Постанова

від 06.06.2024 по справі 520/4599/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 р. Справа № 520/4599/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/4599/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року по справі №520/4599/22, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 58% до 50% при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з 19 лютого 2020 року, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі № 520/8258/2020.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання в розмірі 58 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 р. № 04/52/1206, виданої Територіальним управління ДСА у Харківській області, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1984,80 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили.

03.02.2024 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову (зареєстрована 05.02.2024) , в якій просив суд:

- накласти арешт на рахунок коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в Харківській області, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в межах заборгованості з 01.02.2020 року по 01.06.2023 року, що складає у розмірі 229 502,91 (двісті двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дві гривні 91 копійку на користь стягувача ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в Харківській області у 10 деннний строк перерахувати заборгованість у розмірі 229 502,91 на користь стягувача ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду.

На зазначену ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить суд апеляційної інстанції, зокрема, скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 520/4599/22.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на відсутність підстав для повернення без розгляду заяви про забезпечення позову, оскільки він 08.02.2024 року на виконання спірної ухвали від 05.02.2024 сплатив судовий збір у розмірі 908, 40 грн. Вказує, що наявність можливості отримати відшкодування в рамках позову про стягнення коштів безумовно пов`язана з існуванням дієвих механізмів для забезпечення позову. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав і інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи і законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені. Вказує, що ним було надано докази, які не взяті судом до уваги для створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі положень ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу та повертаючи без розгляду заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач до заяви про забезпечення позову не надав документ про сплату судового збору або докази звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 152 КАС України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Таким чином, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову підлягає сплаті у розмірі 908,40 грн (3028 х 0,3). Проте, документу про сплату судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову позивачем було не надано.

Повертаючи без розгляду заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято обгрунтоване рішення про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду, оскільки позивачем на час прийняття оскаржуваної ухвали не було надано доказів сплати судового збору або доказів звільнення від сплати судового збору.

Отже, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення заяви про забезпечення позову без розгляду відповідно до ч. 7 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 520/4599/22 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі № 520/4599/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова