Постанова
від 05.06.2024 по справі 814/1737/17
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 814/1737/17

касаційне провадження № К/9901/48789/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 (суддя Біонесенко В.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя - Кравець О.О., судді - Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - Товариство) до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило: визнати протиправними дії Митниці щодо невідновлення режиму вільної торгівлі по митній декларації №5040100000/2016/001313 від 18.06.2016; зобов`язати Митницю відновити режим вільної торгівлі по митній декларації №5040100000/2016/001313 від 18.06.16, шляхом оформлення аркуша коригування до митної декларації №5040100000/2016/001314 від 18.06.2016.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що у червні 2016 року позивач мав поставку продукції від компанії Tricon Energy UK, а саме - соди каустичної. Поставлений товар було заявлено для випуску у вільний обіг із застосуванням вільної торгівлі на підставі сертифікату форми EUR1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Але, у відповідача виникли сумніви в достовірності документів про проходження товару, у зв`язку з чим розпочату процедуру перевірки. В червні 2017 року відповідач отримав відповідь від митних органів Румунії про автентичність документів щодо походження товару, але незважаючи на це преференційний режим відносно задекларованого позивачем товару не відновив.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 24.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, позов задовольнив: визнав протиправними дії Митниці щодо невідновлення режиму вільної торгівлі по митній декларації №5040100000/2016/001313 від 18.06.2016; зобов`язав Митницю відновити режим вільної торгівлі по митній декларації №5040100000/2016/001313 від 18.06.16, шляхом оформлення аркуша коригування до митної декларації №5040100000/2016/001314 від 18.06.2016.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що форма підтвердження автентичності сертифікату EUR.1 передбачена самим Протоколом І до Угоди. У графі 14 цього сертифіката компетентні митні органи країни походження товару роблять позначку напроти графи «було насправді видано митним підрозділом, і всі зазначення, що містяться в ньому - точні». У випадку з сертифікатом сертифікат EUR1 від 16.06.2016 №R0005800, Регіональне митне управління Галац Міністерства державних фінансів Румунії таку позначку зробило. Це означає, що всі сумніви, у тому числі і щодо відсутності напису «in bulk» у сертифікаті та незавіреного виправлення дати видачі сертифікату у графі 11, вирішені на користь декларанта. На запит Митниці митні органи Румунії підтвердили автентичність сертифікату EUR.1 від 16.06.2016 №R0005800, з огляду на що у відповідача немає підстав витребувати у компетентних митних органів Румунії будь-якого іншого підтвердження автентичності ніж те, що вже було ними зроблено у графі 14 сертифікату EUR1 від 16.06.16 №R0005800. Крім того, суди вказали, що щодо різниці у вартості товару у експортній та імпортній деклараціях (605158,45 USD та 509524,6 USD), то вказана обставина не була підставою для відмови у митному оформленні, у зв`язку з чим відповідач позбавлений можливості заявляти додатково такий аргумент як на підставу обґрунтування правомірності своїх дій, з урахуванням того, що судами було встановлено, що товар був поставлений на умовах CFR, що означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. В митній декларації країни експорту зазначена вартість товару без врахування фрахту до місця доставки, яка становить 95633,85 доларів США.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 23.05.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що у графі 10 сертифіката міститься посилання на рахунок від 16.06.16 №2523120. Під час процедури консультацій з митним органом, декларантом надана копія інвойсу від 16.06.2016 №94296. Після встановлення невідповідності щодо даних про номер інвойсу у сертифікаті EUR1, декларантом була надана нова копія інвойсу від 16.06.2016 №2523120, який по змісту та індивідуальними особливостями підпису є цілком ідентичним раніше наданому варіанту інвойсу від 16.06.2016 №94296. Разом із сертифікатом EUR1 під час митного оформлення декларантом наданий рахунок від 16.06.16 №2523120 та митна декларація країни експорту від 13.06.2016 №16ROST1970E0076395. Митна декларація країни експорту також посилається на рахунок від 16.06.2016 №2523120, однак інформація щодо вартості товару та умов постачання товару у рахунку, який надавався до митного оформлення (CFR DNEPROBUGSKY 605158,45 USD), відрізняється від даних, наведених у експортній декларації (FOB CONSTANTA 509524,6). Встановлені розбіжності унеможливлюють проведення ідентифікації партії товару, на яку оформлено сертифікат EUR1 від 16.06.2016 №R0005800. Також, сертифікат EUR1 від 16.06.16 №R0005800 має формальні ознаки порушення вимог Протоколу, а саме: товар постачався наливом, про що відсутня відмітка у графі 8 сертифікату; у графі 11 сертифікату міститься виправлення у даті оформлення сертифікату. На підставі звернення митниці Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України надіслано запит до митних органів Румунії у зв`язку з наявністю сумнівів стосовно достовірності сертифіката. Відповідь румунська сторона надала листом від 23.05.2017. Митним органом Румунії підтверджено автентичність та правильність сертифіката шляхом відображення результатів перевірки у графі 14 сертифікату з позначкою, що сертифікат був виданий вказаною митною службою і інформація, яка в ньому міститься, правильна. Разом з тим, румунська сторона не надала документів, відповідно до яких можливо здійснити ідентифікацію товару щодо зазначеного сертифікату, автентичність інвойсу від 16.06.2016 №2523120 підтверджена не була, роз`яснення щодо заповнення граф 8 та 11 не надані.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.06.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 05.06.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що основним видом діяльності Товариства є виробництво глинозему (оксиду алюмінію), який, в свою чергу, є основним вихідним матеріалом для виробництва алюмінію.

10.06.2016 Товариством був укладений договір поставки з Компанією Tricon Energy UK на постачання продукції - рідкої каустичної соди.

Відповідно до умов контракту загальна орієнтовна вартість продукції за контрактом становить 1235200,00 доларів США.

В червні 2016 року Компанія Tricon Energy UK на умовах CFR DNEPROBUGSKY (Миколаїв) судном відправила на адресу позивача з румунського порту Констанца 1567768 т. каустичної соди на загальну суму 605158,45 доларів США.

18.06.2016 Товариство подало до Митниці для митного оформлення вантажу, який надійшов від постачальника, за зазначеним договором митну декларацію №5040100000/2016/001313, до якої були додані: сертифікат форми EUR1 від 16.06.2016 №R0005800, договір від 10.06.2016, інвойс №2523120 від 16.06.2016, коносамент №222 від 08.06.2016, вантажний маніфест від 16.06.2016, сертифікат походження №2447 від 13.06.2016.

Під час митного оформлення у Митниці виникли сумніви в достовірності наданих документів про походження товару.

18.06.2016 Митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів за МД №5040100000/2016/001313 від 18.06.2016 відмовлено, у зв`язку з наявністю сумнівів в достовірності документів про походження товару: 1) відсутність напису «in bulk» у графі 8 сертифікату EUR1 від 16.06.2016 №R0005800; 2) наявність незавіреного виправлення дати видачі сертифікату у графі 11.

Одночасно з цим, Митницею розпочато процедуру перевірки сертифікату EUR1 - направлено запит до митних органів Румунії.

Крім того, відповідачем було повідомлено позивача про можливість оформлення товару у вільний обіг за умови сплати ввізного мита за повною ставкою встановленою Законом України «Про митний тариф України».

Товариством було сплачено у повному обсязі ввізне мито в розмірі 829017,74 гривень та податок на додану вартість у сумі 165803,55 гривень, а всього 994821,29 гривень, після чого товар був випущений у вільний обіг.

24.06.2016 Митниця звернулась до ДФС України щодо підтвердження митними органами Румунії автентичності інвойсу 16.06.2016 №2523120 та сертифікату EUR1 від 16.06.2016 №R0005800.

27.04.2017 листом уповноваженого органу Румунії підтверджено автентичність та правильність сертифікату EUR1 від 16.06.2016 №R0005800.

Разом з цим, 06.06.2017 Митниця повідомила Товариство про неможливість відновлення у наданні преференційного режиму на підставі сертифікату EUR1 від 16.06.2016 №R0005800, оскільки румунською стороною не надано документів, відповідно до яких можливо здійснити ідентифікацію товару. Крім того, сертифікат має формальні ознаки порушення вимог Протоколу, а саме: 1) відсутність напису «in bulk» у графі 8 сертифікату EUR1 від 16.06.2016 №R0005800; 2) наявність незавіреного виправлення дати видачі сертифікату у графі 11.

Статтею 257 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено процедуру митного декларування.

Так, згідно з частинами першою, шостою цієї статті декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом, зокрема, заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4. В свою чергу, аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Статтею 301 Митного кодексу України встановлено випадки повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, одним з яких є відновлення режиму найбільшого сприяння, вільної торгівлі.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 29 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014, кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Статтею 26 Угоди встановлено, що положення цієї глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва») (далі - Протокол 1).

Відповідно до пункту 1 статті 16 Протоколу 1 товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можливо було ідентифікувати.

Порядок заповнення та необхідні реквізити сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 передбачено Додатком III до Протоколу 1.

Відповідно до статті 16 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1.

Статтею 33 Протоколу 1 передбачено порядок перевірки підтверджень походження товару, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

Так, з метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Аналогічний порядок підтвердження походження товару передбачено главою 7 Розділу ІІ Митного кодексу України.

Частинами першою, третьою, восьмою, дев`ятою статті 43 Митного кодексу України передбачено документи, що підтверджують країну походження товару, якими є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до статті 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 48 Митного кодексу України товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита. До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

У справі, що розглядається, суди встановили, що у відповідача виникли сумніви щодо справжності документа, який підтверджує походження товару сертифікату EUR.1. Здійсненними заходами щодо перевірки цього документу підтверджено його автентичність.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у були відсутні правові підстави для невідновлення преференційного режиму відповідно до частини четвертої статті 48 Митного кодексу України щодо товару, ввезеного за митною декларацією №5040100000/2016/001313 від 18.06.2016.

Касаційна скарга зводиться по суті до переоцінки належним чином проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 та постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення05.06.2024
Оприлюднено07.06.2024
Номер документу119566206
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —814/1737/17

Постанова від 05.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 04.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 23.05.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 03.05.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 21.03.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Ухвала від 09.01.2018

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Кравець О.О.

Постанова від 24.10.2017

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Біоносенко В. В.

Ухвала від 21.08.2017

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Біоносенко В. В.

Ухвала від 21.08.2017

Адміністративне

Миколаївський окружний адміністративний суд

Біоносенко В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні