Постанова

від 06.06.2024 по справі 138/1162/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/1162/24

Провадження № 22-ц/801/1304/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокуСправа № 138/1162/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач),

суддів: Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Український волоський горіх»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Батраковим Михайлом Юрійовичем, на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2024 року проповернення позовноїзаяви,постановлену у складі судді Холодової Т. Ю. в місті Могилів-Подільському, дата складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Батракова М. Ю. звернулася до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український волоський горіх», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Мотивами прийнятої ухвали є те, що позивачка не в повній мірі виконала вимоги ухвали про усунення недоліків та не зазначила про наявність або відсутність електронних кабінетів позивачки та її представника.

Не погодившисьіз такоюухвалою, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Батракова М. Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 квітня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження по цивільній справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що наявні суперечності у підставах залишення позовної заяви без руху, які вказав суд першої інстанції, оскільки однією з причин залишення позовної заяви без руху він зазначив відсутність вказівки про наявність електронного кабінету у адвоката. Разом з тим, ухвалу суд надіслав представнику позивача не поштовими засобами зв`язку, а через той самий «Електронний суд», на відсутність якого і посилається суд першої інстанції у своїх ухвалах. Представником позивача через систему «Електронний суд» надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, що свідчить про наявність у ОСОБА_3 зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року повернуто без розгляду ОСОБА_4 поданий нею від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Український волоський горіх» відзив з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки на підтвердження своїх повноважень адвокат надала ордер надання правничої допомоги серії СА № 1087481 від 29 травня 2024 року, який не містить її підпису: ні фізичного, ні з накладенням на нього кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог закону та Положень про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), передбаченого частиною 7 статті 62 ЦПК України.

Справа розглядається в порядку частини 1 статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не відповідає вказаним вимогам закону.

Апеляційним судом встановлено наступне:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Батракова М. Ю., через систему «Електронний суд» звернулася до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український волоський горіх», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок (а.с. 1).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу для усунення недоліків десять днів. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що в ній не міститься відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів сторін у справі; не містяться відомості про електронний кабінет адвоката; також не надано доказ надсилання листом з описом вкладення копій поданих до суду документів відповідачу та третій особі; в позовній заяві не зазначено та до неї не додано доказу на підтвердження права власності позивача на земельну ділянку розміром 0,6298 га. Крім того, представник позивача зазначає, що відносно земельних ділянок (2,9604 га, 0,6298 га) за відповідачем зареєстровано право оренди строком на 25 років, однак докази на підтвердження цих обставин в позові не додані, зокрема витяг з Державного реєстру речових прав, також дані докази не зазначені як такі, що не можуть бути подані разом з позовною заявою, відсутні клопотання про їх витребування (а.с. 12 13).

На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 через свого представника адвоката Батракова М. Ю. 29 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про усунення недоліків, з новою редакцією позовної заяви, в якій виклала додаткові пояснення та доводи щодо позовних вимог, а також надала копії документів, які зазначені в ухвалі Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19 квітня 2024 року (а.с. 15 17).

Ухвалою Могилів-Подільського суду Вінницької області від 30 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , визнано неподаною та повернуто позивачеві (а.с. 63).

Повертаючи позовну заяву, суд зазначив, що і в новій, і в попередній редакції позовної заяви не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та її представника, відтак недоліки позовної заяви усунуті не в повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, окрім іншого, позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається зі змісту поданої заяви про усунення недоліків, позивач усунула усі недоліки, зазначені судом першої інстанції, не вказавши лише наявність електронного кабінету у неї та її адвоката Батракова М. Ю.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Батракова М. Ю. через систему «Електронний суд» надсилала як позовну заяву, так і заяву про усунення недоліків позовної заяви, при цьому в автоматизованій системі докуменообігу суду, а саме в додаткових відомостях про учасника справи (фізична особа) адвокат Батраков М. А. міститься запис: «користувач зареєстрований в ЕС».

Суд першої інстанції, надсилаючи представнику позивача адвокату Батракову М. А. ухвалу від 19 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без руху та ухвалу від 30 квітня 2024 року, яка є предметом оскарження, також використовував систему «Електронний суд».

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Отже, виходячи з встановлених обставин, апеляційний суд виснує, що суд першої інстанції, використовуючи систему «Електронний суд» для надсилання документів представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Батракову М. А. та повернувши позовну заяву ОСОБА_1 через не зазначення інформації про наявність електронного кабінету, діяв нелогічно, припустився надмірного формалізму, що створює перешкоди для доступу до суду з формальних підстав.

Враховуючи наведене, апеляційний суд виснує, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направленням справи до цього суду для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогамистатті 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Батраковим М. Ю. підлягає задоволенню: оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, відтак відповідно до положеньстатті 379 ЦПК Українипідлягає скасуванню, а справа направленню у суд першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями367 - 369,374,379,381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Батраковим Михайлом Юрійовичем задовольнити.

Ухвалу Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областівід 30квітня 2024року скасувати,матеріали позовноїзаяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український волоський горіх», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді О. Ю. Береговий

Т. Б. Сало