Ухвала

від 05.06.2024 по справі 356/208/24

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 1-кп/356/47/24

Справа № 356/208/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2024 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальне провадження,внесене 18.07.2023 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023112130000106 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2ст. 364 КК України

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вказане вище кримінальне провадження, яке згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.03.2024 розподілено судді ОСОБА_6 для розгляду питання про об`єднання (спільного розгляду).

Ухвалою судді Березанського міського суду Київської області ОСОБА_6 від 22.04.2024 відмовлено в об`єднанні в одне провадження матеріалів кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12023111130002201 від 30.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 367 КК України, та кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42023112130000106 від 18.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2ст. 364 КК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42023112130000106 від 18.07.2023 передано до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 головуючим суддею у даному кримінальному провадженні визначено суддю ОСОБА_1 та ухвалою від 22.04.2024 кримінальне провадження прийнято до провадження і призначено підготовче судове засідання.

Прокурорв підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вказуючи на відсутність підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту.

Захисник в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Обвинувачена у підготовчому судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.

Представник потерпілого в підготовче судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, 22.04.2024, 29.04.2024, 06.05.2024 через канцелярію суду від заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_7 надійшли заяви, в яких повідомлено, що виконавчий комітет Березанської міської ради не наділений повноваженнями представляти інтереси громади і не може бути потерпілою стороною у вищезазначеному кримінальному провадженні відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування».

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Так, за змістом ч. 4 ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування та формою звернення прокурора до суду (п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України).

Вимоги до обвинувального акта встановлені ст. 291 КПК України, яка містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, а також обов`язкових додатків до нього.

Так, згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити: анкетні відомості кожного потерпілого(прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Недотримання вищезазначених вимогст. 291 КПК Українизгідно з п. 3 ч. 3ст.314КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Так, з диспозиціїч. 2ст. 364 КК Українивбачається, що вказаний злочин є злочином з матеріальним складом, тобто передбачає спричинення істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Отже, суспільно-небезпечні наслідки із заподіяння шкоди, їх розмір, а також особа, якій їх було спричинено, мають бути чітко визначені у обвинувальному акті.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положеньЗакону України"Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; представницький органмісцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; виконавчі органирад - органи, які відповідно доКонституції Українита цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами; право комунальноївласності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Територіальна громада села, селища, міста в силу ч. 1 ст. 6 вказаного вище Закону, є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, а органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські радиє органамимісцевого самоврядування,що представляютьвідповідні територіальнігромади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Водночас, у відповідності до ст.ст. 11, 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради є виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, який хоч і є підконтрольним і підзвітним відповідним радам, водночас, не може перебирати на себе їх повноваження, зокрема, й представляти відповідні територіальні громади, в тому числі, з питань права власності.

За відомостямиЄдиногодержавногореєстру юридичнихосіб,фізичнихосіб-підприємцівтагромадськихформувань,щоє відкритими ізагальнодоступними згідно ст. 11Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», наявні відомості про державну реєстрацію Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 38065504) як органу місцевого самоврядування.

Водночас, згідно обвинувального акту потерпілим у даному кримінальному провадженні, внесеному 18.07.2023 в ЄРДР за № 42023112130000106 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2ст. 364 КК України, зазначено виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22202046), що є лише виконавчим органом міської ради та не наділений повноваженнями здійснювати від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності.

Окрім того, викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулюючи обвинувачення, прокурором також зазначено,що внаслідоквчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України,було заподіяношкодузаконним інтересамгромади вособі виконавчогокомітету Березанської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 22202046) на суму 474792,30 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Як далі зазначено у обвинувальному акті, ОСОБА_4 є службовою особою виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області, вказуючи при цьому код ЄДРПОУ 38065504, що належить Березанській міській раді Київської області.

Отже, аналіз змісту обвинувального акту дає підстави вважати, що виклад фактичних обставин в обвинувальному акті та формулювання обвинувачення, як і відомості про потерпілого є неконкретними, суперечливими та не узгоджуються з положеннями чинного законодавства.

Так, у відповідності з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Як визначено ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З огляду на викладене, обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, в даному випадку суспільно-небезпечні наслідки із заподіяння шкоди, а також особа, якій їх було спричинено, мають бути викладеними чітко і конкретно, та наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

В той же час, суд враховує, що згідно з ч.1 ст.338 КПК України, прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення.

При цьому, положення КПК України, в тому числі ст. 338 КПК України, не передбачають можливості в ході судового розгляду стороною обвинувачення усувати недоліки, які наявні в обвинувальному акті, описок, виправлень, здійснювати більш детальніший виклад фактів, які повинні були бути встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті.

Так, у рішенні від 25 липня 2000 року у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що: "Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.

Відповідно до ст. 22 КПК України функцією суду є лише розгляд справи, під час якого він лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, і недопустимим є покладення на суд функцій, які властиві органам досудового розслідування та державного обвинувачення.

Зазначені вище недоліки обвинувального акта є істотними та такими, що унеможливлюють призначення до судового розгляду обвинувального акта, оскільки це може призвести до необ`єктивного та неповного встановлення всіх обставин у справі та позбавить обвинувачену належного здійснення права на захист.

За таких обставин, зазначені вище недоліки у обвинувальному акті є порушенням ст. 291 КПК України, що згідно з п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниє безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,22, 26, 109, 290-291,293, 314,372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 18.07.2023 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023112130000106 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2ст. 364 КК України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1