Рішення

від 06.06.2024 по справі 120/14879/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 червня 2024 р. Справа № 120/14879/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Підставою для звернення до суду слугувала відмова відповідача в призначенні з 10.06.2022 року позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, допомоги на проживання відповідно до "Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", затвердженого постановою КМ України №332 від 20.03.2022 року.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до відповідного переліку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки територія, з якої позивач перемістився не включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, тому він не має права на отримання з травня 2022 року такої допомоги.

Позивач скористався своїм правом та подав до суду відповідь на відзив згідно якої просить суд позов задовольнити.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності №289456902 від 09.12.2021 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 33,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2529492332080).

Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб від 23.12.2015 серії 1-АМ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб 18.10.2003, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №127.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації позивач разом із родиною був вимушений переміститися на тимчасове проживання у м. Бар Вінницької області де були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зокрема, №513-7000575441 від 07.04.2022 року.

Після реєстрації як внутрішньо переміщені особи позивачу було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 включно у розмірі 3000 грн. помісячно.

У зв`язку із припиненням з 01.05.2023 виплати допомоги, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області із письмовим зверненням від 28.10.2023.

Листом від 07.12.2022 відповідачем повідомлено позивача про те, що з 01.05.2022 він не має права на допомогу на проживання внутрішньопереміщеним особам, оскільки територія звідки він переміщений, деокупована, на ній не ведуться бойові дії, а інформація про зруйноване житло у відділі державних соціальних допомог Барського підрозділу УСЗН жмеринської райдержадміністрації відсутня.

Позивач із такими діями відповідача не погоджується, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Стаття 2 Закону № 1706-VII встановлює, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

За приписами частини 1 статті 9 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначався Порядком № 505.

Пунктом 2 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.

У зв`язку із набранням чинності 20.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України №332, якою був затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України № 505.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 332 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 332 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

Судом встановлено, що відповідачем призначено позивачу допомогу з 01.03.2022, однак з 01.05.2022 виплату такої припинено.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.05.2022 позивач через веб-портал "ДІЯ" подав повідомлення про пошкоджене або знищене нерухоме майно, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване за дружиною позивача.

Відповідно до Довідки Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області від 30.01.2023 за №2818892, що видана ОСОБА_2 про те, що внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, яка розпочалася 24.02.2022, на території Гостомельської територіальної громади, житлове приміщення (будинок) за адресою: АДРЕСА_1 було пошкоджене внаслідок влучання боєприпасу у ході бойових дій. Житлове приміщення непридатне для проживання.

Листом від 19.07.2023 за №05.1-13 відповідач повідомив, що документи необхідні для продовження призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам, у яких пошкоджено, непридатне для проживання або знищене майно під час бойових дій не надходили.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, позаяк нормами Порядку№332 не передбачено подання документів для продовження нарахування та виплати допомоги.

У відповідача були відсутні підстави для припинення виплати щомісячної допомоги з 01.05.2022.

А тому, слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період перебування на обліку з 01.05.2022.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат проведено відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області щодо припинення ОСОБА_1 виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.05.2022.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам за період перебування на обліку з 01.05.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 03191940)

СуддяКомар Павло Анатолійович