Рішення

від 06.06.2024 по справі 683/2477/20

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2477/20

2/683/7/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Кутасевич О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Братенка В.В.,

представника позивача ТОВ «Міронекс» адвоката Смішної І.В.,

представника виконавчого комітету

Старокостянтинівської міської ради Книша О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові цивільну справу №683/2477/20, 2/683/7/2024 за позовом ТОВ «Міронекс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні цілісним майновим комплексом Готелю «Случ»,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2020 року ТОВ «Міронекс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16 травня 2022 року, просило зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди ТОВ «Міронекс» в користуванні цілісним майновим комплексом готелю «Случ» шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта по АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 6810800000:04:002:0126 за тією ж адресою, а також стягнути з неї понесені судові витрати у справі.

В обґрунтування позову вказувало, що ТОВ «Міронекс» є власником цілісного майнового комплексу готелю «Случ» за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 , та з квітня 2021 року - відповідачі Фурсові - приміщення холодильних камер по АДРЕСА_1 , які є суміжними, а також користувачами суміжних земельних ділянок відповідно площею 0,1623 га кадастровий номер 3800000:04:002:0021, та загальною площею 200 м.кв., кадастровий номер 6810800000:04:002:0126.

На початку квітня 2020 року ОСОБА_3 розпочав будівництво нового об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , який прибудовується до існуючої стіни готелю «Случ» по АДРЕСА_2 , що належить позивачу, та до іншого приміщення, що належить відповідачу ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 , без дотримання нормативних відстаней від фундаментів будівель та споруд до теплових мереж та охоронних зон, задекларувавши його як «Реконструкція з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення».

Зазначало, що вказане будівництво здійснюється без згоди позивача, з істотним порушенням норм і правил будівельних та протипожежних норм, внаслідок чого частково зруйновано несучі конструктивні елементи будівлі позивача, такі як капітальні стіни, повністю знищено світлові приямки підвального поверху, що значно погіршило техніко-економічні показники та функціональне використання підвалу та будівлі в цілому, створює ризики надзвичайних ситуацій в будівлі готелю, суттєво ускладнює або унеможливлює евакуацію людей з нього та доступ пожежних команд, а також технічого обслуговування, що підтверджується висновком експерта №1244 від 20 серпня 2020 року.

Крім того, забудувавши усю земельні ділянку, відповідач не облаштував паркувальні місця для свого торгівельного приміщення, внаслідок чого його відвідувачі будуть використовувати для цього територію готелю "Случ", що належить позивачу, чим створено незручності для його клієнтів.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

11 листопада 2020 року представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_3 видано дозвіл на виконання робіт щодо реконструкції з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_1 , і останній виконує ці роботи на підставі зареєстрованого повідомлення про початок будівельних робіт з реєстраційним номером ХМ 061200020955 від 01 січня 2020 року. Уважав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав, зокрема, що прибудова здійснюється до стіни належного позивачу об`єкта нерухомого майна з втручанням в несучі конструкції будівлі, а наданий ним висновок експерта №1244 від 20 серпня 2020 року про те, що будівельні роботи по реконструкції є фактично новим будівництвом, ґрунтується на припущеннях.

У відповіді на відзив представник ТОВ «Міронекс» не погодилась із твердженням відповідача про те, що права позивача не порушується, оскільки рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, яке набрало законної сили відповідно до постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 червня 2020 року у справі №683/1920/18 встановлено, що ТОВ «Міронекс» та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належать несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будівлі, зокрема стіни та фасад будівлі по АДРЕСА_2 . Однак відповідач здійснює будівництво прибудови, основний каркас якої має шарнірне з`єднання з цегляною стіною триповерхової будівлі з підвалом на рівні перекриття другого поверху за допомогою металевих вставок при шарнірному з`єднанні з огороджувальною конструкцією стіни, без узгодження з позивачем.

20 грудня 2020 року за клопотанням представників позивача призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.

29 червня 2021 року ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області провадження у справі відновлено у зв`язку із необхідністю надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 ОСОБА_1

27 жовтня 2021 року матеріали справи №683/2470/20 направлено експерту для проведення експертизи, у зв`язку із чим провадження у справі зупинено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 квітня 2022 року провадження у справі відновлено та ухвалою від 13 червня 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

У відзиві на позовну заяву, поданим ОСОБА_2 02 жовтня 2022 року, останній уважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Стверджував, що висновок експертизи від 23 лютого 2022 року є неповним та викликає сумніви у його правильності з огляду на те, що доступ експерту до приміщень за адресою АДРЕСА_3 та 10/4 забезпечено не було, а тому експерт не міг дійти висновку про належність проведених відповідачем робіт до нового будівництва, технічний паспорт на цілісний майновий комплекс готелю «Случ» по АДРЕСА_2 складений ФП ОСОБА_4 20 жовтня 2019 року містить відомості про світлові приямки, розташовані в тому місці, де знаходиться приміщення холодильних камер площею 15 кв.м., що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначав, що оскільки припис органом державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил не виносився, відсутні докази на підтвердження того, що будівництво здійсняються неправомірно та спростовується наявністю необхідних дозвільних документів, а право власності на об`єкт реконструкції зареєстрований за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.

