Постанова

від 06.06.2024 по справі 334/5096/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 06.06.2024 Справа № 334/5096/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 334/5096/23Головуючий у 1-й інстанції Ісаков Д.О. Повний текст рішення складено 01.03.2024 рокуПр. № 22-ц/807/1043/24Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Подліянової Г.С., Трофимової Д.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РЮРИК» (надалі ПП «РЮРИК») до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» (надалі ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ»), про стягнення безпідставно набутих коштів, відшкодування збитків та моральної шкоди за апеляційною скаргою ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА«РЮРИК» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2024 року

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ПП «РЮРИК» звернулося до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-24), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті кошти - 29579,24 грн., відшкодування реальних збитків - 10000,00 грн., моральну шкоду - 30000,00 грн., судові витрати, які складаються з судового збору - 2684,00 грн. та витрат на правову допомогу - 10000,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.03.2023 у справі №908/22/23 стягнуто з ПП «РЮРИК» на користь ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» заборгованість з постачання природного газу у розмірі 23710,13 грн. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн. Відповідно до платіжних інструкцій від 22.03.2023 №686 на суму 23710,13 грн. та №687 на суму 2481,00 грн., позивач сплатив на користь ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» основний борг та судовий збір, добровільно виконавши рішення суду, до набрання ним чинності. Проте, 06.06.2023 з рахунку ПП «РЮРИК» в примусовому порядку на підставі платіжної інструкції, поданої в Банк платника приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю., було списано 29579,24 грн. в рахунок стягнення за ВП №71762565 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023, виданого на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10 березня 2023 року у справі № 908/22/23. Стягнення складається з основного боргу в розмірі 26191,13 грн. та основної винагороди приватного виконавця і витрат виконавчого провадження на суму 3388,11 грн. (29579,24 + 26191,13). Таким чином, приватний виконавець безпідставно набув грошові кошти у розмірі 26191,13 грн. загальної суми боргу за рішенням суду та 3388,11 грн. основної винагороди приватного виконавця і виконавчого провадження. Оскільки позивач до набрання чинності рішенням суду і відкриття виконавчого провадження добровільно виконав рішення суду у приватного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та списання з позивача винагороди приватного виконавця, і витрат виконавчого провадження. Позивач вважає, що йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у внесенні позивача до реєстру боржників у відповідності до частини 5 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження». Безпідставне перебування в реєстрі боржників принижує ділову репутацію позивача, оскільки свідчить про його ненадійність, як контрагента, з підстав невиконання ним договірних зобов`язань. ПП «РЮРИК» володіє багатофункціональним комплексом, відомим у місті Запоріжжя «Платінум». Ним укладено низка договорів з постачальниками, виконавцями послуг, що забезпечують його діяльність. Крім того, укладені договори оренди частин комплексу. Послугами комплексу щодня користувались і користуються сотні споживачів. Всі постачальники, виконавці послуг для ПП «РЮРИК», орендарі та споживачі мали можливість дізнатись, що ПП «РЮРИК» не виконує своїх зобов`язань. При цьому ПП «РЮРИК» має мільйонні обороти, тому сума невиконаних зобов`язань в розмірі 30000,00 грн. є вкрай незначною, і перебування в реєстрі боржників з такою сумою боргу створило у необмеженого кола осіб уявлення про позивача як крихобора, скнару, дріб`язкового і жадібного контрагента, що є вкрай негативними характеристиками у бізнесовому середовищі. Приниження своєї ділової репутації позивач оцінює в 30000,00 грн., що складає розмір відшкодування моральної шкоди. Для відновлення свого порушення права позивач уклав договір про юридичний супровід процедури адміністративного оскарження (згідно п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» адміністративне оскарження здійснюється до керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень). За договором з виконавцем вартість послуг з юридичного супроводу процедури адміністративного оскарження дорівнює 10000,00 грн., що становлять реальні збитки. Станом на час звернення з позовом позивачем понесені судові витрати із сплати судового збору та очікуються судові витрати на оплату правової допомоги, орієнтовний розмір яких складає 10000,00 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ісакова Д.О. (а.с.27). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.28) провадження у цій справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Ленінського районногосуду м.Запоріжжя від26лютого 2024 року (а.с.151-157)у задоволенніпозову ПП«РЮРИК» уцій справі відмовлено.

Стягнуто з ПП «РЮРИК» на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9394,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі в частині, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ПП «РЮРИК» у своїй апеляційній скарзі (а.с.161-166) просило вищезазначене рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати в частині розподілу судових витрат та відмовити в покладанні 9394,00 грн. витрат правничої допомоги на позивача.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с.167). Ухвалою апеляційного суду (а.с.168) витребувано справу у суду першої інстанції, яка надана апеляційному суду (а.с.171).

Ухвалою апеляційногосуду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 04 квітня 2024 року (а.с.172), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.173).

Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 1 ЦПК України «Особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ» апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

22 листопада 2023 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах. Так, КСУ визнав неконституційними пункти 1, 5 ч. 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу, які визначають, що малозначними справами є: 1 справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто, станом на 2023 рік 268400,00 грн.; 5 справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 671000,00 грн. Зокрема, КСУ зазначив, що установлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначнихмає бути ґрунтовано на принципові домірності, що зобов?язує державу визначити в Кодексі такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи. Разом з тим, визначені розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних у сумах 268400,00 грн. та 671000,00 грн. є не лише значними, а й перевищують установлені в законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати. Зокрема, визначений у пункті 1 ч. 6 статті 19 ЦПК розмір ціни позову перевищує 40 мінімальних заробітних плат та дорівнює 8 рокам одержання особою виплат у разі, якщо ці виплати дорівнюватимуть розміру прожиткового мінімуму. За пунктом 5 ціна позову перевищує 100 мінімальних заробітних плат та дорівнює 20 рокам одержання особою виплат у розмірі прожиткового мінімуму. Ці пункти утрачають чинність через 6 місяців із дня ухвалення КСУ цього Рішення, тобто, у травні 2024 року. До того часу Верховній Раді треба привести нормативне регулювання, установлене цими пунктами ЦПК у відповідність до Конституції та цього Рішення КСУ.

Приватний виконавець в особі представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с.181-212).

Третя особа не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

В автоматизованому порядку суддею Трофимовою Д.А. у цій справі замінено суддю ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням останньої у відставку (а.с.214-215).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині,яка єпредметом апеляційногооскарження, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ПП«РЮРИК» у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силувимог ст.367ч.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідач та третя особа із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку у цій справі не оскаржували.

Позивач ПП«РЮРИК» оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині вирішення судом першої інстанції питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат останнього у суді першої інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 9394,00 грн.

Таким чином,апеляційний судпереглядає законністьта обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїу ційсправі лишев межахдоводів тавимог апеляційноїскарги позивачаПП «РЮРИК» і лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, а саме: лише в частині вирішення судом першої інстанції питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат останнього у суді першої інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 9394,00 грн.

У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо не оскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).

Згідно із ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: - залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1), - змінити рішення (п.2).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для …зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).

Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без йогоскасування, не змінюючи суть рішення і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню.

Згідно ізст.258ч.1п.2,3ЦПК Українисудовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, стягуючи з позивача на користь відповідача судові витрати останнього у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у розмірі 9394,00 грн., керувався ст. ст. 12, 13, 76-78, 82, 89, 137, 141, 263265 ЦПК України та виходив із такого.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1Закону Українивід 05липня 2012року №5076-VI«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд першої інстанції врахував правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі № 199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Поза як склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд першої інстанції врахував, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З метою отримання професійної правничої допомоги, між приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю, та адвокатом Іваницею О.О. укладено 22.03.2023 Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги та Додаткову угоду №3 від 14.07.2023 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 22.03.2023, за умови яких, адвокат надає професійну правничу (правову) допомогу та приймає на себе зобов`язання забезпечити представництво інтересів Клієнта у справі у справі №334/5096/23, яка перебуває на розгляді Ленінського районного суду м. Запоріжжя, за позовом ПП «РЮРИК» до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. про стягнення безпідставно набутих коштів (ст. 1212 ЦК), відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.ст. 22, 23, 1173 ЦК України).

Участь адвоката у справі, і факт надання правничої допомоги підтверджено: копією Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 22.01.2023 № б/н (а.с. 102-103); Додатковою угодою № 1 від 22.01.2023 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 22.01.2023; Додатковою угодою №3 від 14.07.2023 (а.с. 64) до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 22.03.2023 (а.с. 62-63); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001650, виданого 30.05.2018 №10 (а.с.61); копією рахунку-фактури №24/07/-23 від 24.07.2023 (а.с.105); копією рахунку-фактури №02/10/-23 від 02.10.2023 (а.с.109); копією рахунку-фактури №26/12-23 від 26.12.2023 (а.с. 116); копією рахунку-фактури №12/02/-24/1 від 12.02.2024 (а.с.126); копією платіжної інструкції №24/07/2023 від 24.07.2023 (а.с.106); копією платіжної інструкції №02/10/2023 від 02.10.2023 (а.с.110); копією платіжної інструкції № 4175 від 26.12.2023 (а.с.117); копією платіжної інструкції №656 від 15.02.2024 (а.с.127); копією листа №15144 від 25.07.2023 (а.с. 107); копією акту про надання професійної правничої (правової) допомоги № 4 від 02.10.2023 (а.с.108); копією акту про надання професійної правничої (правової) допомоги № 8 від 26.12.2023 (а.с.115); копією акту про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1 від 12.02.2024 (а.с.125); копіями квитанцій про відправлення №000112106 00035, №000112105 00034, № 000092043 00061, № 000079639 00009 (фіскальний чек а.с.114).

Отже, відповідно до викладеного, судом першої інстанції було встановлено, що адвокатом надано професійну правничу допомогу приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Проценку А.Ю., згідно з визначеним договором тарифів у розмірі 9394,00 грн.

Клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами представником позивача, не заявлялось.

Виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, суд першої інстанції відповідно до вимог статті 137ЦПК Українивважав необхідним стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 9394,00 грн.

І хоча суд першої інстанції правильно у цій справі в оскаржуванійчастині рішення при вищевикладених обставинах виходив із того, що відповідач має право на компенсацію за рахунок позивача судових витрат на професійну правничу допомогу. Однак, суд першої інстанції помилився при визначенні саме документальнопідтвердженого доведеного у цій справі стороною відповідача розміру останніх у цій справі, виходячи з такого.

Оскільки, хоча судом першої інстанції у цій справі було правильно встановлено, що:

-в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разівідмови узадоволенні позовупозивача уповному обсязі відповідач має право на компенсацію з позивача усього розміру документально підтвердженихпонесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що позивач не просив у цій справі у суді першої інстанції зменшити розмір цих витрат з 9394,00 грн. до будь-якого іншого розміру,

- проте, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що саме розмір цихвитрат відповідачана професійнуправничу допомогу 9394,00 грн. (а.с. 108, 115), якій, на думку сторони відповідача, складається із:

= підготовки та подання відзиву відповідача на позов позивача в особі адвоката Іваниці О.О. в інтересах відповідача у цій справі (а.с.34-41) у суді першої інстанції (ордер а.с.60), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.61) 2000,00 грн. (а.с. 65),

= клопотання про залучення третьої особи (а.с.32-33) 600,00грн. (а.с. 65),

= участі адвоката у 5- х судових засіданнях у суді першої інстанції по 1200,00 грн. кожне, а саме: 15.09.2023року,11.12.2023року,19.12.2023року, 25.01.2024року та приїзд у 4-те судове засідання 20.09.2023 року, яке було відкладено не з вини адвоката 600,00грн., а разом 5400,00 грн.

= складання листа та клопотання про долучення доказів 02.08.2023 року та 03.08.2023 року (а.с.77) - 600,00 грн.

= підготовки та подання клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу 600,00 грн. (а.с. 125),

= направлення адвокатом процесуальних документів сторонам та до суду 194,00 грн. (а саме: 25.07.2023 року відзиву на позов (29,00 грн. а.с. 108) + клопотання про залучення третьої особи (23,00 грн. а.с.108) + направлення листа 03.08.2023 року 29,00грн. (а.с.108 зворот) + направлення клопотання 04.08.2023 року 23,00 грн. (а.с.108 зворот) + поштові витрати - 90,00 грн. - а.с. 125),

не знайшов свого підтвердження у повному обсязі,а лишечастково насуму 3800,00грн. (розрахунок: 2000,00грн. за відзив + приїзд у судове засідання 20.09.2023 року, яке було відкладено не з вини адвоката 600,00 грн. + участь у судовому засіданні в суді першої інстанції 25.01.2024 року 1200,00грн. (журнал судового засідання від 25.01.2024 року а.с. 119) у цій справі, так як:

= клопотання про залучення третьої особи у цій справі не потребувало обов`язкового письмовоговикладення, а могло бути заявлено в уснійформі у судовому засіданні представником відповідача, враховуючи, що розгляд цієї справи здійснювався судом першої інстанції з викликом сторін, та, відповідно, оплата цього клопотання 600,00 грн. мала бути складовою частиною оплати участі цього представника у судовому засіданні,

= участі у судовому засіданні 15.09.2023 року на суму 1200,00 грн. адвоката ІваніціО.О. не було (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, протокол судового засідання за цюдату уцій справі у суді першої інстанції у матеріалах цієї справи взагалі відсутній; зауваження з цього приводу адвокатом Іваницею О.О. у цій справі не подавались та судом першої інстанції не розглядались; крім того, згідно із актом (а.с. 108 зворот) адвокат Іваніця О.О. у цей день приймала участь в іншому суді (Комунарському районному суді м. Запоріжжя) в іншій справі ЄУН № 333/5226/23 пр. № 4-с/333/36/23),

= участі усудовому засіданні 11.12.2023 року на суму 1200,00 грн. адвоката Іваніці О.О. не було (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, протокол судового засідання за цюдату уцій справі у суді першої інстанції у матеріалах цієї справи взагалі відсутній; зауваження з цього приводу адвокатом Іваницею О.О. у цій справі не подавались та судом першої інстанції не розглядались),

= участі усудовому засіданні 19.12.2023року на суму 1200,00 грн. адвоката Іваніці О.О. не було (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, протокол судового засідання за цюдату уцій справі у суді першої інстанції у матеріалах цієї справи взагалі відсутній; зауваження з цього приводу адвокатом Іваницею О.О. у цій справі не подавались та судом першої інстанції не розглядались; крім того, згідно із актом (а.с. 115) адвокат Іваніця О.О. у цей день приймала участь в іншому суді (Запорізькому апеляційному суді) в іншій справі ЄУН № 334/1325/16-ц),

= складання листа (а.с.78) та клопотання про долучення доказів 02.08.2023 року та 03.08.2023 року (а.с.77) на суму 600,00 грн., мало бути виключно обов`язковим додатком до відзивувідповідача на позов позивача у цій справі за кількості учасників цієї справи, та, відповідно, оплата останніх є складовою оплати цього вищезазначеного відзиву на суму 2000,00 грн.

= заява сторони відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі (а.с. 122-124) є фактично заявою проподання доказів щодовитрат,які понесеністороною узв`язку знеобхідністю відшкодуванняправової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви (у цій справі це 600,00 грн.) не підлягають відшкодуванню, що узгоджуєтьсяіз правовимвисновком ВерховногоСуду,викладеним упостанові від02.02.2024року усправі 910/9714/22,якій єобов`язковим дляврахування загальнимисудами всилу вимогст.263ч.4ЦПК України,

= витрати адвоката Іваніця О.О. на направлення будь-яких процесуальних документів сторонам та до суду поштою на загальну суму 194,00 грн. (а саме: 25.07.2023 року відзиву на позов (29,00 грн. а.с. 108) + клопотання про залучення третьої особи (23,00 грн. а.с.108) + направлення листа 03.08.2023 року 29,00грн. (а.с.108 зворот) + направлення клопотання 04.08.2023 року 23,00 грн. (а.с.108 зворот) + поштові витрати - 90,00 грн. - а.с. 125) не є витратами саме відповідача у цій справі саме напрофесійну правничудопомогу адвоката (належні,допустимі доказипротилежного уматеріалах цієїсправи відсутні); оскільки, поштові витрати в силу вимог ст. 133 ч. 3 п. 4 ЦПК України відносяться до інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовку до її розгляду, питання про вирішення яких визначено у ст. 140 ЦПК України.

При вищевикладенихобставинах,доводи апеляційноїскарги позивачаПП«РЮРИК» лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2024 року у цій справі в частині,яка єпредметом апеляційногооскарження, слід змінити, вказавши розмір судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ПП «РЮРИК» на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. у цій справі, 3800,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.

Також, апеляційний суд вважає, що відповідач також не має права на стягнення з позивача у цій справі будь-якої суми понесених витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді та зокрема документально підтвердженої на суму 2200,00 грн. з позивача (ордер адвоката на представництво відповідача у цій справі в апеляційному суді, квитанції, акти виконаних робіт, квитанції - а.с.197-212),яка складається виключно із складання та подання відзиву відповідача на останню (2200,00 грн.). Оскільки, апеляційний суд вважає достатньою загальну суму 3800,00грн.,стягнуту за надання правничої допомоги в судіпершої інстанції у ційсправі з позивача на користь відповідача в якості компенсації його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, враховуючи, що апеляційний суд розглядав дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, відповідач зареєстрований у цій справі у програмі «Електронний суд» і тому він отримувавкопію апеляційноїскарги ізнайомилися зостанньою (право,а необов`язок сторонивідповідача всилу вимогст.43ч.1п.1ЦПК України)виключно в«своєму електронномукабінеті» (довідка а.с.178), належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), аподача відповідачем вказаного відзиву на апеляційну скаргу позивача у цій справі є виключно правом відповідача, а не його обов`язком в силу вимог ст. 360 ЦПК України, і тому відповідач виключно насвій власнийрозсуд забажав скористатись цією оплатною послугою його адвоката (ст. 20 ч. 1 ЦК України).

Крім того, вирішення питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку лише в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу,яким вжевирішено питаннярозподіл цихсудових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту цивільного процесуального законодавства з приводу розподілу цих судових витрат, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі 925/790/17, якій є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 141, 367-369, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПРИВАТНОГОПІДПРИЄМСТВА «РЮРИК» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2024 року у цій справі в частині,яка єпредметом апеляційногооскарження, змінити, вказавши розмір судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РЮРИК» (ЄДРПОУ 30771251) на користь приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) у цій справі, 3800,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 06.06.2024 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Подліянова Г.С.Трофимова Д.А.