 580,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

27.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 515/584/2023 від 27.12.2023) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Кравченка Ігора Володимировича, відповідача-2: Приватного підприємства Хай-Тек 2010 про солідарне стягнення заборгованості станом на 21.09.2023 у розмірі 984580,33 грн., у тому числі: 534980,00 грн. - заборгованість по кредиту строкова, 249676,00 грн. - заборгованість по кредиту прострочена, 8678,29 грн. - заборгованість по процентах поточна (нарахована за період з 01.09.2023 по 21.09.2023), 161471,76 грн. заборгованість по процентах прострочена (з 01.02.2022 по 31.08.2023), 29774,28 грн. заборгованість по процентам (компенсація ФРП) (заборгованість нарахована банком за період з 01.02.2022 по 12.09.2022) у відповідності до п. 2.21 Правил, у зв`язку з порушенням позичальником умов Програми підлягає до сплати позичальником).

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020, умовами договору поруки № 1931/2020/ЗОД-МСБ-П1 від 30.10.2020.

09.04.2024 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України не передбачено звільнення позичальника від виконання своїх зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом або відтермінування таких платежів. Представником відповідача-1 невірно прочитано виписку по рахунку. Загалом відповідачем-1 було погашено 285344,00 грн. тіла кредиту (16 платежів по 17834,00 грн.). Інші суми, зазначені у виписці, є відображенням винесення на прострочку сум заборгованості та перенесення на рахунок з обліку строкової заборгованості. Прострочене тіло кредиту є сумою, яку позичальник не повернув у передбачений договором строк. Дана вимога не є штрафною санкцією в розумінні ст. 230 ГК України. На дату укладення договору базова процентна ставка становила 13,08% та складається з суми значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання кредитного договору, та значення фіксованої маржі 5 (п`ять) процентних пункти. Інформація щодо індексу UIRD3m є загальновідомою, в розумінні частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, та не потребує доказування. Таким чином, зміна розміру Базової процентної ставки відбувається в зв`язку зі зміною значення індексу UIRD3m для національної валюти. При підготовці контррозрахунку представником відповідача пункт 2.7 Правил не враховано та використано метод «факт/365», а не метод «факт/360», що й призвело до розбіжностей з розрахунком позивача.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідачів-1,2. Заяви відповідачів-1,2

09.02.2024 до суду, за підписом відповідача-1 ФОП Кравченка І.В., надійшли відзив та заява про відстрочку виконання судового рішення. Відзив, за клопотанням представника відповідача-1 адвоката Цимбалюка М.Г., залишений судом без розгляду.

20.02.2024 через систему «Електронний суд», за підписом представника відповідачів адвоката Цимбалюка М.Г., надійшов відзив, який прийнятий судом до розгляду.

25.03.2024 через систему «Електронний суд», за підписом представника відповідачів адвоката Цимбалюка М.Г., надійшов відзив, який прийнятий судом до розгляду.

У відзивах визнано укладення 30.10.2020 кредитного договору, що покладений у підставу позову. Зазначено, що матеріали справи не містять доказів того, що позичальник підписував письмові заяви з проханням надати йому кошти. Відповідач-1 сплатив 588522,00 грн. у період з 30.10.2020 по 18.09.2023. Таким чином, коректний розрахунок заборгованості по тілу кредиту такий: 1070000,00 грн. (кредитний ліміт згідно виписки банку) - 588522,00 грн. = 481478,00 грн. Банк заявив позовну вимогу про стягнення простроченої заборгованості по кредиту, яка є пенею. Оскільки банком заявлено до стягнення з відповідачів заборгованість у вигляді неустойки після 24.02.2022 (після введення воєнного стану в Україні) у розмірі 249676,00 грн., а саме: у період з 16.05.2022 по 21.09.2023, то вона підлягає списанню відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Не погодився з розрахунком заборгованості по процентах (поточна) у розмірі 8678,29 грн. (нарахована за період з 01.09.2023 по 21.09.2023) та заборгованості по процентах (прострочена) у розмірі 161471,76 грн. У позовній заяві не розписано на підставі якого (яких) абзацу (абзаців) п. 8 КД відбувалось збільшення відсотків за користування коштами. Щодо першого абзацу п. 8 КД, то відповідачем-1 не було порушений п. 9.1, оскільки направив кошти на цілі, визначені в договорі. Щодо другого абзацу п. 8 КД, то майно знаходиться на тимчасово окупованій території. Щодо третього абзацу п. 8 КД, тут могло б мати місце порушення, однак банком воно не доведено. Щодо четвертого абзацу п. 8 КД, то попередні/додаткові угоди не укладались. Щодо п`ятого абзацу п. 8 КД, то вказані дії по пунктах не були здійснені. Надано контррозрахунок за такими періодами: з 01.03.2022 по 30.09.2022 у ставках відповідно до графіку розрахунку заборгованості, та з 01.10.2022 по 21.09.2022 у 12% річних (7% за п. 6 КД + 5% за п. 7 КД). Оскільки банк нарахував відсотки з пені, яка підлягає списанню в силу ЦК України, то до уваги в розрахунку вони не беруться, оскільки вони також не мали б бути нараховані позивачем. У період з 01.03.2022 по 21.09.2023 ФОП Кравченко І.В. має заборгованість у розмірі 134025,29 грн. Банк заявив до стягнення заборгованість у розмірі 29774,28 грн. за період з 01.02.2022 по 12.09.2022. Представник здійснив розрахунок у колонках «Дебет» та «Кредит» у виписці та вважає, що борг по процентах ФРП становить 28872,72 грн. Таким чином, заборгованість останнього перед ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» становить 644376,01 грн.: по тілу кредиту 481478,00 грн.; по процентах за користування кредитними коштами 134025,29 грн.; по процентах (компенсація ФРП) 28872,72 грн.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3842/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 03.01.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

16.01.2024 до суду від позивача через систему Електронний суд надійшла заява вих. № б/н від 15.01.2024 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.01.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3842/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.02.2024.

Протокольною ухвалою від 20.02.2024, за клопотанням представника відповідачів-1,2 адвоката Цимбалюка М.Г., підготовче засідання відкладено на 19.03.2024.

19.03.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача-1 адвоката Цимбалюка М.Г., згідно якого просив прийняти до розгляду відзив на позовну заяву від 19.02.2024, поданий адвокатом Цимбалюком М.Г., відзив на позовну від 06.02.2024, поданий ФОП Кравченко І.В., просив залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 19.03.2024, за клопотанням представника відповідача-1 адвоката Цимбалюка М.Г., залишено без розгляду відзив на позовну заяву від 06.02.2024, поданий ФОП Кравченко І.В. У задоволенні клопотання відповідача-1 про продовження строку для подання відзиву відмовлено. На підставі ст. 119 ГПК України з власної ініціативи суду продовжено строк для подання відзиву від 19.02.2024. Відзив від 19.02.2024 на позовну заяву та додані до нього документи прийнято до розгляду. На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 22.04.2024 включно. У зв`язку з неявкою у підготовче засідання представника відповідачів-1,2 підготовче засідання відкладено на 11.04.2024.

Ухвалою суду від 11.04.2024, на підставі ст. 119 ГПК України з власної ініціативи суду продовжено строк для подання відзиву. У зв`язку з неявкою у підготовче засідання представника відповідачів-1,2 підготовче засідання відкладено на 18.04.2024.

У судовому засіданні 18.04.2024 судом розглянуто по суті клопотання представника відповідачів про проведення бухгалтерської експертизи, яке надійшло через систему Електронний суд 20.02.2024.

На вирішення експертизи просив поставити наступні питання: 1. Чи відповідає розрахунок зобов`язань ФОП Кравченка Ігоря Володимировича за кредитним договором № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020, заявлений ПАТ АБ УКРГАЗБАНК, законам і нормативним актам НБУ? 2. Чи наявні в розрахунках ПАТ АБ УКРГАЗБАНК арифметичні, нормативні помилки, що стосуються кредитного договору № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020, укладеного між ПАТ АБ УКРГАЗБАНК та ФОП Кравченко Ігорем Володимировичем? 3. Чи обґрунтовано ПАТ АБ УКРГАЗБАНК нарахував суму заборгованості за кредитним договором № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020, укладеним між ПАТ АБ УКРГАЗБАНК та ФОП Кравченко Ігорем Володимировичем, станом на 21.09.2023?

Представник позивача проти заявленого клопотання та призначення експертизи заперечував з підстав його необґрунтованості.

Враховуючи пояснення сторін, що викладені в заявах по суті справи, сторонами фактично не заперечувалися обставини укладення кредитного договору та отримання за ним грошових коштів. Позивачем викладено розрахунок заборгованості, а відповідачем - контррозрахунок. Питання, поставлені відповідачами на вирішення експерта, входять до кола питань, що вирішуються в правовому полі та можуть бути з`ясовані судом шляхом дослідження доказів у справі під час її розгляду та не потребують спеціальних знань.

Судом ухвалою від 18.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачів про призначення судової бухгалтерської експертизи в зв`язку з його процесуальною необґрунтованістю. Закрито підготовче провадження у справі № 908/3842/23. Призначено справу до судового розгляду по суті на 30.04.2024.

У судовому засіданні 30.04.2024 розпочато розгляд справи по суті, надано вступне слово представниці позивача.

Ухвалою суду від 30.04.2024, у зв`язку з неявкою представника відповідачів, враховуючи його клопотання про відкладення судового засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 30.05.2024.

У судовому засіданні 30.05.2024 продовжено розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

У судовому засіданні 30.05.2024 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

30.10.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком Укргазбанк (позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем Кравченком Ігорем Володимировичем (позичальник, відповідач) укладено договір № 1931/2020/ЗОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «Укргазбанк» (надалі договір про приєднання).

У зв`язку з приєднанням позичальника до Правил позичальник в повному обсязі акцептує Правила (оферту, що розміщена на сайті), з якими позичальник ознайомився, погоджується та зобов`язується виконувати.

Згідно пункту 1.1 вказаних Правил, вони регулюють відносини, які виникають між банком та позичальником протягом строку дії договору про надання кредиту.

Відповідно до п. 1 договору, загальний ліміт кредитної лінії 1070000,00 грн.

Згідно п. 2, кредитна лінія відкривається з 30.10.2020 по 29.10.2025 включно. Позичальник погашає кредит у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору про приєднання).

Пунктом 6 договору визначено, що за користування кредитом, у межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього договору про приєднання, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами, з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за договором приєднання (строкова заборгованість): при дотриманні позичальником умов програми та/або умов цього договору про приєднання, - у розмірі, що станом на дату укладання цього договору про приєднання складає 7% річних (далі компенсаційна процентна ставка). Розмір компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил відповідно до умов програми; - при недотриманні позичальником умов програми та/або умов цього договору про приєднання, а також у випадках, передбачених цим договором про приєднання, у розмірі, який встановлюється та переглядається банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил, та станом на дату цього договору про приєднання складає: сума значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладення кредитного договору, та значення фіксованої маржі 5,0 процентних пункти (далі базова процентна ставка).

Відповідно п. 7 договору, за користування кредитним коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), у т.ч. у строки, визначені в графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором про приєднання, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту, встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором про приєднання, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі: компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла компенсаційна процентна ставка; базової процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла базова процентна ставка.

У пункті 2.7 Правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця.

Згідно п.п. 2.8, 2.14 даних Правил, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості).

У відповідності до абз. 4 пп. 7.1.1 п. 7.1 Правил, розмір базової ставки розраховується для договорів про надання кредиту, укладених з 01.07.2020, як сума значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті розрахунку та значення фіксованої маржі (5,0% - для діючого бізнесу та для кредитів, наданих з цільовим призначенням рефінансування існуючої кредитної заборгованості, в рамках реалізації підпункту 3 пункту 4 Порядку; 7,0% - для новоствореного бізнесу, яка визначена в п. 6 договору про приєднання).

Під індексом UIRD3m в Правилах розуміється - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates,), що відповідає депозитній ставці на строк 3 місяці індекс, який розраховує Компанія Thomson Reuters за методикою, розробленою спільно з Національним банком України (опублікована на спеціальних сторінках Methodology в системі Thomson Reuters та на Інтернет-сайті Національного банку України), на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються провідними учасниками українського ринку банківських депозитів фізичних осіб. Значення (фіксінг) Індексу UIRD публікуються Компанією Thomson Reuters кожного робочого дня на спеціальних сторінках UARDFIX та UARDFIX=R в системі Thomson Reuters (в текстовому та логічному форматі відповідно) та розкриваються Національним банком України щоденно у вільному доступі на Інтернет-сайті Національного банку України.

За умовами п. 2.21 Правил, Фондом розвитку підприємництва за кредитом надається компенсація нарахованих процентів за користування позичальником кредитними коштами в розмірі та строки, визначені умовами Програми, та при дотриманні позичальником умов Програми. Компенсація нарахованих процентів за користування кредитними коштами надається Фондом розвитку підприємництва позичальнику з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої договором про приєднання базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого такий позичальник має сплачувати лише частину базової процентної ставки у розмірі компенсаційної процентної ставки з урахуванням умов договору приєднання.

Відповідно до п. 2.23 Правил, позичальник зобов`язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначеної договором про приєднання (з урахуванням умов Програми), у випадку порушення позичальником умов Програми або у випадку встановлення Банком та/або Фондом розвитку підприємництва фактів подання позичальником недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь позичальника у Програмі та/або використання позичальником кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо період відсутності коштів у Фонду розвитку підприємництва триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом розвитку підприємництва виплат Державної підтримки у випадку припинення фінансування Програми з боку держави та/або прийняття нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання Фондом розвитку підприємництва, що унеможливлюють здійснення Фондом розвитку підприємництва виплат Державної підтримки, та/або у Інших випадках, передбачених Договором про приєднання.

Позичальник, згідно пп. 4.2.2, 4.2.3 Правил, зобов`язався: своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені договором про приєднання, повернути отриману суму кредиту та сплачувати проценти за користування кредитним коштами.

У пункті 11.8 договору сторонами визначено зобов`язання позичальника, на вимогу банку у випадках, передбачених п. 4.3.3 Правил, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами.

За умовами п. 4.3.3 Правил, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань про договору про надання кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитним коштами, якщо відбулася, зокрема, така подія: позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів.

Інші умови надання кредитних коштів, не передбачені цим договором про приєднання, регулюються положеннями Правил (п. 16 договору).

До вказаного договору сторонами укладено додаток 1 «Графік зменшення ліміту кредитування».

Згідно виписки/особового рахунку з 30.10.2020 по 26.09.2023 ФОП Кравченка І.В., позивачем надано (перераховано) відповідачу-1 кредитні кошти в загальному розмірі 1070000,00 грн., а саме: 02.11.2020 перераховано: 117754,00 грн., 229484,00 грн., 722762,00 грн.

Згідно вказаної виписки, відповідачем-1 частково повертався кредит та сплачувалися нараховані проценти. Всього відповідачем-1 було повернуто кредитних коштів у загальній сумі 285344,00 грн. (16 платежів на суму 17834,00 грн. кожен). Останні платежі зі сплати тіла кредиту та процентів були здійснені відповідачем-1 - 10.02.2022.

Відтак, заборгованість по тілу кредиту становить 784656,00 грн. (534980,00 грн. (заборгованість по кредиту строкова) + 249676,00 грн. (заборгованість по кредиту прострочена) = 784656,00 грн.).

Повернення кредитних коштів та сплата процентів здійснювалися з простроченням строків їх сплати.

30.10.2020 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком Укргазбанк (позивачем, кредитор), Приватним підприємством «Хай-Тек 2010» (відповідачем-2, поручитель) та ФОП Кравченко І.В. (відповідачем-1, позичальник) укладено договір поруки № 1931/2020/ЗОД-МСБ-П1, згідно з яким (пункт 1.1) поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником (ФОП Кравченком І.В.) зобов`язань по договору № 1931/2020/ЗОД-МСБ приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «Укргазбанк» від 30.10.2020, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього (надалі кредитний договір), укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 29.10.2025: повернути кредит у розмірі 1070000,00 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи зі значення суми індексу UIRD3m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання кредитного договору та значення фіксованої маржі в розмірі 5,0% процентних пункти з урахуванням щорічної зміни згідно з умовами кредитного договору, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п. 6 кредитного договору, збільшеної на 5,0% процентних пункти; а також у разі настання умов, передбачених п. 8 кредитного договору сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі підвищеної процентної ставки, згідно з умовами п. 8 кредитного договору.

У п.п. 1.2, 1.3 договору поруки зазначено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.

У випаду невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. Поручитель зобов`язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунок, номер якого зазначається в письмовій вимозі кредитора (п.п. 2.1, 2.2).

Згідно п. 5.1, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток і діє по 29.10.2035 (включно).

Позивачем було надіслано відповідачам лист-вимогу від 18.07.2023 щодо дострокової сплати заборгованості, яка виникла за договором № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020, на зазначений у вимозі рахунок. Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня та сторонами суду не надана.

Враховуючи наявну заборгованість за кредитним договором позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач-1 визнав укладення кредитного договору № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за договором кредиту, а саме: надання відповідачу-1 кредитних коштів у загальному розмірі 1070000,00 грн. Відповідачем-1 частково повернуті кредитні кошти в загальному розмірі 285344,00 грн., що вбачається з банківської виписки.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідачів, що відповідачем-1, згідно банківської виписки, було сплачено 588522,00 грн. кредитних коштів. У виписці/особовому рахунку ФОП Кравченка І.В. з 30.10.2020 по 26.09.2023, відображено 16 платежів на суму 17834,00 грн., що разом складає 285344,00 грн., з призначенням платежу: «погашення кредиту зг. кредитного договору № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020». Інші суми, що відображені в цій виписці, стосуються винесення сум на прострочку та перенесення на рахунок з обліку строкової заборгованості зг. кредитного договору № 1931/2020/ЗОД-МСБ від 30.10.2020, а не відображають платежі відповідача-1.

Представником відповідачів не надано суду будь-яких належних та достатніх доказів сплати 588522,00 грн. кредитних коштів. Останній посилався лише на вказану виписку/особовий рахунок ФОП Кравченка І.В. з 30.10.2020 по 26.09.2023.

Щодо твердження представника відповідачів про заявлення позовної вимоги про стягнення простроченої заборгованості по кредиту, яка є пенею, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За кредитним договором у позичальника виникає зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування грошовими коштами. Цьому зобов`язанню позичальника відповідає право кредитодавця вимагати повернення кредиту та сплати процентів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 викладено такий правовий висновок: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом. Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому. Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх».

У даному випадку, до стягнення заявлено суму 249676,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту (тілу), тобто, заборгованості по поверненню кредитних коштів, яка не була повернута в установлений в договорі строк, що не є пенею.

Неустойка (штраф, пеня) позивачем у цьому позові до стягнення не заявлені.

Таким чином, не підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, якими визначено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Як встановлено судом, відповідачем порушено строки погашення кредиту та сплати процентів, передбачені договором та підписаним сторонами графіком.

Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача-1 станом на 21.09.2023 складає: 534980,00 грн. - заборгованість по кредиту строкова, 249676,00 грн. - заборгованість по кредиту прострочена, 8678,29 грн. - заборгованість по процентах поточна (нарахована за період з 01.09.2023 по 21.09.2023), 161471,76 грн. заборгованість по процентах прострочена (з 01.02.2022 по 31.08.2023), 29774,28 грн. заборгованість по процентам (компенсація ФРП) (заборгованість нарахована банком за період з 01.02.2022 по 12.09.2022) у відповідності до п. 2.21 Правил, у зв`язку з порушенням позичальником умов Програми підлягає до сплати позичальником).

Щодо здійсненого представником відповідачів контррозрахунку процентів, суд зазначає, що він зроблений із порушенням пункту 2.7 Правил, згідно яких при розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році. При здійсненні контррозрахунку процентів враховано 365 днів у році.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № 1931/2020/ЗОД-МСБ-П1 від 30.10.2020, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_1 є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником, а також керівником відповідача-2 ПП «Хайт-Тек 2010», підписував від імені відповідача-2 договір поруки. Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачу-2 було достеменно відомо про наявність заборгованості відповідача-1 за кредитним договором.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів погашення заборгованості відповідачами суду не надано.

Таким чином, позов задовольняється судом повністю.

09.02.2024 до суду, за підписом відповідача-1 ФОП Кравченка І.В., надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення строком на один рік. Заява мотивована тим, що в зв`язку з вторгненням військ Російської Федерації на територію України та окупацією міста Мелітополь Запорізької області, змушений був змінити місце проживання, виїхати за межі держави. Тривалий час перебував поза межами зв`язку, будь-яких повідомлень від банку не отримував. За вказаних обставин, ним було вимушено порушено зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати процентів за його користування. Відповідне порушення сталося через форс-мажорні обставини, про які зазначено вище. Як фізична особа-підприємець на даний час не працює. Предмети, на які брав кредитні кошти в позивача, а також майно, яке було прийнято позивачем в іпотеку, залишилися на окупованій території, що має негативний вплив на можливість забезпечення стабільної господарської діяльності відповідача-1 за місцем її здійснення. Не відмовляється від простроченої заборгованості за кредитом відповідно до договору та зобов`язується її погасити в найближчий можливий час.

Позивач проти відстрочення виконання судового рішення заперечив.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Рішенням Суду в справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Відповідно ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення, та потребує належної аргументації та обґрунтування.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.

Тобто, вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.

Відповідачем не наведено достатніх аргументів та не надано будь-яких доказів, які б надали суду дослідити можливість відстрочення рішення, зокрема, тяжкого фінансового стану відповідача-1, відсутності доходу. Відповідачем не наведено обставин та не надано жодних доказів можливості виконання ним судового рішення через рік (надходження грошових коштів у достатній сумі, тощо). Навпаки, відповідач зазначає про неможливість ведення ним діяльності як фізичною особою-підприємцем. Не обґрунтовано визначення саме річного (максимального) строку відстрочення.

Крім того, під час розгляду цієї справи відповідачем не було зроблено погашення заборгованості за кредитним договором у будь-якій сумі. У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідачів до позивача в досудовому порядку чи під час розгляду справи в суді з метою можливого врегулювання спору (проханням розстрочити наявну заборгованість, передачі майна в рахунок погашення заборгованості, пропозиції мирного врегулювання спору, тощо).

Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1, на який міститься посилання в заяві, не є сертифікатом про форс-мажорні обставини, а отже, не може бути підтвердженням неможливості виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.

Суд враховує, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Одним із принципів підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ст.ст. 42, 44 ГК України). Відтак, сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, не може бути поставлена у невигідне становище (у разі відстрочення виконання судового рішення) у зв`язку з неналежним здійсненням відповідачем підприємницької діяльності. Відтак, відповідачем не доведено наявності у нього обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Суд зазначає, що введення воєнного стану негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, не лише відповідача, але й позивача (стягувача).

Суд враховує, що позивач у цій справі є суб`єктом господарювання, який має сплачувати заробітну плату, податки та інші обов`язкові платежі. Суд зауважує, що звернення позивача до суду було зумовлено саме неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за укладеним договором.

Проаналізувавши доводи відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду в цій справі.

Суд зазначає, що безпідставне відстрочення виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє позивача (стягувача) можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про відстрочення виконання судового рішення в зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю. Відповідач не позбавлений можливості, за наявності достатніх підстав, звернутися до суду з клопотанням про відстрочення судового рішення на стадії його виконання.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 14768,70 грн. покладається на відповідачів-1,2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кравченка Ігора Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Приватного підприємства Хай-Тек 2010 (вул. Героїв України, буд. 37, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 37563374) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) 534980 (п`ятсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту строкова, 249676 (двісті сорок дев`ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту прострочена, 8678 (вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 29 коп. - заборгованість по процентах поточна (нарахована за період з 01.09.2023 по 21.09.2023), 161471 (сто шістдесят одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 76 коп. заборгованість по процентах прострочена (з 01.02.2022 по 31.08.2023), 29774 (двадцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 28 коп. заборгованість по процентам (компенсація ФРП) (заборгованість нарахована банком за період з 01.02.2022 по 12.09.2022).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравченка Ігора Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) 7384 (сім тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 35 коп. судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства Хай-Тек 2010 (вул. Героїв України, буд. 37, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 37563374) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) 7384 (сім тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 35 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 06 червня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко