Постанова

від 28.05.2024 по справі 910/1164/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1164/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум"

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І. І.) від 13.06.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Скрипка І.М., судді: ТищенкоА.І., Михальська Ю.Б.) від 12.02.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум"

до Енергетичної митниці Держмитслужби

Державної казначейської служби України

про стягнення 1 754 631 грн 10 коп.

Учасники справи:

представник позивача - Мороз О.О., адвокат,

представник відповідача-1 - не з`явився,

представник відповідача-2 - не з`явився.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 24.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Енергетичної митниці Державної фіскальної служби (правонаступник - Енергетична митниця Держмитслужби, ухвала від 11.04.2023, далі - Відповідач-1) на користь Позивача 1 754 631 грн 10 коп. матеріальних збитків, завданих Позивачу.

1.2. Позовна заява мотивована завданням Позивачу збитків на спірну суму незаконним затриманням Відповідачем-1 розмитнення товару Позивача (за митними деклараціями МД № 903010000/2016/4209 від 23.11.2016 (246,100 тон - 7 вагоно-цистерн), МД № 903010000/2016/4322 від 25.11.2016 (47,748 тон - 2 вагоно-цистерни), МД № 903010000/2016/4511 ви) 29.11.2016 (103,500 тон - 3 вагоно-цистерн), МД № 9030 /0000/2016/4515 від 29.11.2016 (190,200 топ - 5 вагоно-цистерн), МД № 9903010000/2016/4685 від 01.12.2016 (34,026 тон - 1 вагоно-цистерна), МД № 2903010000/2016/4729 від 02.12.2016 (348,150 тон - 10 вагоно-цистерн), далі - Митні декларації) за відсутністю доказів вчинення Позивачем адміністративного порушення при здійсненні ввозу на митну територію України товару, придбаного ним для подальшого його продажу ("газ углеводородний пропан-бутан технический").

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 13.06.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024) про відмову у задоволені позову.

2.2. Рішення судів мотивовані відсутністю підстав для стягнення з Відповідача-1 заявленої суми збитків, оскільки Позивач не надав докази на підтвердження неправомірної поведінки Відповідача-1 з вчинення бездіяльності з оформлення ввозу на митну територію України придбаного Позивачем товару, яка б стала причиною збитків, що заявлені у спірних правовідносинах, оскільки за судовими рішеннями в інших справах за вимогами Позивача про визнання протиправною поведінки Відповідача-1 щодо не розмитнення товару Позивача у задоволенні відповідних вимог було відмовлено, а за одним із рішень у таких спорах Позивач відкликав відповідну позовну заяву. Відсутність доведення обставин шкоди, заподіяної Позивачу у спірних правовідносинах стала мотивом для відмови у задоволенні позовних вимог і до Державної казначейської служби України (далі - Відповідач-2).

2.3. Погодившись із зазначеними висновками, апеляційний суд додав, що відшкодування у складі заявленої суми збитків вартості простою через понаднормове користування вагонів не відновить права Позивача щодо невчасного митного оформлення товару.

3. Встановлені судами обставини

3.1. 14.11.2016 між Позивачем та Компанією "LUXOIL IMPORT LLP" було укладено контракт № 14/11 купівлі продажу товару "Газ углеводородный Пропан-бутан технический".

Додатковою угодою № 158 до контракту визначено, що поставка відбувається з 01.11.2016 до 30.11.2016.

3.2. На виконання умов зазначеного Контракту Позивач придбав 1 044,00 метричних тон "Газ углеводородный Пропан-бутан технический".

3.3. З метою проведення митного оформлення товару Позивач подав на митне оформлення вантаж на митний пост Київ енергетичний Відповідачу:

- за МД № 903010000/2016/004209 від 23.11.2016 (246,100 тон - 7ВЦ),

- за МД № 903010000/2016/004322 від 25.11.2016 (47,748 тон - 2ВЦ),

- за МД№ 903010000/2016/004511 від 29.11.2016 (103,500 тон - ЗВЦ),

- за МД№ 903010000/2016/004515 від 29.11.2016 (190,200 тон - 5ВЦ),

- за МД№ 903010000/2016/004685 від 01.12.2016 (34,026 тон - 1 ВЦ),

- за МД № 903010000/2016/004729 від 02.12.2016 (348,150 тон - 10 ВЦ).

Позивач провів оплату митних платежів та додав до декларації документи, необхідні для розмитнення.

3.4. Відповідач на митному пості товар не розмитнив.

