Постанова

від 05.06.2024 по справі 620/6456/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6456/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Голяшкін О.В.,

судді - Заїка М.М., Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року у справі №6 20/6456/20 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому позивач просив застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель основного корпусу (А-2), їдальні (А3-1) і тренажерного залу (Е-1), прибудови (будівля нового корпусу (А2-3) та прибудови (перехід (А1-1) Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за адресою: вул. Музейна, 3, м. Чернігів, Чернігівська область.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 21.09.2020 року проведено позапланову перевірку приміщень на території Чернігівського кооперативного коледжу Чернігівської Обллспоживспілки, розташованих за адресою: вул. Музейна, 3, м. Чернігів, Чернігівська область, за результатами якої складено акт від 21.09.2020 року № 471, у якому зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Ці порушення та подальша експлуатація створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей. За таких обставин позивач просив суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель основного корпусу (А-2), їдальні (А3-1) і тренажерного залу (Е-1), прибудови (будівля нового корпусу (А2-3) та прибудови (перехід (А1-1) Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за адресою: вул. Музейна, 3, м. Чернігів, Чернігівська область.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель основного корпусу (А-2), їдальні (А3-1) і тренажерного залу (Е-1), прибудови (будівля нового корпусу (А2-3) та прибудови (перехід (А1-1) Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за адресою: вул. Музейна, 3, м. Чернігів, Чернігівська область.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає про неврахування судом принципу співмірності обраного заходу реагування фактичним порушенням, вказує також на те, що неусунуті недоліки не створюють безпосереднього ризику виникнення та розвитку пожеж, та можуть створити небезпеку лише у разі виникнення пожежі. Відсутність сигналізації не може створювати загрози, оскільки завдання системи захисту - це сповіщати про існуючу пожежу, а не запобігти її виникненню. Зазначає також, що на даний час будівлі коледжу перебувають у користуванні інших осіб, а працівники і студенти не мають до них доступу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.09.2020 року провідним інспектором Чернігівського МВ Управління ДСНС України у Чернігівській області Мелещенком Р.Л. за результатами позапланового заходу складено акт щодо дотримання Чернігівським кооперативним коледжом Чернігівської Облспоживспілки вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, на об`єкті за адресою: вул. Музейна, 3, м. Чернігів, Чернігівська область.

Актом від 21.09.2020 року № 471 зафіксовано порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

в прибудові (будівля нового корпусу А2-3) відсутні двері, що відокремлюють коридори від сходових кліток, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Продукти горіння заповнюють евакуаційні шляхи (сходові клітки);

будівлі основного корпусу (А-2), їдальні (А3-1) та тренажерного залу (Е-1), а також прибудови (перехід (А'-1) і будівля нового корпусу (А2-3) не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

в прибудові (перехід А'-1) та у коридорі 1-го поверху будівлі основного корпусу (А-2) опорядження (облицювання) стін та стель виконані з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 22. розділу II, п. 2.17. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

в підвалі будівлі основного корпусу (А-2) висота проходу з приміщення тиру до спортивної зали на 1-му поверсі по сходовому маршу менша за 2 метри, чим порушено п. п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.6 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

в прибудові (будівля нового корпусу А2-3) у коридорах 2-го та 3-го поверхів на шляхах евакуації покриття підлоги виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я, чим порушено п. 22. розділу II, п. 2.28. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

в будівлі основного корпусу (А-2) у коридорі 1-го поверху на шляхах евакуації килимова доріжка виконана з матеріалів з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я, чим порушено п. 22. розділу II, п. 2.28. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

приміщення електрощитової на 1 -му поверсі прибудови (будівля нового корпусу А2-3), приміщення архіву в підвалі будівлі основного корпусу (А-2) не відокремлені від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.2, 6.17, табл. З ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

в будівлі основного корпусу (А-2) вихід на горище зі сходової клітки №2 виконано не через протипожежні двері 2-го типу шириною не менше ніж 0,75 метри, висотою не менше ніж 1,5 метри, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

приямки віконних прорізів у підвалі будівлі основного корпусу (А-2) захаращені будівельними матеріалами, чим порушено п. 2.13. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

дерев`яні елементи горищного покриття будівлі основного корпусу (А-2) і горищного покриття прибудови (будівля нового корпусу А2-3) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

в будівлі основного корпусу (А-2) вхід на сходи № 2 з підвалу виконано не через протипожежний тамбур-шлюз 1 -го типу з підпором повітря, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.36 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

будівлю основного корпусу (А-2), прибудову (будівля нового корпусу А2-3) не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

в прибудові (будівля нового корпусу А2-3) сходові клітки та коридори не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні.

Вказані порушення є такими, що створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Факт наявності порушень, встановлених в ході проведення перевірки, відповідач не заперечує, однак зазначає, що для їх усунення необхідний певний час.

Оскільки виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Чернігівського кооперативного технікуму Чернігівської облспоживспілки про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель основного корпусу (А-2), їдальні (А3-1) і тренажерного залу (Е-1), прибудови (будівля нового корпусу (А2-3) та прибудови (перехід (А1-1) Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки за адресою: вул. Музейна, 3, м. Чернігів, Чернігівська область.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам апелянта в апеляційні скарзі та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.

Згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Встановлено, що у ході здійснення перевірки на спірному об`єкті позивачем було виявлено ряд порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

На переконання колегії суддів, виявлені у ході здійснення перевірки на спірному об`єкті порушенні, дійсно свідчать про наявність ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, у тому числі й у разі виникнення надзвичайної ситуації (задимлення, пожежі, тощо). У даному випадку взаємозв`язок фактів порушень із їх можливим наслідком у вигляді загрози життю та здоров`ю людей у разі настання небезпечної ситуації є очевидним та не потребує застосування будь-яких спеціальних знань.

Наявні у матеріалах справи документи не містять доказів усунення виявлених під час перевірки порушень.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Функція контролю (нагляду) у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна покладена, зокрема, на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 року по справі № 640/16673/19.

Визначаючи наявність чи відсутність підстав для застосування заходів реагування, на яких наполягав позивач, суд першої інстанції виходив з встановлених перевіркою порушень, які відображені в акті перевірки та які свідчать про експлуатацію об`єктів установи з порушенням вимог пожежної безпеки, що у свою чергу становить загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів враховує, що відповідачем надавалися документи, які за його твердженням, підтверджували часткове усунення більшості порушень, виявлених перевіркою.

Слід зазначити, що оскільки заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель застосовуються виключно за рішенням суду, то суд безпосередньо зобов`язаний не лише надати оцінку тим порушенням, які зазначені в акті перевірки, а й встановити наявність чи відсутність, саме на час розгляду справи, обставин, які зумовили звернення органу державного контролю з позовом до суду про усунення порушень.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем вживалися заходи щодо усунення порушень.

Як зазначає відповідач, на час розгляду справи неусунутими залишились порушення:

1. Будівлю основного корпусу (А-2), прибудови (перехід А'-1, будівля нового корпусу А2-3), будівля їдальні (А3-1), будівля тренажерної зали (Е-1), складські будівлі (В, в, в', Д-1, Ж-1), гаражі (Е'4) не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації).

2. Будівлю основного корпусу (A-2) та прибудову (будівлю нового корпусу А2-3) не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів.

3. У підвалі будівлі основного корпусу (А-2) висота проходу з приміщення тиру до спортивної зали на 1-му поверсі по сходовому маршу менше 2 м.

Отже, підлягають врахуванню факти вжиття заходів щодо усунення порушень, які виявлені органом державного контролю.

При цьому слід також врахувати, що порушення виявлені ще у 2020 році, проте до цього часу повністю не усунуті. Обставини щодо знаходження цих будівель та приміщень на даний час у користуванні інших осіб не можуть самі по собі слугувати підставою для відмови у задоволенні вимог щодо повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності застосування до відповідача заходів реагування, оскільки відповідачем не надано до суду належних доказів усунення всіх наявних в акті перевірки порушень, яким може бути акт повторної перевірки, проведеної позивачем у відповідності до ст. 6 України від 05.04.2007 року N 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову, з яким погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського кооперативного фахового коледжу Чернігівської облспоживспілки залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328-329 КАС України.

Головуючий суддя О.В. Голяшкін

Судді М.М. Заїка

Е.Ю. Швед

Повний текст постанови складено 05.06.2024 року