У відзиві на позовну заяву, поданому ОСОБА_1 26 грудня 2022 року, остання вказувала, що 12 квітня 2021 року згідно договору купівлі-продажу вона придбала у ОСОБА_3 нежитлове приміщення холодильних камер за адресою АДРЕСА_1 площею 15 м.кв, яке зблоковане з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 , у встановленому законом порядку зареєструвала право власності на нього та уклала договір оренди землі від 28 травня 2021 року, отримавши для використання земельну ділянку загальною площею 200 м.кв., для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер № 6810800000:04:002:0126 за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначала, що після оформлення правовстановлюючих документів, отримала усі необхідні для будівництва дозвільні документи, за її заявою розроблено новий проект реконструкції, об`єкт прийнятий до експлуатації згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 16 листопада 2021 року, яка була зареєстрована 25 листопада 2021 року № ХМ101211116126, за нею було зареєстровано право власності на торгові приміщення по АДРЕСА_1 , а тому дозвільні документи та проект реконструкції, розроблений ОСОБА_3 , втратили чинність. Висновок експерта № 348/02-2022 від 23 лютого 2022 року є неналежним доказом, оскільки поставлені на експеризу запитання стосувались трьох об`єктів нерухомого майна: №10, 10/1, 10/4 по вул. Острозького, однак у ньому відсутні відомості щодо власника об`єкта нерухомості за адресою по АДРЕСА_3 , досліджено лише об`єкт №10, хоча її не повідомляли про обстеження і будь-яких перешкод вона не чинила, а тому проведення експертизи без дослідження інших приміщень є завідомо неправдивим висновком.

Також уважала, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог судом не прийнята та спрямована лише на знищення належного їй майна, оскільки між сторонами існує тривалий конфлікт з приводу облаштовування ТОВ "Міронекс" сауни у самовільно захопленому ним підвальному приміщенні, яке рахується сховищем цивільного захисту №84033, вона відмовилась продати належні їй приміщення за зниженою ціною, і подання безпідставних позовів позивачем до суду є способом тиску на неї.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14червня 2022року задоволенозаяву ТОВ«Міронекс» прозабезпечення позову:накладено арештна Торговеприміщення загальноюплощею 119,5м.кв(опис:А-1 торговеприміщення;«1»-Ганок;«2»Приямок),що розташованеза адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1423437268108, що належить ОСОБА_1 .

Ухвалою Старокостянтинівськогорайонного судуХмельницькоїобласті від 11 січня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги з викладених у позові підстав, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 30 березня 2023 року проти позову заперечила, оскільки уважала, що позивачем не доведено факту заподіяння саме її діями шкоди, тому вона не є належним відповідачем у цьому спорі, суд не визначив предмет спору, зміст позовних вимог та обставини, які підлягають встановленню.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кузнецов К.С. в судовому засіданні 20 квітня 2023 року просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

Представник відповідача Старокостянтинівської міської ради проти позову заперечував.

У судове засідання, призначене на 27 травня 2024 року, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із супроводом своєї дитини на спортивні змагання в м. Івано-Франківськ.

Ураховуючи, що розгляд справи здійснюється з жовтня 2020 року, неодноразово відкладався, зокрема і за клопотаннями відповідачів, останні надали свої пояснення по суті справи як особисто, так і у відзивах на позовну заяву, брали участь у дослідженні доказів, суд визнав причину їх неявки в судове засідання неповажною та вирішив завершити судовий розгляд у їх відсутності та відсутності представника ОСОБА_2 адвоката Кузнєцова К.С., клопотання якого про участь у судовому засіданні 27 травня 2024 року в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено судом.

Заслухавши представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Міронекс» є власником цілісного майнового комплексу готелю «Случ», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який складається з будівлі готелю з підвалом літ. «А-ІІІ», загальною площею 1731,9 кв.м, котельні літ. «1Б» загальною площею 25,9 кв.м, гаражу літ. «1В» загальною площею 94,1 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №394397568108 (Т.1 а.с.16-18).

Технічні характеристики цього об`єкта відображено у технічному паспорті на цілісний майновий комплекс готелю «Случ» станом на 20 жовтня 2019 року (Т.1 а.с.19-26).

З метою обслуговування вказаного об`єкта нерухомого майна позивачу виділено у користування земельну ділянку, загальною площею 0,1623 га, кадастровий номер 6810800000:04:002:0021, згідно договору оренди та додаткової угоди від 22 травня 2015 року (Т.1 а.с.27-34), право оренди позивача зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджуєтья витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ( Т1 а.с.32, 34).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 листопада 2017 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на приміщення холодильних камер, загальною площею 15 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1423437268108 (Т.1 а.с.35).

Технічні характеристики цього об`єкта відображено у технічному паспорті станом на 28 листопада 2017 року (Т.1 а.с.36-37).

На підставі рішення Старокостянтинівської міської ради № 6 n.l/33/VII від 22.02.20 року ОСОБА_7 надано у користування земельну ділянку для будівництва та обслуговуваня будівель громадської забудови, загальною площею 200 м.кв., кадастровий номер 6810800000:04:002:0126 та 22 лютого 2019 року ним та Старокостянтинівською міською радою укладено договір оренди землі строком на 5 років, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. (Т.1 а.с.39-45)

Указана земельна ділянка має обмеження у використанні, оскільки на ній встановлено охоронні зони мереж теплопостачання, електропостачання, що підтверджується витягами з проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.

Заначені об`єкти нерухомого майна, належні сторонам є сусідньо-суміжними, а земельні ділянки - суміжними.

14 листопада 2019 року ОСОБА_3 отримано містобудівні умови і обмеження, видані відділом містобудування та архітектури виконавчо комітету Старокостянтинівської міської ради для проектування об`єкту будівницта «Реконструкція зприбудовою приміщенняхолодильних камерпід торговіприміщення по АДРЕСА_4 »та 02січня 2020року зареєстрованоповідомлення пропочаток будівельнихробіт щодооб`єктів,що закласом наслідків(відповідальності)належать дооб`єктів знезначними наслідкамиСС1,реєстраційний номерХМ 061200020955.Ці містобудівніумови таобмеження містилимаксимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 75%, відстані від червоних ліній не менше 6 метрів, ліній регульованої забудови - 3 метри до існуючих будинків і споруд - відповідно чинних ДБН, встановлені охоронні зони згідно ДБН В. 2.12:2018 (Т.1. а.с.46-51, Т.2 а.с. 101-106).

ТОВ "Міронекс" звернувся до виконавчо комітету Старокостянтинівської міської ради з проханням провести перевірку дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_2 , вказаних містобудівних умов та обмежень.

26 травня 2020 року ТОВ "Міронекс" надано відповідь про те, що у зв`язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №219 від 13 березня 2020 року "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду", прийняттям якої зупинена дія постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, якою затверджено Порядок порядок здійснення державного архітектурно-будвельного контролю, до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування, проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у ссфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва не представляється можливим.

Разом з тим, у зв`язку із проведенням ОСОБА_3 будівельних робіт, Головним управлінням ДСНС за результатами перевірки об`єкта підвального поверху приміщення №122 та АДРЕСА_5 , належного позивачу, складено акт від 09 вересня 2020 року №183, відповідно до якого виявлено такі порушення: допущено демонтаж приямків віконних прорізів та влаштовано перекриття між підвальним та першим поверхом будівлі, що будується, захаращено приямки віконних прорізів будівельним сміттям, допущено закладання віконного прорізу у підвальному поверсі в приміщенні №124, у зв`язку із будівництвом не забезечено доступ до пожежної драбини (Т.1 а.с.92) та 15 вересня 2020 року винесено припис №52 про усунення вказаних порушень (Т.1 а.с.100).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 , набула право власності на нежитлове приміщення загальною площею 282,6 кв.м. по АДРЕСА_3 , позначене на плані літерою "А", реєстраційний об`єкт нерухомого майна №142403568108, яке належало ОСОБА_3 (Т.4 а.с.256)

Технічні характеристики цього об`єкта відображено у технічному паспорті станом на 09 квітня 2020 року (Т.7 а.с.89-92).

При цьому зазначене приміщення було створено внаслідок поділу нежитлового приміщення ресторану «Європа» на три об`єкти нерухомого майна, з присвоєнням окремих адрес, зокрема і нежитлове приміщення "А" загальною площею 282,3 кв.м з ґанком і пандусом 1 та пандусом 2 по АДРЕСА_3 ; гараж з приміщеннями холодильних камер площею 76,9 кв.м по АДРЕСА_6 ; приміщення холодильних камер площею 15,0 кв.м по АДРЕСА_1 .

Належне ОСОБА_3 нежитлове приміщення "А" загальною площею 282,3 кв.м розташоване на першому поверсі триповерхової будівлі готелю «Случ», власником частини якої є ТОВ «Міронекс».

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 приміщення холодильних камер, загальною площею 15 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Т.2 а.с.172, 181-181) та 28 травня 2021 року уклала договір оренди земелної ділянки кадастровий номер 6810800000:04:002:0126 для його обслуговування. (Т.2 а.с.197-202)

Право оренди земельної ділянки було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме мано, що підтверджується відповідним витягом № 263291082 від 25 червня 2021 року.

Технічні характеристики цього об`єкта відображено у технічному паспорті станом на лютий 2018 року (Т.6 а.с.195-199).

Містобудівні умови та обмеження від 07 липня 2021 року, видані ОСОБА_1 , містять мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній регулювання забудови - 6 м., до існуючих будинків і споруд - 8 м., охоронну зону навколо об`єкта теплопостачання та об`єкта енергтичної системи ЛЕП - 115 м.кв.(Т.2 а.с.194, Т.7 а.с. 39-68).

Технічні характеристики об`єкту будівництва відображено в Проекті "Реконструкція з прибудовою приміщення холодильних камер" (Т.7 а.с.41-53), виготовлені на замовлення ОСОБА_1 та технічному паспорті приміщння по АДРЕСА_1 станом на 28 листопада 2017 року (до початку будівництва) та 12 листопада 2021 року (Т.7 а.с.71-73, 83-85)

Після завершення будівельних робіт, торгові приміщення по АДРЕСА_1 були прийняті до експлуатації згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 16 листопада 2021 року, яка була зареєстрована 25 листопада 2021 року № ХМ101211116126, що підтверджується витягами з Реєстру будівельної діяльності 12 серпня та 25 листопада 2021 року та 13 січня 2022 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на торгові приміщення, загальною площею 119,5 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 294514866 від 13 січня 2022 року (Т.7 а.с.54-70).

Технічні характеристики майна відображені в технічному паспорті станом на 12 листопада 2021 року (Т7 а.с.71-73).

Між сторонами існують тривалі неприязні відносини з приводу здійснення ними права власності та користування належними їм об`єктами нерухомості, їх обопільні позови неоноразово розглядались Старокостянтинівьким районним судом, рішення якого містяться в матеріалах справи.

Зокрема, рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, яке набрало законної сили відповідно до постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 червня 2020 року у справі №683/1920/18 встановлено, що ТОВ «Міронекс» та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належать несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будівлі, зокрема стіни та фасад будівлі по АДРЕСА_2 ( Т.2 ас.9).

Висновком експерта№348/02-2022від 23лютого 2022року зарезультатом проведеннябудівельно-техніноїта земельної-технічноїекспертзи,призначеної судом,фактично виконані будівельно-монтажні роботи на об`єкті будівництва «Реконструкція з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_4 » (далі об`єкт будівництва) відносяться до «нового будівництва», оскільки відбулося спорудження нового об`єкту без збереження та використання конструкцій раніше існуючих приміщень холодильних камер (літ. «А»), та в частині виду об`єкта будівництва не відповідають: містобудівним умовам та обмеженням для проектування об`єкта будівництва затверджених наказом відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.11.2019 № б/н /т.2, а.с.104, 105/ зі змінами від 30.03.2020 року /т.2, а.с.106/; повідомленню про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками від 27.12.2019 року реєстраційний номер ХМ 061200020955 від 02.01.2020 року /т.1, а.с.49-51; т.2, а.с.101- 103/, оскільки фактично здійснено «нове будівництво» без збереження та використання конструкцій раніше існуючих приміщень холодильних камер (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 .

Експертом зазначено, що конструктивних елементів приміщення холодильних камер, опис яких наведено у технічному паспорті станом на 28 листопада 2017 року, а саме кам`яного фундаменту, цегляних стін, покрівлі з азбестоцементних листів не виявлено, що свідчить про те, що останні повністю демонтовані, а на їх місці здійснено будівництво нової будівлі.

При цьому, визначення терміну «реконструкція», наведений в ДБН А2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкції та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин.

Перевірити відповідність виконання будівельно-монтажних робіт по вказаному об`єкту в частині дотримання відстаней від об`єкту будівництва до інженерних комунікацій не вбачається за можливе у зв`язку з відсутністю у наданих на дослідженнях матеріалах інформації щодо виду, класу та технічних характеристик мереж, що проходять поблизу об`єкту будівництва, а також точного місця їх проходження.

Будівництво об`єкта частково здійснюється за межами земельної ділянки з кадастровим номером 6810800000:04:002:0126, а саме виступає за межі земельної ділянки з південно-західної сторони на відстань 0,11:0,19 м; з південно-східної сторони на відстань 0,38:0,45 м; з північно східної сторони 0,07 :0,09 м, а площа земельної ділянки, на якій побудовано об`єкт та яка розташована за межами земельної ділянки з кадастровим номером 6810800000:04:002:0126 становить 7,3 кв.м.

При спорудженні вказаного об`єкта використано несучі та огороджуючі елементи будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме об`єм приміщення об`єкту будівництва сформовано частково за рахунок зовнішньої стіни (тильного фасаду) цією будівлі, що розташована за адресою: по АДРЕСА_2 .

Також за результатами натурного обстеження встановлено, що при виконанні будівельно-монтажних робіт по спорудженню зазначеного об`єкта, без проведення відповідних розрахунків та обстежень, здійснено втручання в огороджуючі та несучі конструкції будівлі по АДРЕСА_2 , а саме: здійснено кріплення металевого каркасу до зовнішньої стіни будівлі; кріплення металевих прогонів даху до зовнішньої будівлі; примикання покрівлі з ПВХ мембрани до зовнішньої будівлі; здійснено реконструкцію світлових приямків; влаштовано монолітне залізобетонне перекриття над світловими приямками, що опирається на зовнішню стіну будівлі.

При будівництві об`єкту було демонтовано світлові приямки до приміщень № 122 та №124 будівлі по АДРЕСА_2 (що перебуває у власності ТОВ «Міронекс») та влаштовано на їх місці технічний коридор з приямком для обслуговування підвалу. Дана конструкція над віконними прорізами перешкоджає потраплянню природного світла в підвальні приміщення будівлі, а також потребує встановленню додаткових приладів освітлення.

Тобто, внаслідок проведення будівельних робіт по демонтажу існуючих примяків та влаштуванню коридору та приямку обслуговування підвалу фактично відбулася реконструкція елементів будівлі по вул. Острозького, 10, належних ТОВ «Міронекс».

Крім того, при дослідженні приміщень підвального поверху №122, 124, що належить ТОВ «Міронекс», вікна яких виходять до світлового приямку, що реконструювався, виявлено тріщини над приямком стіни, та на яку здійснюється обпирання залізобетонного перекриття приямку, облаштування якого збільшило навантаження на несучі конструктивні елементи підвального поверху.

Проектом «Корегувань проекту реконструкції з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщеніня» було запроектовано відкритий протипожежний вхід в технічний коридор (без улаштування дверного блоку). Однак під час натурного обстеженню встановлено, що на вході до технічного коридору влаштований металопластиковий дверний блок, доступ до технічного коридору позивач не має у зв`язку із відсутністю у нього ключів (доступ здійснювався через віконний проріз з приміщення № 124), отже даний вхід не виконує своє функціональне призначення, передбачене проектом, оскільки входом можуть скористатися не особи, які перебувають у підвальних приміщеннях, а лише особи, в яких наявні ключі від дверного блоку, при чому можливість без ключового доступу із середини на зовні незабезпечена.

При виконанні будівельно-монтажних робіт з спорудження об`єкта порушено вимоги нормативно-правових актів, що діють в галузі будівництва:

п.8 «Правила охорони електричних мереж» щодо заборони будівництва громадських будівель в охоронних зонах ліній електропередач, так як будівля об`єкту збудована частково в межах охоронної зони ЛЕП.

п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова території» щодо порушення протипожежних відстаней, зокрема відсутність протипожежного розриву між побудованою будівлею та існуючою будівлею №10, а також інші вимоги, наведені у висновку.

Експерт звертав увагу, що влаштована зовнішня стаціонарна вертикальна пожежна драбина, однак конструктиві елементи, які б забезпечили доступ пожежно-рятувальних підрозділів до покрівлі об`єкта будівництва, так і до покрівлі готелю «Случ» не передбачені також проектом «Корегування проекту реконструкції з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_1 » розробленого ПП Іонов А.Ф /т.2, а.с. 111-121/.

Приведення у відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт по спорудженню об`єкту будівництва до вимог нормативно-правових актів, що діють у галузі будівництва, можливе тільки шляхом повного демонтажу всіх зведених конструкцій вказаного об`єкту. (Т.4 а.с.61-98)

У судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтримав зрблений ним висновок та зазначив, що під час проведення ним експертизи досліджені технічні паспорти на приміщення по АДРЕСА_7 , проект будівництва, в рамках дослідження проведено зовнішній огляд будівлі та суміжних з нею приміщень по АДРЕСА_2 , зроблено відповідні заміри. Уважав, що недослідження приміщення 10/4 з середини не вплинуло на повноту висновку, оскільки інформації, отриманої із зовнішнього огляду та проектної документації було достаньо для висновку, що проведені роботи належать до нового будівництва, оскільки конструктивні елементи приміщення холодильних камер площею 15 кв.м., опис яких наведено у технічному паспорті станом на 28 листопада 2017 року, а саме кам`яного фундаменту, цегляних стін, покрівлі з азбестоцементних листів не виявлено, що свідчить про те, що останні повністю демонтовані, а на їх місці здійснено будівництво нової будівлі.

Крім того, у наданій йому на дослідження проектній документації відсутні результати інструментального обстеження існуючих конструкцій будівлі по АДРЕСА_2 , в несучі та огороджувальні конструкції якої здійснено втручання, та збільшено навантаження на частину зовнішньої стіни підвального поверху в результаті проведення будівельно-монтажних робіт по спорудженню об`єкта реконструкції, без якого неможливо розроблення проектної документації згідно п.4.1 ДБН А2.2-3:2014. (Т4 а.с.83-85). Таке обстеження повинен був провести проектант, однак цього зроблено не було, а тому неможливо зробити висновок про те, які будуть наслідки облаштування залізобетонного перекриття над технічним коридором між першим та підвальним поверхом, а виявлені тріщини потребують спостереження динаміки їх розкриття. У будь-якому разі, облаштування такого перекриття збільшило навантаження на несучі конструктивні елементи підвального поверху, у приміщеннях №122, 124 виявлені залиття рідиною, у вигляді мокрих плям та слідів вологості, що могли виникнути в результаті відсутності організованого водовідведеня та пошкодження вимощення.

Як установлено судом, приміщення по АДРЕСА_3 , належне відповідачам, розташоване на першому поверсі в будівлі готелю «Случ», тобто є повністю вбудованим: знаходиться над підвалом, який належить позивачу, а над приміщенням по АДРЕСА_3 знаходиться другий та третій поверхи готелю «Случ», який також належить Позивачу.

Втручання будівельними роботами здійснено у капітальні стіни будівлі, навантаження відбувається на всю будівлю в цілому, а не на якесь конкретне приміщення.

Вікна, приямки є також шляхами димовиведення та евакуації, відповідальність за яку несе власник приміщення, а облаштування відповідачем технічного коридору для обслуговування приміщення ТОВ «Міронекс», на вході якого влаштовані металопластикові двері, ключі від якого у нього відсутні, як і можливість без ключового доступу із середини на зовні, чим створено перешкоди для обслуговування належного позивачу об`єкту нерухомості, за своєюсуттю є реконструкцією будівлі готелю без згоди власника і порушує його права.

Експерт вказував, що над приямками не дозволяються перекриття, які допускають потрапляння вологи та перешкоджають проникненню світла, однак облаштоване відповідачем перекриття є залізобетонним і не відповідає таким вимогам, внаслідок чого у позивача є об`єктивна необхідність в облаштуванні додаткових джерел світла у підвальному приміщенні.

Зазначив, що наведені ним у висновку порушення є істотними і такими, що можуть становити небезпеку для людей.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 не заперечувала, що ключі від технічного коридору знаходяться у неї і вона може їх надати на прохання позивача, або взагалі може не закривати двері, однак такі її твердження з огляду на характер взаємовідносин між сторонами, суд уважає непереконливими.

Представник позивача ОСОБА_5 звернула увагу суду, що вказаний технічний коридор, який облаштований на земельній ділянці відповідача та має шарнірне з`єднання з цегляною стіною триповерхової будівлі з підвалом на рівні перекриття другого поверху частково розташованийнад земельноюділянкою,яка використовуєтьсядля обслуговуванняпідвального приміщення,де були розташовані світлові приямки, тобто на земельній ділянці, не відведеній для будівництва, а інша його частина заступає на земельну ділянку позивача.

Установлені експертом порушення щодо розміщення об`єкту будівництва в межах охоронної зони ЛЕП також були предметом детального дослідження суду.

Відповідачем ОСОБА_1 стверджувалось про те, що вказана у висновку експерта охоронна зона на час завершення будівництва відсутня, оскільки нею у 2019 році було перенесено електроопору №5 ПЛ 0,4кВ від ЗТП-11 за згодою АТ «Хмельницьобленерго» (Т.8 а.с.69-70).

Охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж підземних кабельних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по олидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра. Забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, роздільних пунктів і пристроїв виконувати буь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме будувати житлові, громадські та дачні будинки.

З огляду на відсутність в наданих експерту відомостей щодо виду електричних мереж (підземних чи повітряних), розташованих в охоронній зоні ЛЕП на земельній ділянці відповідача, твердження останнього про перенесення електроопори не може свідчити про відсутність цієї охоронної зони.

Позаяк, наявність охоронної зони навколо ЛЕП, в мехах якої перебуває зведений спірний об`єкт на момент його прийняття в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 січня 2024 року (Т.8 а.с.23-33).

Оцінюючи висновок експерта від 23 лютого 2022 року на предмет його повноти, суд відкидає доводи відповідачів про те, що експертом досліджувалась неактуальна дозвільна та проектна документація, виготовлена ОСОБА_3 , яка істотно відрізняється від документації, виготовленої на замовлення ОСОБА_1 , а також не досліджено технічний паспорт та правовстановлюючі документи на приміщення по АДРЕСА_3 , які експертом не витребовувались.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони.

Адвокат Кашин В.А., який був представником ОСОБА_3 , та після його заміни правонаступником ОСОБА_1 , також представляв її інтереси, були обізнані про призначення експертизи та необхідність подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проектної, технічної документації на належні відповідачам суміжні з позивачем приміщення, тривалий час ухилялись від їх подання з надуманих підстав, а тому суд з урахуванням ст.81 ЦПК України направив на експертизу наявні матеріали справи. Частина цих документів була подана відповідачами лише після проведення експертизи: 24 жовтня 2022 року ОСОБА_2 та 26 грудня 2022 року ОСОБА_1 .

При цьому ОСОБА_1 протягом усього часу були присутня в судових засіданнях, подавала клопотання та інші докази, будь-яких поважних причин неможливості подати докази, необхідні для проведення експертизи суду не навела.

Таку поведінку відповідачів суд розцінює як недобросовісну та не убачає для визнання висновку неповним з наведених відповідачами підстав.

Доводи Фурсових про те, що їх належним чином не повідомляли про час проведення експертизи і це істотно вплинуло на її результати є непереконливими, оскільки оскільки експерт, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України в судовому засіданні наголосив, що самого лише зовнішнього огляду об`єкту, проектної документації було достатньо для висновків, наведених ним в експертизі.

Експерт ОСОБА_9 має відповідну кваліфікацію та досвід роботи, судом не встановлено обставин, які б свідчили про його упередженість чи необ`єктивність.

Крім того,указаний висновокексперта від23лютого 2022року такожузгоджується ізвисновком експертизи від 20 серпня 2020 року (Т.1 а.с. 53-89), проведеної за ініціативою позивача, про те, що комплекс будівельних робіт, які фактично виконувались ОСОБА_3 не є реконструкцією, а відноситься до нового будівництва, яке не відповідає будівельним нормам, в результаті будівництва конструкції світлових напрямків віконних прорізів в приміщеннях, що входять до складу приміщень цілісного майнового комплексу «Случ» втратили своє функціональне призначення в частині забезпечення природного освітлення підвального поверху, погіршено протипожежний стан готелю, зокрема в частині влаштування протипожежних проїздів між будівлями, перекриття димовидалення та евакуаційні виходи з підвальної частини будівлі через світлові приямки були демонтовані та порушені інші протипожежні вимоги, а комплекс виконаних будівельних робіт виходив за межі земельної ділянки з кадастровим номером 6810800000:04:002:0126.

На спростування зазначених висновків експертів, відповідачкою ОСОБА_1 подано висновок будівельно-технічної експертизи №223Е-06-22 від 08 вересня 2022 року проведеної за її заявою, яким встановлено відповідність об`єкту будівницва нормам ДБН, санітарно-гігієнічним та екологічним нормам та правилам пожежної безпеки.

Проте суд уважає, що такий висновок експертом зроблено без прив`язки до приміщення, до якого добудовувався спірний об`єкт, експертом не досліджено матеріали позовної заяви, та не з`ясовувалось питання порушення такою добудовою прав позивача.

Більш того, зі змісту цього висновку також випливає, що фундамент, що залишився, є спільним як для приміщення холодильних камер, так і нежитлових приміщень 10/1, тобто не виключно, що це фундамент будівлі 10/1, відсутні інші конструкивні елементи первісної будівлі, які б свідчили про проведення робіт саме з реконструкції, та зроблено висновок, що первинне приміщення демонтовано і за даними проекту. У протипожежний коридор для обслуговування підвалу ТОВ "Міронекс" встановлені меалопластикові двері під скло, тоді як по проекту повинен бути відкритий протипожежний вхід, що також свідчить про фактичну реконструкцію приміщення, належного позивачу.

Позаяк представники позивача неодноразово звертали увагу, що ТОВ "Міронекс" не просив відповідачів здійснювати будь-які інженерні покращення чи реконструкції належного йому приміщення та не давали на це своєї згоди.

На спростування висновку експерта щодо належності об`єкта до нового будівництва, ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 адвокат Кузнецов К.С. не змогли пояснити суду, які ж саме конструктивні елементи несучих і огороджувальних конструкцій залишились від первісної будівлі холодильних камер, а їх твердження на наявність таких всередині реконструйованого приміщення будь-якими доказами не підверджуються та спростовуються додатками (фотофіксацією об`єкта) до висновку експерта №223Е-06-22 від 08 вересня 2022 року, наданого суду ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 16 листопада 2021 року (заявник ОСОБА_1 ) назва об`єкта «Реконстукція з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення», будівництво завершено 11 листопада 2021 року, авторський нагляд - ОСОБА_2 , вид будівництва: нове будівництво, характеристики будівлі: стіни SIP-панелі, фундамент залізобетон, підлога бетон, покриття метло-профіль, ганок конструктивна частиа існуюча забудова фундамент бетон, приямок: нове будівництво фундамент бетон. (Т5 а.с.11-13)

Із вказаних витягів також убачається, що бутокам`яний фундамент первинного приміщення холодильних камер не зберігся.

Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними і допустимими доказами порушення його прав як власника нерухомого майна, виконані будівельно-монтажні роботи в частині виду об`єкта будівництва не відповідають містобудівним умовам та обмеженням для його проектування та повідомленю про початок будівельних робіт, без проведення відповідних розрахунків та обстежень здійснено втручання в огороджуючи та несучі конструкції будівлі позивача, чим фактично проведено її реконструкцію без згодивласника,за межамиземельної ділянки,відведеної длябудівництва,з істотнимпорушенням нормі правилбудівельних тапротипожежних норм,внаслідок чогочастково зруйнованонесучі конструктивніелементи будівліпозивача,такі яккапітальні стіни,повністю знищеносвітлові приямкипідвального поверху,що значнопогіршило техніко-економічніпоказники тафункціональне використанняпідвалу табудівлі вцілому,збільшено навантаженняна несучіконструктивні елементипідвального поверху,що створюєризики надзвичайнихситуацій вбудівлі готелю,суттєво ускладнюєабо унеможливлюєевакуацію людейз ньогота доступпожежних команд,а такожтехнічого обслуговування.

Тобто зведенням спірного об`єкту здійснено зміну окремих конструктивних елементів приміщення готелю, що впливає на його міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю відвідувачів готелю, обслуговуючого персоналу.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

При проведенні будівельних робіт відповідачі повинні були діяти з дотриманням положень статті375ЦКУкраїни, вимог законодавства, що регулює проведення будівельних робіт, не допускати при цьому порушення прав власника сусідньої земельної ділянки.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Знесення нерухомості,збудованої зістотним відхиленнямвід проекту,що суперечитьсуспільним інтересамабо порушуєправа іншихосіб,з істотнимпорушенням будівельнихнорм іправил (утому числіза відсутностіпроекту),допустиме лишеза умови,якщо неможливоздійснити перебудовунерухомості відповіднодо проектуабо відповіднодо нормі правил,визначених державнимиправилами тасанітарними нормами,або якщоособа,яка здійснила(здійснює)будівництво,відмовляється відтакої перебудови.(ПостановаВерховного Судувід 21 грудня 2023 року, справа № 753/7371/16 ц).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій ст.376 ЦК України ознак доводить, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність (правова позиція, висловлена у Постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 388/314/15-ц, провадження № 61-14879св18).

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 569/16666/16-ц.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до статті376ЦКУкраїни право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття391ЦКУкраїни), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті376ЦКУкраїни). Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки, з підстав, передбачених статтями391,396ЦКУкраїни, статтею103ЗКУкраїни.

У постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19) та від 10 квітня 2020 року у справі № 344/4319/16-а (провадження № К/9901/18858/18) зроблено висновки про те, що «…правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом частини сьомої статті376ЦКУкраїни зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, стаття376ЦКУкраїни не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті376ЦКУкраїни). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови».

За обставин, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного будівництва, навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 204/3027/20 (провадження № 61-2199св22), від 01 лютого 2023 року у справі № 204/1053/20 (провадження № 61-21119св21), від 22 червня 2023 року у справі № 592/16491/18 (провадження № 61-9539св22).

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті376ЦКУкраїни є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Висновком експерта від 23 лютого 2022 року встановлено, що приведення у відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт по спорудженню об`єкту будівництва «Реконструкція з прибудовою приміщення холодильних камер під торгові приміщення по АДРЕСА_4 » до вимог нормативно-правових актів, що діють у галузі будівництва, можливе тільки шляхом повного демонтажу всіх зведених конструкцій вказаного об`єкту будівництва.

Доводи відповідачів про те, що позивачем не доведено, що саме їх діями спричинена шкода і вони не можуть нести відповдальність за дії ОСОБА_3 на увагу не заслуговують.

ОСОБА_2 був представником ОСОБА_3 , ще до набуття права власності на приміщення АДРЕСА_8 ОСОБА_1 , і саме за його заявою здійснювалось отримання земельної ділянки в користування, розробка проекту будівництва і контроль за ним.

Вирішуючи питання про наявність порушених прав позивача, суд враховує те, що позивач вживав заходи щодо вирішення із відповідачами спірних питань, здійснював звернення до органу місцевого самоврядування .

Разом з тим, у зв`язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №219 від 13 березня 2020 року "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду", прийняттям якої зупинена дія постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, якою затверджено Порядок порядок здійснення державного архіектурно-будвельного контролю до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування, проведення позапланових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не представляється можливим.

За таких обставин, позивач не міг реалізувати своє право на захист шляхом звернення до органів ДАБК з метою проведення ними перевірки для встановлення порушення відповідачами норм законодавства та ДБН та винесення припису щодо їх усунення, в тому числі шляхом перебудови.

Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінено на предмет пропорційності такого втручання.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

За статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішення ЄСПЛ мають бути застосовані судами обов`язково, але таке застосування у кожній справі повинно бути обґрунтованим, виваженим, таким, що не є формальним, а відповідає суті рішення ЄСПЛ, змісту та характеру правовідносин, що розглядаються.

При цьому не кожне втручання у право мирного володіння майном зумовлює порушення принципу пропорційності.

Застосовуючи до спірних правовідносин статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, суд на підставі зібраних доказів має проаналізувати:

1) чи здійснює власник земельної ділянки, який звернувся до суду, втручання відповідно до приписів національного законодавства у право відповідача як її орендаря на мирне володіння майном останнього, зокрема з огляду на норми права у сфері містобудування й охорони культурної спадщини;

2) чи переслідує таке втручання власника земельної ділянки через здійснення відповідачем самочинного будівництва на орендованій ним земельній ділянці легітимну мету, зокрема, чи є вимога власника цієї ділянки зобов`язати відповідача знести самовільно побудовану на такій ділянці споруду заходом з контролю власником за користуванням його ділянкою відповідно до загальних інтересів, у тому числі інтересів в охороні культурної спадщини;

3) чи є захід із втручання у право відповідача пропорційним визначеній меті (зокрема з огляду на те, що законодавче визначення правових наслідків самочинного будівництва ґрунтується на пріоритеті захисту прав власника земельної ділянки над інтересами орендаря, який хоче спорудити певний об`єкт на цій ділянці), та чи не становитиме для відповідача задоволення вимоги про знесення самочинно побудованої на чужій земельній ділянці споруди такого індивідуального тягаря, який є надмірним з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема з урахуванням поведінки відповідача у відносинах з власником земельної ділянки, а також суспільних інтересів у збереженні культурної спадщини.

Заперечення відповідача ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Кузнєцова К.С., що позивачем не доведено такого втручання в права позивача, яке б потребувало знесення будівлі суд до уваги не бере.

У спорі, що розглядається, права позивача як власника нерухомого майна, порушені зведенням будівлі з істотним порушенням будівельних та протипожежних норм, які можуть становити небезпеку і для інших осіб, є пріоритетним перед правами власника, яке здійснив таке будівництво, і підлягають захисту саме у спосіб знесення самочинного будівництва.

При цьому суд зважає на те, що площа цієї будівлі є незначною, її стіни складаються з SIP-панелейі такийзахід небуде надмірнимтягарем дляїї власника,з оглядуна поведінкувідповідачів,які незважаючина наявністьпозову з2020року,обізнаності пронього,намагання ТОВ"Міронекс"захистити своїправа шляхомзверення досуду іззаявами прозабезпечення позову,у задоволенніяких ухваламисуду від 09 жовтня, 16 грудня 2020 року, 28 вересня 2021 року відмовлено і законність яких перевірялась апеляційним судом, на свій страх та ризик продовжили будівництво.

Заяву про забезпечення накладення арешту на майно задоволено лише 14 червня 2022 року, після отримання судом висновку експертизи 23 лютого 2022 року.

За таких обставин суд дійшов висновку, що задоволення позову про усунення перешкод ТОВ «Міронекс» в користуванні цілісним майновим комплексом готелю «Случ» шляхом знесення за їх власний рахунок самовільно збудованої будівлі торгового приміщення загальною площею 119,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на земельній ділянці кадастровий номер 681080000:002:0126 буде належним способом захисту порушеного права.

При цьому суд зважає на те, що при поданні позову ТОВ "Міронекс" просив, зокрема, скасувати містобудівні умови та обмеження, та усунути перешкоди в користуванні належним йому майном, однак 16 травня 2022 року представник позивача звернувся до суду із заявою прозміну позовних вимог, та з урахуванням того, що фактично будівництво завершене, прийняте в експлуатацію та на нього зареєстровно право власності, просив зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди ТОВ «Міронекс» в користуванні цілісним майновим комплексом готелю «Случ» шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта по АДРЕСА_1 .

Тому суд досліджував вкзані містобудівні умови лише з призми відповідності проведеного будівництва їх вимогам та вимогам будівельних норм.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є титульним володільцем спірного об`єкту будівництва, залучення до участі у справі її чоловіка ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з яким набуте це майно, було ініціативою ОСОБА_1 , суд уважає за необхідне зобов`язати їх обох усунути перешкоди в користуванні цілісним майновим комлексом, а також стягнути з них судові витратати у справі в рівних частках.

Відповідно до ст.133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати та професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду (ст.72 ЦПК України).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст.139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

При поданні позову позивачем сплачено 4204 грн. судового збору за подання позову та 1240 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, яка була задоволена судом 14 червня 2022 року, а всього 5444 грн., а тому з відповідачів підлягає стягненню по 2722 грн. судового збору з кожного.

Витрати за проведення експертиз склали 35241 грн 50 коп., з яких 9500 грн за проведення експертизи від 20 серпня 2020 року та 25 741 грн 50 коп. за проведення експертизи від 23 ютого 2022 року, які підлягають стягненню з відповідачів по 17620,75 грн. з кожного.

Крім того, з відповідачів на користь ТОВ «Центр будівельних та земельних експертиз» слід стягнути витрати за участь експерта у судовому засіданні 16 січня 2024 року в сумі 1748,54 грн, тобто по 874,27 грн.

При цьому суд ураховує, що згідно з рахунком-фактурою №348/01-2024 експертом заявлено до стягнення 3 354,24 грн витрат, пов`язаний з викликом до суду, з яких 1748,54 грн. витрати на оплату роботи (7 годин 19 хвилин, при вартості години роботи 238,98 грн.), а також 1605, 70 грн витрат на проїзд.

Разом з тим, оскільки експертом не надано доказів на підтвердження здійснення ним витрат на проїзд, а тому в цій частині витрати експерта відшкодуванню не підлягають за недоведеності.

До почаку судових дебатів позивачем заявлено про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ТОВ«Міронекс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 усунути перешкоди ТОВ «Міронекс» в користуванні цілісним майновим комплексом готелю «Случ» шляхом знесення за їх власний рахунок самовільно збудованої будівлі торгового приміщення загальною площею 119,5 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на земельній ділянці кадастровий номер 681080000:002:0126.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Міронекс» в рівних частках судові витрати: по 2 722,25 грн. судового збору, та по 17620,75 грн. за проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Центр будівельних та земельних експериз», (місцезнаходження 10014, м.Житомир, вул. М.Лисенка, 16, офіс 6, п/р НОМЕР_1 в ТВБВ № НОМЕР_2 філії Житомирське управління АТ «Ощадбанк», код банку 311647, код ЄДРПОУ 40104327) по 874,27 грн. з кожного за участь у судовому засідання експерта ОСОБА_9 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Міронекс», місцезнаходження: м. Київ, 02002, вул. Є.Сверстюка, 23 офіс 624, код ЄДРПОУ 38807122.

Відповідач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 24 листопада 1995 року, РНОКПП відсутній через релігійні переконання.

Відповідач: ОСОБА_2 ,місце проживання: АДРЕСА_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 03 березня 2011 року, РНОКПП відсутній через релігійні переконання.

Повний текст рішення складено 06 червня 2024 року.

Суддя