ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2024 р.Справа № 520/4599/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/4599/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (в особі його Лозівського об`єднаного управління ПФУ) щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 58% до 50% при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з 19 лютого 2020 року, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі № 520/8258/2020;
- скасувати Рішення Лозівського об`єднаного управління головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 963390154219 від 18.05.2022 року в частині застосування загального відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку - 50% при здійсненні перерахунку мого щомісячного довічного грошового утримання на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі № 520/8258/2020;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання в розмірі 58 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 р. № 04/52/1206, виданої Територіальним управління ДСА у Харківській області, здійснивши виплату боргу однією сумою, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 58% до 50% при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з 19 лютого 2020 року, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі № 520/8258/2020.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання в розмірі 58 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 р. № 04/52/1206, виданої Територіальним управління ДСА у Харківській області, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 набрало законної сили 30.08.2022.
09.11.2022 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 520/4599/22 (а.с. 151).
23.06.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 72071281 з примусового виконання виконавчого листа № 520/4599/22, виданого 09.11.2022.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі № 520/4599/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у червні 2023 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 з 19.02.2020 по 30.06.2023 та нарахована заборгованість у розмірі 182038,30 грн, що підтверджується протоколом перерахунку. Відповідно до письмових пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у 2023 році профінансовано виплату заборгованості по рішеннях суду у розмірі 360 млн грн, які використані в повному обсязі. На 2024 рік бюджет Пенсійного фонду ще не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження.
Постановами державного виконавця, прийняті в межах виконавчого провадження № 72071281 від 17.10.2023 та від 01.11.2023 на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області накладено штраф за невиконання судового рішення у справі № 520/4599/22.
27.09.2023 ОСОБА_1 подав суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у десятиденний строк подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі № 520/4599/22.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі № 520/4599/22 - скасовано. Адміністративну справу № 520/4599/22 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 520/4599/22 відмовлено.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву, зобов`язавши відповідача надати до суду першої інстанції у 10-денний термін з дати отримання постанови звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі № 520/4599/22. Крім того, просить винести окрему ухвалу відносно судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 та направити її до Вищої ради правосуддя, посилаючись на те, що суд першої інстанції не надав оцінки діям відповідача при виконанні судового рішення, не взяв до уваги не виконання судового рішення в повному обсязі, оскільки виплата щомісячного грошового утримання після його перерахунку не проведена. Також вказав, що відповідач не надав доказів виконання рішення суду.
При цьому, зауважив, що за його зверненням до правоохоронних органів та прокуратури за фактами невиконання пенсійним органом судового рішення відкриті кримінальні провадження, проте вказані дії не призвели до поновлення порушеного права позивача.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтримав вимоги заяви в порядку ст. 382 КАС України.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вчиняються дії з виконання судового рішення від 29.07.2022 у справі № 520/4599/22, отже у суду відсутні підстави для встановлення контролю за його виконанням.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Як вже вище зазначалось, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачено положеннями ст. 382 КАС України, які не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено відповідне клопотання (заява) позивача на користь якого ухвалене судове рішення. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 06.12.2019 у справі № 812/333/17.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі "Ліпісвіцька проти України" (заява N 11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), N 2132/02).
Отже, нормами КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2020 року у справі № 539/3406/17.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі № 520/4599/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання в розмірі 58 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 № 04/52/1206, виданої Територіальним управління ДСА у Харківській області, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач вказує, що пенсійний орган не виконує судове рішення в частині виплати щомісячного грошового утримання, що є підставою для встановлення судового контролю, посилаючись на листи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.12.2020, від 10.02.2023, витяги з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінальних проваджень відносно відповідача за зверненнями ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що доказів виконання в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 по справі № 520/4599/22 до суду не надано, а отже вказане рішення відповідачем залишається не виконаним, доказів спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.
Також, судом першої інстанції при вирішенні питання про встановлення судового контролю не в повній мірі надано оцінку всім обставинам та діям пенсійного фонду при виконанні судового рішення у справі №520/4599/22.
Таким чином, доводи відповідача про відсутність підстав для встановлення судового контролю у справі № 520/4599/22 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки станом на 01.08.2024 рішення суду у даній справі залишається не виконаним в повному обсязі.
З урахуванням вказаного вище, а також на підставі того, що на момент апеляційного розгляду справи пенсійним органом не надано до суду жодних документів на підтвердження виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача подати до Харківського окружного адміністративного суду в місячний строк звіт про виконання судового рішення від 29.07.2022 по справі № 520/4599/22.
Щодо вимоги апелянта про винесення окремої ухвали відносно судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А. та направлення її до Вищої ради правосуддя, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 6, 8 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина третя статті 249 КАС України).
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
Отже, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, а рішення про ухвалення такого різновиду ухвал приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
На переконання колегії суддів, Попов О.Г., звертаючись до суду апеляційної інстанції з вимогою про постановлення окремої ухвали щодо дій судді Полях Н.А. і направлення її до Вищої ради правосуддя для притягнення судді ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, не навів достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали.
Враховуючи вище зазначені правові норми та результати апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для винесення окремої ухвали, а тому апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Таким чином, у зв`язку з невідповідністю висновків викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції від 16.04.2024 з прийняттям постанови про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду в місячний строк звіт про виконання судового рішення від 29.07.2022 у справі №520/4599/22.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 по справі № 520/4599/22 скасувати.
Прийняти постанову, якою встановити засоби судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року по справі № 520/4599/22.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду в місячний строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 по справі №520/4599/22.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 06.08.2024 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120870821 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні