Рішення

від 06.06.2024 по справі 468/366/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 р. № 468/366/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаКомунального закладу "Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області", вул. Героїв Небесної Сотні, 40, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101,

проскасування акту про встановлення факту порушення строку надання звіту,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2024 року до Баштанського районного суду Миколаївської області надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивачка) до комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» (далі відповідач) про скасування акта про встановлення факту порушення строку надання звіту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 26.01.2024 відповідачем складено акт про встановлення факту порушення нею звіту про роботу та плану роботу. Однак, цей акт, на її переконання є протиправним, оскільки у період з 22.01.2024 по 04.02.2024 вона перебувала у відпустці, а тому у вказаний період не могла виконувати свої посадові обов`язки.

У відзиві на позовну заяву, який надісланий до суду 09.05.2024, відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити. Відзив умотивовано тим, що на день надання відповідної звітності 25.01.2024 позивачка, як директор Плющівського сільського будинку культури, перебувала у відпустці, а як керівник художній Плющівського сільського будинку культури, на якій вона працює за внутрішнім сумісництвом, мала вихідний, тому все таки 26.01.2024 подала звіт, але вже з порушенням терміну. Крім цього, відповідач наголосив на тому, що акт від 26.01.2024 є внутрішнім документом, що засвідчує фіксування порушення виконавської дисципліни, однак до позивачки до теперішнього часу не застосовано будь-яких дисциплінарних стягнень на його підставі. Тож її трудові права не порушено.

У відповідні на відзив від 17.05.2024 позивачка підтримала свої позовні вимоги, додаткового вказавши на те, що надання звіту наперед не є можливим, так як не вся робота ще виконана і не всі заходи проведенні. У відповідному дорученні від 11.01.2024 не передбачено надання звітів раніше встановленого терміну, а чітко вказано до 12:00 щочетверга. Вона також закцентувала увагу на тому, що її посадовою інструкцією директора Плющівського сільського будинку культури не передбачено видання наказів, в тому числі і про призначення виконуючого обов`язків керівника. Це, на її думку, має роботи відповідач.

У запереченнях від 27.05.2024 відповідач вказав на те, що, на його переконання, позивачка замовчує та умисно не надає суду власне зданий із запізненням звіт, в якому всі заходи проведенні до 22.01.2024, тобто до початку відпустки. Він також звертає увагу на те, що сама назва оскаржуваного акта вказує на його підставу складання і не потребує додаткових пояснень.

28.02.2024 Баштанський районний суд Миколаївської області постановив ухвалу про передачу цієї справи на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачка усунула недоліки позовної заяви й подала 10.04.2024 до суду документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 гривні.

16.04.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до наказа відповідача від 09.02.2023 № 5-1 «Про зарахування до штатного складу КЗ «Баштанський МБК» позивачку зараховано з 09.02.2023 до штатного складу відповідача як директора Плющівського СБК.

Наказом відповідача від 09.02.2023 № 5-3 «Про зарахування ОСОБА_1 на посаду керівника художнього за внутрішнім сумісництвом» позивачу на період відпустки до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника зараховано за внутрішнім сумісництвом на неповний робочий день з навантаженням 4 години керівником художнім Плющівського СБК.

Згідно з дорученням відповідача від 11.01.2024 № 3 керівникам структурних підрозділів КЗ «Баштанський МБК» доручено забезпечити подання до відповідача звітів про проведену роботу за тиждень та плани роботи на наступний тиждень щочетверга до 12:00 на електронну адресу КЗ «Баштанський міський Будинок культури».

У період з 22.01.2024 по 04.02.2024 позивачка, як директор Плющівського сільського будинку культури, перебувала у щорічній основній відпустці, що підтверджується наказом відповідача від 03.01.2024 № 2 «Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_1 »

Звіт про роботу Плющівського сільського будинку культури з 19.01.2024 по 25.01.2024 позивачка подала відповідачу 26.01.2024, що сторони підтвердили у своїх заявах по суті справи.

26.01.2024 відповідач склав Акт про встановлення факту порушення строку надання звіту (далі Акт від 26.01.2024), в якому зазначено, що наразі «фіксується порушення Плющівським СБК про невчасну здачу звіту та плану чим була дестабілізована злагоджена робота комунального закладу, недотримання виконавської дисципліни, бо через невчасне подання робочої документації сталася затримка здачі зведеного звіту про роботу закладів культури клубного типу до вищестоящого органу».

Вважаючи Акт від 26.01.2024 протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні від 25.11.1997 № 6-зп Конституційний Суд України зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер.

Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас певні судження суб`єкта владних повноважень про певні факти є тільки його висновками. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 814/162/16.

Суд встановив, що в Акт від 26.01.2024 відображено узагальнений опис виявленого факту несвоєчасного подання Плющівським сільським будинком культури звіту про проведену роботу за тиждень та плану роботи на наступний тиждень відповідно до доручення відповідача від 11.01.2024 № 3, що у свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність позивача та, відповідно, не є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.

Таким чином, Акт від 26.01.2024 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких зафіксована в ньому, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Акт від 26.01.2024 є носієм доказової інформації про виявлені відповідачем можливі порушення вимог законодавства керівництвом Плющівського сільського будинку культури, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення відповідача, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій посадових осіб відповідача щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 826/4/16 та від 23.09.2020 року у справі № 640/2911/19.

У відзиві на позовну заяву і в запереченнях відповідач стверджує, а позивач у своїх заявах по суті справи не заперечує, що позивачка не притягалась до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, зафіксованого в Акті від 26.01.2024.

Отже, Акт від 26.01.2024 лише зафіксував відповідні обставини, і він міг лише бути використаний як джерело доказової інформації при вирішенні питання про накладення відповідного стягнення, відтак позбавлений ознак рішення суб`єкта владних повноважень у розумінні процесуального закону.

Таким чином, Актом від 26.01.2024 не вирішується справа по суті, він не породжує будь-яких правових наслідків для позивачки, не встановлює її прав і обов`язків.

Відтак Акт від 26.01.2024 не може бути оскаржене в судовому порядку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 238, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до комунального закладу «Баштанський міський будинок культури Баштанської міської ради Миколаївської області» (вул. Баштанської республіки, 40, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101; код ЄДРПОУ: 03042370) про скасування акта про встановлення факту порушення строку надання звіту відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 06 червня 2024 року