Ухвала

від 06.06.2024 по справі 927/483/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/483/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За заявою

кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ",

код ЄДРПОУ 41449359, вул. Мандриківська, 47, офіс 503, м. Дніпро, 49000,

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ",

код ЄДРПОУ 43297180, проспект Перемоги, буд. 87, офіс 101, м. Чернігів, 14000,

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: не з`явились;

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи.

До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов`язання перед кредитором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.24 справа передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 24.05.24 вказана вище заява була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 05.06.24; запропоновано боржнику до дати проведення підготовчого засідання надати до господарського суду та заявнику: відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; документи, що підтверджують фінансовий та майновий стан (баланс на останню звітну дату, тощо), відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; відомості про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження у справі; відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.

Ухвала суду від 24.05.24 була доставлена кредитору та боржнику в електронній формі до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 24.05.24 11:33, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою від 03.06.24 суд повідомив сторін по справі про те, що у зв`язку перебуванням судді 05.06.24 у відпустці, розгляд справи №927/483/24, призначений на 05 червня 2024 року на 09:00, не відбудеться, а розгляд справи переноситься на 06 червня 2024 р. на 09:00. Ухвала суду від 03.06.24 була доставлена кредитору та боржнику в електронній формі до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 03.06.24 16:52, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

До початку судового засідання через систему «Електронний суд» 03.06.24 до суду надійшли:

-відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатком;

-клопотання про долучення до матеріалів справи запиту про надання інформації (відд 29.05.24 вих.№02), адресоване боржником на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Відзив з додатком та клопотання залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

У судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник кредитора підтримав вимоги заяви та просив суд відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

Згідно з п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання боржника та представника державного органу з питань банкрутства, не перешкоджають проведенню засідання.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180) в якості суб`єкта господарювання 18.10.19 року, номер запису 12231020000007123, місцезнаходження: проспект Перемоги, буд. 87, офіс 101, м. Чернігів, 14000.

З матеріалів справи вбачається, що боржник має кредиторську заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" в сумі 27 687 859,80 грн.

За змістом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та матеріалів справи, вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (далі-як Підприємство, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (далі як - Користувач, Позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-010 від 22.08.22, за умовами якого, Позикодавець надає Позичальнику фінансову допомогу в сумі, яка не перевищує 15 000 000 грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим договором термін (п.1.1. Договору).

Користування фінансовою допомогою є безоплатним (п. 1.2. Договору).

Підприємство надає користувачу фінансову допомогу частинами (траншами) протягом терміну користування фінансовою допомогою, визначеного в п.3.1. даного договору (п. 2.1.).

Фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок Користувача (п. 2.2.).

Термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування Підприємством грошових коштів до моменту пред`явлення в порядку ст. 1049 Цивільного кодексу України письмової вимоги Користувачу (п.3.1. Договору).

Термін, визначений у п.3.1. Договору, може бути змінено за погодженням сторін (п.3.2. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами Договору і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 6.1).

27.09.2022 року сторонами до Договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-010 від 22.08.22 було укладено Додаткову угоду №1, якою пункт 1.1. розділу « 1.Предмет договору» виклали в наступній редакції: «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підприємство надає Користувачеві фінансову допомогу у сумі, яка не перевищує 100 000 000,00 (сто мільйонів грн 00 коп), а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим Договором термін», та Додаткову угоду №2 від 29.12.23, якою пункт 3.1. розділу « 3. Термін користування» виклали в наступній редакції: «Термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування Підприємством грошових коштів до моменту спливу семиденного строку з дня пред`явлення Підприємством письмової вимоги Користувачу про повернення фінансової допомоги».

Так, на виконання умов Договору №ЛТ22-010 від 22.08.22, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" кошти на загальну суму 88 308 118,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 39-83) на загальну суму 88 291 118,00 грн та випискою по банківському рахунку з АТ АКБ «Конкорд» з 26.06.23 по 26.06.23 на суму 17000 грн (а.с.38).

Як вказує кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" здійснив лише частковий розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" на суму 60 620 258,20 грн, шляхом направлення заяви про залік зустрічних однорідних вимог вих.№30/12-2023 від 30.12.23, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

У відповідності до п.3.1. Договору, 02.05.24 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" з вимогою №02-05-24-В (а.с.13-15) протягом семи календарних днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити заборгованість у вигляді неповернутої фінансової допомоги у розмірі 27 687 859,80 грн по Договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ22-101 від 22.08.22.

Протягом зазначеного зазначеного у Вимозі строку Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" не здійснило жолного погашення заборгованості, натомість надало відповідь на претензію вих. №11/05-2024-1 від 11.05.24, якою повідомило про визнання заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" на суму 27 687 859,80 грн, що виникла за договором №ЛТ22-010 від 22.08.22 та про недостатність коштів на даний час для повного погашення заборгованості, та про те, що питання погашення заборгованості буде вирішено відразу після погашення його обігових коштів за рахунок його активів.

Відтак, боржник свої зобов`язання за договором не виконав, грошові кошти в обумовлений строк не повернув, в зв`язку з чим заборгував заявнику 27 687 859,80 грн.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд: відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ"; визнати кредиторські вимоги на загальну суму 27 790 139,80 грн, з яких 27 687 859,80 грн основного боргу; а також 72 000 грн - авансування винагороди арбітражного керуючого та 30 280 грн - витрат на оплату судового збору.

Обставини викладені у заяві підтверджуються наданими доказами.

Боржник у поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, визнав заявлені до нього вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" у розмірі 27 687 859,80 грн. Окрім того, у поданому відзиві Боржник зазначив наступне:

-загальна сума заборгованості ТОВ «Максімус Ойл» перед кредиторами складає 44 137 401,60 грн, в тому числі:

1. перед ініціюючим - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" у розмірі 27 687 859,80 грн;

2. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРЕКЕТ ПЛЮС" (61098, м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 3а, кімната 3, код ЄДРПОУ 41924045) у розмірі 10 000 000 грн (строк виконання 07.12.21);

3. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕНТА ПЛЮС" (61002, м. Харків, вул. Свободи, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 43357092) у розмірі 10 000 000 грн (строк виконання 07.07.21);

4. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КОУЛ ІНВЕСТ ТОРГ" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 7/6, офіс 80, код ЄДРПОУ 43393172) у розмірі 9 000 000 грн (строк виконання 07.07.21);

5. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСППАЄР" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд.35, код ЄДРПОУ 42551109) у розмірі 7 300 000 грн (строк виконання 07.04.21);

6. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДІЕНД" (01000, м. Київ, проспект Бажана Миколи, 10, код ЄДРПОУ 44200841) у розмірі 4 487 237,87 грн (строк виконання 07.05.22);

7. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНАДА КАПІТАЛ" (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 2А, код ЄДРПОУ 39246161) у розмірі 3 256 000 грн (строк виконання 31.12.2018);

8. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІБРА ТК" (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, кімната 214, код ЄДРПОУ 41656726) у розмірі 90 912,29 грн (строк виконання 09.05.24);

9. перед ПАТ "УКРТАТНАФТА" (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) у розмірі 5 020 908,17 грн - зі строком виконання 07.02.23, у розмірі 2 448 090,72 грн - зі строком виконання 29.06.21, у розмірі 4 199 588,89 грн зі строком виконання 29.06.21, 4 407 095, 54 грн зі строком виконання 30.05.21, 261 822,86 грн зі строком виконання 29.04.21).

Боржник також зазначив, що: заборгованість перед працівниками - відсутня, працівників на підприємстві, окрім директора, немає; товариство здійснює свою діяльність на підставі статуту; у Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" відсутнє рухоме та нерухоме майно; у Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" обліоквується дебіторська заборгованість на загальну суму 44 134 150,00 грн; у Товариства відкрито в АТ «Державний ощадний банк» та АБ «Південний» рахунки, на яких відсутні грошові кошти та на які накладено арешт відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 20.11.23; станом на дату подання відзиву у Товариства наявні прострочені кредиторські зобов`язання перед ПАТ «УКРТАТНАФТА» на суму 16 449 541,80 грн та перед ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» на суму 27 687 859,80 грн; загроза неплатоспроможності виникла у Товариства з моменту прострочення зобов`язання перед кредитором ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» з 11.05.24, оскільки з цього моменту розмір всіх активів ТОВ "МАКСІМУС ОЙЛ" стало недостатньо для покриття всіх прострочених зобов`язань перед кредиторами.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, боржник має кредиторську заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" в сумі 27 687 859,80 грн. Боржник свої зобов`язання за договорами не виконав, грошові кошти в обумовлений строк не повернув, в зв`язку з чим заборгував заявнику 27 687 859,80 грн.

Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що станом на момент проведення підготовчого засідання у цій справі, матеріали справи не містять доказів щодо спростування чи погашення боржником заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" в розмірі 27 687 859,80 грн.

Наведені вище обставини стали підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписи ст. 1 КУзПБ, передбачають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Суд звертає увагу на те, що у цій справі судом не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Частина 13 ст. 39 КУзПБ, передбачає, що процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Згідно ч. 2 ст. 44 КУзПБ, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Також, частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 року у справі № 910/430/22, наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Судом встановлено, що заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" до визнання заборгованість в розмірі 27 687 859,80 грн., що виникла на підставі згаданого вище договору, боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" не погашена.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" грошові вимоги в розмірі 27 687 859,80 грн - є обґрунтованими і підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню, а представлені матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі №927/483/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" та введення процедури розпорядження майном боржника на 170 календарних днів.

Крім того, кредитором у цій справі сплачено судовий збір у сумі 30 280 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3882 від 26.04.24, та авансовано на депозитний рахунок суду винагороду арбітражному керуючому у розмірі 72 000 грн відповідно до платіжної інструкції 3883 від 16.05.24 від імені ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС».

Згідно з частинами 1,3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже визначений ГПК України перелік судових витрат не є вичерпним.

Кодекс України з процедур банкрутства не визначає у яку чергу підлягають погашенню судові витрати, в тому числі сплачений ініціюючим кредитором судовий збір та авансована грошова винагорода, проте передбачає погашення у першу чергу витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Оскільки авансування грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство, як і сплата судового збору, передбачені Кодексом, суд приходить до висновку, що і судовий збір, і авансування винагороди арбітражного керуючого належать до судових витрат, які підлягають погашенню у першу чергу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, викладені такі правові висновки.

Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому, такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, вимоги кредитора підлягають визнанню у сумі 27790139,80 грн, з якої: 27 687 859,80 грн основного боргу, 30 280 грн судового збору та 72 000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Також, суд звертає увагу на необхідність призначення розпорядника майна боржника у цій справі.

В силу п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Судом встановлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, Заявник просить суд призначити арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

Також, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Поди Вячеслава Володимировича про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

За змістом ч. 3 ст. 28 КУзПБ, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 44 КУзПБ, про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви арбітражного керуючого Поди В.В., останній, за час провадження діяльності арбітражного керуючого, дисциплінарних стягнень з боку державного органу з питань банкрутства арбітражний керуючий не має. Судимості за вчинення корисних злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має. Обмежень для здійснення діяльності арбітражного керуючого, визначених п. 2 ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства, не має. До осіб, визначених п. 3 ст. 28 Кодексу, не належить.

На підставі викладеного, арбітражний керуючий Пода В.В. у заяві просить суд призначити його розпорядником майна у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

Враховуючи викладене, суд дослідивши подану заяву про згоду на участь у справі про банкрутство та надані докази, дійшов висновку про задоволення цієї заяви та призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" арбітражного керуючого Поду В.В.

Положеннями ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

За правилами ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, між іншим, про встановлення розміру винагороди розпорядника майна та джерела її сплати.

В матеріалах справи відсутні відомості про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи, а тому враховуючи наведені вище приписи ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне встановити основну грошову винагороду арбітражного керуючого Поди В.В. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором).

Згідно з ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, слід здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Також дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Так, 31.05.24 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі на підставі ч.6 та п.17 ч.5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з існуванням загрози неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ".

Судом встановлено, що в Господарському суді Чернігівської області перебуває справа № 927/483/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (код ЄДРПОУ 41449359) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180), підготовче засідання у якій призначено на 06.06.24 на 09:00.

Розглянувши подані Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" матеріали та дослідивши подані докази, суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття та приєднання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" про відкриття провадження у справі про банкрутство до матеріалів справи № 927/483/24 для одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ", про що 03.06.24 постановлено ухвалу, якою судом:

-прийнято та приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180) про відкриття провадження у справі про банкрутство №927/518/24 до матеріалів справи №927/483/24 для одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ";

-присвоєно об`єднаній справі № 927/483/24;

-присвоєно засідання суду на 06.06.24 на 09:00.

Ухвала суду від 03.06.24 була доставлена боржнику в електронній формі до його електронного кабінету в ЄСІТС 03.06.24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у разі, якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.

Також, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022р. по справі № 913/288/21 зроблений наступний правовий висновок, а саме: "Одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений ч. 4 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство".

Нормами ч. 4 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі подання до відкриття провадження двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам цього Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду. Залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з підстав, визначених цією статтею, не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника у порядку, визначеному статтею 45 цього Кодексу.

У зв`язку із відкриттям провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ", заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" залишається судом без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 28, 30, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180).

2.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" від 31.05.24 залишити без розгляду.

3.Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (код ЄДРПОУ 41449359) у сумі 27 790 139,80 грн, з якої: 27 687 859,80 грн основного боргу, 30 280,00 грн судового збору, 72 000 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому.

4.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

5.Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМУС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 43297180) на 170 календарних днів, до 22.11.2024 року.

6.Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича (свідоцтво №886 від 23.04.2013, вул. Шевченка, буд. 97а, кв. 58, м. Чернігів, 14000, ід. код НОМЕР_1 ).

7.Встановити розпоряднику майна Поді В.В. основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна, за рахунок коштів авансованих заявником на депозитний рахунок Господарського суду Чернігівської області.

8.Зобов`язати розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 25.07.2024 року.

9.Строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановити до 30.07.2024 року.

10.Попереднє засідання суду призначити на 06 серпня 2024 р. на 09:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201.

11.Проведення судового засідання у справі №927/483/24, призначеного на 06.08.24 на 09:00, здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/)

12.Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України, текст якого додається.

13.Копії даної ухвали надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна, Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, ch.official@tax.gov.ua), Деснянський районний суд м.Чернігова (14038, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, inbox@ds.cn.court.gov.ua), Центральний відділ ДВС м.Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Княжа, 28 (4-й поверх), info@cn.cn.dvs.gov.ua), Чернігівському окружному адміністративному суду (вул. Київська, 23, м. Чернігів, 14005, inbox@adm.cn.court.gov.ua), відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (14032, м.Чернігів, просп. Левка Лук`яненка 20-А, e-mail: cnap@chernigiv-rada.gov.ua) та Сектору з питань банкрутства у Чернігівській області Управління банкрутства Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, e-mail: bankrutstvo@cn.minjust.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 06.06.2024 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.