Рішення

від 30.05.2024 по справі 280/1880/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року ( о 12 год. 55 хв.)Справа № 280/1880/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіБатрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

представника позивачаЛеус Г.О.,

представників відповідача Цимбалюк О.В., Василенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ»

до Хмельницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Хмельницької митниці (далі митниця, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: №UA400040/2024/000077 від 09.02.2024, №UA400040/2024/000081 від 12.02.2024, №UA400040/2024/000083 від 12.02.2024, №UA400040/2024/000082 від 12.02.2024, прийняті відповідачем;

визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості, а саме: №UA400000/2024/000026/2 від 09.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040003894U6; №UA400000/2024/000028/2 від 12.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040004103U9; №UA400000/2024/000029/2 від 12.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040004094U1; №UA400000/2024/000030/2 від 12.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040004110U6.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з того, що з оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000026/2 від 09.02.2024, №UA400000/2024/000028/2 від 12.02.2024, №UA400000/2024/000029/2 від 12.02.2024, №UA400000/2024/000030/2 від 12.02.2024 вбачається, що митним органом нібито були знайдені розбіжності у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, внаслідок чого заявлена позивачем у деклараціях митна вартість товару є не підтвердженою. Вважає, що такий висновок відповідача є необґрунтованим, а з поданих декларантом документів для митного оформлення товарів були всі підстави визначити ціну товару згідно з Договором. Наголошує, що усі надані документи не містять помилок та дають можливість точно встановити митну вартість партії товарів відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, інші надані документи до митної декларації, такі як автотранспортна накладна, пакувальний лист, договір транспортного експедирування, договір про надання послуг митного брокера та інші документи не містять вартісних (цінових) характеристик товару, підтверджують певний аспект виконання ЗЕД угоди та не протирічать переліченим вище документам. Зауважує, що позивачем в процесі здійснення митного оформлення було надано усі необхідні первинні документи, зміст яких містить усі відомості про об`єкт (товар) митного оформлення та ціну контракту (договору), що дає підставу застосовувати основний метод визначення митної вартості згідно зі статтею 57 Митного кодексу України, а саме за ціною договору. При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів. Разом з тим, відповідачем необхідна консультація у належний спосіб проведена не була. Окрім того, стверджує, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відсутні посилання на ознаки підробки в документах наданих позивачем для митного оформлення, також зазначені документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Ухвалою судді від 01.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 20 березня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №13129), у якому вказує, що перелік та послідовність дій посадової особи митного органу під час контролю митної вартості товарів чітко визначені митним законодавством. Підкреслює, що митниця опрацьовувала ті документи, які були подані для митного контролю та оформлення, повідомила декларанта про необхідність подання додаткових документів (з метою спростувати виявлені розбіжності у документах та відсутність всіх складових митної вартості), після відповідей декларанта прийняла рішення про коригування митної вартості, визначивши митну вартість за «6» - резервним методом. Під час контролю правильності визначення митної вартості товару були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, в зв`язку з чим, оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами та не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54, статті 55 Кодексу митницею було правомірно здійснено коригування митної вартості оцінюваних товарів та винесено оскаржені рішення про коригування митної вартості від 09.02.2024 №UA400000/2024/000026/2, від 12.02.2024 №UA400000/2024/000028/2, від 12.02.2024 №UA400000/2024/000029/2, від 12.02.2024 №UA400000/2024/000030/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.02.2024 №UA400040/2024/000077, від 12.02.2024 №UA400040/2024/000081, від 12.02.2024 №UA400040/2024/000083, від 12.02.2024 №UA400040/2024/000082 відповідно. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою від 19.03.2024 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 09 квітня 2024 року.

09 квітня 2024 року підготовче засідання по справі відкладено на 22 квітня 2024 року.

Представником позивача до суду через систему «Електронний суд» направлено відповідь на відзив (вх. №17830 від 16.04.2024), у якій наголошує, що відповідачем був наданий об`ємний за обсягом відзив, але у відзиві на позовну заяву викладено аргументи відповідача, які на думку позивача включають маніпуляції нормами законодавства та положеннями договорів, які надавались до митного оформлення, підміну фактів та відсутність доказів про вплив виявлених неточностей на митну вартість (окрім загальних фраз про такий вплив). При цьому, митний орган вибірково надає тільки зручні йому докази щодо підтвердження власних упереджених сумнівів відносно заявленої позивачем митної вартості, зокрема щодо вартості товарів на китайських сайтах та інформації з бази даних «Рівень цін по ЦБД». Звертає увагу суду, що посилання відповідача у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів на митну декларацію від 08.02.2024 №24UA205050008420U1 є некоректним, оскільки митна вартість у вказані митній декларації не базується на контрактній (фактично сплаченій) вартості товарів, а є збільшеною за вимогою митного органу, що суперечить статті 49 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

22 квітня 2024 року підготовче засідання по справі відкладено на 14 травня 2024 року.

У свою чергу, представником відповідача через систему «Електронний суд» 03травня 2024 року до матеріалів справи долученні заперечення на відповідь (вх. №21315), в яких зауважує, що посадова особа митниці, яка здійснює порівняння товарів з оцінюваними, для порівняння застосовує різні пошукові критерії які дають змогу вибирати для порівняння найбільш схожий до оцінюваного товар, в зв`язку з тим що є технічна можливість для цього. Отже, при порівнянні можна чітко визначити, наскільки ці товари є ідентичними або подібними (аналогічними), враховуючи всі графи результатів пошуку у базі даних «Рівень цін по ЦБД». Правомірність такого порівняння підтверджується також і правовими висновками Верховного Суду. Вказує, що до митної вартості товару мають включатись: саме ціна товару; визначені частиною 10 статті 58 МКУ складові митної вартості товару: комісійні та брокерська винагорода; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. При цьому, до митного оформлення декларантом заявлено лише частину числових значень зазначених вище складових митної вартості товарів - його транспортування з Словенії до місця ввезення на митну територію України. Тобто, на думку відповідача, з метою перевірки усіх числових значень заявленої митної вартості, митним органом правомірно вимагались передбачені частиною 3 статті 53 Митного кодексу України додаткові документи, які позивачем, як до митного оформлення так і після його здійснення не надавались. Враховуючи вищевикладене, митниця просить суд приєднати заперечення до матеріалів справи, а у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

14 травня 2024 року вирішено закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до розгляду по суті на 30 травня 2024року.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти позову заперечили, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та запереченнях на відповідь, долучених до матеріалів справи. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 40038773) зареєстровано юридичною особою 30.09.2015. Основним видом діяльності позивача є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.

25 січня 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (Покупець) укладено з компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія (Постачальник) договір поставки товарів №2024/25.01 (далі Договір або Контракт), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується забезпечити постачання та передачу у власність Покупця товару в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим Договором, протягом строку дії цього Договору. Покупець зобов`язується своєчасно прийняти такий Товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. Згідно до п.в 2.1-2.2 Договору асортимент та загальна кількість Товару зазначаються Сторонами в інвойсах (комерційні рахунки-фактури), які є невід`ємними додатками до цього Договору. Кількість товару, що поставляється в кожній партії, обговорюється Сторонами окремо на підставі замовлення Покупця і відображається в товарно-транспортних накладних і інвойсах. За п. 6.1-6.2 Договору місце відвантаження Товару - склад Постачальника. Постачання Товару від Постачальника до Покупця здійснюються на умовах EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

На підставі договору поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024 позивачем було імпортовано чотири автомобільні партії товару (з урахуванням місткості транспортного засобу) за окремим комплектом товаросупровідних документів (інвойсів, транспортних документів та ін.). Митне оформлення кожної автомобільної партії здійснювалося за окремою митною декларацією.

Щодо підстав винесення митницею рішення про коригування митної вартості від 09.02.2024 №UA400000/2024/000026/2 та картки відмови №UA400040/2024/000077 судом встановлено наступне.

09 лютого 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було заявлено до митного оформлення товар «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: JAsolar JAM72S30-565/LR - 720 шт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: JA Solar Technology Co. (Китай). Торгова марка: JA Solar», отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу митниці митну декларацію №24UA400040003894U6 від 09.02.2024. Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору №2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу АТ42402236 від 06.02.2024 та становить 51292,45 EUR (з урахуванням підтверджених транспортних витрат).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації № 24UA400040003894U6 від 09.02.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100822 від 06.02.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22400965 від 29.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42402236 від 06.02.2024; автотранспортну накладну №07022024-4 від 07.02.2024; банківський платіжний документ №PI24020101733581 від 01.02.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно експедиційних послуг №6066 від 07.02.2024; довідку про транспортні витрати №OW009231 від 07.02.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Посадовою особою митниці при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено наступне:

1. Сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару.

2. Наявні розбіжності в частині країни та місця завантаження товару.

3. В частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір.

4. Тариф на перевезення до митного кордону України нижчий, ніж після митного кордону. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митної вартості ідентичних моделей та пропорцій продажу ідентичних моделей від виробників в Китаї. При цьому, даний товар переміщується згідно посередницького контракту.

5. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», експедиційні витрати декларуються окремо в відповідній графі ДМВ.

У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товару; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) копію МД країни відправлення; 8) документи, зазначені в банківських платіжних документах, замовлення, договорів на перевезення. Також повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання інших документів.

Так, 09.02.2024 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000026/2, відповідно до якого митна вартість товарів визначена за резервним методом (6) та становить на рівні 4,4363 Євро за одиницю, а загальна вартість партії товару 89435,81 Євро.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні (подібні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 63 та 64 Митного кодексу України) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.02.2024 №24 UA205050008420U1, згідно з якої за рівнем митної вартості 4,7719 дол. США/кг здійснено митне оформлення ідентичних моделей. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні та у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості та в зв`язку з тим, що рівень митної вартості усіх ідентичних моделей 44,7719 дол. США/кг.

У оформленні МД від 09.02.2024 №24UA400040003894U6 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000077. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи це, позивачем було подано митну декларацію № 24UA400040004014U5 від 09.02.2024, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 308296,71 грн.

Щодо підстав винесення митницею рішення про коригування митної вартості від 12.02.2024 №UA400000/2024/000028/2 та картки відмови №UA400040/2024/000081 судом встановлено наступне.

12 лютого 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було заявлено до митного оформлення товар «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: JAsolar JAM72S30-565/LR - 720 шт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: JA Solar Technology Co. (Китай). Торгова марка: JA Solar», отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу митниці митну декларацію №24UA400040004103U9 від 12.02.2024. Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу АТ42402237 від 06.02.2024 та становить 50967,76 EUR (з урахуванням підтверджених транспортних витрат).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040004103U9 від 12.02.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100823 від 06.02.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22400964 від 29.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42402237 від 06.02.2024; 4. автотранспортна накладна №07022024 від 07.02.2024; банківський платіжний документ №PI24020101733581 від 01.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6063 від 07.02.2024; довідка про транспортні витрати №OW009328 від 07.02.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Посадовою особою митниці при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено наступне:

1. Сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару.

2. Наявні розбіжності в частині країни та місця завантаження товару.

3. В частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір.

4. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митної вартості ідентичних моделей та пропорцій продажу ідентичних моделей від виробників в Китаї. При цьому, даний товар переміщується згідно посередницького контракту.

5. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», експедиційні витрати декларуються окремо в відповідній графі ДМВ.

У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товару; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) копію МД країни відправлення; 8) документи, зазначені в банківських платіжних документах, замовлення, договорів на перевезення. Також повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання інших документів.

Так, 12.02.2024 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000028/2, відповідно до якого митна вартість товарів визначена за резервним методом (6) та становить на рівні 4,4316 Євро за одиницю, а загальна вартість партії товару 89341,06 Євро.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні (подібні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 63 та 64 Митного кодексу України) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.02.2024 №24 UA205050008420U1, згідно з якої за рівнем митної вартості 4,7719 дол. США/кг здійснено митне оформлення ідентичних моделей. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні та у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості та в зв`язку з тим, що рівень митної вартості усіх ідентичних моделей 44,7719 дол. США/кг.

У оформленні МД від 12.02.2024 №24UA400040004103U9 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000081. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи це, позивачем було подано митну декларацію № 24UA400040004225U3 від 12.02.2024, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 310922,67 грн.

Щодо підстав винесення митницею рішення про коригування митної вартості від 12.02.2024 №UA400000/2024/000029/2 та картки відмови №UA400040/2024/000083 судом встановлено наступне.

12 лютого 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було заявлено до митного оформлення товар «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: JAsolar JAM72S30-565/LR - 720 шт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: JA Solar Technology Co. (Китай). Торгова марка: JA Solar», отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу митниці митну декларацію №24UA400040004094U1 від 12.02.2024. Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору №2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу АТ42402236 від 06.02.2024 та становить 51286,34 EUR (з урахуванням підтверджених транспортних витрат).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040004094U1 від 12.02.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100824 від 06.02.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22400963 від 29.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42402238 від 06.02.2024; автотранспортна накладна №07022024-3 від 07.02.2024; банківський платіжний документ №PI24020101733581 від 01.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6065 від 07.02.2024; довідка про транспортні витрати №OW008891 від 07.02.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; . договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Посадовою особою митниці при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено наступне:

1. Сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару.

2. Наявні розбіжності в частині країни та місця завантаження товару.

3. В частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір.

4. Тариф на перевезення до митного кордону України нижчий, ніж після митного кордону. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митної вартості ідентичних моделей та пропорцій продажу ідентичних моделей від виробників в Китаї. При цьому, даний товар переміщується згідно посередницького контракту.

5. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», експедиційні витрати декларуються окремо в відповідній графі ДМВ.

У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товару; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) копію МД країни відправлення; 8) документи, зазначені в банківських платіжних документах, замовлення, договорів на перевезення. Також повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання інших документів.

Так, 12.02.2024 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000029/2, відповідно до якого митна вартість товарів визначена за резервним методом (6) та становить на рівні 4,4316 Євро за одиницю, а загальна вартість партії товару 89341,06 Євро.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні (подібні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 63 та 64 Митного кодексу України) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.02.2024 №24 UA205050008420U1, згідно з якої за рівнем митної вартості 4,7719 дол. США/кг здійснено митне оформлення ідентичних моделей. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні та у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості та в зв`язку з тим, що рівень митної вартості усіх ідентичних моделей 44,7719 дол. США/кг.

У оформленні МД від 12.02.2024 №24UA400040004094U1 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000083. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи це, позивачем було подано митну декларацію № 24UA400040004237U6 від 12.02.2024, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 308341,37 грн.

Щодо підстав винесення митницею рішення про коригування митної вартості від 12.02.2024 №UA400000/2024/000030/2 та картки відмови №UA400040/2024/000082 судом встановлено наступне.

12 лютого 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» було заявлено до митного оформлення товар «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: JAsolar JAM72S30-565/LR - 720 шт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: JA Solar Technology Co. (Китай). Торгова марка: JA Solar», отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу митниці митну декларацію №24UA400040004110U6 від 12.02.2024. Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору №2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу АТ42402236 від 06.02.2024 та становить 51274,87 EUR (з урахуванням підтверджених транспортних витрат).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040004110U6 від 12.02.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100825 від 06.02.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22400962 від 29.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №AT42402239 від 06.02.2024; автотранспортна накладна №07022024-2 від 07.02.2024; банківський платіжний документ №PI24020101733581 від 01.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6064 від 07.02.2024; довідка про транспортні витрати №OW008789 від 07.02.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Посадовою особою митниці при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено наступне:

1. Сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару.

2. Наявні розбіжності в частині країни та місця завантаження товару.

3. Тариф на перевезення до митного кордону України нижчий, ніж після митного кордону.

4. В частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір. У відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митної вартості ідентичних моделей та пропорцій продажу ідентичних моделей від виробників в Китаї. При цьому, даний товар переміщується згідно посередницького контракту.

5. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», експедиційні витрати декларуються окремо в відповідній графі ДМВ.

У зв`язку із викладеним, надіслано електронну вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товару; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) копію МД країни відправлення; 8) документи, зазначені в банківських платіжних документах, замовлення, договорів на перевезення. Також повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання інших документів.

Так, 12.02.2024 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000030/2, відповідно до якого митна вартість товарів визначена за резервним методом (6) та становить на рівні 4,4316 Євро за одиницю, а загальна вартість партії товару 89341,06 Євро.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні (подібні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 63 та 64 Митного кодексу України) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.02.2024 №24 UA205050008420U1, згідно з якої за рівнем митної вартості 4,7719 дол. США/кг здійснено митне оформлення ідентичних моделей. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні та у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості та в зв`язку з тим, що рівень митної вартості усіх ідентичних моделей 44,7719 дол. США/кг.

У оформленні МД від 12.02.2024 №24UA400040004094U1 було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000082. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано, зокрема прийняте митницею рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи це, позивачем було подано митну декларацію № 24UA400040004235U8 від 12.02.2024, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір гарантій - переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 308434,29 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

У силу приписів статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України закріплено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

Враховуючи зазначене, суд вражає за доцільне визначити те, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 620/1735/20.

Крім того, Верховним Судом ще у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

В постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У свою чергу, у постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

При цьому, згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Стосовно посилання митниці на те, що сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару, судом встановлено наступне

Як встановлено судом, до митного оформлення за кожною з невизнаних митним органом декларації позивачем було надано банківський платіжний документ №PI24020101733581 від 01.02.2024 на загальну суму 195264,00 Євро, у якому у графі призначення платежу зазначено: «PREPAYMENT FOR THE SOLAR MODULES,AGREEM.NO.2024/25.01 DD 25.01.24,PI ORDER.AT22400962, AT22400963,AT22400964,AT22400965 DD 29.01.2024». Тобто, у наданому митниці платіжному документі зазначається, що цим платежем здійснюється попередня оплата за сонячні модулі, наявне посилання на договір та проформи інвойси.

Отримуючи, першу зі спірних митних декларацій 09.02.2024 №24UA400040003894U6 митний орган отримав платіжний документ, яким повністю оплачена вартість товару заявленого до митного оформлення (сума за інвойсом склала 48816,00 Євро), а інші документи із зазначеними реквізитами у інформаційних базах митниці на той момент відсутні.

При цьому, до кожної партії товару позивачем було надано до митного оформлення проформу-інвойс, рахунок-фактуру, який містить ціну відповідної партії, кількість та номенклатуру (найменування) товару, назву та номер Договору,

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

До того ж, здійснюючи митне оформлення 12.02.2024 митних декларацій №24UA400040004103U9, №24UA400040004094U1, №24UA400040004110U6 митний орган мав можливість пересвідчитися, що зазначеним платіжним документом було сплачено за товар, який постачається за чотирма окремими інвойсами, реквізити платіжного документу містять посилання на чотири проформи інвойси, усі товаросупровідні документи пов`язані між собою перехресним посиланням без помилок та неузгодженостей, а сплачена за вказаними проформами сума повністю збігається з вартістю товару без переплати чи недоплати.

Щодо висновку відповідача про те, що наявні розбіжності в частині країни та місця завантаження товару.

З цього приводу слід зазначити, що п. 6.2. Договору поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024 передбачені умови постачання, які можуть використовуватися сторонами при виконанні договору: EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

Згідно зі всіма спірними проформами-інвойсами (№AT22400965, №AT22400964, №AT22400963, №AT22400962) та інвойсами (№AT42402236, №AT42402237, №AT42402238, №AT42402239) уточнені умови постачання, а саме: FCA (франко-перевізник), Інкотермс 2010, митне очищення).

Умови постачання FCA згідно з правилами Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.

Позивач зазначає, що правила Інкотермс 2010, умови договору № 2024/25.01 та товаросупровідні документи не містять конкретне місце постачання. Фактичне повідомлення відповідальних працівників покупця (позивача) для оперативності здійснюється засобами електронного зв`язку (електронною поштою або за допомогою месенджерів (whatsapp, telegram)), а фактичне місце постачання залежить від наявності партії товару, що постачається, на тому чи іншому складі, який використовується продавцем. Зазначений порядок повідомлення не суперечить законодавству України, Європейського Союзу та є досить звичайним для ділового обороту.

Фактичне відвантаження товару здійснювалося за адресою: Adria Terminali, Logistiene Storitve, d.o.o. Partizanska cesta 79, 6210 Sezana. Використання складських приміщень за вказаною адресою продавцем обґрунтовано близькістю розташування морських портів прибуття товару до країни місцезнаходження продавця - Австрії.

Також правилами Інкотермс 2010, умовами зовнішньоекономічної угоди №2024/25.01 і не передбачається, що країна місцезнаходження продавця та країна місцезнаходження товару обов`язково повинні збігатися. Продавець товару - компанія Energy3000 solar GmbH, Австрія, має право використовувати складські приміщення та/або користуватися послугами складських операторів у будь-якій країні та здійснювати відвантаження товарів у будь-якому місті за домовленістю з покупцем. Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії Energy3000 solar GmbH та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом.

Стосовно посилання митниці на те, що в частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір є розбіжності суд вказує на таке.

З матеріалів справи вбачається, що для забезпечення та організації товару позивачем укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021 з ТОВ «Ванвейл», відповідно до п. 1.1 якого експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг. Згідно з п. 4.2 зазначеного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб. За пп. 4.4.2. п. 4.4.Договору транспортного експедирування експедитор зобов`язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів. У силу п. 7.1.3 Договору передбачено, що остаточна вартість послуг Експедитора може уточнюватися Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг.

Отже, до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, оплата послуг перевізників тощо. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг.

Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у Акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку Експедитора.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 до документів, які містять відомості про транспорті витрати можуть належати; рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Однак цей перелік, з огляду на застосовану для його конкретизації конструкцію «можуть належати», не є вичерпним та обов`язковим.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами, а саме: довідками про транспортні витрати №OW009231 від 07.02.2024, №OW009328 від 07.02.2024, №OW008789 від 07.02.2024, №OW008891 від 07.02.2024 та рахунками-фактурами про надання транспортно експедиційних послуг №6066 від 07.02.2024, №6063 від 07.02.2024, №6064 від 07.02.2024, №6065 від 07.02.2024. Платіжні інструкції про сплату транспортних послуг та акти виконаних робіт з транспортування митному органу не надавалися з огляду складання зазначених документів після закінчення митного оформлення вантажу, але надаються суду на підтвердження вартості транспортних послуг та відсутності розбіжностей з поданими митному органу документами.

Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надані позивачем до контролюючого органу документи щодо транспортних витрат є належним та допустимими доказами розміру таких витрат.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лигне договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.11.2019 у справі №804/9754/15. від 25.05.2021 у справі №520/10386/20.

Суд не приймає також посилання митниці на те, що тариф на перевезення до митного кордону України нижчий, ніж після митного кордону, оскільки відповідачем не неведені обрахунки вартості тарифу, відсутнє посилання на затверджену методологія здійснення таких обрахунків та, головне, не наведено зв`язок впливу різниці у тарифі на митну вартість.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, дає підстави для висновку, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід звернути увагу, що сам перелік витребуваних митним органом додаткових документів жодним чином не пов`язаний із зауваженнями, які визначені підставою для їх витребування.

Крім того, на думку суду, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митниця не зазначила, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

За таких обставин, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 цього Кодексу).

Суд вважає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД, на підставі якої здійснено визначення скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Крім того, на думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а, отже, і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість відповідної партії товару, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржених рішень №UA400000/2024/000026/2 від 09.02.2024, №UA400000/2024/000028/2 від 12.02.2024, №UA400000/2024/000029/2 від 12.02.2024, №UA400000/2024/000030/2 від 12.02.2024.

Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000077 від 09.02.2024, №UA400040/2024/000081 від 12.02.2024, №UA400040/2024/000083 від 12.02.2024, №UA400040/2024/000082 від 12.02.2024 також підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі зазначених рішень про коригування митної вартості відповідно.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, каб. 502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: №UA400040/2024/000077 від 09.02.2024, №UA400040/2024/000081 від 12.02.2024, №UA400040/2024/000083 від 12.02.2024, №UA400040/2024/000082 від 12.02.2024, прийняті Хмельницькою митницею.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості, а саме: №UA400000/2024/000026/2 від 09.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040003894U6; №UA400000/2024/000028/2 від 12.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040004103U9; №UA400000/2024/000029/2 від 12.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040004094U1; №UA400000/2024/000030/2 від 12.02.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040004110U6.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» судовий збір у розмірі 24521,55 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять одна гривня 55 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 06.06.2024.

Суддя І.В. Батрак