Рішення
від 16.05.2024 по справі 910/17270/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024Справа № 910/17270/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

1) Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав",

2) Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

про стягнення 26 700, 00 грн.

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни

до 1) Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав";

2) Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав";

3) Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

про визнання правочину недійсним

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Гуйда Д.М.;

від відповідача (за первісним позовом): Мельник В.А.

від третьої особи-1 за первісним позовом (відповідач-2 за зустрічним позовом): не з`явився;

від третьої особи-2 за первісним позовом (відповідач-3 за зустрічним позовом): не з`явився;

вільні слухачі: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 26 700, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № КБР-116/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 позовну заяву Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.11.2023 до суду надійшла заява Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами".

08.12.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни надійшла заява про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, в якій відповідач заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовлено.

14.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про визнання правочину недійсним, в якій відповідач просить суд визнати недійсним договір № КБР-116/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.09.2020 з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни - залишено без руху. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Кацан Наталії Василівні строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

20.12.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та, зокрема зазначає, що позивачу станом на 01.09.2020 Законом України № 2415 було заборонено доручати третім особам здійснювати розширене колективне управління на території України, а також вказує, що позивач не укладав з відповідачем двосторонній договір, як того вимагає Закон України № 2415. Крім того, відповідач вказує, що у розрахунку заборгованості позивача вказано період стягнення з вересня 2023 по серпень 2024, тобто термін якого не сплинув та заборгованість відповідача не настала.

26.12.2023 до суду надійшла відповідь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" на відзив відповідача, в якій позивач зазначає, що закінчення акредитації позивача у сфері колективного управління не припиняє його права по договору на отримання з відповідача визначених договором платежів. Крім того, позивач також зазначає, що позов подано саме від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", яка є в реєстрі організацій колективного управління та позовна заява стосується заборгованості відповідача перед позивачем, а не інших сторін договору.

27.12.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про визнання правочину недійсним об`єднано в одне провадження з первісним позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав", Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" про стягнення 26 700, 00 грн. у справі № 910/17270/23. Вирішено перейти до розгляду справи № 910/17270/23 за правилами загального позовного провадження. Зокрема, підготовче засідання призначено на 01.02.2024.

17.01.2024 до суду надійшла заява від Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни, в якій відповідач (за первісним позовом) повідомляє суд, що докази понесених витрат на правничу допомогу у даній справі будуть подані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, після прийняття рішення у даній справі.

29.01.2024 до суду надійшов відзив Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач-1 (за зустрічним позовом), зокрема зазначає, що спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням ФОП Кацан Н.В. зобов`язань з оплати винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020, який, на думку відповідача (за зустрічним позовом), не суперечить вимогам ст. 203, 215 ЦК України та положенням ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Також, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" просить суд проводити судове засідання призначене на 01.02.2024 року, і наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза межами суду із застосування власних технічних засобів.

31.01.2024 до суду надійшла заява Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про розгляд справи без участі, в якій позивач (за первісним позовом) просить суд розглянути справу без участі представника Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" у порядку письмового провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 відмовлено Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав" у задоволенні клопотання про відеоконференцію.

У судовому засіданні 01.02.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.02.2024.

06.02.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій позивач (за зустрічним позовом) зазначає, що відповідач-1 в силу Закону не мав права доручати відповідачу-2 та відповідачу-3 здійснювати розширене колективне управління на території України у сфері «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізульних творів».

Крім того, позивач (за зустрічним позовом) просить суд поновити пропущений строк на подання до суду відповіді на відзив відповідача-1 на зустрічну позовну заяву.

12.02.2024 до суду надійшло клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", в якому позивач (за первісним позовом) просить суд проводити судове засідання призначене на 22.02.2024 та наступні судові засідання по справі в режимі відеоконференції поза межами суду із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 відмовлено Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав" у задоволенні клопотання про відеоконференцію.

21.02.2024 до суду надійшла заява Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про розгляд справи без участі, в якій позивач (за первісним позовом) просить суд розглянути справу без участі представника Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні 22.02.2024, заслухавши клопотання позивача (за зустрічним позовом) про поновлення строку, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідність дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне поновити Фізичній особі-підприємцю Кацан Наталії Василівні процесуальний строк на подання відповіді на відзив відповідача-1 на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/17270/23 призначено на 21.03.2024.

11.03.2024 до суду надійшло клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", в якому позивач просить суд проводити судове засідання призначене на 21.03.2024 та наступні судові засідання по справі в режимі відеоконференції поза межами суду із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 відмовлено Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20.03.2024 до суду надійшла заява Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про розгляд справи без участі, в якій позивач (за первісним позовом) просить суд розглянути справу без участі представника Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні 21.03.2024 оголошено перерву до 18.04.2024.

10.04.2024 до суду надійшло клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд проводити судове засідання призначене на 18.04.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

17.04.2024 до суду надійшли заяви Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" про розгляд справи без їх участі.

Судове засідання призначене на 18.04.2024 не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою в місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 призначено судове засідання на 16.05.2024.

У цьому судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) підтримав заявлені первісні позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача (за первісним позовом) заперечив проти задоволення первісних позовних вимог та підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги.

Крім того, суд не допустив до участі у справі ОСОБА_2 ; Дрогальчука Р.О., у якості представників третіх осіб за первісним позовом / відповідачів-2,3 за зустрічним позовом, оскільки розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, в той час як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є адвокатами та останніми не надано доказів того, що процесуальне представництво юридичних осіб - ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" та ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" здійснюється ними в порядку самопредставництва.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" та ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками Господарського суду міста Києва від 20.04.2024 про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 18.04.2024) до електронних кабінетів ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" та ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами".

Приймаючи до уваги, що представник ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" та ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання повноважних представників ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" та ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.05.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 між Фізичною особою-підприємцем Кацан Наталією Василівною (далі - комерційний представник), що діє за цим договором від свого імені, але за рахунок та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна транспортна компанія» (далі - користувач), Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (далі - суміжна організація), Приватною організацією «Організація колективного управління авторських та суміжних прав» (далі - авторська організація) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - ПО УЛАСП) було укладено КБР-116/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах, умовами якого передбачено, що комерційний представник доручає ПО УЛАСП укласти від його імені, але в інтересах та за рахунок користувача договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (музичних творів, з текстом або без), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1. договору).

Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2. договору).

За договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. комерційний представник здійснює оплату за весь строк дії договору шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату періодами, які встановлені у додатку № 3 до цього договору. При цьому, комерційним представником здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (далі - Єдиний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) в строк для сплати роялті, що визначений у додатку № 3 до цього договору на рахунок ПО УЛАСП. ПО УЛАСП може надсилати комерційному представнику рахунок-фактуру та акт нарахування роялті в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису з допомогою системи електронного документообігу (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, у разі виникнення заборгованості Комерційного представника за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською Організацією до Комерційного представника щодо наявної у Комерційного представника окремої заборгованості перед Авторською Організацією, окремо Суміжною Організацією до Комерційного представника шодо наявної у Комерційного представника окремої заборгованості перед Суміжною Організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською Організацією та Суміжною Організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Комерційного представника.

Згідно п. 5.2. договору, в разі втрати Суміжною Організацією статусу акредитованої організації колективного управління правовідносини між Суміжною Організацією та іншими сторонами цього договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням будь-якої із сторін договору. При цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в ПО УЛАСП мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері.

Пунктом 5.3. договору визначено, що відносини між ПО УЛАСП та Авторською Організацією, ПО УЛАСП та Суміжною Організацією стосовно забезпечення контролю за виконанням цього договору (включаючи додатки до нього) регулюються відповідно між ПО УЛАСП та Авторською Організацією, ПО УЛАСП та Суміжною Організацією.

У пункті 5.7. договору, сторони дійшли згоди, що Комерційний представник зобов?язується не пізніше ніж за 10 днів повідомити ПО УЛАСП про призупинення роботи або закриття відповідного закладу Користувачем, у такому випадку Сторони зобов?язуються у десятиденний строк з моменту отримання ПО УЛАСП відповідного повідомлення укласти додаткову угоду про внесення відповідних змін у Додаток № 3 до Договору.

Відповідно до п. 5.8 договору, сторони дійшли згоди, що Комерційний представник має право у будь-який момент в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору (разом із усіма додатками до нього) шляхом направлення на адресу ПО УЛАСП письмового повідомлення про односторонню відмову від Договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту припинення Договору. Сторони погодили, шо у такому випадку Договір вважається припиненим в дату визначену Комерційним представником у письмовому повідомленні про односторонню відмову. У випадку дострокового припинення Договору з будь-яких підстав Сторони проводять взаєморозрахунок станом на останню дату дії Договору.

Додатками №1 та №2 до договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020 є підписані між комерційним представником, від імені якого діє ПО УЛАСП, але в інтересах та за рахунок Користувача та Суміжною організацією, і Авторською організацією відповідно договори про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права.

Додатком №3 до договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020 погоджено перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права:

1) Магазин «Miniso», м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, 7;

2) Магазин «Miniso», м. Дніпро, бул. Європейський, буд. 4;

3) Магазин «Miniso», м. Дніпро, ТРЦ Караван, вул. Нижньодніпровська, 17;

4) Магазин «Miniso», м. Дніпро, ТРЦ Неоплаза, вул. Кюрі Марії, 5.

Відповідно до п. 2 додатку № 3 до договору, сторонами погоджено наступний розмір Єдиного сукупного платежу за майнові права:

- з 01.09.2020 по 31.12.2020 - 150, 00 грн. за місяць за кожен заклад Користувача, а саме 600, 00 грн. за чотири заклади;

- з 01.01.2021 по 31.08.2021 - 250,00 грн. за місяць за кожен заклад Користувача, а саме 1000, 00 грн. за чотири заклади;

- з 01.09.2021 - 350,00 грн. за місяць за кожен заклад Користувача, а саме 1400, 00 грн. за чотири заклади.

У разі передплати за 12 місяців сума за один заклад залишається 150, 00 грн за місяць.

Єдикий сукупний платіж за майнові права сплачується такими періодами - щомісячно (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.3 договору, єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується Комерційним представником на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов Основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об?єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше, ніж за п?ять днів до початку періоду за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше п?яти календарних днів з моменту підписання Основного договору. Це ж правило застосовується у випадку пролонгації Основного договору з додатками. Не зважаючи на дату укладання Договору, Комерційний представник здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Основний договір.

Отже, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги за первісним позовом, позивач зазначає, що відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів за договором № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача за первісним заборгованість у розмірі 26 700, 00 грн.

В свою чергу, в обґрунтування зустрічного позову Фізична особа-підприємець Кацан Наталія Василівна посилається на те, що договір № КБР-116/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.09.2020 суперечить вимогам прямої заборони на вчинення такого правочину встановленого ч. 10 ст. 5 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Відповідач-2 та відповідач-3 за зустрічним позовом станом на 01.10.2020 року не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме не були організаціями колективного управління і акредитованими у сфері розширеного колективного управління, публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів. Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що фактично спільними діями відповідачами за зустрічним позовом було введено в оману позивача з метою заволодіння його коштами, що в результаті призвело до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За змістом ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Частиною третьою статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45, ч. 1 ст. 47 Закону).

Судом встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем Кацан Наталією Василівною (комерційний представник), що діє від свого імені, але за рахунок та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна транспортна компанія» (користувач), Громадською спілкою «Українська ліга авторських та суміжних прав» (суміжна організація), Приватною організацією «Організація колективного управління авторських та суміжних прав» (авторська організація) та Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ПО УЛАСП) було укладено КБР-116/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.09.2020.

Як підставу для визнання недійсним вказаного договору, позивач за зустрічним позовом зазначає, що Приватна організація «Організація колективного управління авторських та суміжних прав» та Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» станом на 01.10.2020 року не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, а саме не були організаціями колективного управління і акредитованими у сфері розширеного колективного управління, публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів.

Тож, вказана обставина, на думку позивача за зустрічним позовом, є підставою для визнання недійсним договору.

Так, 22.07.2018 набув чинності Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.

Так, у пункті 2 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" зазначено, що свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 16 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

Після втрати чинності свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій юридичні особи, які не були включені до Реєстру організацій колективного управління в порядку, визначеному цим Законом, зобов`язані вчинити дії, передбачені частиною четвертою статті 19 цього Закону, зокрема, протягом зазначеного строку організація повинна повідомити осіб, з якими укладені договори про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, про розірвання договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом.

За умовами ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" однією зі сфер розширеного колективного управління об`єктами авторського права є публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів.

Під поняттям "розширене колективне управління" відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" розуміється колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Як вбачається зі свідоцтва про облік організації колективного управління №19/2011 від 24.01.2011 (наявне у загальному доступу в мережі Інтернет), виданого Приватній організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, сферою діяльності Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", як організації колективного управління, визначено управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що, в свою чергу, охоплюється вищенаведеним визначенням розширеного колективного управління, а тому вирішальнім для визначення моменту втрати чинності зазначеного свідоцтва є оголошення дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

Крім того, Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (Авторська Організація) здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права та є організацією колективного управління відповідно до Свідоцтва про облік організації колективного управління № 18/11 від 24.01.2011.

Отже, свідоцтва про облік організацій колективного управління залишаються чинними в частині сфер, в яких має бути відбутись акредитація, до дати закінчення прийому заявок на відповідний конкурс.

08.09.2020 на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було опубліковано оголошення про проведення відкритих конкурсів для визнання акредитованих організацій колективного управління у сферах розширеного колективного управління "публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів" та "публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції", зі змісту якого вбачається, що заяви про акредитацію організацій колективного управління у зазначених сферах приймаються з 11.09.2020, а датою закінчення прийому відповідних заяв визначено 12.10.2020.

Таким чином, суд дійшов висновку, що датою припинення чинності свідоцтв №19/2011 від 24.01.2011 та № 18/11 від 24.01.2011 про облік Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», як організацій колективного управління у сфері розширеного колективного управління, є 12.10.2020, відтак станом на дату укладення спірного договору (01.09.2020) останні були чинними, у зв`язку із чим твердження позивача за зустрічним позовом про відсутність у Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" та у Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору є безпідставними.

Крім того, як на підставу для визнання недійсним договору № КБР-116/09/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.09.2020 позивач за зустрічним позовом також вказує, що оскаржуваний правочин вчинений під впливом обману.

Так, ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо одна з сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За змістом наведених норм, для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин віднесено відомості щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Тобто особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману та наявність умислу в діях її контрагента, а й істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 910/4924/18.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 910/9879/18).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.03.2021 року у справі № 910/18600/19 вказав, що у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману, під яким необхідно розуміти умисне введення в оману особу, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, саме на позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок доведення обставин укладення спірного договору під впливом обману.

Тож, у даному випадку факт обману та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, а саме Фізична особа-підприємець Кацан Наталія Василівна .

Проте, позивачем за зустрічним позовом у встановленому законом порядку не було доведено навмисного цілеспрямованого введення її відповідачами за зустрічним позовом в оману стосовно фактів, які впливали на укладення договору, а також не зазначено конкретних обставин, щодо яких позивача за зустрічним позовом було введено в оману, враховуючи що відповідачі за зустрічним позовом мали необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення такого правочину.

За умовами частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, виходячи із умов договору, визначених сторонами на власний розсуд, позивач за зустрічним позовом фактично підтвердив відсутність зі сторони відповідачів за зустрічним позовом обману відносно обставин, які мають істотне значення, тоді як у зустрічній позовній заяві не наведено належних обґрунтувань та не надано жодних доказів на підтвердження дефектів волі позивача за зустрічним позовом на укладення оскаржуваного правочину чи наявності неправомірних дій відповідачів за зустрічним позовом при підписанні договору.

В свою чергу, підписавши спірний договір, позивач за зустрічним позовом реалізував своє право, надане йому статтями 627, 628 Цивільного кодексу України, на вільне укладення договору, вибір контрагента та визначення умов договору.

При цьому, укладаючи спірний договір позивач за зустрічним позовом не був позбавлений права здійснити перевірку наявності у відповідачів за зустрічним позовом акредитації у сфері розширеного колективного управління, що входить у межі звичайної обачності при укладенні договору.

Тож, позивачем за зустрічним позовом не доведено як факту його обману, так і істотності значення обставин, щодо яких його введено в оману.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності правових підстав для визнання недійсним договору, з підстав укладення його під впливом обману.

Отже, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду, з боку відповідачів за зустрічним позовом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" про визнання правочину недійсним не підлягають задоволенню.

Щодо заявлених первісних позовних вимог, суд відзначає наступне.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Перелік об`єктів права інтелектуальної власності визначений приписами частини першої ст. 420 Цивільного кодексу України. Зокрема, об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (частина перша ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) п. 1 частини першої ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (частина перша ст. 449 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 422 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до частини першої ст. 440 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав відповідно до частини першої ст. 452 Цивільного кодексу України відносяться: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, за змістом п. 3.3 договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020 комерційний представник здійснює оплату за весь строк дії договору шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату періодами, які встановлені у додатку № 3 до цього договору. При цьому, комерційним представником здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (далі - Єдиний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) в строк для сплати роялті, що визначений у додатку № 3 до цього договору на рахунок ПО УЛАСП. ПО УЛАСП може надсилати комерційному представнику рахунок-фактуру та акт нарахування роялті в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису з допомогою системи електронного документообігу.

Відповідно до п. 3.6. договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020 отриманий ПО УЛАСП від комерційного представника Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації. Пропорції щодо перерахування на суміжну організацію та на авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50 % на 50 %). Тобто 50 % від зазначеного платежу комерційного представника має отримати суміжна організація, а інші 50 % - авторська організація.

При цьому, у п. 5.1. договору визначено, що у разі виникнення заборгованості Комерційного представника за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською Організацією до Комерційного представника щодо наявної у Комерційного представника окремої заборгованості перед Авторською Організацією, окремо Суміжною Організацією до Комерційного представника шодо наявної у Комерційного представника окремої заборгованості перед Суміжною Організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською Організацією та Суміжною Організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Комерційного представника.

Так, у п. 2 додатку № 3 до договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020, сторонами погоджено наступний розмір Єдиного сукупного платежу за майнові права:

- з 01.09.2020 по 31.12.2020 - 150, 00 грн. за місяць за кожен заклад Користувача, а саме 600, 00 грн. за чотири заклади;

- з 01.01.2021 по 31.08.2021 - 250,00 грн. за місяць за кожен заклад Користувача, а саме 1000, 00 грн. за чотири заклади;

- з 01.09.2021 - 350,00 грн. за місяць за кожен заклад Користувача, а саме 1400, 00 грн. за чотири заклади.

У разі передплати за 12 місяців сума за один заклад залишається 150, 00 грн за місяць.

Єдикий сукупний платіж за майнові права сплачується такими періодами - щомісячно (п. 2.2. договору).

Однак, відповідач за первісним позовом в спірний період дії договору належним чином не виконав зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов договору.

Заперечуючи проти задоволення первісних позовних вимог, Фізична особа-підприємець Кацан Наталія Василівна зазначає, що листом № 23-04/2021 від 23.04.2021 зверталася до Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", в якому повідомляла про закриття магазинів та просила перерахувати роялті за березень, не нараховувати роялті у квітні та нарахувати роялті у травні лише по двом адресам, а також припинити дію договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020 та не нараховувати єдиний сукупний платіж за майнові права з 31.05.2021 року.

На підтвердження надсилання вказаного листа відповідач за зустрічним позовом надає скріншот з електронної пошти.

Проте, як вбачається з вказаного скріншота відправником є «BRN PRODUCTION», а не ФОП Кацан Наталія Василівна, при цьому в розділі отримувач вказано - info@ulasp.org.ua.

Суд зазначає, що договір не містить електронні адреси його сторін для листування.

Крім того, у пункті 5.7. договору, сторони дійшли згоди, що Комерційний представник зобов?язується не пізніше ніж за 10 днів повідомити ПО УЛАСП про призупинення роботи або закриття відповідного закладу Користувачем, у такому випадку Сторони зобов?язуються у десятиденний строк з моменту отримання ПО УЛАСП відповідного повідомлення укласти додаткову угоду про внесення відповідних змін у Додаток № 3 до Договору.

Відповідно до п. 5.8 договору, сторони дійшли згоди, що Комерційний представник має право у будь-який момент в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору (разом із усіма додатками до нього) шляхом направлення на адресу ПО УЛАСП письмового повідомлення про односторонню відмову від Договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту припинення Договору. Сторони погодили, що у такому випадку Договір вважається припиненим в дату визначену Комерційним представником у письмовому повідомленні про односторонню відмову. У випадку дострокового припинення Договору з будь-яких підстав Сторони проводять взаєморозрахунок станом на останню дату дії Договору.

Тож, суд зазначає, що в укладеному договорі сторони чітко визначили алгоритм дій як у разі призупинення роботи або закриття відповідного закладу Користувачем - шляхом укладення додаткової угоди про внесення відповідних змін у Додаток № 3 до Договору, так і у разі односторонньої відмови Комерційного представника від договору - шляхом направлення на адресу ПО УЛАСП письмового повідомлення про односторонню відмову від Договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту припинення Договору.

Однак, відповідачем за первісним позовом не було дотримано умови договору в частині повідомлення ПО УЛАСП про закриття закладів та повідомлення про припинення дії договору, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги заперечення відповідача за первісним позовом стосовно того, що договір був припинений 31.05.2021.

Згідно приписів ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За твердженням позивача за первісним позовом, неоплаченим періодом, за який заявлено позовні вимоги згідно з договором, є період з червня 2021 року по серпень 2024 року, оскільки відповідач не сплачував кошти більше ніж 2 місяці.

Разом з тим, за умовами п. 5.2 договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020 визначено, що в разі втрати Суміжною Організацією статусу акредитованої організації колективного управління правовідносини між Суміжною Організацією та іншими сторонами цього договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням будь-якої із сторін договору. При цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в ПО УЛАСП мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері.

Суд зазначає, що Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку №912 від 29.05.2019); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах:

1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;

2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції;

3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою;

4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції;

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління.

Як було встановлено, позивач за первісним позовом є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" строком на три роки, тобто до 30.05.2022.

Виходячи з вищевикладеного, позивач за первісним позовом втратив права акредитованої організації колективного управління, а відтак і права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об`єктів, в даному випадку, суміжних прав.

Оскільки Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" з 30.05.2022 не має відповідної акредитації, відтак позивач за первісним позовом не має права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об`єктів, в даному випадку, суміжних прав за період після втрати позивачем за первісним позовом акредитації.

Втративши права акредитованої організації колективного управління, позивач за первісним позовом не може надавати повний обсяг прав відповідачу за первісним позовом, які зобов`язувався надати за умовами укладеного договору. Прострочення зобов`язання щодо оплати з боку відповідача за первісним позовом можливе за умови виконання позивачем за первісним позовом повного обсягу своїх обов`язків за цим договором. Позивач за первісним позовом не довів, що виконував у повному обсязі свої зобов`язання за цим договором перед відповідачем за первісним позовом після втрати позивачем за первісним позовом акредитації.

Так, з червня 2022 року за умовами договору Фізична особа-підприємець Кацан Наталія Василівна зобов`язана сплачувати роялті за використання об`єктів суміжних прав лише на користь Приватної організації "Українська ліга авторських та суміжних прав", оскільки у Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" закінчився термін акредитації у сфері розширеного колективного управління.

З моменту закінчення терміну акредитації у сфері розширеного колективного управління Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" не позбавлена права виконувати функції добровільного колективного управління майновими авторськими та суміжними правами в інших дозволених законодавством сферах. Втім, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" не може продовжувати виконувати такі функції саме за договором, оскільки він укладений саме як з акредитованою організацією колективного управління.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність первісних позовних вимог в частині стягнення роялті, починаючи з червня 2022 року.

За висновком суду, позивач має право на стягнення з відповідача 7800,00 грн. заборгованості за період з червня 2021 по травень 2022 року.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом було порушено умови договору № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, наявність та обсяг заборгованості відповідача за первісним позовом за договором № КБР-116/09/20-Н від 01.09.2020 у розмірі 7 800, 00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані належним чином, зокрема, відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, а тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості підлягають задоволенню частково у розмірі 7 800, 00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача (за первісним позовом).

Відповідно, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за Фізичною особою-підприємцем Кацан Наталією Василівною.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код - 42502769) 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн 00 коп. - заборгованості та 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн 09 коп. - судового збору.

3. В іншій частині первісного позову - відмовити.

4. У задоволенні зустрічних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Кацан Наталії Василівни - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 06.06.2024.

Суддя С.О. Щербаков

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення16.05.2024
Оприлюднено10.06.2024
Номер документу119555592
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності

Судовий реєстр по справі —910/17270/23

Рішення від 06.06.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Рішення від 16.05.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 27.05.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 22.05.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 18.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 15.04.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 21.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 18.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 22.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 19.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні