Рішення

від 28.05.2024 по справі 372/735/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/735/21

Провадження № 2-26/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Висоцької Г.В., при секретарі Куник О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Кадастровий реєстратор Відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Недогон Віктор Петрович, Кадастровий реєстратор Відділу у Новоушинцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Сарахман Йосип Йосипович, ТОВ «КАДАСТР Ф», Приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвська Наталя Валеріївна, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності та поновлення у Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області, скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинити право власності та поновити у Державному земельному кадастрі реєстрації право власності земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що позивачка є власницею земельної ділянки кадастровий номер 3223151000:06:014:0007. Однак, на виконання вимоги Київської обласної прокуратури, відповідно до рішення Державного реєстратора Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області Гаращенко Володимира Васильовича № 52447314 від 30.05.2020 року право власності на належну позивачу земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:06:014:0007 було зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області. У подальшому Головне управління Держгеокадастру у Київській області вчиняє протиправні дії щодо припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 як об`єкту цивільних прав, оскільки вказана ділянка більше не відображається на Публічній кадастровій карті (роздруківка з Публічної кадастрової карти додається). Натомість, на місці існування цієї земельної ділянки, сформовано 2 нові земельні ділянки, кожна площею по 0,12 га, які, в різних частинах кожна, але разом накладаються на 100% площі земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007. Вказаним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 3223151000:06:014:0103 та 3223151000:06:014:0100, які були зареєстровані за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Далі, вказані особи перепродали земельні ділянки ОСОБА_5 .

Вказані дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 та формування на її місці двох нових земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0103 та 3223151000:06:014:0100, а також набуття цих новостворених земельних ділянок у приватну власність фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а потім - ОСОБА_5 , є абсолютно незаконними та таким, що грубо порушують право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007.

Ухвалою судді від 12.03.2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони будь-кому здійснювати будь-які реєстраційні дії із майном, яке є об`єктом спору.

12.05.2021 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.

08.06.2021 року та 28.09.2021 року ухвалою суду витребувано документи.

11.11.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

31.01.2022 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до вирішення цивільної справи за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

19.02.2024 року ухвалою судді відновлено провадження у справі.

19.03.2024 ухвалою суду у задоволенні клопотання представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження - відмовлено.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача залишено без задоволення. Відкладено судове засідання.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представниця позивачки подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Інші учасники причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07 квітня 2008 року, за розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, у тому числі ОСОБА_6 площею 0,12 га за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району та передано їй у власність вказану земельну ділянку.

09 вересня 2010 року, на підставі договору купівлі-продажу право власності на вказану земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 набула ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 (далі, іноді - позивач) є власником земельної ділянки кадастровий номер 3223151000:06:014:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 60046532231; цільове призначення: ведення індивідуального садівництва, площа 0,12 га, адреса: Київська обл. Обухівський район), що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯГ № 297721 від 21.09.2009 р. та Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим номером 2283.

У грудні 2018 р. перший заступник прокурора Київської області звернувся до Обухівської РДА, ОСОБА_1 з позовом про оскарження вищевказаного розпорядження Обухівської РДА та витребування від ОСОБА_1 земельної ділянки у власність держави (справа № 372/4149/18), обґрунтовуючи це тим, що спірна земельна ділянка як на момент її відведення, так і на час звернення до суду накладається на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30.07.2019 р. по вказаній справі у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.12.2019 р. апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року N 506 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області" в частині надання у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007. Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 18.12.2019 р.

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 р. по справі № 372/4149/18 відкрито касаційне провадження у даній справі, а також зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 18.12.2019 р. до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Станом на день розгляду даної справи №372/735/21 остаточне рішення по справі № 372/4149/18 не прийняте.

Отже, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки 3223151000:06:014:0007.

Однак, 27.05.2020 р, тобто в період дії ухвали Верховного Суду про зупинення виконання судового рішення апеляційної інстанції про витребування земельної ділянки, відповідно до рішення Державного реєстратора Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області Гаращенко Володимира Васильовича № 52447314 від 30.05.2020 року право власності на належну ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:06:014:0007 було зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.

Підставою для проведення реєстрації права власності на належну ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:06:014:0007 за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області стала, зокрема, постанова Київського апеляційного суду у справі № 372/4149/19 від 18.12.2019 року.

Однак, на момент прийняття 30.05.2020 р. державним реєстратором вказаного рішення про реєстрацію права власності правовстановлюючий документ - постанова Київського апеляційного суду у справі № 372/4149/19 від 18.12.2019 року - не діяла, оскільки її дія була зупинена ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 р. по справі № 372/4149/18.

Згідно із ч. 8 ст. 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Розгляд питання про зупинення виконання або зупинення дії оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Із наведеного вище випливає, що зупинення дії рішення означає неможливість вчинення будь-яких дій, пов`язаних із виконанням такого рішення, а також неможливість вчинення будь-яких юридично значимих дій на підставі такого рішення - протягом усього часу зупинення дії такого рішення.

Також, згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в суб`єкта права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій такий суб`єкт набув це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Однак, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області вчинено дії щодо припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 як об`єкту цивільних прав, оскільки вказана ділянка більше не відображається на Публічній кадастровій карті.

Натомість, на місці існування цієї земельної ділянки, сформовано 2 нові земельні ділянки, кожна площею по 0,12 га, які, в різних частинах кожна, але разом накладаються на 100% площі земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007. Вказаним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 3223151000:06:014:0103 та 3223151000:06:014:0100.

Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється: - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; - шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: - поділу чи об`єднання земельних ділянок; - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Законом встановлено виключний перелік підстав, за яких державна реєстрація земельної ділянки може бути скасована.

Відповідно до п.114 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2021 р. № 1051, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.02.2021 року №182-УБД затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України, у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . А отже, Головне управління Держгеокадастру у Київській області рішення (наказ) про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки не приймало.

Формування нової земельної ділянки відповідно до ч.5 ст.79-1 ЗК України, тобто за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, не може виступати підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки 3223151000:06:014:0007 та набуття нею статусу архівної, адже вказана норма стосується виключно формування нових земельних ділянок як об`єктів цивільних прав, і не передбачає скасування раніше сформованої земельної ділянки і набуття нею статусу архівної.

Земельна ділянка 3223151000:06:014:0007 вже існувала, мала свої межі, винесені в натурі, ім`я (кадастровий номер), тобто була об`єктом, який чітко визначав межі земної поверхні.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Станом на сьогодні відсутня технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 площею 0,12 га, яка є єдиним документом, на підставі якого допускається здійснення поділу та/або об`єднання земельної ділянки як вже раніше сформованого об`єкту цивільних прав.

У той же час ні Земельний кодекс України, ні Закон України «Про Державний земельний кадастр» не передбачають можливості скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі заяв громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється виключно щодо землі, яка ще не сформована як об`єкт цивільних прав, і як раз головна мета такого проекту - формування земельної ділянки.

Таким чином, відсутні будь-які підстави, визначені ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 та набуття нею статусу архівної, тим більше в період, коли існує власник, тобто ОСОБА_1 .

Отже, станом на момент скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, формування на місці цієї ділянки 2 нових ділянок та прийняття оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області про надання таких ділянок у власність фізичним особам, право державної власності на ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 було відсутнє, оскільки правовстановлюючий документ держави на цю ділянку - постанова Київського апеляційного суду від 18.12.2019 р. - не діяла.

Більше того, станом на сьогодні вказана постанова апеляційного суду скасована, право державної власності на ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 станом на сьогодні відсутнє. У зв`язку з цим Головне управління Держгеокадастру у Київській області не мало жодного права розпоряджатися такою земельною ділянкою, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 22.12.2020 р. № 10-19177/15-20-сг в частині надання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дозволу на розроблення проектів землеутрою щодо відведення у власність земельних ділянок, наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.02.2021 року №182-УБД в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0103, та в частині надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0100, незаконні, прийняті з порушенням ст. 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 78, 79-1, 116 Земельного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», та грубо порушують право власності ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку. У зв`язку з цим такі накази у вказаній частині підлягають скасуванню.

12.02.2021 р. право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0103 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвською Н.В. (далі, іноді - третя особа 4) (підстава внесення запису: рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвської Наталі Валеріївни індексний номер: 56649818 від 16.02.2021 17:29:15 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).

12.02.2021 р. право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0100 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тим самим приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвською Н.В. (підстава внесення запису: рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвської Наталі Валеріївни індексний номер: 56649178 від 16.02.2021 17:04:06 15 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу)).

24.03.2021 р. право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0103 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 (далі, іноді - відповідач 4) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. (далі, іноді - третя особа 5). Підстава внесення запису: рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни індексний номер: 57272250 від 24.03.2021 17:55:21 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 478, виданий 24.03.2021 р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В.

24.03.2021 р. також було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:06:014:0100, тим же приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. Підстава внесення запису: рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни індексний номер: 57273158 від 24.03.2021 18:54:39 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 481, виданий 24.03.2021 р., видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі, а згідно з ч. 6 даної статті кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: - заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; - оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; - документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

У ч. ч. 3-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

У ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: - перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; - за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; - невідповідність поданих документів вимогам законодавства; - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Враховуючи те, що положення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0103 та 3223151000:06:014:0100 у власність не відповідали вимогам законодавства, зокрема положенням ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», оскільки були сформовані за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 та за відсутності встановлених законом підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, повинен був відмовити у такій реєстрації.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: - поділу чи об`єднання земельних ділянок; - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; - ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Враховуючи викладене, а також те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 22.12.2020 р. № 10-19177/15-20-сг в частині надання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дозволу на розроблення проектів землеутрою щодо відведення у власність земельних ділянок, наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.02.2021 року №182-УБД в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0103, та в частині надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0100 є незаконними та підлягають скасуванню, реєстрація земельних ділянок з кадстровими номерами 3223151000:06:014:0103 та 3223151000:06:014:0100 у Державному земельному кадастрі підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Підставою для здійснення державної реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0103 та 3223151000:06:014:0100 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно вказано незаконний та протиправний наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.02.2021 р. № 182-УБД.

Враховуючи викладені вище норми законодавства, рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвської Н.В. про державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають скасуванню як такі, що прийняті на підставі протиправного та незаконного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

На підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки їх було укладено на підставі протиправного рішення про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно з частиною першою та другою 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, за змістом статті 216 цього Кодексу наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 вказаного закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно з ч. 3 ст. 26 закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

З наведеного вбачається, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій.

Таким чином, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку проведення державної реєстрації припинення речових прав на відповідний об`єкт.

Державна реєстрація припинення речових прав у Державному реєстрі речових прав проводиться саме на підставі рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.

Тому для реального захисту та відновлення порушених прав позивача необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки оскаржувані договори не створили жодних юридичних наслідків.

З огляду на викладене, рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для проведення державної реєстрації припинення речових прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення реєстратора про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення реєстратора про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Також, відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

З урахуванням викладеного, відповідні рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також підлягають скасуванню, з одночасним задоволенням вимоги про припинення права власності ОСОБА_5 на спірні земельні ділянки.

Окрім цього, суд вважає, що позивачкою правильно обраний спосіб захисту, і будь-який інший спосіб не призвів би до відновлення її прав. Так, наприклад, віндикаційний спосіб захисту мав би наслідком, в разі задоволенні позову, те, що ОСОБА_1 набуде у свою власність інші земельні ділянки, які ні за конфігурацією, ні за площею не співпадають із земельною ділянкою з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007. Виключно визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними теж не відновить права позивачки, оскільки в державному реєстрі нерухомого майна зберігатиметься інформація про власників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та спірні земельні ділянки.

Щодо позовної вимоги про поновлення реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007 у державному земельному кадастрі, суд зазначає таке.

Під час розгляду справи в суді позивачка вже реалізувала своє право щодо поновлення реєстрації земельної ділянки, тому відпала потреба у судовому захисті прав позивачки у цій частині.

На думку суду, такий спосіб вирішення спору буде достатнім для відновлення порушених прав позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 22.12.2020 р. № 10-19177/15-20-сг «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» в частині надання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеутрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Української міської ради Обухівського району Київської області із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, площа земельної ділянки 0,1200 га.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.02.2021 року № 182-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0103, надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0100.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,12 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0103 в Державному земельному кадастрі, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,12 га кадастровий номер 3223151000:06:014:0100 в Державному земельному кадастрі.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвської Наталі Валеріївни індексний номер: 56649818 від 16.02.2021 17:29:15 про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:06:014:0103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2292527432231 за ОСОБА_3 .

Скасувати рішення приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Корнієвської Наталі Валеріївни індексний номер: 56649178 від 16.02.2021 17:04:06 про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:06:014:0100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2292501432231 за ОСОБА_4 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:06:014:0103 загальною площею 0,12 га, укладений 24.03.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за реєстровим номером 478.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:06:014:0100 загальною площею 0,12 га, укладений 24.03.2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за реєстровим номером 481.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни індексний номер: 57272250 від 24.03.2021 17:55:21 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:06:014:0103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2292527432231 за ОСОБА_5 .

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни індексний номер: 57273158 від 24.03.2021 18:54:39 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:06:014:0100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2292501432231 за ОСОБА_5 .

Припинити право власності ОСОБА_5 із закриттям розділу щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0103.

Припинити право власності ОСОБА_5 із закриттям розділу щодо земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0100.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 06 червня 2024 о 10 год. 00 хв. в приміщенні Обухівського районного суду Київської області, встановивши представнику позивача строк для подачі доказів щодо розміру понесених витрат до 04 червня 2024 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Висоцька Г.В.