Рішення

від 06.06.2024 по справі 380/28957/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 рокусправа № 380/28957/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тренд Агро Пак» (вул. Козацька, 3А, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 43551047) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, про визнання протиправною та скасування картки,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тренд Агро Пак» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2023 р. №UA209000/2023/000260/2.

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 22 вересня 2023 р. №UA209150/2023/000105, складену Львівською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились на митну територію України, а також усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості останніх. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товару (за резервним методом). Вважає, що оскаржувані рішення та картка відмови є неправомірними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 13.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000260/2 від 22.09.2023 року митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно ст.64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації, яка наявна безпосередньо у Львівській митниці щодо оформлення даних товарів. Митна декларація яка слугувала джерелом, а саме МД №UA205050/2023/63410 від 19.09.2023.р., , була оформлена митним органом, на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідною митною декларацією не була в подальшому відкоригована; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалися. Вказана декларація також містить конкретний опис товару та розпізнавальні особливості, якого стосується цінова інформація, а також інші обставини зовнішньоекономічної операції, зокрема такі як «Код товару», «Код країни походження» та інших характеристик товару, а також і часу імпорту. У зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, не наданням декларантом жодних додаткових документів, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA209000/2023/000260/2 від 22.09.2023 відповідно до якого митну вартість скориговано на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України». Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Тренд Агро Пак» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що подана позивачем митна декларація №23UA209150009463U8 від 19.09.2023 р. разом з доданими до неї документами не містили жодних обґрунтованих розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, в них містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 22.09.2023 №UA209000/2023/000260/2 не містить належного обґрунтування застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 26.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

15 травня 2023 року між JIANGXI OMAI TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тренд Агро Пак», Україна (Покупець) був укладений зовнішньоекономічний Договір поставки №20230508.

Відповідно до п.1.1. Договору поставки №20230508 «Продавець постачає, а Покупець отримує та оплачує пакувальні матеріали, надалі іменовані «Товар» у кількості та за ціною, зазначеними в «Рахунку-проформі».

Згідно з п. 2.1 Договору поставки №20230508 «Умови відвантаження Товару - CIF (NINGBO (НІНГБО)), згідно Інкотермс 2010». Пунктом 3.1 Договору поставки №20230508 передбачено, що «Ціна Товару, що відвантажується згідно з цим Договором, визначається рахунком-проформою та/або комерційним рахунком-фактурою (Commercial invoice), що є невід`ємною частиною цього Договору. Кінцева кількість Товару вказується в Комерційному рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною цього Договору».

Відповідно до п. 4.3 Договору поставки №20230508 «умови оплати: за рахунком-проформою та/або комерційним рахунком-фактурою. Якщо в рахунку-проформі та/або комерційному рахунку-фактурі не зазначено умови оплати, умови оплати мають бути такими: Т/Т, рахунок-проформа передбачає, що 30% суми повинні бути використані в якості початкової оплати, а 0% остаточної оплати повинні бути сплачені протягом 15 днів після відправлення товару».

19 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тренд Агро Пак» подало до Львівської митниці електрону митну декларацію №23UA209150009463U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар, а саме: Готові текстильні вироби: мішки-сітки машинного в`язання, виготовлені з стрічкових поліетиленових (HDPE) ниток: мішок розміром 42*63 см колір PURPLE, 20г/шт, місткістю до 25 кг - 306000 шт., мішок розміром 42*63 см колір RED, 20г/шт, місткістю до 25 кг - 30000 шт., мішок розміром 42*63 см колір ORANGE, 20г/шт, місткістю до 25 кг - 78000 шт., мішок розміром 40*60 см колір PURPLE, 18г/шт, місткістю до 25 кг - 30000 шт., мішок розміром 50*80 см колір GREEN, 27г/шт, місткістю до 40 кг - 60000 шт., мішок розміром 45*75 см колір GREEN, 25г/шт, місткістю до 30 кг - 84000 шт., мішок розміром 50*72 см колір PURPLE, 26г/шт, місткістю до 25 кг - 26000 шт., мішок розміром 50*72 см колір ORANGE, 26г/шт, місткістю до 25 кг - 90000 шт. Призначені для пакування та зберігання, овочів, коренеплодів тощо.

Одночасно з митною декларацією декларантом були подані наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № 20230508 від 20.07.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 20230508 від 20.07.2023; коносамент (Bill of lading) № EGLV143359134310 від 28.07.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5190 від 15.09.2023; митна транзитна декларація в Польщі №23PL322080NS65D9Y7 від 13 вересня 2023 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA35HRMX30001 від 23.08.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №4 від 30 травня 2023 року на суму 12 566,16 USD; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №5 від 01 серпня 2023 року на суму 29 187,04 USD; рахунок Експедитора на оплату №ТР-0003156 від 18.09.2023; довідка Експедитора про транспортні витрати №18/09/2023 від 18.09.2023; страховий поліс №PYE202313019713E16009 від 28.07.2023; зовнішньоекономічний договір поставки №20230508 від 15.05.2023; договір №UA209160/2022/1023 про надання послуг по декларуванню товарів від 30 травня 2022 року; договір на транспортно-експедиторське обслуговування №26/06/23 від 26.06.2023 року; копія митної декларації країни відправлення №401620230000001186 від 24.07.2023.

Заявлена в декларації №23UA209150009463U8 митна вартість Товару становила 1626912,07 грн. та складалась з суми ціни Товару по ЗЕД-контракту у розмірі 41 753,20 USD, що по офіційному курсу НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) еквівалентно 1 526 856,07 грн., та вартості транспортних послуг у розмірі 100 056,00 грн. на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних Товарів, пов`язаних з їх транспортуванням з Гданська (Польща) до місця ввезення на митну територію України - Ягодина.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, митний орган виставив декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом на вимогу додатково надано наступні документи: експертний висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-09/989 від 20.09.2023; проформа №20230508 від 17.05.2023; рахунок на оплату морського перевезення № 14325075 від 16.08.2023.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів, 22.09.2023 року Львівською митницею ухвалено рішення №UA209000/2023/000260/2 про коригування митної вартості товарів, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рамках реалізації положень статтей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо складових ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо складових ціни, що була фактично сплачена. Під час розгляду документів було виявлено наступне:- Довідка про суми транспортних витрат підписана ТОВ Р-Транс., проте згідно гр.. 16 та 23 ЦМР перевезення здійснено RIO TRANS POLSKA. Інформація, що пояснює такі розбіжності відсутня. Згідно довідки про суми транспортних витрат вартість транспортних витрат на маршруті Гданськ-Ягодин склала 70 грн/км а на маршруті Ягодин-Львів 96 грн/км. Економічний розрахунок такого розподілу транспортних витрат відсутній. Наявний розподіл має безпосередній вплив на формування величини митної вартості,-Згідно п.2.1. Контракту умови поставки товару CIF Ningbo, КНР. Згідно інвойсу умови поставки CIF Гданськ, РП.Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості: додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; рахунок- проформу (Проформу Інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх анапогічних поставок, заявки на транспортні послуги, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Декларантом додатково надано рахунок на оплату морського перевезення у зашифрованому форматі без можливості його перегляду. У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., та відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA205050/2023/63410 від 19.09.2023.р„ рівень митної вартості становить 2,55 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, митний орган також видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2023 №UA209150/2023/000105.

Позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Аналізуючи наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/000260/2 від 22.09.2023 підстави його винесення, суд зазначає наступне.

Щодо твердження митного органу про те, що Довідка про суми транспортних витрат підписана ТОВ «Р-Транс», проте згідно гр. 16 та 23 ЦМР перевезення здійснено RIO TRANS POLSKA», суд встановив таке.

26 червня 2023 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Р-ТРАНС» (Експедитор) був укладений Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №26/06/23 від 26.06.2023 року, відповідно до п.1.1. якого «…За цим Договором Експедитор за оплату та за рахунок Замовника надає Замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника (надалі іменованих «Вантажі»), в тому числі вантажів у контейнерах, а також збірних вантажів (надалі іменованих «Контейнери з вантажами») від місця зазначеного Замовником, до місця призначення різними видами транспорту за узгодженим із Замовником маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту…», «…Міжнародне перевезення вантажів Замовника, транспортне експедирування та організацію якого здійснює Експедитор у межах надання послуг, передбачених цим пунктом Договору, оформлюється міжнародним перевізним документом (коносамент (bill of lading) - у разі морського перевезення; міжнародна автомобільна накладна (CMR) - у разі автомобільного перевезення; авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) - у разі повітряного перевезення, залізнична накладна - у разі залізничного перевезення), мультимодальний коносамент (combined bill of lading) - у разі змішаного перевезення, а також іншими міжнародними перевізними документами, передбаченими міжнародними актами, а також чинним законодавством України. Такий міжнародний перевізний документ оформлюється фактичним перевізником, залученим Експедитором до міжнародного перевезення вантажів Замовника.».

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. договору «…При виконанні умов даного Договору щодо організації авіаперевезень, Експедитор діє як агент перевізника, але узгоджує з Замовником умови перевезення у заявках на перевезення. Асортименти, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування та види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови, що вимагають більш докладної регламентації, умови фрахтування (букінгу), необхідність стафірування/розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення, інші умови перевезення, узгоджуються Сторонами в письмових заявках на перевезення, які являтимуться невід`ємною частиною цього Договору, а також можуть обумовлюватися сторонами в письмових інструкціях Замовника або в додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього договору».

Пунктом 4.2. вказаного договору визначено, що «…перелік і вартість послуг (винагорода Експедитора), а також витрати Експедитора, що пов`язані з наданням послуг та підлягають компенсації Замовником та здійснені та/або що мають бути здійснені на користь третіх осіб, вказуються в рахункам Експедитора окремо. Сумою договору є сума всіх виставлених Експедитором рахунків Замовнику. За згодою Сторін вартість та перелік послуг можуть фіксуватися також у додаткових письмових угодах (Додатках) до цього Договору, які будуть невід`ємною частиною договору».

Відповідно до виставленого Експедитором згідно Договору №26/06/23 рахунку на оплату №ТР-0003156 від 18.09.2023 р. вартість транспортних послуг Гданськ (Польща) - Ягодин (Україна) становить 100 056,00 грн. без ПДВ. Вартість транспортних послуг також підтверджується довідкою Експедитора про транспортні витрати № 18/09/2023 від 18.09.2023, відповідно до якої транспортно-експедиційне обслуговування вантажу (FCIU9252620) доставка автотранспортом WGM1490A/WGM94794, транспортні послуги до місця ввезення на митну територію України склали 100 056,00 грн. (52 596 грн. + 47 460 грн.): навантажувально-розвантажувальні роботи у порту Гданська 52 596 грн.; Гданськ (Польща) - Ягодин (Україна) складає 47 460 грн.

22 вересня 2023 року між Експедитором та позивачем був підписаний Акт №ТР-0003156 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.09.2023 р., відповідно до якого транспортні послуги Гданськ (Польща) - Ягодин (Україна) WGM1490A/WGM94794 склали 100 056,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість наданих Експедитором послуг становить 121 556,00 грн. без ПДВ. 26 вересня 2023 року позивач сплатив Експедитору за надані послуги 121 556,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №148 від 26.09.2023 р. на суму 121 556,00 грн.

Крім цього, між ТОВ «Р-Транс» (Замовник) та підприємством «RIO TRANS POLSKA Sp. z o.o.» (Перевізник) укладено договір міжнародного перевезення №12/02 від 12.02.2019, відповідно до п. 1 якого Замовник доручає, а Перевізник зобов`язується виконувати наступні послуги: 1.1. Вантажні перевезення автотранспортом у міжнародному сполученні; 1.2. Вантажні перевезення використовуючи морські, річкові судна (включаючи трейлери і супутнє устаткування для транспортування контейнерів).

Заявлені в декларації №23UA209150009463U8 Товари Продавець (JIANGXI OMAI TECHNOLOGY CO., LTD, Китай) зобов`язаний був доставити на умовах CIF з НІНГБО (Китай) до м. Гданськ (Польща) морським транспортом.

З метою виконання умов договору №26/06/23 від 26.06.2023 та доставки Товарів автомобільним транспортом із м. Гданськ (Польща) до України, Експедитором ТОВ «Р-Транс» було залучено до такого перевезення підприємство «RIO TRANS POLSKA Sp. z o.o.» на підставі укладеного договору міжнародного перевезення №12/02 від 12.02.2019.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.11.2022 у справі №380/3552/20 та від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Таким чином суд робить висновок, що вищевказане твердження відповідача у спірному рішенні, як одна із підстав для відмови у визнанні задекларованої митної вартості, не знаходить свого належного нормативного та фактичного обґрунтування.

Щодо твердження відповідача у спірному рішенні про те, що «…Згідно довідки про суми транспортних витрат вартість транспортних витрат на маршруті Гданськ-Ягодин склала 70 грн/км а на маршруті Ягодин-Львів 96 грн/км. Економічний розрахунок такого розподілу транспортних витрат відсутній. Наявний розподіл має безпосередній вплив на формування величини митної вартості…», суд вважає таке безпідставним та необґрунтованим, оскільки подана позивачем митному органу довідка про транспортні витрати від 18.09.2023 №18/09/2023, видана Експедитором ТОВ «Р-Транс», не містить будь-яких відомостей щодо вартості транспортних витрат на маршруті Гданськ-Ягодин у розмірі 70 грн/км та на маршруті Ягодин-Львів 96 грн/км.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач не надає належних та допустимих обґрунтувань такому твердженню, викладеному у спірному рішенні.

Щодо твердження митного органу про те, що «…Згідно п. 2.1. Контракту умови поставки товару CIF Ningbo, КНР. Згідно інвойсу умови поставки CIF Гданськ, РП», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1. зовнішньоекономічного договору поставки №20230508 від 15.05.2023, умови відвантаження Товару CIF NINGBO (НІНГБО), згідно Incoterms 2010.

Пунктом 3.1. вказаного договору визначено, що ціна Товару, що відвантажується згідно з цим Договором, визначається рахунком-проформою та/або комерційним рахунком-фактурою (Commercial invoice), що є невід`ємною частиною цього Договору. Кінцева кількість Товару вказується в Комерційному рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Суд зазначає, що надані позивачем до митного органу документи, зокрема: рахунок-проформа (Commercial invoice) №20230508 від 17.05.2023, складений JIANGXI OMAI TECHNOLOGY CO., LTD, Китай, де вказано морські перевезення CIF Ningbo (Нінгбо) до Гданського морського порту; коносамент (Bill of landing) №143359134310 від 28.07.2023, де також зазначено, що порт відправки - Ningbo (Нінгбо) Китай, порт розвантаження та місце доставки Гданськ, що свідчать про те, що товар постачався на умовах CIF NINGBO (НІНГБО), а не CIF Гданськ, РП. При цьому, зазначені обставини не впливають на вартість задекларованого позивачем товару, оскільки ціна (вартість) товару визначена в рахунку-проформі (Commercial invoice) №20230508 від 17.05.2023.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленні та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 спірного рішення про коригування митної вартості, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації №UA205050/2023/63410 від 19.09.2023.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відтак митний орган не довів ідентичність поставок для проведення коригування митної вартості товару.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів, внаслідок чого таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення та картка відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, понесених позивачем за позовом та які очікується понести складає 28168,00 грн, з яких 5368,00 грн. судового збору, 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2800,00 грн. витрати на оплату послуг перекладача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву клопотав про зменшення витрат за надану професійну правничу допомогу та витрат на оплату послуг перекладача, мотивуючи тим, що сума гонорару, вказана позивачем, є значно завищеною, оскільки ні підготування позовної заяви, ні ознайомлення з матеріалами у даній справі не потребувало значних зусиль та часу, а дана справа є нескладною, а витрати на переклад документів без залучення перекладача судом не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягають розподілу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. до матеріалів справи надано договір №13/11-2023 від 13.11.2023 року про надання правової допомоги, додаток №1 від 13.11.2023 до договору про надання правової допомоги, ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Серії ВС №1244716 від 27.11.2023 року, рахунок №1 від 13.11.2023 на оплату згідно договору №13/11-2023 на суму 20000,00 грн., платіжну інструкцію №202 від 14.11.2023 щодо сплати позивачем вартості наданої правової допомоги на суму 20000,00 грн.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд висновує, що визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000,00 грн. є обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 2800,00 грн., позивачем надано акт приймання-передачі від 29.11.2023 наданих ФОП ОСОБА_1 позивачу послуг письмового перекладу документів із засвідченням печаткою агенції, рахунок-фактура №602/11/23 від 23.11.2023 за послуги перекладу на суму 2800,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.3. ст.139 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Отже, понесені витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 2800,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 22 вересня 2023 р. №UA209000/2023/000260/2.

3. Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 22 вересня 2023 р. №UA209150/2023/000105, складену Львівською митницею.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тренд Агро Пак» (вул. Козацька, 3А, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 43551047) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 06.06.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович