Рішення

від 14.05.2024 по справі 921/840/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/840/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 490074

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-МАКСИМУМ, вул. Герети, буд. 36, кв. 25, смт. Козова, Тернопільська обл., 47600

про: стягнення 285 630, 07грн, з яких: 196 911,95грн заборгованість за наданим кредитом, 34 965,87грн - заборгованість за процентами, 37 752,25грн заборгованість за винагородою, 1 000,00грн штраф (фіксована складова), 15 000,00грн штраф (зміна складова).

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.12.2023 позовну заяву №б/н від 09.12.2023 (вх. №933 від 22.12.2023) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків, ухвалою суду від 11.01.2024 продовжено строк для усунення недоліків, а ухвалою від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.02.2024, позивач повідомлений про дату і час судового розгляду ухвалою надісланою до Електронного кабінету (24.01.2024), а ухвала надіслана на адресу відповідача не вручена під час доставки по причині "закінчення терміну зберігання" відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалами суду від 20.02.2024, враховуючи неотримання відповідачем ухвали суду, яка надіслана на адресу, що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відкладено розгляд справи на 15.03.2024 з додатковим повідомленням керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-МАКСИМУМ ОСОБА_1 , позивач повідомлений про дату і час судового розгляду ухвалою надісланою до Електронного кабінету (23.02.2024), а ухвала, надіслана на адресу відповідача та його керівника не вручена під час доставки по причині "закінчення терміну зберігання" відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 15.03.2024, враховуючи неотримання відповідачем та його керівником ухвали суду, для надання можливості сторонам подати заяви по суті, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 16.04.2024, сторони повідомлений про дату і час судового розгляду ухвалою (позивач - 15.03.2024; відповідач 20.03.2024), а ухвала, надіслана на адресу керівника відповідача не вручена під час доставки по причині "закінчення терміну зберігання" відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 16.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.05.2024, а ухвалою суду від 03.05.2023, враховуючи неотримання відповідачем та його керівником ухвал суду, відкладено розгляд справи на 14.05.2024, для надання можливості сторонам висловитись щодо розгляду справи по суті без участі представників, позивач повідомлений про дату і час судового розгляду ухвалою, надісланою до Електронного кабінету (16.04.2024), а ухвали, надіслані судовою повісткою на адреси відповідача та його керівника - ОСОБА_1 не вручені під час доставки по причині "адресат відсутній за вказаною адресою" (відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення).

Представник позивача (адвокат Омельченко Є.В., ордер серія АЕ №1251171 від 09.01.2024) у прохальній частині позовної заяви №б/н від 03.01.2024 (вх.№874 від 30.01.2024) висловився щодо розгляду справи за відсутності представника за наявними матеріалами справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Кредитним договором №20.84.0000000164 від 30.12.2020 щодо погашення отриманого кредиту та процентів за користування кредитом; у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач в порядку п. А3 та п. 2.3.2 Кредитного договору надіслав вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишена без виконання та станом на дату звернення з позовом за відповідачем рахується 196 911,95грн заборгованість за наданим кредитом, 34 965,87грн - заборгованість за процентами, 37 752,25грн заборгованість за винагородою. За порушення відповідачем строків погашення кредиту позивачем відповідно до умов Договору нараховано 16 000,00грн штрафу. Просить позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав. Ухвали суду від 22.01.2024, 20.02.2023, 15.03.2024, 16.04.2024 та 03.05.2024 направлені рекомендованим повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-МАКСИМУМ( вул. Герети, буд. 36, кв. 25, смт. Козова, Тернопільська обл., 47600) та керівника ТОВЕКО-МАКСИМУМ ОСОБА_1 (вул.Ушинського, 9, смт. Козова, Козівський р-н, Тернопільська обл., 47600), які відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулися без вручення по причині "закінчення терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 19.09.2022 у справі №916/939/15-г).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №10211/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 та №271/2024 від 06.05.2024), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив:

- між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО МАКСИМУМ» (Позичальник) укладено 30.12.2020 Кредитний договір №20.84.0000000164 (далі Договір), відповідно до якого сторони взяли на себе зобов`язання:

- Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строковий кредит (далі "кредит") надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням. Термін повернення кредиту, зазначений у п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. А. 12, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору (пп. 1.1-1.2 Договору);

- усі істотні умови кредитування наведені у Розділі А цього договору "Істотні умови кредитування" (п. 1.3 Договору)

- вид кредиту - строковий кредит (п.А.1); ліміт цього Договору 150 000,00 грн, на фінансування поточної діяльності (п.А.2); термін повернення кредиту 31 липня 2024; Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток 1 до цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою, визначеною у Договорі. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою;

- за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних (п. А6 Договору);

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (п. А8 Договору);

-Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеної у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (п. А10 Договору);

-Банк зобов`язується: відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього Договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів Позичальника на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.12 цього Договору (п. 2.1 Договору);

-Позичальник зобов`язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору (поповнення обігових коштів); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього Договору. Позичальник доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з визначених у Договорів рахунків, для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також процентів за його використовування. Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається номер, дата та посилання на п. 2.2.6 цього Договору (п. 2.2. Договору);

-при порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, зокрема, має право, змінити умови цього Договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором в повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором (п. 2.3.2 Договору);

- за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки. Відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов цього Договору, встановленого п. А.3 цього Договору). Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (пп. 4.1-4.3 Договору);

-погашення кредиту, сплата процентів за цим Договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим Договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього Договору (п. 4.8 Договору);

-розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (пп.4.10-4.11 Договору);

-терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 5.7 Договору);

-Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором (п. 6.1-6.2 Договору).

Додатком №1, який є невід`ємною частиною Договору №20.84.0000000164 від 30.12.2020 сторони визначили графік погашення, зокрема погодили: термін повернення кредиту та сплати процентів 30 число кожного місяця, та відповідно 28 число лютого, починаючи з 30.01.2021 по кінцеву дату 23.12.2023; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, суму процентів, що підлягає поверненню; суму комісійних винагород (2 370,00 грн щомісячно), а також суму кредиту, комісійної винагороди та процентів разом, що становить 13 699,20 грн щомісячно та 23.12.2023 13 699,02грн.

Банк на виконання умов Кредитного договору надав Позичальнику кредит в сумі 300 000,00грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.16348535.54964.64999 від 30.12.2020.

Відповідач допустив прострочення платежів згідно графіку, що підтверджується виписками по рахунку позичальника на яких обліковується тіло кредиту та відсотки за користування кредитом, а саме останній платіж здійснено 04.10.2022.

Банк, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку по поверненню кредитних коштів, направив 08.05.2023 останньому вимогу №б/н від 04.05.2023 про дострокове виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором у сумі 242 774,70грн, з яких: 196 911,95грн заборгованість за наданим кредитом, 135,16грн заборгованість за поточними процентами, 24 565,34грн заборгованість за процентами нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом та 21 162,25грн заборгованості по комісії в строк до 11.05.2023. На підтвердження доказів направлення відповідачу вимоги за адресою, яка зазначена у Кредитному договорі та відповідає даним витягу з ЄДР ( АДРЕСА_1 ), позивачем надано опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та список згрупованих відправлень.

Невиконання відповідачем грошових зобов`язань стало підставою для звернення до суду.

Суд, на підставі ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд виходив із наступного:

- порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є особливим центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 202 - 205 ГК України, ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, положення абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення усієї суми кредиту згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються, оскільки кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, оскільки звернення з позовом про стягнення повної суми кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Матеріалами справи підтверджено:

- отримання відповідачем кредиту по Кредитному договору №20.84.0000000164 від 30.12.2020 на суму 300 000,00грн підтверджено меморіальним ордером №TR.16348535.54964.64999 від 30.12.2020 та виписками по рахунках;

- згідно умов Кредитного договору кінцевий термін (строк) кредитування Позичальника встановлений до 23.12.2023;

- Акціонерне товариство "Акцент-Банк" відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору, направивши 08.05.2023 Позичальнику вимогу про дострокове погашення Кредиту суми простроченої заборгованості по кредиту, відсотках за кредитом та комісії в строк до 11.05.2023, встановило кінцевий термін для їх виконання до 11.05.2023;

- відповідно до наданого позивачем розрахунку суми боргу та виписок по рахунках станом на дату звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість: 196 911,95грн - заборгованість за кредитом, 25 258,38грн - заборгованість за процентами, 22 003,22грн заборгованість за винагородою за період з 30.01.2021 по 11.05.2023 (кінцевий термін нарахування Банком відсотків), враховуючи, що банк змінив кінцевий термін виконання зобов`язань Позичальником (11.05.2023), вищезазначені норми законодавства та судову практику, таке нарахування відсотків є правомірним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 196 911,95грн заборгованість за наданим кредитом, 25 258,38грн - заборгованість за процентами, 22 003,22грн заборгованість за винагородою, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та неоспорені по суті відповідачем.

Позовні вимоги в частині стягнення 9 707,49грн заборгованості за процентами, 15 749,03грн заборгованості за винагородою не підлягають задоволенню за період з 12.05.2023 по 01.12.2023, так як такі нараховані за межами строку виконання зобов`язання позичальником, а саме після 11.05.2023, який Банк змінив надіславши вимогу в порядку п.А3Договору.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 1 000,00грн штрафу (фіксована складова), 15 000,00грн штрафу (зміна складова) до задоволення не підлягають оскільки такі заявлені без врахування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд врахував при вирішенні спору надані позивачем на підтвердження вимог належні докази, відсутність заперечень та доказів погашення боргу від відповідача, а тому вимоги підлягають до задоволення у розмірі: 196 911,95грн - заборгованість за кредитом, 25 258,38грн - заборгованість за процентами, 22 003,22грн заборгованість за винагородою за період з 30.01.2021 по 11.05.2023.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-МАКСИМУМ ( вул. Герети, буд. 36, кв. 25, смт. Козова, Тернопільська обл., 47600, ідентифікаційний код 35452882) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074 ідентифікаційний код 14360080 ) 196 911 (сто дев`яносто шість тисяч дев`ятсот одинадцять )грн 95коп. - заборгованість за кредитом, 25 258 (двадцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн 38коп. - заборгованість за процентами, 22 003 (двадцять дві тисячі три) грн 22коп. заборгованість за винагородою та 3 644 ( три тисячі шістсот сорок чотири) грн 10коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 3 червня 2024 року.

Суддя М.С. Стадник