Постанова

від 03.06.2024 по справі 916/4594/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4594/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: А.Л. Куксюк

від відповідача: В.В. Чукітова

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 (суддя Т.Г. Д`яченко, м.Одеса, повний текст складено 05.03.2024)

у справі №916/4594/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.»

до відповідача: Фізичної-особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни

про стягнення 708460,00 грн,

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Абіка.» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної-особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни про стягнення 708460,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 708460,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10626,90 грн.

15.02.2024 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» надійшла заява від 15.02.2024 вх. №ГСОО 2-241/24 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4594/23 щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» від 15.02.2024 вх.№ГСОО 2-241/24 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4594/23 задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної-особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 грн.

Додаткове рішення мотивоване доведеністю Товариством з обмеженою відповідальністю «Абіка.» понесених ним витрат на правничу допомогу та обґрунтованістю їх розміру.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі №916/4594/23, Фізична-особа підприємець Матякіна Олеся Олександрівна звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване додаткове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на те, що позивачем до позовної заяви не було долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також скаржник зауважила на тому, що місцевим господарським судом безпідставно не прийнято до уваги відсутність обов`язкових реквізитів у додатку №1 до договору про надання правової допомоги №437-09/23 від 27.09.2023, зокрема дати його складання, інформації щодо розміру суми грошових коштів, підсудності справи, а також переліку послуг, які входять у години надання правової допомоги.

Крім того, за доводами апелянта, у пункті 1 акту здачі-приймання послуг від 08.02.2024 не деталізовано опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, а зазначено загальну кількість витраченого часу 14 годин, при цьому відсутність детального опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, зокрема із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

На переконання відповідача, заявлена позивачем сума понесених судових витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності їхнього розміру, такі витрати позивача не були необхідними, отже, їх розмір є необґрунтованим.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу Фізична особа підприємець Матякіна Олеся Олександрівна зауважила, що наданий позивачем розрахунок не містить детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, як цього вимагає частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначив про безпідставність тверджень апелянта щодо ненадання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а також зазначив, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджено належним чином та відповідає всім необхідним критеріям.

У запереченнях на відповідь на відзив позивач зазначив, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені у детальному описі робіт (наданих) послуг, не визначає, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Також позивач звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 р. у справі №916/4594/23 надійшла до суду апеляційної інстанції 19.03.2024 за вх.№992/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2024 р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної-особи - підприємця Матякіної Олесі Олександрівни на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі №916/4594/23. Встановлено позивачу строк до 05.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

03.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№992/24/Д2), а 12.04.2024 заперечення на відповідь на відзив (вх.№992/24/Д3).

19.04.2024 від Фізичної-особи - підприємця Матякіної Олесі Олександрівни надійшла відповідь на відзив (вх.№992/24/Д4).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 14.05.2024 об 11:00.

Ухвалою апеляційного суду від 22.04.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» (вх.№1422/24 від 18.04.2024) та забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» - адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича у судовому засіданні 14.05.2024 об 11:00 год у справі №916/4594/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

14.05.2024 від скаржника надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №916/4594/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.05.2024 від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №916/4594/23 на іншу дату.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.05.2024, клопотання апелянта про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів протокольною ухвалою суду залишено без розгляду на підставі частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана заява була подана поза межами строків, установлених частиною другої статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Також у судовому засіданні 14.05.2024 Південно-західним апеляційним господарським судом шляхом постановлення протокольної ухвали було задоволено клопотання скаржника про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин неявки у судове засідання представника відповідача та відкладено розгляд апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі №916/4594/23 на 03.06.2024 об 11:30 год.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 14.05.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі №916/4594/23 у розумний строк.

Цією ж ухвалою суду повідомлено апелянта про дату, час та місце проведення наступного судового засідання, а також забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» - адвоката Куксюка Андрія Леонтійовича у судовому засіданні 03.06.2024 об 11:30 год у справі №916/4594/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

У судовому засіданні 14.05.2024 представники сторін надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Колегією суддів встановлено, що позивачем у позовній заяві заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи, у розмірі 21000,00 грн, чим спростовуються посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи такого розрахунку.

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи (в копіях):

1)договір №437-09/23 про надання правової допомоги від 27.09.2023;

2)додаток №1 до договору про надання правової допомоги №437-09/23 від 27.09.2023;

3)акт здачі-приймання наданих послуг від 08.02.2024 на загальну вартість послуг 21000,00 грн;

4)ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1473036 від 05.10.2023, який посвідчує повноваження адвоката Куксюка А.Л. на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Абіка.» на підставі договору про надання правової допомоги №437-09/23 від 27.09.2023 у Господарському суді Одеської області та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4567/10 від 30.06.2011 на ім`я Куксюка А.Л.;

5)платіжну інструкцію №1577 від 04.10.2023 на суму 10000,00 грн та платіжну інструкцію №1797 від 07.02.2024 на суму 11000,00 грн.

Із наданих документів вбачається, що 27.09.2023 між Адвокатським бюро «Куксюка» в особі адвоката Куксюка А.Л., як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абіка.» в особі директора Мтвралашвілі О.Г., як замовником, укладено договір №437-09/23 про надання правової допомоги (надалі договір), відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання, зокрема, представляти інтереси замовника у всіх державних та інших підприємствах, установах, організаціях, а також вести від імені замовника справи в усіх судових установах України, незалежно від їх місця знаходження та рівня інстанції, з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі тощо.

Детальний перелік послуг та термін їх надання викладений у додатку до даного договору (пункт 1.2. договору).

У пункті 4.1. договору сторони погодили, що за послуги, що надаються виконавцем у відповідності із умовами даного договору, замовник сплачує виконавцю гонорар у розмірі, передбаченому у додатку до договору, що є невід`ємною частиною даного договору. На вимогу виконавця гонорар може сплачуватися і до моменту надання послуг замовнику, а у разі відмови останнього від їх оплати, виконавець має право припинити надання послуг до моменту їх оплати.

Відповідно до пункту 4.5. договору порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в додатку до договору про надання правової допомоги.

У пункті 1 додатку №1 до договору №437-09/23 про надання правової допомоги від 27.09.2023 (надалі додаток №1) сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) виконавця за договором становить суму, яка складається із вартості всіх замовлених послуг, перелік, вартість та терміни виконання яких зазначені у пункті 3 даного додатку №1.

Згідно із пунктом 3 додатку №1 виконавець на умовах даного договору зобов`язується надати наступні послуги замовнику, а замовник зобов`язується оплатити їх згідно наступного «орієнтованого розрахунку»: представництво інтересів та захист прав замовника у справі щодо стягнення грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» з Фізичної особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни, кількість - 14 год, вартість за 1 годину надання правової допомоги 1500,00 грн, загальна вартість послуг 21000,00 грн.

Відповідно до пункту 5 додатку №1 до договору вартість однієї години надання правової допомоги 1500,00 грн.

08.02.2024 між сторонами складено акт здачі-приймання наданих послуг, в якому сторони підтвердили факт належного надання послуг виконавцем відповідно до положень договору та його додатків на загальну суму 21000,00 грн.

Оплату за надану виконавцем правову допомогу згідно договору №437-09/23 про надання правової допомоги від 27.09.2023 замовником було здійснено у повному обсязі, що вбачається із платіжної інструкції №1577 від 04.102023 на суму 10000,00 грн та платіжної інструкції №1797 від 07.02.2024 на суму 11000,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Колегія суддів зазначає, що за встановлених обставин та норм права, з огляду на умови договору про надання правової допомоги та надані позивачем докази в обґрунтування понесених ним судових витрат у Господарському суді Одеської області, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати на правову допомогу є пов`язаними з даною справою, підтвердженими та відповідають фактично наданим послугам.

Фізична особа підприємець Матякіна Олеся Олександрівна клопотання про зменшення розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» на професійну правничу допомогу адвоката не подавала, відтак, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт та документальне підтвердження відповідачем витрат в сумі 21000,00 грн, а також беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер (складає близько 2,96 % від ціни позову), і узгоджується з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

При цьому посилаючись на невідповідність заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу критеріям реальності та розумності, скаржник не наводить жодного обґрунтування цієї суми витрат на правничу допомогу, не зазначає жодних заперечень стосовно здійсненої судом оцінки наявних в матеріалах справи доказів фактичного понесення позивачем витрат на надання правової допомоги у заявленому до стягнення розмірі, а тому відповідні доводи скаржника колегією суддів не приймаються.

Щодо доводів апелянта про відсутність детального опису робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно змісту детального опису робіт, Велика Палати Верховного Суду у пунктах 139-147 постанови від 22.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила наступне:

«Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складової принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 Господарського процесуального України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.»

При цьому, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 наведене наступне: «Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі №904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі №873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі №914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші).»

Колегія суддів також зазначає, що відсутність детального опису робіт не є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, відповідної норми чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить. При цьому, при розгляді заяви про розподіл судових витрат суд надає оцінку поданим доказами в цілому відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням встановлення у додатку №1 до договору №437-09/23 про надання правової допомоги від 27.09.2023 вартості наданих послуг та їх найменування, а також зазначення в акті здачі приймання наданих послуг від 08.02.2024 про те, що виконавець надав замовнику юридичні послуги в частині представництва інтересів та захисту прав замовника у справі щодо стягнення грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абіка.» з Фізичної особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни, кількістю 14 год, вартістю за 1 годину надання правової допомоги у розмірі 1500,00 грн, загальною вартістю послуг у сумі 21000,00 грн, відсутність у справі детального опису робіт не може бути підставою для відмови у розподілі розумних судових витрат позивача.

Також безпідставними є доводи скаржника про відсутність обов`язкових реквізитів у додатку №1 до договору про надання правової допомоги №437-09/23 від 27.09.2023, зокрема дати його складання, інформації щодо розміру суми грошових коштів, підсудності справи, а також переліку послуг, які входять у години надання правової допомоги, оскільки відповідний додаток є невід`ємною частиною договору надання правової допомоги №437-09/23 від 27.09.2023, який містить усі необхідні реквізити, зокрема дату складання, а у самому додатку №1 до цього договору наявна вся необхідна інформація щодо переліку послуг та їх вартості.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність та обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Матякіної Олесі Олександрівни залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 у справі №916/4594/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.06.2024

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран