Рішення

від 05.06.2024 по справі 380/17047/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17047/23

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження питання стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №380/17047/23 відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення.

Представником третьої особи ОСОБА_5 27.02.2024 (вх. №15266) подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якої долучено попередній розрахунок та докази понесення таких витрат.

ОСОБА_5 в судовому засіданні 21.05.2024 підтримав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив таку задовольнити.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд розглядає питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву та вивчивши долучені до неї письмові докази та матеріали адміністративної справи №380/17047/23, дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача 12.03.2024 (вх.№18942) подано заперечення на пояснення третіх осіб, в яких висловлена незгода із заявленими судовими витратами та які вважає незаконними та необґрунтованими.

Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина 2, 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представником третіх осіб долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат від 26.02.2024, договір про надання правничої допомоги №21/02 від 21.02.2024, акт наданих послуг №1 від 26.02.2024, ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1263876 від 26.02.2024, свідоцтво про зайняття адвокатської діяльністю №552 від 18.08.2011.

Судом встановлено, що професійна правова допомога ОСОБА_5 надавалася адвокатським бюро «Михайла Блонського» на підставі договору про надання правових послуг №21/02 від 21.02.2024 та ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1263876 від 26.02.2024, які наявні у матеріалах справи.

Вид наданих ОСОБА_5 послуг професійної правової допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується актом наданих послуг №1 від 26.02.2024

Згідно з вказаним актом ОСОБА_5 надано такі послуги: ознайомлення із матеріалами справи, тривалість 1 година, підготовка пояснень третьої особи, тривалість 2 години, підготовка заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі, тривалість 2 години.

Загальна вартість наданих послуг станом на дату складання акту становить 5000 грн.

Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, з розрахунку вартості 1 години 1 000 грн, загальна сума до оплати за виконану роботу становить 5 000 грн (5 год. х 1 000 грн).

Оплата послуг за правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги №21/02 від 21.02.2024 здійснена в розмірі 5000 грн, що підтверджується квитанцією №57Е7-8В24-Т328-3613 від 26.02.2024.

Додані до матеріалів справи документи підтверджують надання адвокатським бюро «Михайла Блонського» професійної правової допомоги ОСОБА_5 на підставі договору про надання правової допомоги, №21/02 від 21.02.2024, ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1263876 від 26.02.2024 та свідоцтва про зайняття адвокатської діяльністю №552 від 18.08.2011., а акт наданих послуг №1 від 26.02.2024 та платіжний документ підтверджують понесення третьою особою витрат на правову допомогу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та врахованої при вирішення питання розподілу судових витрат, суд керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Також Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 та від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18 вказав, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує вказані висновки Верховного Суду.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Ураховуючи викладене в сукупності та заперечення позивачем розміру понесених третьою особою витрат, суд виснує, що визначена адвокатом сума понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу є завищеною у контексті обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, яка становить надмірний тягар для позивача як інваліда 2 групи.

Вказане зумовлює висновок суду про стягнення з позивача на користь третьої особи витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 241-246, 252, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 500 (дві тисячі п`ятсот ) грн судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома