Постанова

від 06.06.2024 по справі 420/6856/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 420/6856/20

адміністративне провадження № К/9901/13964/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 (головуючий суддя: Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 (головуючий суддя: Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.) у справі № 420/6856/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області або позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (далі - АТ «Одеська ТЕЦ»), в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 923 246, 88 грн за період з 01.07.2017 по 25.03.2019.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.11.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021, позов задовольнив частково:

стягнув з АТ «Одеська ТЕЦ» на користь пенсійного органу заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 905 148,51 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення в оскаржуваній частині і у цій частині ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08.06.2023 №622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно із наказом Голови Верховного Суду від 08.06.2023 № 1723-к (№ 1723/0/5-23) «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Верховного Суду» призначений повторний автоматизований розподіл справи № 420/6856/20.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023, визначений новий склад суду: головуючий суддя: Чиркін С.М., судді: Берназюк Я.О., Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відповідач перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області, як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Проте позивачем добровільно несплачені фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених 26 особам відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 у зв`язку із чим за період з 01.07.2017 по 25.03.2019 утворилася заборгованість у розмірі 923246,88 грн. Одночасно позивач наголосив, що суми, які підлягають сплаті, зазначені в розрахунку боргу та у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідач позов не визнав. Зазначив, що ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.2001 було порушено провадження у справі про банкротство АТ «Одеська ТЕЦ» та постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі № 17- 2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 відповідача визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

У контексті наведених доводів відповідач наголосив, що під час розгляду справи про банкротство було прийнято Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна», який набрав чинності 07.03.2018. Оскільки держава в особі Фонду державного майна України володіє акціями у статутному капіталі АТ «Одеська ТЕЦ» у розмірі 99,9895%, АТ «Одеська ТЕЦ» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1089-р було включено до переліку об`єктів паливно-енергетичного комплексу, що підлягають приватизації, тому провадження у справі про банкрутство підлягало припиненню відповідно до вимог Закону.

За таких обставин, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 закрив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», припинив ліквідаційну процедуру.

Із посиланням на практику Верховного Суду України відповідач зазначив, що оскільки на час здійснення ліквідаційної процедури відносно АТ «Одеська ТЕЦ» у товариства не могло виникнути зобов`язань з відшкодування витрат на сплату пільгової пенсії (вони не пов`язані з ліквідаційною процедурою), то після припинення справи про визнання банкрутом АТ «Одеська ТЕЦ», зобов`язання за період здійснення ліквідаційної процедури також виникнути не можуть.

У зв`язку з викладеним, відповідач наголосив, що заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що виникла у період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» у ліквідаційній процедурі (01.07.2017 - 15.01.2019) не підлягає стягненню в силу частини першої статті 38 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо заборгованості, яка виникла після закриття справи про банкрутство АТ «Одеська ТЕЦ» (у період з 15.01.2019 - 25.03.2019), відповідач зазначив, що за даними бухгалтерського обліку АТ «Одеська ТЕЦ» заборгованості товариства перед ГУПФУ в Одеській області за спірний період не обліковується та позивачем не надано доказів направлення на адресу АТ «Одеська ТЕЦ» повідомлень про нарахування заборгованості заявленої у позові та копій розрахунків даної заборгованості.

Також відповідач зазначив, що до позовної заяви додано помісячний розрахунок по відшкодуванню пенсії, де вказано суму за березень 2019 року - 1 098 992,87 грн, проте такий розрахунок ніким не підписаний, та з нього не вбачається період нарахування пенсії.

Водночас у цьому розрахунку зазначена інформація про пенсіонера - ОСОБА_2 , якій виплату пенсії, на підставі рішення Приморського районного м. Одеси від 02.02.2018 у справі № 522/5062/15-а за позовом ОСОБА_2 до Центрального об`єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за участю третьої особи АТ «Одеська ТЕЦ», було визнано незаконною, проте позивач продовжує нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_2 .

За наведених вище обставин, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Від пенсійного органу надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наголосив, що провадження по справі про банкрутство було закрито, а АТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом визнано не було, отже відповідач не припинив своєї діяльності як юридична особа. Крім того, після закриття провадження по справі про банкрутство відповідач перейшов до статусу діючого підприємства. Своєю чергою, у період часу поки відповідач перебував в ліквідаційній процедурі, пенсійний орган сумлінно виконував зобов`язання перед пенсіонерами шляхом своєчасної виплати пенсії.

Враховуючи зазначені обставини, пенсійним органом обґрунтовано після припинення провадження у справі про банкрутство були направлені на адресу АТ «Одеська ТЕЦ» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2017 по 25.03.2019.

Також позивач просив врахувати, що в провадження Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/2260/19 за позовом ГУПФУ в Одеській області до АТ «Одеська ТЕЦ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2017 по 25.06.2017, у якій позов задоволено частково. У контексті приведеної справи, позивач наголосив, що стягнення заборгованості також припало на період перебування відповідача у ліквідаційні процедурі і судами оцінювалися зазначені обставин, а отже такі мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

АТ «Одеська ТЕЦ» подало заперечення на відповідь на відзив, у яких стверджує про необґрунтованість посилань пенсійного органу на обставини, встановлені у ході розгляду № 420/2260/19.

Щодо пенсіонерки ОСОБА_2 , то відповідач наголосив, що з позовної заяви не вбачається за який період і в якому розмірі було сплачено цій особі пенсію. Більш того, Приморським районним судом м. Одеси встановлено відсутність у ОСОБА_2 права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (справа № 522/5062/15-а).

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що 12.06.2001 кредитор - ВАТ «Одесагаз» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2001 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника внесення майна ті інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються.

Згодом постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; призначено ліквідатором ПАТ «Одеська ТЕЦ» арбітражного керуючого Лахненка Є.М.; заборонено ліквідатору та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження активів боржника до затвердженого переліку ліквідаційної маси органом уповноваженого управляти державним майном; господарську діяльність ПАТ «Одеська ТЕЦ» завершено закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

03.04.2018 Фонд державного майна України звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження в справі про банкрутство ПАТ «Одеська ТЕЦ».

В обґрунтування клопотання Фонд державного майна України посилався на частину п`яту статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», пункт 4-3 розділу 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до положень яких провадження у справах про банкрутство підприємств/господарських товариств, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

На підтвердження обставин, що стосовно ПАТ «Одеська ТЕЦ» прийнято рішення про приватизацію, заявник надав розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1089-р, яким було включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 № 96 ПАТ «Одеська ТЕЦ», яке було прийнято на підставі частини п`ятої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного на час прийняття розпорядження від 07.11.2014 № 1089-р).

Ураховуючи вказану норму Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а також те, що в статутному капіталі ПАТ «Одеська ТЕЦ» держава, в особі Фонду державного майна України, володіє акціями в розмірі 99,989 %, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 вирішив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» - припинити.

У резолютивній частині цієї ухвали, Господарський суд Одеської області скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, а заяви ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ПАТ «Укртрансгаз», в особі філії УМГ «Прикарпатрансгаз», ПАТ «Одесагаз» про визнання поточних кредиторських вимог до ПАТ «Одеська ТЕЦ» - залишив без розгляду.

У контексті справи, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що в АТ «Одеська ТЕЦ» за Списком № 2 працювали наступні особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_2 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

Переліченим особам, на підставі заяв про призначення пенсії, довідок про підтвердження наявного трудового стажу, відповідними розпорядженнями Пенсійного фонду була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.35-124, том І).

Водночас відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, АТ «Одеська ТЕЦ» має заборгованість перед ГУ ПФУ в Одеській області по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по вищевказаним пенсіонерам, які працювали на зазначеному підприємстві, за Списком № 2 за період із 01.07.2017 по 25.03.2019 у сумі 923 246,88 грн.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплачена, ГУ ПФУ в Одеській області звернулося із цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обов`язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам (окрім ОСОБА_2 відносно якої судовим рішенням у справі №420/2260/19 встановлено відсутність права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2) щодо яких Управлінням протягом серпня 2017 року - березня 2019 року направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, покладається на відповідача.

Оскільки заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідачем в добровільному порядку не сплачена, позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в сумі 905 148,51 грн.

Водночас суди обох інстанцій погодилися із позицією відповідача про відсутність в АТ «Одеська ТЕЦ» обов`язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії щодо ОСОБА_2 за період з 01.07.2017 по 25.03.2019 у розмірі 18 098,37 грн, зважаючи на встановлений судовим рішенням факт відсутності у цієї особи права на пільгову пенсію.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності у нього додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати обов`язкових платежів, у зв`язку з тим, що він перебував в процедурі ліквідації, суди виходили з того, що такі наслідки мають місце у випадку повного припинення підприємством своєї діяльності на підставі визнання його банкрутом у порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, АТ «Одеська ТЕЦ» фактично не припинило свою діяльність, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 провадження по справі про банкротство закрито, процедуру ліквідації ПАТ «Одеська ТЕЦ» та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого припинено, а також скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, суди обох інстанцій констатували, що АТ «Одеська ТЕЦ» є діючим підприємством, а отже повинно виконувати обов`язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії за весь період часу перебування в ліквідаційній процедурі, у який пенсійним органом здійснювалося нарахування та виплата цим особам пільгової пенсії.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга, з урахуванням уточнень, обґрунтована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 13.05.2014 у справі № 6/87-05, постановах Верховного Суду України від 08.04.2014 у справах №3-6гс14 та № 3-8гс14, від 13.05.2014 у справі № 3-19гс14.

Із посиланням на статтю 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» скаржник стверджує, що з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Так, постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 АТ «Одеська ТЕЦ» було визнано банкрутом у зв`язку із чим введено ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Проте під час розгляду справи про банкротство було прийнято Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» (набрав чинності 07.03.2018), яким передбачалося (пункт 5 стаття 12), що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Оскільки, Держава в особі Фонду державного майна України володіє акціями в статутному капіталі АТ «Одеська ТЕЦ» в розмірі 99,9895% та АТ «Одеська ТЕЦ» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1089-р було включено до переліку об`єктів паливно-енергетичного комплексу, що підлягають приватизації, то провадження в справі про банкрутство підлягало припиненню відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».

У контексті наведених аргументів скаржник просив звернути увагу на те, що провадження в справі про банкрутство було припинено лише в силу закону, а не у зв`язку із тим, що АТ «Одеська ТЕЦ» покращила свій фінансовий стан та відновила свою платоспроможність.

Скаржник також вважає безпідставним висновок апеляційного суду про правомірність вимог Пенсійного фонду про відшкодування пільгових пенсій за період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» в ліквідаційній процедурі, у зв`язку з закриттям справи про банкрутство, зняття мораторію та залишення заяв поточних кредиторів без розгляду, оскільки зняття мораторію стосувалося виключно вимог, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не вимог, що виникли у ліквідаційній процедурі, оскільки наслідки відкриття ліквідаційної процедури регулює стаття 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на яку і посилається відповідач, що є відмінними від наслідків введення мораторію.

Таким чином, оскільки за період з 13.12.2016 по 15.01.2019 під час здійснення ліквідаційної процедури у АТ «Одеська ТЕЦ» не могло виникнути зобов`язань з відшкодування витрат на виплату пільгової пенсії, то і після припинення справи про визнання банкрутом АТ «Одеська ТЕЦ», зобов`язання зі сплати обов`язкових платежів за період здійснення ліквідаційної процедури, не виникли. Відновлення платоспроможності боржника - АТ «Одеська ТЕЦ» не відбулось, стан банкрута припинився в силу частини п`ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».

Скаржник наполягає, що нормативно не передбачено, що після припинення ліквідаційної процедури банкрута, поновлюються зобов`язання, які не існували на час ліквідаційної процедури банкрута.

Також скаржник вважає, що позивачем документально не підтверджено суму відшкодування за пред`явленим позовом. Позивачем також не надано належних доказів направлення на адресу АТ «Одеська ТЕЦ» повідомлень про нарахування заборгованості, заявленої в позові, та копій розрахунків цієї заборгованості.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції позивач наголосив, що протягом спірного періоду пенсійним органом сумлінно виконувались зобов`язання перед пенсіонерами, які працювали на підприємстві відповідача з важкими умовами праці, шляхом своєчасної виплати пенсій. Водночас у період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» ліквідаційні процедурі, органами Пенсійного фонду формувались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але до відшкодування виплачені суми пенсій не виставлялись. Отже, з огляду на відсутність факту припинення діяльності відповідача, в АТ «Одеська ТЕЦ» виникли зобов`язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2017 по 25.03.2019.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 зроблено висновок про те, що спір Управління Пенсійного фонду України з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо права Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колегія суддів зазначає, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №805/473/17-а дійшла висновку, що «органи Пенсійного фонду України мають законодавчо визначені повноваження звертатися до суду із такими позовами; відносини, що стали підставою позову виникають незалежно від волі платника внеску; в цих відносинах бере участь орган державної влади; ці відносини здійснюються за методом влади і підпорядкування; метою вступу органу Пенсійного фонду України у ці відносини є публічний інтерес, а саме - забезпечення безперебійного функціонування пенсійної системи України. Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а тому спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, і їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.».

Отже заявлений у цій справі спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Одночасно з цим зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону 1058-IV.

Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно із пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Своєю чергою, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.

Предметом розгляду цієї справи є стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в т.ч., і у період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» в ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів враховує, що АТ «Одеська ТЕЦ» створене шляхом корпоратизації ДП «Одеська ТЕЦ» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 16.07.2001 № 326. Держава в особі Фонду державного майна України володіє акціями в статутному капіталі ПАТ «Одеська ТЕЦ» у розмірі 99,9895 %.

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 15.06.2001 у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 порушено провадження у справі про визнання ПАТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом.

Згодом постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Під час розгляду справи про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» було прийнято Закон України від 18.01.2018 № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269-VIII), який набрав чинності 07.03.2018.

Відповідно до пункту 5 статті 12 Закону № 2269-VIII справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Тотожні положення були передбачені в пункт 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII (який діяв у період спірних правовідносин; втратив чинність - 21.10.2019).

Отже, оскільки ПАТ «Одеська ТЕЦ» є господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій якого опосередковано належить державі, то на виконання вимог Закону № 2269-VIII, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ».

У справі, що розглядається, відповідач стверджує, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури у боржника не може виникати додаткових зобов`язань, крім витрат, які безпосередньо пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури, при тому, що Пенсійний фонд продовжує нараховувати пенсіонерам пільгові пенсії, але зобов`язання у банкрута (АТ «Одеська ТЕЦ») щодо відшкодування таких пенсій, не виникає.

Своєю чергою позивач вважає, що відповідачем неправильно трактуються законодавчі норми, а саме: Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким визначений порядок покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та Інструкція № 21-1.

За позицією позивача, абзац 2 пункту 6.8 статті 6 Інструкції № 21-1 лише забороняє Пенсійному фонду направляти на адресу підприємства, що знаходиться в стадії ліквідації, розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, натомість не містить приписів щодо зупинення нарахування сум для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на такому підприємстві.

Тому, позивач за весь період часу перебування відповідача в ліквідаційній процедурі виконував зобов`язання перед пенсіонерами, своєчасно виплачуючи пенсії. Водночас у зв`язку із визнанням АТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за місцезнаходженням відповідача не направлялися.

Водночас Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», а отже відповідач не припинив свою діяльність і є діючим підприємством, тому є цілком обґрунтованим проведення ГУ ПФУ в Одеській області розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2017 по 25.03.2019 та направлення їх на адресу відповідача.

Суди попередніх інстанцій з такою позицією пенсійного органу повністю погодилися.

Ключовим правовим питанням у цій справі є наявність або відсутність підстав для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за виконаними пенсійним органом зобов`язаннями перед пенсіонерами у період перебування відповідача у ліквідаційній процедурі.

У світлі специфіки цих правовідносин, колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство врегульовані нормами спеціального Закону про банкрутство (Закон України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; втратив чинність - 21.10.2019).

Спеціальний закон визначає банкрутство як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (абзац 3 частини першої статті 1 Закон про банкрутство).

Отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює певний комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у їх застосуванні при розгляді справ про банкрутство відносно інших законодавчих актів України.

Така правова позиція стосовно пріоритетного застосування норм Закону про банкрутство у справах про банкрутство є усталеною та послідовно викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, від 06.02.2020 у справі № 911/1164/13, від 26.11.2020 у справі № 813/3723/16, та інших.

Відповідно до приписів частини першої статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Отже, зміст зазначених положень свідчить, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в боржника не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також не здійснюється нарахування штрафних санкцій на будь-які види грошових зобов`язань.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Відповідно боржник з цієї дати (13.12.2016) (в силу імперативної норми частини першої статті 38 Закону про банкрутство) не є суб`єктом відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед пенсійним органом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених за період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» в ліквідаційній процедурі.

Водночас, колегія суддів враховує, що оскільки ПАТ «Одеська ТЕЦ» є господарським товариством та 50 відсотків акцій якого опосередковано належить державі, тому Господарський суд Одеської області на виконання вимог Закону № 2269-VIII ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Отже у період з 01.07.2017 по 14.01.2019 у відповідача не могло виникнути нових зобов`язань зі сплати жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Водночас з 15.01.2019 відновлено правовий статус АТ «Одеська ТЕЦ», а отже з цієї дати постає питання щодо виникнення, поновлення обов`язків відповідача з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, понесених пенсійним органом на виплату пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій внаслідок неправильного трактування норм законодавства дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування понесених пенсійним органом фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2017 по 14.01.2019.

Своєю чергою, стягненню в межах спірних правовідносин підлягають понесені ГУ ПФУ в Одеській області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

Разом з тим, оскільки судами попередніх інстанцій у судових рішеннях не наведений помісячний розрахунок заборгованості по пенсіонерам, суд касаційної інстанції, враховуючи приписи статті 341 КАС України, позбавлений можливості виокремити суму відшкодування понесених позивачем фактичних витрат на витрату та доставку пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

За таких обставин, справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції для проведення судом відповідного розрахунку суми відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій, понесених ГУ ПФУ в Одеській області у період з 15.01.2019 по 25.03.2019 з посиланням на документи, які містять інформацію щодо періоду, суми та осіб, яким проводилися відповідні нарахування.

З урахуванням того, що Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №420/6856/20 скасувати.

Справу № 420/6856/20 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа