Рішення

від 23.05.2024 по справі 947/39286/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 947/39286/23

провадження № 2/947/1337/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.,

секретар судового засідання помічник судді Романенко С.В. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України),

за участі представника позивача адвоката Ульянова І.М.,

представника відповідача адвоката Орез В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу № 947/39286/23 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Автосервіс» (код ЄДРПОУ 31976563, адреса місцезнаходження: 65121, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 32-Г) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником під час виконання трудових обов`язків,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою та просить рішенням суду стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму матеріальної шкоди у розмірі 783006,52 гривень та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач працював в ТОВ «Автосервіс» на посаді водія та 03.02.2023 року на а/д Т-16-06 в Одеській області, Болградський район, с. Василівка по вул. Болградська, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Daf» д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE» д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на будинок по АДРЕСА_2 .

Постановою Овідіопільского районного суду Одеської області від 13 квітня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП Відповідача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України.

Позивач стверджує, що у зв`язку із тим, що транспортний засіб було передано відповідачу, відшкодування шкоди завданої позивачу підлягає на підставі ч. 2 ст. 134 КЗпП.

За результатами здійсненого автоматизованого розподілу справи між суддями Київського районного суду м. Одеси головуючим суддею визначено суддю Літвінову І.А.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у цивільній справі

№ 947/39286/23. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження.

11 квітня 2024 року стороною відповідача надано відзив на по позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (вхід № 2310).

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» у судове засідання не з`явився, до канцелярії суду надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, його представник надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, у задоволенні позову просив відмовити.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

(ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Згідно зі ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Згідно ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 131 КЗпП України, працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Згідно ст.132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Разом з цим, п. 4 ч. 1 ст. 134 КЗпП встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що заподіяння шкоди працівником, який був у нетверезому стані, є одним з найгрубіших порушень трудових обов`язків, зменшення розміру відшкодування за цю шкоду, як правило, не допускається.

Згідно зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В ході розгляду справи суд встановив, що наказом директора ТОВ «Автосервіс» № 2 від 03 січня 2017 року ОСОБА_1 , прийнятий на посаду водія ІІІ класу.

У користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» знаходиться транспортний засіб спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач Е марки DAF, модель FTP XF 105.410, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується договором найму (оренди) транспортного засобу від 19.04.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Столовою Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 687.

Наказом директора ТОВ «Автосервіс» № 22 від 19 квітня 2019 року вказаний транспортний засіб на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 19.04.2019 року, взято в оренду у фізичної особи ОСОБА_2 на п`ять років з виплатою 300 гривень в місяць. За транспортним засобом закріплено водія ОСОБА_1 .

Пунтом 2.5 посадової інструкції водія автопідприємства ТОВ «Автосервіс», затвердженої директором ОСОБА_3 , передбачено нести повну матеріальну відповідальність та дбайливо ставитись до ввірених йому документів, товару та транспортного засобу. Відповідача ОСОБА_1 ознайомлено з посадовою інструкцією, що підтверджується його підписом.

Відповідно до дорожнього листа № 445360 від 26.01.2023 року вантажного автомобіля в міжнародному сполученні, Відповідачу було передано транспортний засіб «DAF» державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE» державний номер НОМЕР_4 . Виїзд з гаража 26.01.2023 року, повернення в гараж 04.02.2023 року, в прямому напрямку Одеса-Констанца (Румунія).

03.02.2023 року приблизно о 07:59 год., на а/д Т-16-06 в Одеській області, Болградський район, с. Василівка, по вул. Болградська, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Daf» д.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE» д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на будинок по АДРЕСА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1. ПДР.

Вказана обставина встановлена постановою Овідопольського районного суду Одеської області від 13.04.2023 року по справі № 509/1867/23, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 гривень.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Транспортний засіб «Daf» д.н.з НОМЕР_1 було застраховано полісом № ЕР-208488574 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Страховою компанією «Княжа» відповідачу було сплачено страхову виплату у розмір 49164 гривень.

Висновком № 137-23 від 24 липня 2023 року експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу «DAF FTP 105.410» д.н.з НОМЕР_1 , встановлено вартість збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 03.02.2023 року, у розмірі 778006,52 гривень. Ринкова вартість автомобіля визначена у розмірі 24985,62 гривень.

Представник відповідача не заперечував факт перебування у трудових відносинах з позивачем та вчинення ним ДТП, натомість вказував, що висновок експерта отриманий з порушенням порядку, встановленого ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

За таких обставин, суд доходить висновку, що Відповідачу було відомо про відрядження, оскільки останній відповідно дорожнього листа № 445360 від 26.01.2023 року виконував свої безпосередні трудові обов`язки водія вантажного автомобіля, що стороною відповідача не заперечується.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.02.2023 року, зокрема щодо винуватості ОСОБА_1 не потребують доказування, оскільки встановлені вищезазначеною постановою суду про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

Суд зауважує, що представником відповідача не надано іншого висновку експерта, які б спростовували розрахунок суми збитків, завданих у результаті пошкодження транспортного засобу «DAF FTP 105.410» д.н.з НОМЕР_1 , внаслідок ДТП.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру матеріальної шкоди, не навів свого розрахунку завданих збитків, та не скористався правом ініціювати проведення судової експертизи для визначення фактичної вартості збитків, завданих транспортному засобу внаслідок ДТП, що мала місце 03.02.2023 року.

При цьому, суд наголошує, що згідно з нормами ст. ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як роз`яснено в постанові Великої Палати Верховного суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Однак сторона відповідача, заперечуючи проти позову, не надала суду належних, допустимих та достатніх доказів на їх спростування.

Враховуючи викладене, оцінивши досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним позивачем, що відповідач ОСОБА_1 , під час виконання трудових обов`язків допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу свого роботодавця ТОВ «Автосервіс», внаслідок чого ТОВ «Автосервіс» завдано матеріальної шкоди в розмірі 783006,52 гривень, а тому позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

П. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166 ЦПК України, ст.ст. 130, 132, 134, 135-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2,12, 76-81,141,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Автосервіс» (код ЄДРПОУ 31976563, адреса місцезнаходження: 65121, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 32-Г) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )про відшкодуванняматеріальної шкодизавданої працівникомпід часвиконання трудовихобов`язків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (код ЄДРПОУ 31976563, адреса місцезнаходження: 65121, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 32-Г) суму матеріальної шкоди у розмірі 783006, 52 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (код ЄДРПОУ 31976563, адреса місцезнаходження: 65121, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 32-Г) судовий збір у розмірі 7 830, 00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 06 червня 2024 року.

Суддя Літвінова І. А.