Постанова

від 22.05.2024 по справі 916/1051/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1051/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Явченко Д.В.,

відповідача 1 (ТОВ "НЕЙТПРОМ) - Деркач А.І.,

відповідача 2 (ТОВ "Одеса-Актив") - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЙТПРОМ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 (у складі колегії суддів: Принцевська Н.М. (головуючий), Діброва Г.І., Ярош А.І.)

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2023 (суддя Гут С.Ф.)

та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 (суддя Гут С.Ф.) у справі

за позовом Одеської міської ради

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЙТПРОМ",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Актив",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради,

про стягнення 2 307 053,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Одеська міська рада (далі - Міська рада, Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЙТПРОМ" (далі - ТОВ "НЕЙТПРОМ", Відповідач 1) 2 307 053,15 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою площею 9566 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 47, із кадастровим

№ 5110137300:29:003:0007 за період з 19.09.2019 по 31.12.2021.

1.2. Обґрунтовуючи звернення до господарського суду, Позивач посилається на те, що ТОВ "НЕЙТПРОМ" з 19.09.2019 набуто право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 306405151101), загальною площею 8733,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 47.

1.3. Зазначене нерухоме майно належало на праві власності Відкритому акціонерному товариству "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" (далі - ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ"), на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2016 у справі № 916/3733/15 набуто у власність Акціонерним товариством "СБЕРБАНК", а пізніше продано на підставі договору купівлі-продажу Відповідачу 1. Проте, на відміну від ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" між Позивачем та Відповідачем 1 договір оренди землі не укладався, відтак Позивач стверджує, що останнім збережено кошти за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розташоване майно, котре перебуває у власності Відповідача 1.

Окрім того, Позивач додатково посилається на встановленні рішенням Господарського суду Кіровоградської області та постановою Центрального апеляційного господарського суду обставини у справі № 912/4067/20 щодо набуття ТОВ "НЕЙТПРОМ" права власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 8733,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 47.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2023 р. у справі

№ 916/1051/22 позов Одеської міської ради задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЙТПРОМ" на користь Одеської міської ради 2 128 164,18 грн безпідставно збережених коштів та 31 922,46 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 178 888,97 грн відмовлено.

2.2. Зазначене рішення мотивоване тим, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Враховуючи, що з 19.09.2019 ТОВ "НЕЙТПРОМ" є постійним користувачем спірної земельної ділянки без укладеного з Міською радою договору оренди, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими.

Водночас суд першої інстанції не погодився з розрахунком безпідставно збережених коштів, оскільки розмір коштів, заявлений Позивачем до стягнення, передбачає використання Відповідачем 1 всієї земельної ділянки (0,9566 га) у той час, як призначеною у справі експертизою встановлено використанням останнім 0,8835 га спірної земельної ділянки, у зв`язку із чим позов задоволено частково.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу ТОВ "НЕЙТПРОМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі № 916/1051/22 залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі № 916/1051/22 залишено без змін; апеляційну скаргу Міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2023 у справі № 916/1051/22 задоволено частково, позовні вимоги Міської ради до ТОВ "НЕЙТПРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Актив" (далі - ТОВ "Одеса-Актив, Відповідач 2) про стягнення 2 307 053,15 грн задоволено, стягнуто з ТОВ "НЕЙТПРОМ" на користь Міської ради 2 128 164, 18 грн безпідставно збережених коштів та стягнуто з ТОВ "Одеса-Актив" на користь Міської ради 178 888,99 грн безпідставно збережених коштів; розподілено судові витрати.

2.4. Апеляційний суд виходив з того, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження розташування на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості, які належать ТОВ "Одеса-Актив", у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 178 888,97 грн визнав безпідставними, скасував рішення суду в цій частині та прийняв нове про задоволення позовних вимог.

2.5. Залишаючи в силі оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що з огляду на задоволення позовних вимог Міської ради та врахування висновку експертизи, як доказу під час розгляду справи, витрати, здійснені Позивачем витрати на проведення земельно-технічної експертизи, є обґрунтованими, безпосередньо пов`язаними з розглядом справи та підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ "НЕЙТПРОМ".

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи

3.1. ТОВ "НЕЙТПРОМ" у касаційній скарзі просить Суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/1051/22 від 24.10.2023, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024.

3.2. В обґрунтування своєї скарги ТОВ "НЕЙТПРОМ", зокрема, зазначає, що у даній справі наявні діючий договір оренди земельної ділянки і діючий платник орендної плати, спірна земельна ділянка для якого сформована, - ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ", що, на думку скаржника, унеможливлює задоволення позову про стягнення з іншого суб`єкта господарювання недоотриманого доходу від здачі цієї ж земельної ділянки в оренду.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки:

1) судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах:

- від 19.06.2023 у справі № 359/10205/20, від 18.01.2023 у справі № 505/349/22 (щодо обов`язку сторін поводитися добросовісно та утримуватися від недобросовісних дій або бездіяльності, як недобросовісна поведінка власника земельної діяльності може кваліфікуватися зволікання з наданням дозволу на розробку проекту, неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про відмову у наданні дозволу, ненаведення вичерпних мотивів такої відмови тощо);

- від 11.03.2020 у справі № 921/257/19, від 13.03.2020 у справі № 913/224/18, від 28.02.2020 у справі № 913/169/18. від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.03.2020 у справі № 913/311/18 (в силу статті 125 Земельного кодексу України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього кодексу та частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди);

- від 06.02.2019 № 922/587/18 та від 13.02.2019 № 922/392/18 (встановлення площі земельної ділянки має значення для розрахунку суми потенційно недоотриманої орендної плати за користування нею (безпідставно збережених власником несплачених місцевій раді коштів); неможливо визнати і підтвердити, довести розмір потенційно недоотриманої в заявлених вимогах орендної плати за користування земельною ділянкою в разі, коли вона не сформована і їй не присвоєно кадастровий номер);

- від 27.07.2023 у справі № 918/779/22, від 20.09.2022 у справі № 925/1082/20, від 07.09.2022 у справі № 925/1081/20, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі

№ 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 (застосування положень статті 79-1 Земельного кодексу України та Закону України "Про Державний земельний кадастр" щодо необхідності встановлення при вирішенні спору, пов`язаного з фактичним користуванням земельною ділянкою, без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї, чи є така земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього спірного періоду);

- від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17, від 13.02.2019 у справі № 922/392/18 (щодо необхідності надання Позивачем доказів існування, протягом зазначеного в позові періоду, земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі Позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми);

- від 11.09.2019 у справі № 922/393/18 (несформована земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав, а отже, у місцевої ради не можуть виникати щодо неї права, а у власника - обов`язок сплачувати кошти за користування такою землею, оскільки її юридично "не існує");

- від 06.02.2019 № 922/587/18 та від 13.02.2019 № 922/392/18 (встановлення площі земельної ділянки має значення для розрахунку суми потенційно недоотриманої орендної плати за користування нею (безпідставно збережених власником несплачених місцевій раді коштів); неможливо визнати і підтвердити, довести розмір потенційно недоотриманої в заявлених вимогах орендної плати за користування земельною ділянкою в разі, коли вона не сформована і їй не присвоєно кадастровий номер);

- від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 (щодо необхідності наявності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як виключного підтвердження її проведення, а також щодо неможливості здійснення Позивачем самостійно, шляхом арифметичного розрахунку, без проведення нормативної грошової оцінки землі, нарахування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати);

2) судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача 1 про витребування доказів з тих підстав, що такі не відносяться до предмету спору, а також зазначено, що Відповідач фактично просить витребувати докази, які в розумінні статей 80, 162 Господарського процесуального кодексу України, має надавати Позивач в обґрунтування своєї позиції, а апеляційний суд не надав правової оцінки зазначеному клопотанню Відповідача 1 та неналежному, за твердженням Скаржника, його розгляді судом.

3.3. Також Скаржник, в обґрунтування підстав скасування додаткового рішення, посилається на те, що протиправна бездіяльність Позивача у формуванні земельної ділянки Відповідачу 1 шляхом її поділу та виділення та оформлення законних прав на її користування, яка підтверджена матеріалами справи та не заперечується Позивачем, стала підставою для звернення із позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання Позивача прийняти рішення. Зазначені обставини, на думку Скаржника, свідчать про те, що судову експертизу у справі № 916/1051/22 призначено внаслідок неправильних дій Позивача і витрати зі сплати вартості експертизи у розмірі 27 182,88 грн мають бути покладені на нього.

Окрім цього, Скаржник стверджує, що договір на проведення експертизи з експертною установою укладено неправомочною особою - Юридичним департаментом Одеської міської ради, та те що, згідно з висновком експерта судової земельно-технічної експертизи від 31.05.2023 № 22-5869, площа спірної ділянки становить 0,8835 га, в той час, як згідно з Технічним звітом КП "Одеський міський землевпорядний центр" від 09.04.2021 - 0,8856 га.

На переконання Скаржника, Позивач повинен був здійснити грошову оцінку саме сформованої земельної ділянки Відповідача-1 та надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку такої ділянки, але Позивач не подав до суду таких доказів, та судами помилково враховано при ухваленні оскаржуваних рішень витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" на площу 9566 м.кв.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить Суд закрити касаційне провадження за скаргою на підставі пункта 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, в іншому випадку просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення в частині задоволення позовних вимог Міської ради - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 31.03.2010 Позивач (Орендодавець) та ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" (Орендар) уклали договір оренди землі (далі - договір оренди), відповідно до умов пункту 1.1. якого, Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 3623-IV від 28.01.2005 надає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 9566 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Прохорівська, 47, згідно з планом-земельної ділянки, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд хлібозаводу №2, який є невід`ємною, частиною договору.

4.2. Відповідно до пункту 2.1. договору оренди, в оренду передається земельна ділянка площею 9566 кв.м, у тому числі угіддя: під капітальною забудовою 5387 кв.м; під тимчасовою забудовою 779 кв.м; під спорудами 35 кв.м; під проходами, проїздами та площадками 3351 кв.м; інше 14 кв.м.

4.3. Згідно з пунктом 2.2. договору оренди, на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди (будівля головного виробничого корпусу, дві будівлі гуртожитку, котельна, будівля прохідної та відділу кадрів, трансформаторна підстанція, газорегуляторний пункт, вагова, майстерня, компресорна, склади, гаражі та рампа з навісом), які належать ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2006, справа

№ 9/4-06-370, право власності на які зареєстровано КП "ОМБТІ та РОН" 21.02.2006, в книзі: 49неж-147, номер запису: 941, реєстраційний номер: 9990436.

4.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8 510 847,91 грн, з урахуванням індексації за 2009, згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 09.07.2009 № 155/М, складеної Управлінням Держкомзему у місті Одеса Головного управління Держкомзему у Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів (пункт 2.3. договору оренди).

4.5. Договір укладено строком на 49 років, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд хлібозаводу №2 (пункт 3.1. договору оренди).

Відповідно до п.4.1. договору, орендна плата за земельну ділянку площею 9566 кв.м. розрахована у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 255 325,44 грн на рік, з урахуванням індексації за 2009.

4.6. Згідно з пунктом 4.3 договору оренди, орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, слідкуючих за останнім календарним днем звітного місяця на Банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок Одержувача - УДК у м. Одесі, місцевий бюджет Малиновського району №33211812700007, код бюджетної класифікації 13050200.

4.7. Договір підписано представниками сторін, скріплено печатками контрагентів, посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 794.

4.8. Між Орендодавцем та Орендарем підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

4.9. 26.07.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано ухвалу від 24.07.2019 про відкриття провадження у справі № 910/8992/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" (Код ЄДРПОУ 00376886).

4.10. 19.09.2019 між АТ "СБЕРБАНК" (Продавець) та ТОВ "НЕЙТПРОМ" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами пункту 1.1 якого на умовах, передбачених цим договором, Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає у власність (купує) майно, вказане в пункті 1.2. цього договору і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.

4.11. Предметом купівлі-продажу за цим договором є будівлі та споруди загальною площею 8733,2 кв.м, що знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Прохоровська (вулиця Хворостіна), будинок № 47 (сорок сім) (Нерухоме майно). Опис Нерухомого майна: літера "А, А1" будівля головного виробничого корпусу; літера "Ж" будівля газорегуляторного пункту; літера "Н" будівля для солі та матеріалів; літера "П" будівля для зберігання запасів води; літера "К" будівля компресорної станції; літера "Б" будівля котельної; літера "М, Л" будівля матеріального складу; літера "В" будівля прохідної та відділу кадрів; літера "И" будівля ремонтних майстерень; літера "О" будівля столярних майстерень; літера "Д" будівля трансформаторної підстанції; літера "С" рампа з навісом; літера "Р" споруда складу БЗБ (пункт 1.2 договору).

4.12. Нерухоме майно, що відчужується, належить Продавцеві на праві приватної власності на підставі Рішення Господарського суду Одеської області по справі

№ 916/3733/15 від 21.11.2016. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 170002206, виданою державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" 05.12.2017, право власності на будівлі та споруди Продавця зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 23738598, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3064051511101 (пункт 1.3. договору).

4.13. Відповідно до пункту 1.4. договору, нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,9566 (нуль цілих дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят шість десятитисячних) га, кадастровий номер 5110137300:29:003:0007, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Прохоровська (вулиця Хворостіна), земельна ділянка № 47 (сорок сім). Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України до Продавця переходить право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташоване Нерухоме майно без зміни її цільового призначення. На момент укладення цього договору Продавець не переоформив на себе право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою, і Покупець, відповідно, стверджує, що про таку обставину він обізнаний та така обставина не є перешкодою для укладення ним цього договору.

4.14. Згідно зі статтею 334 Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на вищезазначене Нерухоме майно виникає у Покупця з моменту державної реєстрації. Покупцеві необхідно здійснити державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у встановленому чинним законодавством України порядку (пункт 3.1. договору).

4.15. Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності на Нерухоме майно підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. після нотаріального посвідчення цього Договору та виключно після здійснення повного розрахунку за Нерухоме майно відповідно до п.2.1. цього договору (пункт 3.2. договору).

4.16. Відповідно до пункту 4.1. договору, передача Нерухомого майна від Продавця у власність Покупця здійснюється не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного розрахунку за Нерухоме майно Покупцем відповідно до пункту 2.1. цього договору, на підставі Акту приймання-передачі Нерухомого майна, що підписується Сторонами у 2-х оригінальних примірниках.

4.17. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення (пункт 10.1. договору).

4.18. Договір купівлі-продажу підписано представниками Продавця і Покупця, скріплено печатками контрагентів, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. та зареєстровано в реєстрі за

№ 983.

4.19. 24.09.2019 між АТ "СБЕРБАНК" та ТОВ "НЕЙТПРОМ" підписано Акт

прийому-передачі майна до Договору купівлі-продажу від 19.09.2019, відповідно до якого ТОВ "НЕЙТПРОМ", як Покупцем, прийнято Нерухоме майно.

4.20. Сторони підтверджують, що Покупець здійснив повний розрахунок з Продавцем в безготівковому порядку за Нерухоме майно, що вказано в п.1 цього Акту прийому-передачі нерухомого майна в загальній сумі 50 707 033 (п`ятдесят мільйонів сімсот сім тисяч тридцять три) гривні 00 копійок.

4.21. Відповідно до витягу (індексний номер витягу № 182267419) від 24.09.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. за ТОВ "НЕЙТПРОМ" зареєстровано право власності (реєстраційний номер 306405151101) на Нерухоме майно, підстава реєстрації договір купівлі-продажу від 19.09.2019 № 983. Аналогічне викладено у інформаційній довідці від 24.09.2019 № 182268473 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна із реєстраційним номером 306405151101.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.08.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеса-Актив" належать два гуртожитки, загальною площею 1301,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Запорізька, буд.7.

4.22. Відповідно до інформаційної довідки з Державного земельного кадастру від 05.01.2021 земельна ділянка, площею 0,9566 га (кадастровий номер 5110137300:29:003:0007), за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 47, зареєстрована 04.02.2015 на праві комунальної власності за Міською радою, категорія земель землі промисловості. Окрім того, у довідці наявний розділ «Відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку», в якому зазначено про ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" (Код ЄДРПОУ 00376886).

4.23. 06.01.2021 ТОВ "НЕЙТПРОМ" звернулось до Міської ради з листом

(вих. № 06/21-1) про укладання договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. № 47, у зв`язку із набуттям права власності на розміщене на ній Нерухоме майно. Просило надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

06.01.2021 ТОВ "НЕЙТПРОМ" звернулось до Міської ради з листом (вих. № 06/21-2), в якому із посиланням на частину третю статті 123 Земельного кодексу України просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:29:003:0007) та укладання відповідного договору оренди землі.

05.02.2021 Департаментом комунальної власності Одеської міської ради надано відповідь № 01-18/39,50-09-02 на звернення ТОВ "НЕЙТПРОМ" (вих. № 06/21-1 та

№ 06/21-1), в якому повідомляє, що на відповідній земельній ділянці розташовано будівлю гуртожитку, що належить на праві власності ТОВ "Одеса-Актив", за адресою: м. Одеса, вул. Запорізька, 7, до якого надіслано відповідного листа. Повідомляє про необхідність звернення, як ТОВ "Одеса-Актив", так і ТОВ "НЕЙТПРОМ" з відповідними клопотаннями щодо надання згоди на поділ земельної ділянки для переоформлення права користування.

22.02.2021 ТОВ "НЕЙТПРОМ" звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із листом (вих. № 22/02/21), в якому просить надати дозвіл на поділ земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:29:003:0007) між усіма землекористувачами; надання дозволу на розроблення проекту технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлення права користування згідно із фактичним розміром та укладання договору оренди.

24.03.2021 Департаментом комунальної власності Одеської міської ради надано відповідь № 01-18/39,50-09-02 на звернення ТОВ "НЕЙТПРОМ" (вих. № 22/02/21), в якому повідомляє про необхідність звернення із відповідним клопотанням до Міської ради, разом із наведеним переліком документів. Додатково зазначає, що для вирішення питання про переоформлення права користування земельною ділянкою необхідно звернення із клопотаннями ТОВ "НЕЙТПРОМ", ТОВ "Одеса-Актив" та клопотанням ПАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою.

27.04.2021 Відповідач 1 звернувся до Міської ради із листом (вих. № 27/04/21), в якому просить надати дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки із кадастровим номером 5110137300:29:003:0007. До листа додано документи за переліком.

08.06.2021 Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради надано відповідь № 01-18/769-09-02 на звернення ТОВ "НЕЙТПРОМ" (від 05.05.2021

№ 02.2-10/281) стосовно надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:29:003:0007), в якій повідомляє, що розгляд відповідного питання можливий після припинення договору оренди з ПАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ".

4.24. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі № 912/4067/20 залишено без змін рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.03.2021 про відмову у стягнені з ТОВ "НЕЙТПРОМ" на користь Одеської міської ради заборгованості на підставі укладеного між останньою та ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" договору оренди землі, у зв`язку із переходом права власності за ТОВ "НЕЙТПРОМ" об`єктів нерухомості, розміщених на відповідній земельній ділянці, та встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, починаючи з 19.09.2019 право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 8733,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, 47, належить

ТОВ "НЕЙТПРОМ" на підставі договору купівлі-продажу № 983 від 19.09.2019, укладеного ним з АТ "СБЕРБАНК".

4.25. 14.07.2021, 01.12.2021 ТОВ "НЕЙТПРОМ" звернулось до Позивача з листами (вих. № 14/07-21, вих. № 01/12-21), в яких знов таки просило надати дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:29:003:0007) між усіма землекористувачами та оформлення відповідного договору оренди.

4.26. Відповідно до Інформаційної довідки від 19.01.2022 № 295399622 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна із адресою місце знаходження м. Одеса, вул. Прохоровська, 47 (критерії пошуку права власності/інші речові права/іпотеки/обтяження): зареєстрована на праві комунальної власності за Одеською міською радою земельна ділянка, площею 0,9566 га (кадастровий номер 5110137300:29:003:0007/реєстраційний номер 570039651101); зареєстровано право власності за ТОВ "НЕЙТПРОМ" з 19.09.2019 на об`єкти нерухомості загальною площею 8843,1 кв.м (реєстраційний номер 306405151101) на підставі Договору купівлі-продажу від 19.09.2019 № 983.

4.27. Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 06.03.2020 № 755 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої у м. Одеса, вул. Прохоровська, 47, площею 9566 кв.м, кадастровий номер 5110137300:29:003:0007, становить 33 679 608,15 грн.

4.28. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2022 до участі у справі № 916/1051/22 залучено в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса-Актив" (код ЄДРПОУ 41740744).

4.29. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2022 у справі

№ 916/1051/22 призначено земельно-технічну експертизу, на розгляд якої було поставлено питання: яка фактична площа земельною ділянки із кадастровим номером 5110137300:29:003:0007, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохоровська, земельна ділянка 47, перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЙТПРОМ", у власність якого перейшли розміщені на земельній ділянці будівлі та споруди.

4.30. 31.05.2023 Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок експерта судової земельно-технічної експертизи від 31.05.2023 № 22-5869, відповідно до якого фактична площа земельної ділянки із кадастровим номером 5110137300:29:003:0007, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохоровська, земельна ділянка 47, яка перебуває у користуванні ТОВ "НЕЙТПРОМ", у власність якого перейшли розміщені на земельній ділянці будівлі та споруди, складає

0,8835 га.

4.31. Відповідно до наданого Позивачем розрахунку безпідставно збережених Відповідачем 1 коштів за період з 19.09.2019 по 31.12.2021, їх розмір станом на 01.01.2022 складає 2 307 053,15 грн.

4.32. Згідно із частинами першою - четвертою, дев`ятою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Також суди попередніх інстанцій посилалися на те, що аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

4.33. Судом першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохоровська, 47, сформована у зв`язку із присвоєнням відповідного кадастрового номеру 5110137300:29:003:0007, що спростовує доводи ТОВ "НЕЙТПРОМ" стосовно того, що земельна ділянка, на якій розташоване належне Відповідачу майно, є несформованою.

4.34. Судами встановлено, що ТОВ "НЕЙТПРОМ", будучи власником нерухомого майна, загальною площею 8733,2 кв.м, розташованого на земельній ділянці, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохоровська, 47/кадастровий номер 5110137300:29:003:0007, відповідно стало її землекористувачем.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наведене спростовує доводи апеляційної скарги ТОВ "НЕЙТПРОМ" стосовно того, що належним Відповідачем у справі є ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ", адже набувши у власність відповідні об`єкти нерухомого майна Відповідач став землекористувачем відповідної земельної ділянки, не дивлячись на укладений між останнім та Міською радою договір оренди землі, який припинив свою дію після продажу розташованого на земельній ділянці нерухомого майна.

Водночас, ТОВ "НЕЙТПРОМ" не заперечує проти відсутності укладеного з Позивачем договору оренди землі, до матеріалів справи такого договору не надано.

4.35. Враховуючи те, що ТОВ "НЕЙТПРОМ" ініційовано окреме судове провадження (справа № 916/4088/23), суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що в межах цієї справи відсутня необхідність надання оцінки твердженням Відповідача 1 щодо незаконності зволікання Міською радою поділу земельної ділянки.

Також апеляційний суд зазначив, що неналежне виконання своїх обов`язків з боку Позивача не є підставою для звільнення користувача від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою.

4.36. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що у Відповідача 1, як власника об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер 570039651101), виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5110137300:29:003:0007), на якій таке майно розташовано, відповідно до фактичної площі, яка перебуває у його користуванні, проте докази такої сплати до матеріалів справи не надано, у зв`язку із чим, приймаючи до уваги відсутність відповідного договору оренди, у Позивача, як власника земельної ділянки виникло право на стягнення з Відповідача 1 безпідставно збережених коштів, пропорційно площі, яка фактично використовується останнім (0,8835 га).

4.37. Рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 № 6762-VI встановлено, що землекористувачі (юридичні та фізичні особи), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельною ділянкою сплачують 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Судами встановлено, що встановлений зазначеним рішенням розмір плати за використання земельної ділянки без правових підставі, цілком відповідає розміру, встановленому пунктами 271.1.1 та 271.1.2 статті 271, пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Як зазначено в описовій частині рішення суду першої інстанції, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеської області від 06.03.2020 № 755, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої у м. Одеса, вул. Прохоровська, 47, площею 9566 кв.м, кадастровий номер 5110137300:29:003:0007, становить 33 679 608,15 грн.

Суд першої інстанції, здійснивши власний перерахунок безпідставно збережених Відповідачем 1 коштів, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що відповідно до площі, яка використовується ТОВ "НЕЙТПРОМ", останнє мало б сплачувати Позивачу 77 764,83 грн на місяць (33 679 608,15 грн/3%/12 та пропорційно до площі, яка фактично використовується), відтак за період з 19.09.2019 по 31.12.2021

ТОВ "НЕЙТПРОМ" безпідставно зберегло 2 128 164,18 грн.

4.38. Разом з тим апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні коштів з Відповідача 2 у розмірі

178 888,97 грн є помилковим.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду в частині відсутності в матеріалах справи доказів придбання ТОВ "Одеса-Актив" майна, яке належало ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" та розміщено на спірній земельній ділянці, з огляду на висновок експерта за проведеною судовою земельно-технічною експертизою від 31.05.2023 № 22-5869, виконаною Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, згідно з яким площа земельної ділянки із кадастровим номером 5110137300:29:003:0007, за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Прохоровська, будинок № 47, перебуває у користуванні ТОВ "НЕЙТПРОМ", у власність якого перейшли розміщені на земельній ділянці будівлі та споруди складає 0,8835 га, та знаходяться дві будівлі, які на праві приватної власності належать ТОВ "Одеса-Актив".

Експертом зазначено, що під час проведення натурного обстеження відповідної земельної ділянки виявлено, що на її території знаходяться дві будівлі, які на праві приватної власності належать ТОВ "Одеса-Актив", що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка наявна в матеріалах справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок експерта про використання ТОВ "НЕЙТПРОМ" лише частини земельної ділянки ґрунтується саме на тому, що на іншій її частині розташовані будівлі гуртожитків, які належать ТОВ "Одеса-Актив", а також у матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно якої підтверджується, що ТОВ "Одеса-Актив" є власником будівлі гуртожитку загальною площею 1301,3 кв.м.

За таких обставин, враховуючи наявні матеріали справи та докази у справі, те що Відповідачі, будучи власниками нерухомого майна на спірній земельній ділянці, користуються нею без укладеного договору оренди, суд апеляційної інстанції встановив, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 178 888,97 грн з Відповідача 2 є безпідставними, а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

4.39. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості доводів Відповідача 1 в частині необґрунтованості прийняття судом першої інстанції додаткового рішення від 09.11.2023 у 916/1051/22, апеляційний суд виходив з того, що відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Апеляційний суд при прийнятті оскаржуваної постанови врахував, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 виснувала, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема, якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Судами встановлено, що під час розгляду справи Міською радою виконано обов`язок із оплати вартості експертизи, а також врахування висновків даної експертизи, як доказу під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

Отже, з огляду на задоволення позовних вимог Міської ради та врахування наведеного висновку експертизи, як доказу під час розгляду справи, витрати, здійснені Позивачем за проведення земельно-технічної експертизи визнані судами попередніх інстанцій обґрунтованими, безпосередньо пов`язаними із розглядом справи та такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ "НЕЙТПРОМ".

Доводи апелянта щодо відсутності доказів оплати Позивачем проведення експертизи, апеляційним судом розглянуті та відхилені, як такі, що ґрунтуються на припущеннях і спростовуються матеріалами справи, зокрема, ухвалою суду про призначення експертизи, в якій обов`язок проведення оплати покладається на Позивача; наявністю в матеріалах справи висновку експерта.

Водночас, судом апеляційної інстанції враховано, що експертне дослідження стосувалося визначення частки земельної ділянки, яка знаходиться під об`єктами нерухомості, належними саме ТОВ "НЕЙТПРОМ".

Із зазначених підстав апеляційна скарга ТОВ "НЕЙТПРОМ" на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі №916/1051/22 залишена без задоволення, а додаткове рішення без змін.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, відзиві на неї, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до приписів частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

5.3. Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

5.4. Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

5.5. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі

№ 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

5.6. Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

5.7. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі

№ 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і

№ 922/5468/14, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19 та у постанові від 22.05.2024 у справі № 916/3342/23.

5.8. Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з заяв по суті справи, які подавалися сторонами, та з оскаржуваних судових рішень, Відповідач визнавав, що у нього відсутнє оформлене у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою, яка була сформована при передачі її в оренду ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" для експлуатації та обслуговування нерухомого майна, яке в подальшому було придбано Відповідачем.

Зазначене визнавалося сторонами, не є предметом касаційного оскарження, а відтак суд касаційної інстанції позбавлений можливості перегляду судових рішень в цій частині.

5.9. Щодо посилання Скаржника на інші правові позиції Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що, за результатами розгляду матеріалів касаційної скарги та аналізу висновків судів попередніх інстанцій Судом встановлено, що посилання Скаржника на неврахування судами висновків Верховного Суду, які містяться у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 918/779/22, від 20.09.2022 у справі № 925/1082/20, від 07.09.2022 у справі № 925/1081/20, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 06.02.2019 № 922/587/18, від 13.02.2019 № 922/392/18, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17 та від 13.02.2019 № 922/392/18 - не можуть бути взяті Судом до уваги, адже твердження Скаржника про незастосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у зазначених постановах, грунтується на припущеннях Скаржника щодо несформованості земельної ділянки, за користування якою з нього стягнуто грошові кошти на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, тобто фактично Скаржник просить Суд встановити обставини, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях попередніх інстанцій.

5.10. Тверження Скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2023 у справі

№ 359/10205/20, від 18.01.2023 у справі № 505/349/22, також не приймаються Судом як обґрунтовані, оскільки правовідносини у зазначених справах не є схожими за матеріально-правовим регулюванням із правовідносинами у справі

№ 916/1051/22, а в зазначених скаржником постановах Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №921/257/19, від 13.03.2020 у справі №913/224/18, від 28.02.2020 у справі № 913/169/18, від 13.03.2020 у справі № 913/311/18, хоча і є частково схожими за матеріально-правовим регулюванням, але істотно відмінні (у справі, що розглядається і в зазначених справах) за предметом позову, підставами позову і фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення. Наведене виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах за змістовним, суб`єктним, об`єктним критеріями та не підлягали застосуванню судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.

5.11. Посилання Відповідача 1 на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.11.2018 у справі

№ 922/3412/17, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі

№ 922/3463/19, є безпідставними, адже за текстом та за змістом оскаржуваних судових рішень вбачається їх застосування судами першої та апеляційної інстанцій.

5.12. Твердження Відповідача 1 про те, що судом першої інстанції відмовлено в задоволенні його клопотання про витребування доказів з тих підстав, що такі не відносяться до предмету спору, а також зазначено, що Відповідач фактично просить витребувати докази, які в розумінні статей 80, 162 Господарського процесуального кодексу України, має надавати Позивач в обґрунтування своєї позиції, а апеляційний суд не надав правової оцінки зазначеному клопотанню Відповідача 1 та неналежному, за твердженням Скаржника, його розгляді судом, є такими, що не обґрунтовані, з огляду на таке.

5.13. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.14. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

5.15. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

5.16. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що Скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

5.17. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.18. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.19. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі Скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

5.20. Додатково колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в описовій частині оскаржуваних рішення та постанови зазначено, що договір оренди землі між Позивачем та ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ" укладено 30.03.2010, в той час, як фактично йдеться про договір від 31.03.2010, оскільки у матеріалах справи відсутній будь-який інший договір оренди землі, укладений Позивачем, як Орендодавцем, та ВАТ "ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ", як Орендарем, з таким самим предметом та умовами, як договір, на якій посилається Позивач у позовній заяві від 31.03.2010.

Таким чином зазначена помилка, яка має технічний характер, не вплинула на прийняття судами попередніх інстанцій обґрунтованих судових рішень, не є доводом касаційної скарги та не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а вказані описки можуть бути виправлені в порядку статті 243 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Відповідача 1 задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

Враховуючи, що судові рішення по суті позовних вимог залишаються без змін, додаткове судове рішення також залишається без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати судом касаційної інстанції покладаються на скаржника (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЙТПРОМ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024, рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі № 916/1051/22 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 у справі

№ 916/1051/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко