Постанова

від 06.06.2024 по справі 120/15751/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15751/23

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

06 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Мойсюка М.І

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок такого.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв`язку з прийняттям контролюючим органом на підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки платника №6957/02-32-04-10/37248125 від 24.04.2023 податкового повідомлення-рішення №0084080410 від 05.06.2023 року, яким відносно нього застосовано штраф у сумі 50097,64 грн за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що контролюючим органом, після відкриття провадження в даній справі, автоматично сформовано податкове повідомлення-рішення № 0084080410 від 05.06.2023 року, з нарахуванням штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в сумі 57097,64 гривень.

В подальшому, податковим органом направлено позивачу лист №32500/6/02-32-04-10-18 від 20.10.2023 року щодо визнання податкового повідомлення рішення в сумі 50097,64 гривень недійсним та надано податкове повідомлення-рішення № 0084080410 від 05.06.2023 року з нарахуванням штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в сумі 57097,64 гривень, що відповідає даним інтегрованої картки платника податків, бюджетний класифікатор 14010100.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір позбавлений свого предмета, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0084080410 від 05.06.2023 року, яким відносно позивача застосовано штраф у сумі 50097,64 грн є відкликаним. Зокрема, суд вважає, що з прийняттям відповідачем нового податкового повідомлення-рішення №0084080410 від 05.06.2023 року на суму 57097,64 гривень, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0084080410 від 05.06.2023 року на суму 50097,64 гривень набувши статус відкликаного, перестало нести для позивача будь-які правові наслідки. Тобто, прийнявши податкове повідомлення-рішення № 0084080410 від 05.06.2023 року на суму 57097,64 гривень відповідач усунув порушення з приводу якого позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Порядок відкликання податкового повідомлення-рішення врегульовано статтею 60 Податкового кодексу України, якою визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1.сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2.контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення- рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3.контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4.рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5.рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

60.3.У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення- рішення або податкової вимоги.

60.4.У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

60.5.У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

60.6.Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Згідно розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:

1) контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;

2) контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, що зазначені у раніше прийнятому податковому повідомленні-рішенні;

3) рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення- рішення контролюючого органу;

4) рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

У випадках, визначених підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

У випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

У випадках, визначених підпунктом 3 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, оскільки Податковий кодекс України та Порядок №1204 визначають виключні умови, настання яких надає підстави вважати податкове повідомлення-рішення відкликаним, колегія суддів вважає, що помилкове заповнення відповідачем позиції щодо суми штрафної санкції в рішенні, не є підставою для його визнання відкликаним.

В даному випадку необхідно зазначити, що оскільки Податковий кодекс України та Порядок №1204 передбачають скасування податкового повідомлення - рішення самим контролюючим органом, в порядку адміністративного або судового оскарження, або його відкликання, рішення із зазначенням суми штрафної санкції 50097,64 не може вважатися відкликаним, адже не настала жодна із визначених ст. 60 ПК України та розділом V Порядку умов.

Зважаючи на наведені вище норми закону, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 008408041 від 05.06.2023 в первинній редакції із зазначенням суми штрафної санкції 50097,64 грн, суперечать вимогам чинного законодавства.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки оскаржуване позивачему даній справі рішення не скасовано в порядку адміністративного та/або судового оскарження, не може вважатись відкликаним, та фактично залишається діючим.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УРОЖАЙ-С" задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Мойсюк М.І