Ухвала

від 30.05.2024 по справі 463/2671/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2671/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/29/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12016140010004174 заапеляційною скаргою прокурора Галицької прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23.12.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 є,

обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3, 4, 5 ст. 191 КК України

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

обвинувачений - ОСОБА_7 ,

встановила:

Прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23.12.2022 року, якою кримінальне провадження, внесене за № 12016140040004174, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України - закрито.

Цивільний позов ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» до ОСОБА_7 про стягнення коштів - залишено без розгляду.

Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, оскільки прийнята із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним, з`ясованим обставинам.

Апелянт покликається, що під час судового розгляду обвинувачений та його захисник заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ч.6 ст. 340 КПК України, у зв`язку з неодноразовою неявкою в судове засідання представника потерпілого. Клопотання мотивовано тим, що представник потерпілого ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» з 2020 року в судові засідання не з`являється, хоча неодноразово та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому такі дії згідно з положеннями ч.6 ст. 340 КПК України свідчать про його відмову від обвинувачення. Окрім того, останній під час судового розгляду не допитаний, внаслідок його систематичної неявки, що у сукупності із фактом повернення потерпілому усіх помилково отриманих коштів, заволодіння якими вмінено обвинуваченому, унеможливлює з`ясування обставин справи.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_10 за ч.3 ст. 191, ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України на підставі ч.6 ст.340, п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, не дотримався вимог зазначеної норми кримінального процесуального закону. Так, суд першої інстанції, пославшись на ч.6 ст. 340 КПК України, дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення через неодноразову неявку представника потерпілого в судове засідання, що на думку суду свідчить про його відмову від обвинувачення, підтримання якого покладається саме на потерпілого.

З таким висновком суду прокурор не погоджуюсь у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у формі приватного обвинувачення. Відповідно до вимог ч.6 ст. 340 КПК України, повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням. Згідно частини 2 цієї статті, у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз`яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді. Водночас ч.5 ст. 340 КПК України передбачає, що у випадку висловлення потерпілим згоди на підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення. Згідно п.4 ч.3 ст. 56 КПК України, під час судового провадження потерпілий має право підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення. Разом з тим, як з вбачається з матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_10 , прокурор від підтримання державного обвинувачення не відмовлявся, обставин, передбачених ч.2, 3 ст. 340 КПК України не настало, а тому не було підстав для закриття провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вінв період з 19.01.2016 по 06.05.2016, працюючи заступником Генерального директора з наземного обслуговування ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» (код ЄДРПОУ 38918183), будучи службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими обов`язками, за попередньою змовою з групою невстановлених посадових осіб ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» заволодів грошовими коштами компанії у сумі 3 020 000 грн., а саме 19.01.2016 невстановленими досудовим слідством службовими особами ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» згідно платіжного доручення 320, з рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «ВТБ Банк» - перераховано кошти в сумі 100 000 грн. В платіжному дорученні 320 вказано, що отримувачем коштів є компанія ТОВ «Нью Систем АМ», призначення платежу - «авансовий платіж за оплату збору за зліт/посадку в аеропорту Харкова згідно Договору NeAJ-183.14 int від 28.09.2015», однак ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено 26004010308658 (код банку 321767), який належить ТОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов?язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» із ТЗОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів на рахунок ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем. Окрім цього, 19.01.2016 невстановленими досудовим слідством службовими особами ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» згідно платіжного доручення 317, з рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «ВТ Банк» - перераховано кошти в сумі 330 000 грн. В платіжному дорученні 317 вказано, що отримувачем коштів є компанія ТОВ «Нью Систем АМ», призначення платежу «авансовий платіж за наземне обслуговування в аеропорту Харкова згідно Договору NoAJ - 183.14 int від 28.09.2015». Однак, ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено 26004010308658 (код банку 321767), який належить ТОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов?язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласлжет «Україна» із ТзОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 330 000 грн. на рахунок ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем. Окрім цього, 19.01.2016 невстановленими досудовим слідством службовими особами ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» згідно платіжного доручення 316, з рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ «ВТБ Банк», перераховано кошти в сумі 370 000 грн. В платіжному дорученні 316 вказано, що отримувачем коштів є компанія Міжнародний аеропорт «Львів» ім.Данила Галицького, призначення платежу «авансовий платіж за наземне обслуговування, згідно з Договором ОД/2014/01/02/3 від 02.01.2014». Однак ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено 26004010308658 (код банку НОМЕР_3 ), який належить ТОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча, будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов`язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» із ТзОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 370 000 грн. на рахунок ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем. Окрім цього, 05.02.2016 невстановленими досудовим слідством службовими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» згідно платіжного доручення 2391 з рахунку ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Укрсиббанк» перераховано кошти в сумі 280 000 грн. В платіжному дорученні вказано, що отримувачем коштів є компанія ТОВ «Запоріжендлінг», призначення платежу «оплата за наземне обслуговування згідно рахунку N0000043. нд від 05.02.16». Однак ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено НОМЕР_5 (код банку321767), який належить ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов`язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» із ТзОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТЗОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 280 000 грн. на рахунок ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем. Окрім цього, невстановленими досудовим слідством службовими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» 16.02.2016 згідно платіжного доручення 2511 з рахунку ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» НОМЕР_4 , відкритого в АТ "Укрсиббанк" перераховано кошти в сумі 350 000 грн. В платіжному дорученні вказано, що отримувачем коштів є компанія ТзОВ «Нью Систем АМ», призначення платежу «оплата за аеропортове обслуговування згідно Договору AJ -183.14 int від 28.09.2015», однак ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено НОМЕР_5 (код банку НОМЕР_3 ), який належить ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов?язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» із ТОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 310 000 грн. на рахунок ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем. Окрім цього, невстановленими досудовим слідством службовими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» 10.03.2016 згідно платіжного доручення 2762, з рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» Ng 26006538929300 відкритого в АТ "Укрсиббанк" перераховано кошти в сумі 350 000 грн. В платіжному дорученні вказано, що отримувачем коштів є компанія ДП «Міжнародний Аеропорт «Львів» ім. Д. Галицького», призначення платежу «оплата за аеропортове обслуговування та держ. збори згідно Договору NO/2014/01/02/3 від 02.01.14р.». Однак ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено No26004010308658(код банку НОМЕР_3 ), даний рахунок належить ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов?язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» із ТзОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 350 000 грн. на рахунок ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем. Окрім цього, 05.05.2016 згідно платіжного доручення 3267 виданого ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» з рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» НОМЕР_4 відкритого в АТ «Укрсиббанк» перераховано кошти в сумі 400 000 грн. В платіжному дорученні вказано, що отримувачем коштів є компанія ТзОВ «Нью Систем АМ», призначення платежу «оплата за аеропортове обслуговування згідно Договору AJ - 183.14 int від 28.09.2015». Однак ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено НОМЕР_5 (код банку НОМЕР_3 ), даний рахунок належить ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов`язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» із ТзОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 400 000 грн. на рахунок ТЗОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем. Окрім цього, 05.05.2016 невстановленими досудовим слідством службовими особами ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» згідно платіжного доручення 3266 виданого ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» з рахунку ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» НОМЕР_4 відкритого в АТ «Укрсиббанк» перераховано кошти в сумі 880 000 грн. В платіжному дорученні вказано, що отримувачем коштів є компанія ДП «Міжнародний Аеропорт «Львів» ім. Д.Галицького», призначення платежу «за аеропортне обслуговування згідно Договору МОД 2014/01/02/3 від 02.01.14р.», однак ідентифікаційний код отримувача зазначено 38583391, а номер рахунку зазначено 26004010308658 (код банку 321767), який належить ТзОВ «Захід Квиток Сервіс», директором якого є ОСОБА_7 , хоча будь-яких господарських відносин, а також фінансових зобов`язань ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна» із ТзОВ «Захід Квиток Сервіс» не мала. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами, за попередньою змовою з невстановленими особами ТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет «Україна», достовірно знаючи про безпідставне та незаконне перерахування вищевказаних грошових коштів в сумі 880 000 грн. на рахунок ТЗОВ «Захід Квиток Сервіс», заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Представник потерпілого - ОСОБА_11 , який був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволені апеляційної скарги прокурора, а оскаржувану ухвалу суд першої інстанції - залишити без змін, оскільки після ретельної перевірки ним встановлено відсутність будь-яких матеріальних збитків так як 13.02.2019 року було сплачено ТОВ «Захід Квиток Сервіс» кошти в сумі 3020000,00 грн. на рахунок ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна»» у АТ «УКРСИББАНК». Саме таку суму матеріальних збитків було вмінено у провину обвинуваченому ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників провадження в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про задоволення апеляційної скарги, міркування захисника адвоката ОСОБА_9 , підтримане обвинуваченим ОСОБА_7 , які просили відмовити у задоволені апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Статтею 370КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На переконання колегії суддів судом першої інстанції було всебічно, повно, обґрунтовано досліджено в судовому засіданні обставини справи, зокрема необхідність закриття провадження у даному кримінальному провадженні.

Так, постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження, суд першої інстанції врахував, що законодавець передбачив безумовну підставу для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме відмова потерпілого від такого обвинувачення, небажання притягувати винну особу до кримінальної відповідальності, що здійснюється незалежно від позиції підозрюваного, обвинуваченого на відміну від акта про примирення, що носить двосторонній характер.

Як вбачається із матеріалів провадження, в обвинувачення ОСОБА_7 вмінено вчинення кримінальних правопорушень передбаченихч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України в період січня-травня2016 році, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та досудове розслідування розпочиналось і здійснювалось у формі приватного обвинувачення, відповідно до п.3 ч.1 ст.477 КПК України в редакції до 11.01.2019.

Законом України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набрав чинності 11 січня 2019 року, внесено зміни до КПК та виключено п.3 ч.1 ст. 477 КПК.

Згідно даних з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні№12016140040004174 відомості про вчинення кримінальних правопорушень, були внесені 09.12.2016 року, щодо ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,в діях ОСОБА_7

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №288/1158/16 вказано на те, що «критерієм розмежування кримінальних проваджень у формі приватного та публічного обвинувачення є зумовлене характером і наслідками протиправного діяння співвідношення публічного і приватного інтересу як об`єктів кримінально-правового захисту». Від такого співвідношення залежать передбачені законом способи вирішення конфлікту між винним і потерпілим, у тому числі можливість його розв`язання без застосування заходів кримінальної репресії.

Попри суспільну небезпечність кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, як і будь-яких інших злочинів, їх визначальною ознакою є домінування приватного інтересу над публічним, яке надає вирішального значення волевиявленню потерпілого для притягнення чи непритягнення особи до кримінальної відповідальності.

Суд першої інстанції зважив на ту обставину, що згідно з обвинувальним актом, інкримінованими ОСОБА_7 кримінальними правопорушеннями, завдано шкоду виключно потерпілій юридичній особіТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна».

Таким чином, в умовах аналізованих змін кримінального процесуального закону з урахуванням зокрема вимог ч.1 ст.8 КПК про те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважав обґрунтованим застосування положень ч.1 ст.5, ст.8, ч.4 ст.26 КПК, та дійшов висновку щодо закриття цього кримінального провадження на підставі положень ч.6 ст.340, п.7 ч.1 ст.284 КПК.

Суд першої інстанції вважав встановленим той факт, щопотерпілій юридичній особіТзОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна»протягом тривалого часу, а саме з 2016 було відомо про те, що судом розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у якому така юридична особа визнана потерпілою стороною. Неодноразово судом представник потерпілого викликався в судові засідання, для допиту та з`ясування обставин справи, оскільки обвинувачений своєї вини не визнав, стверджуючи про те що всі отримані помилково кошти у повному обсязі були повернуті потерпілому, про що свідчать платіжні доручення, однак представник потерпілого будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з`являвся з 2020 року, не цікавився процесом розгляду справи в суді, не вживав будь-яких заходів щодо участі в судових засіданнях.

В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 , який на даний час служить у ЗСУ і з 05.07.2023 перебуває в зоні бойових дій, однак в судове засідання з`явився, надав суду ксерокопію посвідчення про відрядження та повідомив, що не визнає своєї вини у пред`явленому обвинуваченні та вважає ухвалу суду першої інстанції законного, обґрунтованою, а тому просить відмовити у задоволені апеляційної скарги прокурора.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 просив відмовити у задоволені апеляційної скарги сторони обвинувачення та наголосив на тому, що дане кримінальне провадження було розпочате в порядку приватного обвинувачення. Зазначив, що слід взяти до уваги думку представника потерпілого, який підтвердив відсутність будь-якої матеріальної шкоди зі сторони ОСОБА_7 товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Атласджет Україна». Крім того захисник просив врахувати позицію висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року.

Колегією суддів було ретельно досліджено надані, для долучення до справи, представником потерпілого ліквідатором ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» арбітражним керуючим Романом БЕЛЯНОВСЬКИМ, документи, які підтверджують обставини повернення коштів на рахунок потерпілого, а саме витяги із виписок про рух коштів на рахунок ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» у АТ «УКРСИББАНК».

Крім того з письмових пояснень представника потерпілого вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 року відкрито провадження у справі № 910/18523/21 про банкрутство ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет», введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_11 .

У ході процедури розпорядження майном, арбітражним керуючим було встановлено відсутність за адресою державної реєстрації ТОВ «Авіакомпанія "Атласджет Україна» керівних органів та майна останньої. Також, встановлено, що фактично товариство припинило діяльність у 2020 році.

Таким чином, повідомлення, що надсилалися судами у ході справи №463/2671/17 на адресу потерпілого не були отримані останнім, з огляду на його відсутність за адресою реєстрації.

Постановою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 року у справі №910/18523/21 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Атласджет Україна»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_11 .

З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, в силу приписів ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутсва, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинено повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

У березні 2024 року ліквідатора ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» було повідомлено про перебування на розгляді Львівського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 23.12.2022 року у справі №463/2671/17.

Також повідомлено про обставини повного відшкодування потерпілому завданої шкоди. На підтвердження наведеного ліквідатору ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» надано копію платіжного доручення №1 від 13.02.2019 р. про сплату ТОВ «Захід Квиток Сервіс» коштів у сумі 3020 000,00 грн. на рахунок ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» у АТ «УКРСИББАНК».

Ліквідатором ТОВ «Авіакомпанія "Атласджет Україна» проведено перевірку інформації про відшкодування завданої шкоди. За результатами аналізу виписок про рух коштів на рахунках ТОВ «Авіакомпанія «Атласджет Україна» в АТ «УкрСиббанк» підтверджено надходження на рахунок товариства 13.02.2019 року від ТОВ «ЗАХІД КВИТОК СЕРВІС» коштів у сумі 3 020 000 грн.

У той же час, відповідно до змісту обвинувального акту (складеного 23.05.2017 р.) кримінальним правопорушенням було завдано матеріальних збитків саме на суму 3020000 грн., які без достатньої на те договірної підстави переказувалися із рахунків потерпілого на рахунки ТОВ «ЗАХІД КВИТОК СЕРВІС».

Враховуючи наведене представник потерпілого вважає, що потерпілому відшкодовано шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.

З врахуванням зазначеного вище колегія суддів дійшла переконання, що апеляційні вимоги прокурора не знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує , що зміни до ст.477 КПК України внесені 06.12.2017 року але були введені в дію з 11.01.2019 року.

Тобто, до 11.01.2019 року кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України, було провадженням у формі приватного обвинувачення.

Внесення змін до ст.477 КПК не позбавило права потерпілу сторону звернутися до суду із заявою про відмову від обвинувачення, позаяк досудове розслідування розпочато у формі приватного обвинувачення і тому має бути закінчено з дотриманням норм, що визначають особливості розгляду справ приватного обвинувачення.

Положенням п.3 ч. 1 ст. 477 КПК (у редакції, чинній до 10 січня 2019 року) було визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, зокрема за ч.3, 4, 5 ст. 191 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 26 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Дані вимоги, щодо права та обов`язку дотримання закону, судом першої інстанції виконані в повній мірі з врахуванням чинного законодавства.

Крім того судом першої інстанції обґрунтовано було взято до уваги висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №288/1158/16), де вказано на те, що «критерієм розмежування кримінальних проваджень у формі приватного та публічного обвинувачення є зумовлене характером і наслідками протиправного діяння співвідношення публічного і приватного інтересу як об`єктів кримінально-правового захисту. Від такого співвідношення залежать передбачені законом способи вирішення конфлікту між винним і потерпілим, у тому числі можливість його розв`язання без застосування заходів кримінальної репресії.

За змістом ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Попри суспільну небезпечність кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, як і будь-яких інших злочинів, їх визначальною ознакою є домінування приватного інтересу над публічним, яке надає вирішального значення волевиявленню потерпілого для притягнення чи непритягнення особи до кримінальної відповідальності. Головна ідея запровадження цієї особливої кримінальної процедури у правову систему України полягає в тому, що законодавець надає пріоритет свободі особистості у царині, яка віддана на розсуд індивіда і не може бути об`єктом втручання держави.

Волевиявлення потерпілогопро притягненнявинного докримінальної відповідальностіє необхідноюрушійною силоюздійснення кримінальногопровадження уформі приватногообвинувачення,яке,відповідно дочастини першоїстатті 477КПК,може бутирозпочате лишена підставізаяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із частиною четвертою статті 26, пунктом сьомим частини першої статті 284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством).

З врахуванням зазначеного вище, змін кримінального процесуального закону і вимог ч.1 ст. 8 КПК про те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, колегія суддіввважає обґрунтованим надання уцьому кримінальному провадженні пріоритету застосування положень ст.8, ч.4 ст.26 КПК перед приписами ч.1 ст. 5 КПК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, відповідно суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо закриття цього кримінального провадження на підставі відмови потерпілої сторони від обвинувачення (п.7 ч.1 ст.284 КПК), хоча така відмова була взята до уваги через систематичну неявку в суд першої інстанції представника потерпілого.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді даного кримінального провадження у суді першої інстанції, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Відтак колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою, отже підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається, відповідно апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-

постановила :

Апеляційну скаргу прокурора Галицької прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23.12.2022 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3, 4, 5 ст. 191 КК України - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: