Ухвала

від 05.06.2024 по справі 308/5957/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5957/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ШепеткоІ.О.,

за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до адвокатського об`єднання «Статус» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, та поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

03 квітня 2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до адвокатського об`єднання «Статус» в якій просив.

1. Визнати незаконним та скасувати наказ №3-к адвокатського об`єднання «Статус» від 29.02.2024 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади адвоката.

2. Поновити його на посаді адвоката в адвокатському об`єднанні «Статус» з 29.02.2024.

3. Стягнути з адвокатського об`єднання «Статус» на користь позивача заробітну плату за лютий 2024 в сумі 27711,83 грн.

4. Стягнути з адвокатського об`єднання «Статус» на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку в сумі 284034,24 грн., з якої підлягають сплаті відповідні податки і збори.

5. Стягнути з адвокатського об`єднання «Статус» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати поновлення на роботі по день ухвалення рішення.

6. Стягнути з адвокатського об`єднання «Статус» на користь позивача судові витрати, сплачені по вказаній справі.

7. Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі та в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Позов мотивований тим, що 05.08.2013 згідно наказу №4-к позивача призначено на посаду адвоката в адвокатське об`єднання «Статус».

29.02.2024 наказом №3-к позивача звільнено з посади адвоката на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін.

Також зазначив, що 05.02.2024 на електронну пошту позивача від керівника адвокатського об`єднання «Статус» БєлінськогоЮ.Є. надійшла сканована копія наказу №5-к від 28.12.2023 про запровадження неповного робочого часу, в якому 01.01.2024 встановлено неповний робочий день 1 година, три дні на місяць, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу згідно штатного розпису. Вважає, що таке є порушенням трудового законодавства, а саме ст. 103 КЗпП України повідомлення працівника не пізніше ніж за 2 місяці про запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці та ст. 12 Закону України «Про оплату праці» щодо гарантій в оплаті праці.

Вказав, що 07.02.2024 на рахунок позивача одноразовим платежем від відповідача було зараховано заробітну плату за січень 2024 в сумі 27711,83 грн., що менше ніж заробітна плата за грудень 2023 (34880,65 грн.) і є порушенням ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - виплата заробітної плати не рідше ніж 2 рази на місяць.

Допущені порушення трудового законодавства стали приводом для прийняття позивачем рішення про звільнення з підстав порушення трудового законодавства з боку роботодавця.

Так, 15.02.2024 позивачем написано заяву про звільнення із займаної посади адвоката з 29.02.2024 на підставі ч. 3 ст.38 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористані дні відпустки з 2013 по 2024 роки, виплатою вихідної допомоги та видачою трудової книжки. Стверджує, що скановану копію заяви про звільнення від 15.02.2024 відправлено електронною поштою на електронну адресу відповідача. 16.02.2024 вказану заяву про звільнення від 15.02.2024 через національного оператора АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з описом про вкладення, з повідомленням про вручення, направлено відповідачу.

29.02.2024 на електронну пошту від головного бухгалтера адвокатського об`єднання «Статус» ОстровськоїЛ.А. направлено копію наказу про звільнення №3-к від 29.02.2024, яким позивача звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, з нарахуванням компенсації за 48 календарних днів невикористаної відпустки за 2022, 2023 та 2024 роки, підставою вказано особову заяву.

Як стверджує позивач, ні усної, ні письмової угоди з відповідачем про звільнення за власним бажанням ним не укладалось, відповідних заяв про звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП України позивач не писав і відповідачу не направляв. Вважає, що відповідач безпідставно змінив правову підставу розірвання трудового договору, а саме з ч. 3 ст. 38 на п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Також повідомляє, що 29.02.2024 від відповідача було зараховано на зарплатну картку позивача кошти в сумі 54329,52 гривень.

Вказує, що в день звільнення відповідачем не видано повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, не здійснено їх повну виплату, не видано копію наказу про звільнення, трудову книжку.

Звільнення вважає незаконним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, в зв`язку з чим і звернувся до суду за захистом свої прав.

05.04.2024 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано від адвокатського об`єднання «Статус» довідку про суми нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за 2023-2024 роки.

26.04.2024 на адресу суду найшов відзив на позовну заяву від адвокатського об`єднання «Статус», в якому відповідач просив закрити провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування поданого відзиву представник відповідача, керуючий адвокат БєлінськийЮ.Є. зазначив, що позивач був прийнятий до складу адвокатського об`єднання «Статус» на підставі заяви від 02 серпня 2013 р.

Після внесення змін до його складу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач набув права, як адвокат-учасник, здійснювати власну незалежну професійну діяльність за укладеними відповідачем договорами про надання професійної правничої допомоги.

Зазначає, що позивач не перебував з відповідачем у трудових відносинах та не має права на відпустки, як найманий працівник, через те що працює не за наймом, а здійснює незалежну професійну діяльність у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Звертає увагу, що позовна заява подана не просто громадянином фізичною особою ОСОБА_1 , а адвокатом Кришеник Ярославом Васильовичем, який не подав суду належних та допустимих доказів того, що він має право на поновлення на посаді адвоката, а саме чинного свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не підтвердив у належний спосіб свій спеціальний статус, адже на посаді адвоката може працювати виключно особа, яка має право, підтверджене свідоцтвом. Тобто, перша позовна вимога стосується питання нібито незаконного позбавлення позивача права на заняття незалежної професійної діяльності з надання адвокатських послуг фізичним та юридичним особам у складі адвокатського об`єднання «Статус» та поновлення судом права на заняття такою діяльністю. При цьому позбавлення може стосуватися як в цілому на здійснення діяльності, так і у складі адвокатського об`єднання.

Позбавлення такого права може бути наслідком дисциплінарної відповідальності адвоката згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а позбавлення можливості - наслідком дій, рішень органів управління адвокатського об`єднання які стосуються корпоративних відносин та прямих управлінських рішень органу управління адвокатського об`єднання чи тих, які випливають з них.

Право на здійснення незалежної професійної адвокатської діяльності у складі адвокатського об`єднання за законом виникає у адвоката з моменту прийняття його загальними зборами адвокатського об`єднання до складу такого об`єднання, що оформляється протоколом з подальшим внесенням відомостей про цього адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України, а не на підставі трудового чи цивільно-правового договору, укладеного з адвокатом-учасником.

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не передбачено видання наказу на прийом на роботу чи звільнення з адвокатського об`єднання адвокатів-учасників адвокатських об`єднань. Для них достатньо стати його учасником об`єднання з внесенням відомостей до ЄДР з подальшим внесенням відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та приступити до роботи.

Однак, з метою організації діловодства, ведення кадрового обліку учасників адвокатських об`єднань, дотримання інших вимог які висуваються законодавством з питань сплати податків та зборів, пенсійного законодавства, розпорядчі документи у вигляді наказу застосовуються в роботі відповідача з власної ініціативи, адже законодавство розглядає всіх юридичних осіб як платників податків та зборів, страхувальників, без врахування наявні чи не наявні трудові відносини у всіх осіб, які входять до штатного розпису таких юридичних осіб. При цьому накази застосовуються з різних організаційних, управлінських питань.

На переконання відповідача правовідносини між адвокатом адвокатського об`єднання та таким адвокатським об`єднанням починаються з моменту вступу його до складу адвокатського об`єднання та припиняються з моменту виключення його із складу адвокатського об`єднання.

В цей період часу такий адвокат-учасник об`єднання має право здійснювати незалежну професійну діяльність у складі адвокатського об`єднання.

Позивач не надав суду і доказів подання ним нотаріально посвідченої заяви від 5 березня 2024 про добровільний вихід із складу адвокатського об`єднання «Статус», з якого не вбачаються підстави, які вказані ним у позовній заяві, заяві про звільнення від 15 лютого 2024 р. (порушення трудового законодавства з боку роботодавця).

Відповідач розглянув цю заяву та своїм рішенням, оформленим протоколом загальних зборів адвокатського об`єднання «Статус» № 15-04/10 від 15 квітня 2024, виключив позивача зі свого складу, про що внесені зміни до Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначає, що вказана обставина вочевидь унеможливлює задоволення позовної вимоги щодо поновлення на роботі позивача та виплату на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати поновлення на роботі по день ухвалення загальними зборами рішення, адже це пряме рішення вищого органу адвокатського об`єднання та, з іншого боку, ґрунтується на безумовному праві адвоката вийти із його складу з підстав, які ним повідомлені у заяві, яка задоволена.

Сам наказ про прийом на посаду та про звільнення з посади адвоката не породжують та не припиняють правовідносини позивача та відповідача щодо перебування у складі адвокатського об`єднання, а лише фіксують момент, з якого нараховується дохід за штатним розписом, який стосується здійснення незалежної професійної діяльності адвоката.

На переконання відповідача такі накази стосується корпоративних прав адвокатів-учасників. В будь-якому випадку спірний наказ є управлінським рішенням виконавчого органу адвокатського об`єднання та, на думку позивача, стосується обмеження реалізації його права діяти у складі об`єднання.

Наказ про звільнення з посади не був підставою для виключення позивача із складу адвокатського об`єднання «Статус», так само як і надана позивачем у справу заява від 15 лютого 2024 про звільнення, яка не була вручена адресату (відповідачу) та повернулася (вручена особисто) позивачу 09 березня 2024.

Зазначає, що наказом про звільнення з посади відповідач не позбавив права позивача займатися незалежною професійною діяльністю, а нотаріально посвідчену заяву про вихід із складу адвокатського об`єднання позивач оформив тільки 05 березня 2024 року.

З виданням спірного наказу позивач в силу закону та Статуту не втратив право укладати договори з новими, вже наявними клієнтами та отримувати особисто дохід за рахунок гонорару такого клієнта з відрахуванням на потреби адвокатського об`єднання 10% як то передбачено Статутом.

Все це є доказом наявності вільних, рівноправних, не трудових, а корпоративних відносин між адвокатами-учасниками та адвокатським об`єднанням «Статус» до моменту виключення їх із складу об`єднання.

Звертає увагу суду, що жодний найманий працівник не має права отримувати частку доходу від суми конкретного гонорару від конкретного клієнта з відрахуванням підприємству відсотків, як додатковий заробіток понад посадовий оклад. По суті такий дохід є доходом від участі в адвокатському об`єднанні, не охоплюється а ні посадовим окладом, а ні премією, адже це виплати прямо передбачені Статутом та не залежать від волевиявлення керуючого чи інших адвокатів, адже погоджені рішенням загальних зборів.

Тобто позов фактично стосується помилкового твердження неможливості здійснення позивачем незалежної професійної діяльності позивача у складі адвокатського об`єднання «Статус» поза посадовим окладом та стосуються корпоративних відносин між адвокатом та адвокатським об`єднанням.

Стверджує, що на підставі спірного наказу позивач втратив лише право отримувати доходи, пропорційні розміру посадового окладу, внаслідок такого управлінського рішення, яке помилково вважає таким, що нібито не ґрунтується на наявності у керуючого права його прийняття.

Умови отримання адвокатами -учасниками доходів, їх розміру, компенсацій та навіть підстав припинення відносин з адвокатом у складі адвокатського об`єднання в залежності від виникнення особливих умов, звільнення, визначені вищим органом управління адвокатського об`єднання - протоколом загальних зборів № 2 від 01 липня 2013 року.

Вважає, що позивач у позовній заяві не навів жодного доказу на підтвердження наявності між ним та відповідачем ознак трудового договору, який характеризується вимогами встановленими ст. 21 КЗпП України, у відповідності до якої трудовим договором вважається угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Також зазначає, що позивачем не доведено, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Статутом адвокатського об`єднання «Статус» передбачено обов`язок адвокатського об`єднання в цілому, керівника адвокатського об`єднання чи інших адвокатів адвокатського об`єднання забезпечити окремо взятого адвоката (в даному випадку ОСОБА_3 ) роботою по найму на особливих умовах для нього. Всі адвокати-учасники відповідача за законом та Статутом є рівними та на умовах неповного робочого дня, тижня працюють 9 адвокатів об`єднання. На умовах повного робочого дня (повної зайнятості) працював тільки керуючий адвокат.

Протоколом загальних зборів № 2 від 1 липня 2013, оформленого вищим органом об`єднання, в особі Загальних зборів адвокатів -учасників, передбачено що в разі виникнення особливих умов, які зазначені в такому протоколі та пов`язані з припиненням договірних відносин з клієнтом за рахунок якого сплачується винагорода адвокату, який надає адвокатські послуги цьому клієнту такий адвокат в подальшому отримує дохід на інших умовах, визначених цим рішенням загальних зборів. А саме, погодинно, в розмірі пропорційному його посадового окладу на умовах неповного робочого (дня, тижня), а саме - неповний робочий день 1 година, 3 дні на місяць, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, якщо інше не буде вирішено загальними зборами учасників або якщо адвокат згодний отримувати дохід в такому розмірі за право бути учасником адвокатського об`єднання.

Через те, що засновниками іноземного підприємства "Ретал Україна" (юридичний супровід якого від адвокатського об`єднання здійснював позивач) було прийнято рішення про припинення вказаної юридичної особи та вона перебувала на завершальній стадії припинення, то відпала і сама необхідність надання адвокатських послуг вказаному господарському товариству в 2024 році з правом виплати позивачу посадового окладу у попередньому розмірі. За вказаних обставин у відповідача відпала потреба у послугах адвоката Кришеника Ярослава для забезпечення надання адвокатських послуг вказаному клієнту адвокатського об`єднання.

Адвокати-засновники (учасники) та всі інші адвокати, які увійшли до складу адвокатського об`єднання мають підкорятися статутним документом адвокатського об`єднання, рішенням протоколів загальних зборів та документів, які прийняті чи затверджені на їх виконання. Зміна умов та розміру отримання доходу наказом керівника об`єднання випливає з вищевказаного рішення загальних зборів учасників адвокатського об`єднання з урахуванням воєнного стану.

Тому наказ керуючого адвокатським об`єднанням про зміну мов праці позивача перебуває у площині корпоративних відносин.

Також звертає увагу, що позивач ніколи не отримував винагороду від адвокатського об`єднання за виконання трудових обов`язків. Його робота охоплювалася виключно незалежною професійною діяльністю адвоката.

Вважає, що визначальним в цій справі є не призначення платежу у банківських виписках, адже по іншому банк не обслуговує клієнтів-юридичних осіб за зарплатними проектами, за якими нараховуються та утримуються, сплачуються податки та збори, а характер правовідносин та правова природа доходу, який відповідає таким правовідносинам.

В адвокатському об`єднанні «Статус» питання відпочинку, зупинення діяльності у складі адвокатського об`єднання та відпусток, а також отримання компенсації за невикористані відпустки врегульовані внутрішнім документом, а саме відповідним Положенням, яке затверджено протоколами загальних зборів Адвокатського об`єднання «СТАТУС» № 2 від 01 липня 2013 року.

Фактично, позивач отримував відпускні від відповідача протягом спірного періоду, але не в межах трудових відносин, а корпоративних, за аналогією трудових відносин згідно вільного графіку відпусток адвокатів.

Про відсутність трудових відносин з позивачем також свідчить і протокол № 8 від 31.12.2014 р. загальних зборів адвокатів адвокатського об`єднання «Статус» за підписом позивача, згідно якого всі адвокати мали право діяти на підставі Статуту (з довіреністю чи без довіреності), користуватися правами керуючого адвоката на підставі Статуту та рішення загальних зборів, відповідальність адвоката за порушення умов надання професійної правничої допомоги обмежувалося порушенням Статуту, а не трудових обов`язків та приписів КЗпП України.

Звертає увагу, що позивач не подав у справу доказів укладання з ним трудового договору у письмові формі через його відсутність, не подав посадову інструкцію та не повідомив склад та обсяг своїх трудових обов`язків визначених саме трудовим договором.

Також зазначає, що чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не врегульоване питання умов роботи адвокатів- учасників адвокатського об`єднання. Законом не передбачено що адвокати адвокатського об`єднання мають перебувати з адвокатським об`єднанням у трудових відносинах. Цим законом передбачено, що трудові договори укладаються тільки з помічниками адвокатів.

Вважає, що суд не може поновити позивача на посаді адвоката, оскільки позивач вже виключений із складу адвокатського об`єднання на підставі протоколу загальних зборів від 15 квітня 2024 р. вищого органу управління об`єднання з інших підстав - на підставі власної заяви позивача від 05 березня 2024 року. Всі спірні питання, які порушені позивачем у позові, мали бути вирішені загальними зборами адвокатів-учасників в межах корпоративного спору з ініціативи позивача, як рівноправного учасника об`єднання шляхом подання відповідної заяви Керівнику об`єднання на ім`я Загальних зборів.

Враховуючи все вищенаведене просив провадження у справі закрити.

24.05.2024 на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому додатково підтвердив свою позицію, викладену у відзиві та додатково зазначив, що статут адвокатського об`єднання визначає не трудові, а корпоративні права адвокатів - учасників у відносинах між ними та не стосується прав та обов`язків клієнтів, найманих працівників (бухгалтера, кур`єра, водія, охоронця, прибиральницю тощо). Посадовий оклад адвоката-учасника є формою винагороди, його розмір та порядок виплати визначено загальними зборами, впроваджені наказом керуючого адвоката, як щомісячний розподіл прибутку, а не зобов`язання власника (роботодавця) перед адвокатом, адже всі адвокати-учасники один по відношенню до іншого, в тому числі до керуючого адвоката в своїх правах, як учасників об`єднання (під час прийняття рішень загальними зборами) є рівними.

Зазначив, що поновлення позивача на посаді не можливо за наявності рішення загальних зборів про його виключення із складу об`єднання на підставі його заяви від 05 березня 2024, зупинення позивачем адвокатської діяльності, за умови що суд не має права зобов`язати загальні збори скасувати своє рішення чи прийняти знов позивача до свого складу, так само як суд не має права сам скасувати рішення загальних зборів адвокатського об`єднання «Статус» № 15-04/10 від 15 квітня 2024, з огляду на не підсудність таких спорів цьому суду.

Вважає, що скасування наказу про звільнення не є ефективним способом захисту права, адже це не призведе до поновлення позивача у складі адвокатського об`єднання «Статус» як адвоката-учасника, а в іншому статусі він не може здійснювати діяльність в об`єднанні, а тому він не має права знову займати посаду адвоката за умови зупинення ним адвокатської діяльності.

Просив врахувати, що позивач є мобілізованою особою, якій заборонено займати посаду адвоката в період військової служби.

Підсумовуючи зазначив, що існування трудових відносин визначається наявністю складу трудових відносин, які охоплюється виключно змістом трудового договору, а не записом в трудовій книжці чи міркуваннями фізичної особи, та не довідками на підтвердження періоду страхового стажу під час здійснення виплат до Пенсійного Фонду з сум доходу від здійснення незалежної професійної діяльності, а не з зарплати, а відтак просив провадження у справі закрити.

В судове засідання позивач з`явився, позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, позицію викладену у відзиві на позов підтримав, зазначив, що дана справа не підсудна Ужгородському міськрайонному суду, оскільки спір є корпоративним, а не трудовим, просив провадження закрити.

Також заявив клопотання про залучення до справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору військову частину, в якій наразі служить позивач.

Позивач заперечував щодо вказаного клопотання, зазначив, що рішення у даній справі не стосується прав та інтересів військової частини.

Суд, ухвалою, занесеною до протоколу, у задоволенні клопотання про залучення третьої особи відмовив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першоїстатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно частини другоїстатті 8 Конституції Українизвернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується. Це конституційне право не може бути скасованим (частина другастатті 22 Конституції України).

В силу частини третьоїстатті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту третього частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту третього частини першоїстатті 20 ГПК України, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із корпоративними відносинами. Ці відносини характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні останньою й інші правоможності, передбачені законом і статутом.

Такі ж висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справах №509/577/18, від 1 жовтня 2019 року у справі №910/7554/18, від 13 листопада 2019 року у справі №146/616/15-ц.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п. 2 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Право на здійснення незалежної професійної адвокатської діяльності у складі адвокатського об`єднання за законом виникає у адвоката з моменту прийняття його загальними зборами адвокатського об`єднання до складу такого об`єднання, що оформляється протоколом з подальшим внесенням відомостей про цього адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.

Як встановлено судом позивач здійснював адвокатську діяльність у складі адвокатського об`єднання «Статус» з 25.07.2013 згідно протоколу №3 загальних зборів адвокатського об`єднання «Статус».

05.08.2013 згідно наказу №4-к позивача призначено на посаду адвоката в адвокатське об`єднання «Статус».

Протоколом №2 загальних зборів учасників (адвокатів) адвокатського об`єднання «Статус» від 01.07.2013 встановлено, що створення адвокатського об`єднання не є гарантією систематичного отримання гонорарів адвокатським об`єднанням та відповідно всіма адвокатами (учасниками) доходу незалежно від здійснення ними власної професійної діяльності та особистої участі в наданні послуг клієнтам, які сплачують гонорари. Тому у разі виникнення особливих умов: відсутності договірних відносин з клієнтами; коли суми гонорару який отримано (має бути отримано) адвокатським об`єднанням від клієнта менший ніж посадовий оклад адвоката (учасника) за яким персонально, територіально закріплений такий клієнт, або в інших випадках, наприклад, коли клієнт не підтвердив свою згоду укласти (продовжити) строком на рік та більше договір про надання правової допомоги на наступний період, або інших коли відсутні джерела для виплати доходів адвокату від надання ним правничої допомоги клієнтам адвокатського об`єднання, то пропонується що щомісячна винагорода адвоката (учасника), за яким такий клієнт закріплений та відсутності інших клієнтів яким такий адвокат надає правову допомогу, то йому підлягає виплатити дохід який визначається погодинно, в розмірі пропорційне його посадового окладу на умовах неповного робочого (дня, тижня), а саме - неповний робочий день 1 година, 3 дні на місяць, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, якщо інше не буде вирішено загальними зборами учасників або якщо адвокат згодний отримувати дохід в такому розмірі за право бути учасником адвокатського об`єднання, як обов`язкову умову обрання організаційно правової форми здійснення ним незалежної професійної діяльності, в тому числі той який має інше місце роботи, є самозайнятою особою, має інші джерела доходів - без проведення Загальних зборів учасників адвокатського об`єднання з правом залучення такого адвоката до виконання адвокатським об`єднанням зобов`язань перед клієнтами на більш вигідних для нього умовах. Такий порядок та умови виплати доходу адвокату(ам) впроваджуються наказом Керуючого адвоката (особою яка виконує його обов`язки) на підставі цього протоколу (без проведення Загальних зборів) та діє до зміни обставин які обумовили їх впровадження або до наступного звернення адвоката. В разі відсутності джерел фінансування джерелами виплати доходу, сплати податків та зборів, інших витрат можуть бути додаткові внески адвокатів (учасників) на солідарній чи індивідуальній основі (за принципом внесок зроблений «сам за себе» що відображається в його письмовій заяві та в призначенні платежу у платіжному документі). Такі додаткові внески мають бути зроблені адвокатами авансом. В разі відсутності згоди адвоката (учасника) продовжувати членство в адвокатському об`єднанні на таких умовах він має право припинити правовідносини (за згодою сторін, з власної ініціативи, в тому числі за власним бажанням через недотримання адвокатським об`єднанням своїх суттєвих зобов`язань, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили або з підстав відмови від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці), які формально та виключно для цілей виконання адвокатським об`єднанням функцій податкового агенту під час нарахування та виплати, оподаткування будь-яких доходів адвокату (учаснику), підтвердження його страхового стажу, за аналогією закону, мають ознаки трудових з виходом такого адвоката із складу учасників адвокатського об`єднання чи без такого виходу. Оскільки ці пропозиції встановлюються Загальними зборами як вищим органом адвокатського об`єднання, не змінюють приписи Статуту, а лише уточнюють та тлумачать розуміння його окремих положень та в разі їх затвердження вони є обов`язковими для всіх поточних та нових учасників адвокатського об`єднання.

29.02.2024 наказом №3-к ОСОБА_1 звільнено з посади адвоката на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін

Протоколом загальних зборів адвокатського об`єднання «Статус» від 15.04.2024 №15-04/10 позивача виключено зі складу адвокатського об`єднання на підставі його заяви від 05.03.2024.

Як вбачається з позовних вимог підставою для звернення до суду була зміна відповідачем правової підстави розірвання трудового договору між адвокатом КришеникомЯ.В. та адвокатським об`єднанням «Статус» і невиплата йому належних грошових коштів. Мотивами звільнення позивача, як зазначено в позові, було допущення відповідачем порушень трудового законодавства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, умови отримання адвокатами -учасниками адвокатського об`єднання «Статус» доходів, їх розміру, компенсацій та підстав припинення відносин з адвокатом у складі адвокатського об`єднання в залежності від виникнення особливих умов, звільнення визначені вищим органом управління адвокатського об`єднання та регулюються протоколом загальних зборів № 2 від 01 липня 2013 року.

З огляду на вказане суд вважає, що позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ним і відповідачем щодо членства в адвокатському об`єднанні, діяльності останнього та його припинення є корпоративними.

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, а спір стосується, зокрема, членства у ньому та пов`язаних з членством прав позивача, Отже, ці вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління адвокатського об`єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 20 ГПК України.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 у справі № 750/3192/14, згідно яких у спорах між адвокатом-учасником адвокатського об`єднання та адвокатським об`єднанням з питань позбавлення такого адвоката -учасника здійснення незалежної професійної діяльності у складі такого об`єднання такі спори є корпоративні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до адвокатського об`єднання «Статус» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, та поновлення на роботі.

На підставі та керуючись ст. ст.12, 255, 256, 352-355 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до адвокатського об`єднання «Статус» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до відповідного господарського суду за правилами підсудності, встановленимиГПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 06.06.2024.

Суддя І.О.Шепетко