Постанова

від 04.06.2024 по справі 729/1418/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 червня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 729/1418/23

Головуючий у першій інстанції Бойко В.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/598/24, 22-ц/4823/556/24

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська виробнича компанія «Пам`яті декабристів»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська виробнича компанія «Пам`яті декабристів» на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська виробнича компанія «Пам`яті декабристів» про зобов`язання вчинити дії,

місце ухвалення рішення суду м. Бобровиця,

час проголошення вступної та резолютивної частини рішення 16 год. 07 хв.

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», в якому просила:

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12 червня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,4522 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0473 та зобов`язати відповідача повернути їй зазначену земельну ділянку;

- скасувати рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради від 16 червня 2021 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4667 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0080 та зобов`язати відповідача повернути їй зазначену земельну ділянку;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 10 червня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,4521 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0472 та зобов`язати відповідача повернути їй зазначену земельну ділянку;

- скасувати рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради від 16 червня 2021 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4668 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0079 та зобов`язати відповідача повернути їй зазначену земельну ділянку.

Мотивуючи заявлені вимоги, зазначала, що їй на праві приватної власності належать чотири земельні ділянки площею 0,4522 га, 3,4667 га, 0,4521 га та 3,4668 га, розташовані на території Вороньківської сільської ради Ніжинського району. 10 липня 2014 року між нею та відповідачем укладено чотири договори оренди зазначених земельних ділянок строком на 5 років. Після закінчення строку оренди у 2019 році наміру укладати нові договори оренди позивачка не мала.

Указувала, що у лютому 2023 року дізналася, що належні ОСОБА_1 земельні ділянки продовжують перебувати в оренді ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», за що вона начебто отримує орендну плату. Зареєстроване право оренди спірних земельних ділянок підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і таке право було зареєстровано на підставі договорів оренди від 10 квітня 2018 року, примірників яких вона не підписувала та не отримувала.

Позивачка зазначала, що за її зверненням органами поліції заведено кримінальне провадження за ознаками злочину,передбаченого за ч. 1 ст. 358 КК України, в рамках якого ОСОБА_1 отримала копію договору оренди земельної ділянки площею 3,4667 га, укладеного 10 квітня 2018 року між нею та відповідачем. Проведеною почеркознавчою експертизою встановлено, що підпис у договорі оренди від 10 квітня 2018 року від її імені виконано іншою особою. Порушення її прав, як власника землі, зумовило звернення з цим позовом.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» про зобов`язання вчинити дії задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 12 червня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,4522га (кадастровий номер 7420682400:04:001:0473). Зобов`язано відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4522га. Скасовано рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16 червня 2021 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4667 га (кадастровий номер 7420682400:08:001:0080). Зобов`язано відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,4667 га. Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 10 червня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,4521га (кадастровий номер 7420682400:04:001:0472). Зобов`язано відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4521га. Скасовано рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16 червня 2021 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4668 га (кадастровий номер 7420682400:08:001:0079). Зобов`язано відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,4668 га. Стягнуто з ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» на користь позивачки 4 294,40 грн судового збору та 12 000 грн витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Додатковим рішенням Бобровицького районного суду від 01 лютого 2024 року стягнуто з ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», не погоджуючись з судовим рішенням та посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник відповідача наголошує на безпідставності доводів позову та апеляційної скарги про відсутність волевиявлення власника земельних ділянок на укладення договорів оренди землі після закінчення строку дії попередніх договорів оренди. Зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що у 2020 році ОСОБА_1 зверталася до товариства із заявою про виплату орендної плати за 2020 рік та з листом про нагальну потребу у коштах, а у 2021 році зверталася до СВК, як до орендаря, який має переважне право, з пропозицією придбати належні їй земельні ділянки за ціною, яка є більшою за ринкову. З огляду на те, що ОСОБА_1 зверталася до відповідача із наведеними заявами вже після 10 липня 2019 року дати закінчення строку дії договорів оренди від 10 липня 2014 року, позивачка усвідомлювала і погоджувала існування між сторонами орендних відносин щодо належних їй земельних ділянок. Отже, визначена ОСОБА_2 як підстава позову, відсутність волевиявлення власника земельних ділянок на укладення договорів оренди, є необґрунтованою.

Відповідач зазначає, що позовна заява не містить посилань на неотримання орендної плати, як на доказ відсутності факту укладення договорів оренди, а звернення позивачки до поліції є завідомо неправдивим повідомленням про злочин з метою тиску на орендаря землі.

Указує, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт нарахування та виплати позивачці орендної плати на протязі 2018-2022 років, що не спростовані стороною позивача та свідчать про виконання сторонами умов укладених 10 квітня 2018 року договорів оренди землі.

Посилається на обрання позивачкою невірного способу захисту порушеного права з огляду на її позицію щодо не укладення договорів оренди землі. Вважає, що позивачка, як власник землі, мала б подати негаторний позов про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, проте звернулась з віндикаційним позовом про зобов`язання повернути земельні ділянки.

Товариство вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про необхідність стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням експертів, в сумі 12 000 грн, посилаючись на те, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Попри наявності оригіналів договорів оренди від 10 квітня 2018 року, висновок за результатами проведеної почеркознавчої експертизи за заявою ОСОБА_1 зроблено на підставі фотокопії договору, отже не може вважатися належним доказом у справі і, відповідно, витрати на його замовлення не були неминучими для позивачки. Крім того, відповідачем не заперечується факт непідписання ОСОБА_1 4-х договорів оренди землі.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», вважаючи його таким, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, просить скасувати це рішення та відмовити у задоволенні заяви позивачки про ухвалення додаткового рішення. Представник зазначає, що під час судових дебатів стороною відповідача заявлено клопотання про зменшення витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу до 5 000 грн. Аналогічне клопотання продубльовано у поданій через систему «Електронний суд» заяві від 01 лютого 2024 року, в якій відповідач просив врахувати незначний обсяг виконаної адвокатом роботи, визнання факту непідписання позивачкою договорів оренди, що значно пришвидшило розгляд справи та зняло потребу у проведенні судової почеркознавчої експертизи.

Посилається на відсутність у додатковому рішенні вмотивованих обґрунтувань щодо того, як невизнання відповідачем позову вплинуло на обсяг роботи адвоката, яким, по суті, складено лише позовну заяву.

Указує, що в ході розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції не дотримано приписів ч. 8 ст. 141, ст. 246 ЦПК України, зважаючи на те, що стороною позивача до закінчення судових дебатів платіжних документів про оплату правничої допомоги не подано, і клопотання про стягнення таких витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог не заявлено. Таке клопотання фактично було озвучено головуючим у справі.

Наголошує на тому, що судом не винесено ухвалу про призначення до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, що позбавило відповідача права на участь у судовому засіданні та можливості навести доводи та міркування з приводу її змісту, подати письмові заперечення тощо. Лише випадково заяву про зменшення витрат на правову допомогу відповідачем подано 01 лютого 2024 року о 00 год. 22 хв, тобто в день ухвалення додаткового рішення, але до початку робочого дня.

У наданому відзиві представник позивачки адвокат Бєгунова О.О., вважаючи доводи апеляційних скарг необґрунтованими та безпідставними, просить залишити рішення Бобровицького районного суду від 23 січня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 01 лютого 2024 року без змін, а апеляційні скарги ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» без задоволення.

Представник зазначає, що договори оренди від 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 не узгоджувала, не укладала та не підписувала, і стороною відповідача визнано цю обставину. Таким чином, державна реєстрація неукладених позивачкою договорів оренди землі не відповідає вимогам закону та порушує права ОСОБА_1 на розпорядження власністю.

Вважає безпідставними твердження відповідача про неналежність копії договору оренди земельної ділянки площею 3,4667 га та висновку почеркознавчої експертизи від 06 червня 2023 року, як доказів, оскільки адвокатські запити про витребування копій договорів оренди від 10 квітня 2018 року відповідачем ігнорувалися.

Звертає увагу суду на те, що орендарем не надано належних доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 орендної плати. У наявних у матеріалах справи відомостях відсутня інформація про виплату саме орендної плати, а навпроти прізвища позивачки наявні різні підписи, що може свідчити про фальсифікацію як відомостей, так і договорів оренди, що в свою чергу виключає наявність наміру та волевиявлення позивачки на укладення спірних правочинів.

Наголошує на тому, що при ухваленні додаткового рішення судом дотримано норм процесуального права щодо порядку розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, необхідності у виклику учасників справи не було, оскільки під час судових дебатів сторони висловили свої думки щодо розміру заявлених судових витрат, в тому числі витрат на проведення експертизи і витрат на правову допомогу.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить висновку, що апеляційні скарги на рішення Бобровицького районного суду від 23 січня 2024 року та на додаткове рішення цього ж суду від 01 лютого 2024 року належить задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» про зобов`язання вчинити дії, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду позивачкою доведено непідписання і, як наслідок, неукладення договорів оренди землі. Таким чином, ці договори на умовах, наведених у їх тексті, не відбувалися, тому є невчиненими, а отже не створили для сторін правових наслідків, і на їх підставі права та обов`язки у орендодавця ОСОБА_1 та орендаря ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» на строк 10 років не виникли.

Районний суд указав, що відповідачем визнано факт непідписання ОСОБА_1 спірних договорів оренди землі, що відображено у клопотанні, яке надійшло на адресу суду 30 листопада 2023 року.

Суд зазначив, що позовна вимога про скасування рішень державного реєстратора свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин, тому правильно заявлена в порядку цивільного судочинства, і належним відповідачем у справах про скасування державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, речове право якої ґрунтується на державній реєстрації відповідного правочину, який оспорюється. Тобто, належним відповідачем за цією позовною вимогою є ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», право оренди спірних земельних ділянок якого, враховуючи державну реєстрацію договорів оренди землі, до цього часу визнається і підтверджується державою. На переконання суду, реєстрація неукладених позивачкою договорів оренди землі не відповідає вимогам закону та порушує права і законні інтереси ОСОБА_1 на розпорядження власністю земельними ділянками, які фактично використовує відповідач.

Вирішуючи питання про відшкодування понесених позивачкою витрат, пов`язаних із залученням експертів, в розмірі 12 000 грн, районний суд послався на висновки Верховного Суду щодо доцільності їх стягнення, наведені у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» на користь ОСОБА_1 14 000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції послався на відповідність конкретних обставин справи критерію реальності витрат на правничу допомогу та розумності їхнього розміру. Указав, що представником позивачки зроблено заяву про надання доказів витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, і ці докази подано у встановлені наведеною нормою строки. Зазначив, що відповідачем не надано суду доказів на спростування розміру витрат позивачки на професійну правничу допомогу та не доведено їх необґрунтованості, а доводи представника відповідача про те, що розмір судових витрат є завищеним, являються необґрунтованими і не заслуговують на увагу.

Апеляційний суд з наведеними висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 являється власником чотирьох земельних ділянок, розташованих на території Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області та призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельної ділянки площею 3,4668 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0079; земельної ділянки площею 0,4521 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0472; земельної ділянки площею 3,4667 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0080; земельної ділянки площею 0,4522 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0473, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 631710 та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 631711 (т. 1 а.с. 15, 16).

10 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» укладено договір оренди землі, за умовами якого позивачка передала в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,4521 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0472 строком на 5 років та сплатою орендної плати у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому вираженні складає 331,32 грн щорічно (т. 1 а.с. 19-20). Право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано 28 грудня 2014 року у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 21).

У матеріалах справи наявні чотири договори оренди землі від 10 квітня 2018 року, сторонами яких зазначені від імені орендодавця ОСОБА_1 , від імені орендаря ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів»:

- договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, площею 0,4522 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0473, строком на 10 років та сплатою орендної плати щорічно у розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становить 780,31 грн (т. 1 а.с. 94-95);

- договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, площею 0,4521 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0472, строком на 10 років та сплатою орендної плати щорічно у розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становить 780,31 грн (т. 1 а.с. 96-97);

- договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, площею 3,4668 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0079, строком на 10 років та сплатою орендної плати щорічно у розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становить 10 420,06 грн (т. 1 а.с. 98-99);

- договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, площею 3,4667 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0080, строком на 10 років та сплатою орендної плати щорічно у розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становить 10 420,06 грн (т. 1 а.с. 100-101).

Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 10 червня 2019 року на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2018 року зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,4521 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0472 на строк до 03 травня 2029 року; орендарем є ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т. 1 а.с. 23).

Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 12 червня 2019 року на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2018 року зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,4522 га з кадастровим номером 7420682400:04:001:0473 на строк до 06 травня 2029 року; орендарем є ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т. 1 а.с. 26).

Рішенням державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16 червня 2021 року на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2018 року зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 3,4668 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0079 на строк до 10 квітня 2028 року; орендарем є ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т. 1 а.с. 24).

Рішенням державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16 червня 2021 року на підставі договору оренди землі від 10 квітня 2018 року зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 3,4667 га з кадастровим номером 7420682400:08:001:0080 на строк до 10 квітня 2028 року; орендарем є ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т. 1 а.с. 25).

Відповідно до копій видаткового касового ордеру від 07 серпня 2017 року (т. 1 а.с. 121) та від 11 травня 2018 року (т. 1 а.с. 122) ОСОБА_1 отримала від відповідача певні суми коштів. Підставою їх видачі зазначено відповідно «земельний пай за 2017, 2018, 2019 роки» та «орендна плата за пай».

Згідно з відомостями на виплату готівки № 218 за липень 2019 року, № 84 за липень 2020 року, № 151 за жовтень 2020 року, № 89 за листопад 2021 року, № 7 за лютий 2023 року ОСОБА_1 отримувала від ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» грошові кошти (т. 1 а.с. 123-135).

Листом від 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 просила директора ТОВ СК «Пам`яті декабристів сплатити орендну плату за користування двома паями, що належать їй на праві власності, за 2020 рік у повному обсязі в термін до 01 квітня 2020 року у зв`язку з невідкладною необхідністю (т. 1 а.с. 86).

У іншому листі аналогічного змісту від 22 лютого 2020 року позивачка зазначала, що кошти терміново необхідні на лікування (т. 1 а.с. 87).

29 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до директора ТОВ СК «Пам`яті декабристів з листом, в якому, зазначаючи про намір продати з 01 липня 2021 року свої паї, враховуючи, що орендар має першочергове право купівлі паю, проте, з 01 січня 2024 року пропонувала здійснити викуп паїв по ціні не нижче, ніж 3 000 доларів за гектар та просила повідомити про прийняте рішення у місячний термін. Наведений лист скріплено електронним цифровим підписом (т.1 а.с. 84, 85).

Листом від 24 лютого 2023 року ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» повідомило ОСОБА_1 на її звернення про те, що земельні ділянки площею відповідно 3,4668 га, 0,4521 га, 3,4667 га та 0,4522 га, які належать заявниці на праві приватної власності, перебувають в оренді товариства, а заявниця отримує орендну плату (т. 1 а.с. 18).

03 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області із заявою за фактом підробки її підпису та укладення без її відома договорів оренди належних їй земельних ділянок. Кримінальне провадження № 12023275400000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, 04 квітня 2023 року внесено до ЄРДР (т. 1 а.с. 35).

Згідно з висновком експерта № 51/23 за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 06 червня 2023 року підпис від імені ОСОБА_1 , зображення якого міститься у графі «Орендодавець: ОСОБА_1 » у технічній копії договору оренди землі від 10 квітня 2018 року стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7420682400:08:001:0080, укладеного від імені ОСОБА_1 та ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 1 а.с. 40-50).

Звернувшись з позовом про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди та повернення земельних ділянок, ОСОБА_1 зазначила, що з 10 квітня 2018 року належні їй на праві власності земельні ділянки перебувають у фактичному користуванні ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» без законних на те підстав, у зв`язку з тим, що договори оренди від 10 квітня 2018 року вона не підписувала і повноважень на підпис нікому не надавала.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 даної статті).

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

У частині 1 ст. 627 ЦК зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічне визначення права оренди земельної ділянки закріплено і ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», яким також урегульовано процедуру укладення, вимоги та припинення договору оренди землі.

У статті 6 ЗУ «Про оренду землі» зазначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 14 указаного Закону договір оренди землі укладається в письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За правилами ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником чотирьох земельних ділянок, розташованих на території Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, площею відповідно 3,4668 га, 0,4521 га, 3,4667 га та 0,4522 га. 10 липня 2014 року між позивачкою та ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» укладено чотири договори оренди зазначених земельних ділянок строком на 5 років. Наведені обставини сторонами не оспорюються.

10 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та товариством укладено чотири договори оренди належних позивачці земельних ділянок, державну реєстрацію яких проведено в установленому законом порядку.

Звернувшись з цим позовом, ОСОБА_1 наполягала на тому, що не підписувала спірні договори оренди земельної ділянки від 10 квітня 2018 року, на підставі яких ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» користується її земельними ділянками з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Вороньківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, що підтверджує висновок експерта № 51/23 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, складений 06 червня 2023 року експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Фраймович Л.

Відповідно до цього висновку підпис від імені ОСОБА_1 у технічній копії договору оренди землі від 10 квітня 2018 року стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 742068240:08:001:0080, укладеного від імені ОСОБА_1 та ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

За матеріалами справи встановлено і в ході судового розгляду позивачкою не спростовано, що ОСОБА_1 отримувала від ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» орендну плату за користування земельними ділянками, передбачену спірними договорами оренди земельної ділянки від 10 квітня 2018 року. Крім цього, у лютому 2020 року позивачка зверталася до директора ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» із заявами про виплату їй орендної плати за 2020 рік за користування належними їй на праві власності земельними ділянками у зв`язку з виниклою необхідністю (т. 1 а.с. 86, 87), а у 2021 році із заявою про намір з 01 січня 2024 року продати належні їй земельні ділянки та пропозицією придбати у неї землю за ціною, не нижче 3 000 доларів США за гектар (т. 1 а.с. 85). Наведених обставин належними доказами позивачкою не спростовано.

Апеляційний суд погоджується з доводами товариства про те, що зміст листування між сторонами дозволяє дійти висновку про існування між сторонами орендних відносин, що ОСОБА_1 усвідомлювала та погоджувала. Переписка стосувалась саме орендної плати та можливості викупу земель за переважним правом орендаря. Надані стороною відповідача листи датовані після 2019 року, тобто не могли стосуватись обставин укладення попередніх договорів оренди між сторонами, строк дії яких закінчився у 2019 році, про що ОСОБА_1 зазначила у позові.

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у ч. 3 ст. 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил ст. 229233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Тобто, як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і в ст. 229233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також констатувала, що суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 629/3016/21).

У постанові від 10 травня 2023 року у справі № 567/1437/19 Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій з висновком про відмову у задоволенні позову про визнання договорів оренди землі недійсними, у тому числі, з тих підстав, що орендар користувався спірними земельними ділянками і виконував свої зобов`язання за договором в частині сплати орендної плати.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла переконання, що дії позивачки, яка належними доказами не спростувала факт існування між сторонами орендних відносин та отримання нею орендної плати за умовами договорів оренди від 10 квітня 2018 року, при цьому стверджуючи, що наведені договори між сторонами є неукладеними, та просить усунути їй перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення та скасування державної реєстрації речового права (права оренди) за ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» на спірні земельні ділянки, є недобросовісними, у зв`язку з чим у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог належить відмовити.

Беручи до уваги неправильність застосування районним судом норм матеріального права, апеляційний суд, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, наведених вище.

Колегія суддів зважає на те, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21. Тобто додаткове рішення це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції, тому й додаткове рішення цього ж суду також слід скасувати.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подачу апеляційної скарги ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» сплачено судовий збір у розмірі 10 306, 56 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 9060 від 22 лютого 2024 року (т. 1 а.с. 237 зворот) та копією платіжної інструкції № 9224 від 21 березня 2024 року (т. 2 а.с. 8).

Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та відмовляє у задоволенні позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВК «Пам`яті декабристів» належить стягнути судовий збір у розмірі 10 306,56 грн за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська виробнича компанія «Пам`яті декабристів» задовольнити.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 01 лютого 2024 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська виробнича компанія «Пам`яті декабристів» про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська виробнича компанія «Пам`яті декабристів» (17442, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Вороньки, вул. 30 років Перемоги, 1, ЄДРПОУ 38955492) судовий збір у розмірі 10 306 (десять тисяч триста шість) грн 56 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 червня 2024 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: О.Є. Мамонова

О.І. Онищенко