3.5. Позивач направив запит до Відповідача-1 щодо повідомлення про обставини не розмитнення товару Позивача.

На запит Позивача про причини не розмитнення товару Відповідач-1, листом № 28-70-2/60/10-3934 від 15.12.2016 повідомив, що до Енергетичної митниці надійшли доручення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ № 14/4/1-24294 від 24.11.2016, № 14/4/1-24752 від 01.12.2016 з вимогою вжиття додаткових заходів митного контролю під час здійснення митного контролю та оформлення товару за митними деклараціями МД № 903010000/2016/004209 від 23.11.2016 (246,100 тон - 7ВЦ), МД № 903010000/2016/004511 від 29.11.2016 (103,500 тон - ЗВЦ), МД № 903010000/2016/004515 від 29.11.2016 (190,200 тон - 5ВЦ).

3.6. 29.11.2016 Відповідач-1 за участю, зокрема, представника СБУ провів ідентифікаційний огляд і здійснив відбір проб (зразків) вказаного товару, які того ж дня були надіслані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

07.12.2016 Відповідач-1 отримав висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 05.12.2016

У листі Відповідач-1 зазначив, що затримки в митному оформленні зазначеного вантажу пов`язані з необхідністю вжиття СБУ додаткових заходів контролю у зв`язку з підозрою щодо наявності у складі вказаного товару отруйних та сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду здоров`ю людини, а документи, подані до Енергетичної митниці містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості цього товару (листи СБУ від 02.12.2016 № 14/4/1-24970, № 14/4/1-24965, № 14/4/1-24968 відповідно).

3.7. До Енергетичної митниці надійшли лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ № 14/23244 від 20.11.2016 і доручення № 14/4/1-24436 від 28.11.2016 з вимогою вжиття додаткових заходів митного контролю під час здійснення митного контролю та оформлення товару за митними деклараціями МД № 903010000/2016/004322 від 25.11.2016 (47,748 тон - 2ВЦ) та МД № 903010000/2016/004729 від 02.12.2016 (348,150 тон - 10 ВЦ).

3.8. 29.11.2016 і 07.12.2016 Відповідач-1 за участю, зокрема, представника СБУ провів ідентифікаційний огляд і здійснив відбір проб (зразків) вказаного товару, які того ж дня були надіслані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

06.12.2016 Відповідач-1 отримав висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 05.12.2016.

У листі Відповідач-1 зазначив, що затримки в митному оформленні зазначеного вантажу пов`язані з необхідністю вжиття СБУ додаткових заходів контролю у зв`язку з підозрою щодо наявності у складі вказаного товару отруйних та сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду здоров`ю людини, а документи, подані до Енергетичної митниці містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості цього товару (листи СБУ від 02.12.2016 № 14/4/1-24967).

3.9. До Енергетичної митниці надійшло доручення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ № 14/24386 від 25.11.2016 з вимогою вжиття додаткових заходів митного контролю під час здійснення митного контролю та оформлення товару за митною декларацією МД № 903010000/2016/004685 від 01.12.2016 (34,026 тон - 1 ВЦ).

29.11.2016 Відповідач-1 за участю, зокрема представника СБУ провів ідентифікаційний огляд і здійснив відбір проб (зразків) вказаного товару, які того ж дня були надіслані до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.

06.12.2016 Відповідач-1 отримав висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 30.11.2016.

У листі Відповідач-1 зазначив, що затримки в митному оформленні зазначеного вантажу пов`язані з необхідністю вжиття СБУ додаткових заходів контролю у зв`язку з підозрою щодо наявності у складі вказаного товару отруйних та сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду здоров`ю людини, а документи, подані до Енергетичної митниці містять неправдиві дані відносно характеристик, номенклатури та вартості цього товару (лист СБУ від 01.12.2016 № 14/4/1-24861).

3.10. В межах розгляду даної справи Позивач заявляв клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та вирішення справ № 826/19195/16, № 826/19614/16, № 826/19394/16, оскільки рішення за результатом їх розгляду будуть мати преюдиціальне значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення у цій справі.

В обґрунтування цього клопотання про зупинення провадження у справі, яке задоволено судом, Позивач зазначав, що обставини які будуть встановлені в межах розгляду справ № 826/19195/16, № 826/19614/16, № 826/19394/16, вплинуть на оцінку доказів у цій справі, оскільки встановлюють питання протиправної бездіяльності (неправомірних дій) Відповідача-1 щодо не розмитнення товару за митними деклараціями, зазначеними вище, та у зв`язку із цим обґрунтованості та законності заявлених позовних вимог у цій справі про стягнення збитків, і лише з урахуванням цих обставин може бути розглянута ця справа всебічно, повно та об`єктивно.

3.11. За результатами розгляду позову Окружним адміністративним судом міста Києва на підставі ухвали від 14.03.2017 у справі № 826/19394/16 позов Позивача до Відповідача-1 про визнання його бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду, клопотання Позивача про відкликання позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду - задоволено.

3.12. Позивач пред`явив до Відповідача-1 позов про визнання бездіяльності протиправною щодо нездійснення митного оформлення за митною декларацією 9030100002016004729 від 02.12.2016 (348,150 тон 10 ВЦ).

За результатами розгляду справи 826/19614/16 Окружним адміністративним судом міста Києва на підставі ухвали від 14.03.2017 у адміністративній справі позов Позивача до Відповідача-1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду, клопотання Позивача про відкликання позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду - задоволено.

3.13. Позивач до Відповідача пред`явив позов про визнання бездіяльності протиправною щодо нездійснення митного оформлення за (спірними) митними деклараціями:

№ 903010000/2016/04515 від 29.11.2016 (190,200 той - 5 ВЦ);

№ 903010000/2016/04511 від 29.11.2016 (103,200 тон - З ВЦ);

№ 903010000/2016/04209 від 23.11.2016 (246,100 тон - 7 ВЦ);

№ 903010000/2016/04322 від 25.11.2016 (47, 748 тон - 2 ВЦ);

№ 903010000/2016/04729 від 02.12.2016 (348,150 тон - 10 ВЦ).

За результатами розгляду позову Позивача рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021) у справі № 826/3797/17 у задоволенні вимог Позивача відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі № 826/3797/17 встановлені обставини відсутності протиправної бездіяльності під час митного оформлення товару за зазначеними митними деклараціями.

Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2021 у адміністративній справі № 826/3797/17 касаційну скаргу Позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі № 826/3797/17 за вимогами Позивача до Відповідача-1 про визнання бездіяльності протиправною повернуто особі, яка її подала.

3.14. У провадженні Полтавського окружного адміністративного перебувала справа за вимогами Позивача до Митного посту "Полтава - енергетичний" Енергетичної митниці ДФС, Відповідача-1, про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо не розмитнення товару за митною декларацією: від 21.12.2016 № 903080000/2016/002587 (68,353 тон - 2 ВЦ).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 справу передано для розгляду за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За результатами розгляду вказаної справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 та постановою Верховного Суду від 16.10.2019) у адміністративній справі № 816/220/17 у задоволенні адміністративного позову Позивача відмовлено повністю.

В постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у адміністративній справі № 816/220/17 суд посилався на те, що Відповідач-1 здійснив проведення огляду (переогляду) розглядуваного товару та його митної експертизи у рамках виконання процедур митного контролю, та висновок судових інстанцій про те, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності під час митного оформлення товару за митною декларацією ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

3.15. У березні 2017 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся Позивач з позовом до Митного посту "Куп`янськ-енергетичний", Енергетичної митниці ДФС України (третя особа: Служба безпеки України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просив - визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не розмитнення товару за митною декларацією №903060000/2016/013472 від 21.12.2016 (104,800 тон - ЗВЦ).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 адміністративну справу № 820/1280/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до Митного посту "Куп`янськ-енергетичний", Енергетичної митниці ДФС України про визнання протиправною бездіяльності передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва за територіальною підсудністю.

За результатом розгляду справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 у адміністративній справі № 820/1280/17 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 (залишену без змін постановою Верховного Суду від 04.03.2021) у адміністративній справі № 820/1280/17 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 відмовлено.

3.16. На розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за вимогами Позивача до Відповідача про визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розмитнення товару за митною декларацією № 903010000/2016/004685 від 01.12.2016, зобов`язання Відповідача здійснити розмитнення товару згідно з поданою Позивачем митною декларацією № 903010000/2016/004685 від 01 12.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 та постановою Верховного Суду від 04.06.2019) у адміністративній справі № 826/19195/16 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" відмовлено повністю.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 27.03.2024 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди при ухваленні оскаржуваних рішень про відмову у задоволенні позовних вимог у цій справі не врахували висновки, викладені:

- у постанові Верховного Суду № 910/9916/17 від 31.03.2021, а саме, що затримання завершення митного оформлення у зв`язку з проведенням правоохоронними органами будь-яких перевірок та інших заходів в межах кримінального провадження прямо суперечить частині четвертій статті 255 Митного кодексу України (далі - МК України), тому згідно з цією нормою проведення огляду (переогляду) не є підставою для перевищення встановленого частиною першою статті МК України строку для завершення митного оформлення товару;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладені від 12.03.2019 у справі у справі №920/715/17 (якою стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача шкоду, завдану позивачу незаконною бездіяльністю органу державної влади), згідно з якими питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно- правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а тому господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази; тому протиправність рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, якими особі завдано шкоду, має встановлюватися загальними та господарськими судами в межах справи про відшкодування шкоди, на підставі наданих сторонами доказів.

5.2. При цьому скаржник зауважив, що:

- за змістом листа заступника начальника ГУ БКОЗ СБУ від 07.03.2017 "Щодо оформлення товару" з метою уникнення безпідставного затримання митного оформлення вантажу за вказаними деклараціями, ГУ БКОЗ СБУ не заперечувала здійснення митного оформлення вантажу Позивача;

- зважаючи на наявність інформації (листів) ГУ БКОЗ СБУ щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України, проведення Відповідачем-1 взяття проб та зразків товару Позивача здійснено з порушенням вимог частини другої статті 356, частини четвертої статті 558 МК України, а саме за відсутності вмотивованого письмового рішення керівника Відповідача-1 щодо взяття проб (зразків) товару Позивача, митний контроль та митне оформлення товару Позивача не було здійснено за письмовим рішенням керівника Відповідача-1 в обсягах та у Формах, передбачених МК України, як цього вимагають приписи наведених норм МК України, висновки про що викладені в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 818/3408/15, які не були враховані судами у цій справі;

5.3. Скаржник також зазначив, що суд першої інстанції безпідставно зазначив як а підставу для відмови у позові справу № 826/3797/17, оскільки цієї справи не було у клопотанні Позивача про зупинення провадження (суд апеляційної інстанції не взяв до уваги даний факт); рішення адміністративного суду, на підставі яких місцевий суд відмовив у задоволення позову, містили позовні вимоги, що відмінні від позовних вимог, які містяться в оскаржуваному рішенні (стягнення збитків).

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо збитків, завданих органом державної влади

6.1. Суди встановили, що спір виник щодо збитків, завдання яких органом державної влади (Відповідачем-1) стверджує Позивач, посилаючись на обставини незаконного затримання Відповідачем-1 оформлення Митних декларації на товар Позивача.

6.2. В статті 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

6.3. Правовідносини щодо відшкодування шкоди, збитків також врегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Господарського кодексу України (далі - ГК України) та глави 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Положення статей 1173, 1174 ЦК України (на відміну від визначеного статтею 1166 цього Кодексу загального правила та умов для деліктної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди) є спеціальними й передбачають певні особливості, притаманні розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Тож, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: (1) неправомірність рішення (у разі наявності), дії (бездіяльності) цього органу, тобто протиправна поведінка заподіювача шкоди під час ухвалення ним відповідного рішення, вчинення дій (допущення бездіяльності), (2) наявність шкоди (збитків) та (3) причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у питанні особливостей деліктної відповідальності органів державної влади, що викладена в постановах від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 (провадження № 12-153гс19), а також в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

6.4. Предметом спору у цій справі є сума збитків, завданих затриманням Відповідачем-1 в оформленні Митних декларації на товар Позивача.

Враховуючи вказані предмет спору та підстави для вимог Позивача, Суд зазначає про необхідність дослідження та оцінки дій (бездіяльності) Відповідача-1 на предмет їх протиправності відповідно до нормативного регулювання правовідносин при оформленні митної документації під час перетину/ввезення товарів на митну територію України.

6.5. Відповідно до статті 30 МК України посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Таким чином спеціальною нормою (статтею 30 МК України) також передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби громадянам чи юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень.

6.6. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему в питанні самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/715/17 зазначила, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази, самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди.

У зв`язку із викладеним Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника у відповідній частині (абзац другий пункту 5.1).

6.7. Водночас Суд зазначає, що за змістом положень частини першої статті 2, пункту 7 частини першої статті 4, пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

6.8. Отже у разі оскарження фізичною або юридичною особою до суду рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, здійснюється в судовому провадженні при вирішенні відповідного спору у межах адміністративного судочинства.

6.9. Враховуючи викладене, а також встановлені судами обставини щодо звернення Позивача до адміністративного суду з вимогами про оскарження дій/бездіяльності Відповідача-1 через стверджуване Позивачем незаконне затримання Відповідачем-1 розмитнення товару Позивача за Митними деклараціями, ухвалення адміністративним судом рішень за результатами розгляду відповідних спорів із зазначенням в цих рішеннях про встановлені обставини відсутності протиправної бездіяльності Відповідача-1 під час митного оформлення товару за зазначеними Митними деклараціями (пункти 3.13, 3.16), Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність протиправної поведінки Відповідача-1 у спірних правовідносинах, як обов`язкової складової умови для стягнення з нього на користь Позивача заявленої у спірних правовідносинах суми збитків, а відповідно і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у у цій справі.

6.10. Так, звертаючись до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі № 826/3797/17, Суд зазначає, що апеляційний адміністративний суд встановив, що оскільки проведення огляду (переогляду) розглядуваного товару та його митної експертизи здійснювалось Енергетичною митницею ДФС у рамках виконання процедур митного контролю, висновок місцевого суду про те, що Відповідачем-1 не допущено протиправної бездіяльності під час митного оформлення товару за митними деклараціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 826/19195/16 (касаційне провадження №К/9901/43103/18) також зазначив, що оскільки проведення огляду (переогляду) розглядуваного товару та його митної експертизи здійснювалось Енергетичною митницею ДФС у рамках виконання процедур митного контролю, висновок судових інстанцій про те, що Відповідачем-1 не допущено протиправної бездіяльності під час митного оформлення товару за митною декларацією від 01.12.2016 № 903010000/2016/004685 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

6.11. У зазначеному висновку (пункт 6.9) Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.12.2020 у справі № 910/8124/19, згідно з якою при вирішенні спору про стягнення збитків у подібних зі спірними правовідносинами на предмет встановлення наявності/відсутності складу цивільного правопорушення, суди, зокрема і касаційний суд у зазначеній справі (при вирішенні спору господарської юрисдикції про відшкодування шкоди) врахували обставини протиправної поведінки митного органу, що були встановлені судовим рішенням, також ухваленим за результатами вирішення у межах справи адміністративної юрисдикції спору про оскарження відповідного рішення митного органу (а саме, адміністративним судом визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС, а місцевим судом (цивільної юрисдикції) закрито провадження у адміністративній справі щодо директора, щодо якого було складено протокол про порушення митних правил).

6.12. У зв`язку з викладеним Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1), наголошуючи на тому, що твердження скаржника про дослідження та оцінку господарським судом у цій справі правовідносин між сторонами на предмет встановлення наявності/відсутності складу цивільного правопорушення, який є підставою для стягнення спірної суми збитків (тобто дослідження та встановлення протиправної поведінки Відповідача-1) попри наявні судові рішення у справах адміністративного судочинства (за результатами розгляду вимог Позивача про оскарження бездіяльності митниці (Відповідача-1) в не розмитненні товару за Митними деклараціями, у яких суд відмовив у задоволенні відповідних позовів, встановивши відсутність порушень та протиправної поведінки з боку Відповідача-1), є вимогою Позивача ревізувати (переглянути всупереч встановленому законом процесуальному порядку) відповідні судові рішення судів іншої (адміністративної) юрисдикції, що набрали законної сили та не скасовані.

6.13. Суд також відхиляє аргументи скаржника з посиланням на висновки в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 910/9916/17 (пункт 5.1), оскільки спір зазначеній справі хоча і виник за подібних зі спірними обставин та у аналогічних правовідносинах, однак у справі № 910/9916/17 не мало місце ухвалення судових рішень в адміністративному судочинстві за результатами вирішення спору про оскарження бездіяльності митниці (Відповідача-1) в не розмитненні товару за митними деклараціями.

6.14. Отже суди, відмовляючи в задоволенні вимог Позивача у цій справі, правильно виходили з відсутності підстав для відшкодування йому збитків, у зв`язку з чим Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача-1 спірної суми збитків, завданих, за ствердженням Позивача, протиправною бездіяльністю Відповідача-1, оскільки відповідні обставини спростовані судовими рішеннями в інших справах, що набрали законної сили.

А тому висновки в оскаржуваних постанові апеляційного суду та рішенні суду першої інстанції зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

6.15. Таким чином доводи скаржника про наявність підстав для стягнення збитків у спірних правовідносинах, а також про наявність підстав для скасування як постанови апеляційного суду, так і рішення місцевого суду (про відмову у задоволенні позовних вимог) не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

6.16. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення суду першої інстанції підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

6.17. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1164/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк