Рішення

від 24.01.2025 по справі 420/6856/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6856/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області або позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», в якому просило стягнути з Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 111893,71 грн (сто одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто три грн 71 коп.) за період з 15.01.2019 по 25.03.2019 (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.11.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021, позов задовольнив частково: стягнув з АТ «Одеська ТЕЦ» на користь пенсійного органу заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 905 148,51 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постановою Верховного Суду від 06.06.2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №420/6856/20 скасовано, справу № 420/6856/20 направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.

Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято до розгляду справу №420/6856/20, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

27.06.2024 від Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2024 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою суду від 29.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.12.2024.

10.12.2024 представник позивача та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

03.12.2024 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в обґрунтування якої зазначено, що оскільки в постанові від 06.06.2024 Верховний Суд вказав, що стягненню в межах спірних правовідносин підлягають понесені ГУ ПФУ в Одеській області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019, то у зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV за списком №2 АТ "Одеська ТЕЦ" має заборгованість перед Головним управлінням в сумі 111893,71 грн. (сто одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто три грн. 71 коп.) за період з 15.01.2019 по 25.03.2019 станом на 26.03.2024. Позивач зауважує, що АТ Одеська ТЕЦ повинно відшкодувати виплачені Головним управлінням пенсію за СП № 2 з урахуванням поштового збору за 13 пенсіонерів, які зазначені в розрахунку боргу до досягнення ними пенсійного віку.

05.12.2024 від Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими вимогами та зазначає, що по-перше період нарахування не відповідає висновкам Верховного суду; по-друге, є незрозумілим у зв`язку з чим, майже по всім працівникам вказано по 100% до відшкодування оплат за період, коли відносно АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» тривала ліквідаційна процедура, що виключає підстави для нарахування та стягнення витрат на виплати пенсій. Крім того, відповідач звертає увагу, що згідно «Обґрунтованого помісячного розрахунку по відшкодуванню пенсії 2019 рік» вказано, що загальна сума до стягнення складає 111 893, 71 грн. за період січень 2019, лютий 2019, березень 2019 року, а в заяві про уточнення позовних вимог вказано, що загальна сума до стягнення складає 111 893, 71 грн. за період з 15.01.2019 по 25.03.2019 року. Тобто, пенсійний орган вказує однакову суму до стягнення за різні періоди часу.

11.12.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що відповідно до пункту 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, підприємство, яке здійснює відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зобов`язане внести відповідну суму за весь календарний місяць до 25 числа поточного місяця. Крім цього зауважує, що оскільки станом на 25 січня 2019 року у відповідача був обов`язок відшкодувати понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2019 року, до розрахунку включаються всі понесені витрати за поточний місяць. Дата поновлення діяльності відповідача в даному випадку не має значення, оскільки безпосередньо на момент виникнення обов`язку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за поточний місяць підприємство відповідача вже поновило діяльність.

13.11.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що у період до 15.01.2019 у АТ «Одеська ТЕЦ» не виникло зобов`язань щодо сплати пільгової пенсії, то заявлятися до відшкодування може пенсія розрахована за період з 15.01.2019, тобто це пенсія за 16 днів січня 2019 року, 28 днів лютого 2019 року та 25 днів березня 2019 року (оскільки, саме ця дата березня зазначена власне Позивачем в позові).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

12.06.2001 кредитор - ВАТ «Одесагаз» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль».

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.2001 порушено провадження у справі про банкрутство АТ «Одеська ТЕЦ».

Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 по справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; призначено ліквідатором ПАТ «Одеська ТЕЦ» арбітражного керуючого Лахненка Є.М.; заборонено ліквідатору та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження активів боржника до затвердженого переліку ліквідаційної маси органом уповноваженого управляти державним майном; господарську діяльність ПАТ «Одеська ТЕЦ» завершено закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2017 затверджено реєстр кредиторських вимог до ПАТ «Одеська ТЕЦ» у ліквідаційній процедурі.

03.04.2018 Фонд державного майна України звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження в справі про банкрутство ПАТ «Одеська ТЕЦ».

На підтвердження обставин, що стосовно ПАТ «Одеська ТЕЦ» прийнято рішення про приватизацію, заявник надав розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1089-р, яким було включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 № 96 ПАТ «Одеська ТЕЦ», яке було прийнято на підставі частини п`ятої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного на час прийняття розпорядження від 07.11.2014 № 1089-р).

Ураховуючи вказану норму Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а також те, що в статутному капіталі ПАТ «Одеська ТЕЦ» держава, в особі Фонду державного майна України, володіє акціями в розмірі 99,989 %, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 вирішив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» - припинити.

У резолютивній частині цієї ухвали, Господарський суд Одеської області скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, а заяви ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, ПАТ «Укртрансгаз», в особі філії УМГ «Прикарпатрансгаз», ПАТ «Одесагаз» про визнання поточних кредиторських вимог до ПАТ «Одеська ТЕЦ» - залишив без розгляду.

Судом встановлено, що в акціонерному товаристві "Одеська ТЕЦ" за Списком № 2 працювали наступні особи: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11) ОСОБА_11 ; 12) ОСОБА_12 , 13) ОСОБА_13 , 14) ОСОБА_14 , 15) ОСОБА_15 , 16) ОСОБА_16 , 17) ОСОБА_17 , 18) ОСОБА_18 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 , 21) ОСОБА_21 , 22) ОСОБА_22 , 23) ОСОБА_23 , 24) ОСОБА_24 , 25) ОСОБА_25 .

Вказаним особам, на підставі заяв про призначення пенсії, довідок про підтвердження наявного трудового стажу, відповідними розпорядженнями Пенсійного фонду була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до обґрунтованого помісячного розрахунку по відшкодуванню пенсії за 2019 рік, АТ «Одеська ТЕЦ» має заборгованість перед ГУ ПФУ в Одеській області по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій по вищевказаним пенсіонерам, які працювали на зазначеному підприємстві, за Списком № 2 за період із січня 2019 року по березень 2019 року у сумі 111893,71 грн.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За змістом пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Одночасно з цим зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону 1058-IV.

Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно із пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.

При цьому, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.

Спірним у даній справі є стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в т.ч., і у період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» в ліквідаційній процедурі.

Судом встановлено, що АТ «Одеська ТЕЦ» створене шляхом корпоратизації ДП «Одеська ТЕЦ» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 16.07.2001 № 326. Держава в особі Фонду державного майна України володіє акціями в статутному капіталі ПАТ «Одеська ТЕЦ» у розмірі 99,9895 %.

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 15.06.2001 у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 порушено провадження у справі про визнання ПАТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом.

Надалі, постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Під час розгляду справи про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» було прийнято Закон України від 18.01.2018 № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269-VIII), який набрав чинності 07.03.2018.

Відповідно до пункту 5 статті 12 Закону № 2269-VIII справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Аналогічні положення були передбачені в пункт 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII (який діяв у період спірних правовідносин; втратив чинність - 21.10.2019).

Відтак, оскільки ПАТ «Одеська ТЕЦ» є господарським товариством, більше ніж 50 відсотків акцій якого опосередковано належить державі, то на виконання вимог Закону № 2269-VIII, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Відповідач стверджує, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури у боржника не може виникати додаткових зобов`язань, крім витрат, які безпосередньо пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури, при тому, що Пенсійний фонд продовжує нараховувати пенсіонерам пільгові пенсії, але зобов`язання у банкрута (АТ «Одеська ТЕЦ») щодо відшкодування таких пенсій, не виникає.

Так, Господарський суд Одеської області ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», а отже відповідач не припинив свою діяльність і є діючим підприємством.

За наведеного, суд зауважує, що відносини, що виникають з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство врегульовані нормами спеціального Закону про банкрутство (Закон України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; втратив чинність - 21.10.2019).

Вказаний Закон визначає банкрутство як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (абзац 3 частини першої статті 1 Закон про банкрутство).

Отже, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює певний комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у їх застосуванні при розгляді справ про банкрутство відносно інших законодавчих актів України.

Така правова позиція у справах про банкрутство є усталеною та викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 915/2069/15, від 04.09.2018 у справі № 922/4379/16, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 18.06.2019 у справі № 918/756/13, від 24.07.2019 у справі № 908/6183/15, від 27.08.2019 у справі № 913/982/14, від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17, від 06.02.2020 у справі № 911/1164/13, від 26.11.2020 у справі № 813/3723/16.

Відповідно до приписів частини першої статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Отже, зміст зазначених положень свідчить, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в боржника не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а також не здійснюється нарахування штрафних санкцій на будь-які види грошових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 ПАТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Відповідно боржник з цієї дати (13.12.2016) (в силу імперативної норми частини першої статті 38 Закону про банкрутство) не є суб`єктом відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед пенсійним органом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених за період перебування АТ «Одеська ТЕЦ» в ліквідаційній процедурі.

Разом з тим, оскільки ПАТ «Одеська ТЕЦ» є господарським товариством та 50 відсотків акцій якого опосередковано належить державі, то Господарський суд Одеської області на виконання вимог Закону № 2269-VIII ухвалою від 15.01.2019 припинив провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Отже у період з 01.07.2017 по 14.01.2019 у відповідача не могло виникнути нових зобов`язань зі сплати жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Крім того, з 15.01.2019 відновлено правовий статус АТ «Одеська ТЕЦ», а отже з цієї дати постає питання щодо виникнення, поновлення обов`язків відповідача з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, понесених пенсійним органом на виплату пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Відтак, стягненню в межах спірних правовідносин підлягають понесені ГУ ПФУ в Одеській області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

Вказані обставини підтверджуються постановою Верховного суду від 06.06.2024 по справі №420/6856/20.

Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було надіслано Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зокрема, з січня 2019 року, з лютого 2019 року та з березня 2019 року на суму 111893,71 грн.

Всі вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були вручені Акціонерному товариству «Одеська ТЕЦ» засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В свою чергу, відповідач не погоджується з розміром заборгованості, що виникла внаслідок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у спірний період.

При цьому, Акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» не надано доказів оскарження вищевказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже, такі розрахунки є узгодженими.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 820/6674/15, від 28 листопада 2019 року у справі №460/3113/18, від 06 листопада 2018 року у справі №804/5817/17.

Разом з тим, суд погоджується із доводами позивача, що як Інструкцією № 21-1 так і будь-яким іншим нормативно правовим актом не передбачений будь-який інший порядок розрахунку та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій окрім як помісячно у розмірі фактичних витрат за поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1 у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Відтак, питання щодо направлення на адресу підприємства розрахунків для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій залежить від того чи перебуває станом на 25 число поточного місяця (дата виникнення обов`язку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій) підприємство таким, що припинило свою діяльність або перебуває у стані ліквідації.

Як було встановлено судом, станом на 25 січня 2019 року Акціонерне товариства "Одеська ТЕЦ" є діючим, відтак, відшкодуванню підлягають витрати за весь поточний місяць.

На момент розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у загальному розмірі 111893,71 грн відповідачем не сплачена, заборгованість перед пенсійним органом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги по стягненню заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 111893,71 грн за період з 15.01.2019 по 25.03.2019 підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому, жодні витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (65003, м. Одеса, Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 111893,71 грн за період з 15.01.2019 по 25.03.2019.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.