Постанова

від 13.11.2024 по справі 138/1162/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/1162/24

Провадження № 22-ц/801/2307/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокуСправа № 138/1162/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач),

суддів Медвецького С. К., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 138/1162/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український волоський горіх», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за використання земельних ділянок,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2024, постановлену у складі судді Холодової Т. Ю. в приміщенні суду в м. Могилів-Подільський, -

в с т а н о в и в :

17.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом (вх № 5966) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український волоський горіх» (далі - ТОВ «Український волоський горіх»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за використання земельних ділянок, в якому просила стягнути з ТОВ «Український волоський горіх» безпідставно збережені кошти за використання частин земельних ділянок за кадастровими номерами : 0522683600010000286 та 0522683600010000610, розташованих на території Кремінської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, розмірами 2,9604 га та 0,6298 га, без укладання договору оренди земельних ділянок в розмірі 92957,04 грн, яка складається із 48680,52 грн (сума боргу), 35754,09 грн (інфляційні втрати), 8522,43 грн (штрафні санкції).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2024 залишено без розгляду позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України ( повторна неявка позивача).

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу (вх. № 10149 від 15.10.2024), в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції /а. с. 8/.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що представник позивача подавав до суду заяву, в якій просив відкласти підготовче засідання на іншу дату у зв`язку з участю представника у невідкладних процесуальних діях у кримінальному провадженні, до заяви представником було додано доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Підготовче засідання було відкладено на 30.09.2024 на 10:30 год. 27.09.2024 представником позивача подано заяву про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю в розгляді справи № 722/1650/24 у Сокирянському районному суді Чернівецької області. Крім цього, представник був залучений до невідкладних процесуальних дій у рамках досудового розслідування кримінального провадження. Представник позивача двічі не з`явився у судове засідання з поважних причин, повідомивши про них суд першої інстанції. Залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України може мати місце саме в судовому засіданні, а не в підготовчому. Судом першої інстанції всупереч частини четвертої статті 263 ЦПК України не взято до уваги правові висновки, викладені в постановах ВС : від 1.09.2021 по справі № 757/54510/17; від 21.10.2019 по справі № 759/15271/17; від 11.03.2020 по справі № 761/8849/19; від 18.01.2021 по справі № 760/22245/18; від 20.01.2021 по справі № 569/5089/17; від 10.02.2021 по справі № 598/2250/19.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

12.11.2024 на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 3886) ОСОБА_1 та заява (вх № 11100) її представника ОСОБА_3 про розгляд справи без їх участі, апеляційну скаргу підтримують та просять задовольнити.

У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610201197344, 0610201197379, довідка про доставку документів в електронному вигляді /т. 2 а. с. 21 зворот/.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її представник, належним чином повідомлені про день, час та місце проведення підготовчого засідання, в тому числі з урахуванням положень ч. 5 ст. 130 ЦПК України, до суду не з`явились двічі поспіль, а також те, що з заявою про розгляд справи за їх відсутності останні до суду не звертались.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є законним та обгрунтованим.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у статті 257 ЦПК України.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом вимог частини п`ятої статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в підготовче засідання чи в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07.12.2020 у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20.01.2021 у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 12.06.2023 у справі № 386/497/18 (провадження № 61-8305св21).

З матеріалів справи вбачається, що :

-18.06.2024 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі /а. с. 117/;

-19.07.2024 міськрайонним судом постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 18.09.2024 на 15:00 год /а. с. 182/; Про дату та місце розгляду справи ОСОБА_3 був повідомлений належним чином, через електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного документа ( судової повістки) /а. с. 187/;

-18.09.2024 представник позивача подавав до суду заяву (вх № 13272), в якій просив відкласти підготовче засідання на іншу дату у зв`язку з участю представника у невідкладних процесуальних діях у кримінальному провадженні, до заяви представником було додано доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Підготовче засідання було відкладено на 30.09.2024 на 10:30 год.Про дату та місце розгляду справи ОСОБА_3 був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа /а. с. 213-215, 234/

-27.09.2024 представником позивача подано заяву про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю в розгляді справи № 722/1650/24 у Сокирянському районному суді Чернівецької області. Крім цього, представник був залучений до невідкладних процесуальних дій у рамках досудового розслідування кримінального провадження /а. с. 237-238/.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується також суд апеляційної інстанції, про те, що наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позивач та її представник належним чином будучи повідомленими про день та час розгляду справи (18.09.2024 на 15:00 год та 30.09.2024 на 10:30 год)повторно не з`явились у підготовче судове засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Судом обґрунтовано враховано те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21).

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови ВС від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі № 465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц).

У рішенні від 6.09.2007, заява № 3572/03, у справі "Цихановський проти України" ЄСПЛ зазначив "саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні".

Доводи апеляційної скарги про те, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України може мати місце саме в судовому засіданні, а не в підготовчому, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023 внесено зміни у ЦПК України та пункт 3 частини першої статті 257 викладено в такій редакції:"3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи". Зазначені закон набрав чинності 21.07.2023. Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України може мати місце і на стадії підготовчого засідання.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції всупереч частини четвертої статті 263 ЦПК України не взято до уваги правові висновки, викладені в постановах ВС від 1.09.2021 по справі № 757/54510/17; від 21.10.2019 по справі № 759/15271/17; від 11.03.2020 по справі № 761/8849/19; від 18.01.2021 по справі № 760/22245/18; від 20.01.2021 по справі № 569/5089/17; від 10.02.2021 по справі № 598/2250/19, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки дані постанови були ухвалені Верховним Судом до внесення відповідних змін до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача двічі не зміг з`явитись у судові засідання з поважних причин не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на положеннях ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, аргументи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, а тому оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачами у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374,379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.09.2024 у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. В. Оніщук

Повний текст постанови складено 13.11.2024